Хочете будувати кар’єру в Data Science та AI? Vodafone Big Data Lab відкриває новий набір —>
Ігор Вишневський Таке життя
21 вересня 2026, 09:00
2026-09-21
Хайп і ненависть у Threads. Звідки у цій соцмережі навала фейкових сторінок українських компаній та чи можуть злі «двійники» зіпсувати репутацію топ-брендів
Соцмережа Threads швидко набула особливого вайбу і стала популярною, в тому числі, серед айтівців як майданчик, де відносно легко можна отримати увагу аудиторії, особливо якщо ти не лізеш за словом у кишеню і здатен генерувати яскравий, а часом — і провокаційний контент. Прес-служби відомих українських брендів вже давно почали мірятися у Threads власною дотепністю, клепаючи меми і підколюючи конкурентів. Але за якийсь час соцмережа наповнилася також і їх брутальними і невихованими “двійниками”.
Соцмережа Threads швидко набула особливого вайбу і стала популярною, в тому числі, серед айтівців як майданчик, де відносно легко можна отримати увагу аудиторії, особливо якщо ти не лізеш за словом у кишеню і здатен генерувати яскравий, а часом — і провокаційний контент. Прес-служби відомих українських брендів вже давно почали мірятися у Threads власною дотепністю, клепаючи меми і підколюючи конкурентів. Але за якийсь час соцмережа наповнилася також і їх брутальними і невихованими “двійниками”.
Вже кілька місяців фейкові акаунти “Нової пошти”, Приватбанку, Монобанку, “Київстара”, Comfy, Rozetka, Bolt, Glovo, “Аврори”, Auchan, “Фори”, “Сільпо”, АТБ, Novus, Varus, “Мегамаркета”, ДТЕК, “Укрзалізниці” та багатьох інших великих бізнесів та підприємств чубляться у Threads між собою, криючи один одного матом і обіцяючи “розвалити кабіну”. Частина з них — на вимогу самих брендів і через їх скарги блокується корпорацією Meta, частина продовжує жити, а ще якісь — воскресають після блокування, змінивши кілька букв чи окремий символ у назві акаунта.
Явище, коли хтось присвоює чужу айдентику, має назву брендджекінг, а мета цієї статті — зрозуміти, наскільки велику шкоду така лихоманка фейкових акаунтів у Threads несе репутації самих брендів і хто за цим може стояти. Ми отримали коментарі прес-служб “Нової пошти”, Bolt, Glovo та Varus з цього приводу, а також поспілкувалися з маркетологами, піарниками та SMM-експертами. Їхні думки і версії — у цій статті.
Рейджбейт робить свою справу — охоплення на користь “фейків”
Цифровий підприємець Ярослав Макаревич, який є, зокрема, PR-консультантом одного з великих ритейл-брендів, нещодавно провів аналітику цього явища в українському сегменті Threads. За допомогою ШІ проаналізувавши активність та статистику фейкових акаунтів великих брендів, він прийшов до висновку, що за охопленнями підробки часто перевершують оригінал у десятки разів.
Макаревич підрахував, що один з дописів фейкового двійника АТБ набрав 1,32 млн переглядів, понад 50 000 лайків і 695 коментарів. Водночас, з його слів, офіційна сторінка АТБ у Threads має 41 185 читачів, і жоден її допис за останній час не наблизився до цих показників.
“Акаунт-підробка з 1 402 читачами переграв оригінал приблизно в тридцять разів. Бюджет підробки — нуль гривень”, — написав він у колонці на “Економічній правді”.
Одним з пояснень таких цифр може бути те, що фейкові акаунти, на відміну від офіційних, взагалі не обмежені ніякими правилами хорошого тону. Якщо офіційні акаунти можуть дозволити собі жарти на межі фолу, то “підробки” виходять далеко за цю межу. А оскільки Threads можна вважати дуже сприятливим середовищем для поширення “рейджбейту” (навмисно створений провокативний контент, який має на меті викликати у користувачів сильну злість, обурення чи роздратування — Ред.), то такий результат не мав би дивувати.
Чи вважають самі бренди це репутаційною проблемою
Зі слів менеджерки по роботі із соціальними мережами “Нової пошти” Марини Орішко, саме існування таких акаунтів несе в собі потенційний репутаційний ризик. “Людина не завжди дивиться на нікнейм перед тим, як зробити скрін або поширити допис. Вони бачать нашу аватарку, novaposhta у назві і цього вже достатньо, щоб фразу почали сприймати як офіційну комунікацію компанії”, — зазначає вона у коментарі dev.ua.
Орішко додає, що SMM “Нової пошти” більше турбує не сам факт, що хтось жартує від імені компанії, а ситуації, коли цей жарт сприймається як їхня реальна відповідь. “Такі випадки вже були: інші користувачі навіть самі потім пояснювали в коментарях, що це пародійний акаунт”, — каже вона.
У прес-службі мережі Varus не вбачають у цьому тренді суттєвої репутаційної загрози, вважаючи його тимчасовим. Там роблять припущення, що такий тренд, ймовірно, втратить актуальність так само швидко, як і з’явився, оскільки подібну комунікацію в довгостроковій перспективі вести технічно складно.
“Подібні формати вже спостерігалися, зокрема у мережі X (Twitter), і з часом згасали. Попри тимчасовий характер тренду, кожен випадок розглядається індивідуально, а сторінки підлягають обов’язковому блокуванню. Головним ризиком залишається потенційне введення споживачів в оману від імені компанії”, — заявили у прес-службі Varus.
У Glovo зазначають, що комунікація з фейкових акаунтів “створює хибне враження про наші цінності та стандарти сервісу”. Таким чином, для частини користувачів, які ще не знають про існування фейку, це може виглядати як офіційна позиція компанії.
“Юридично та фактично ми, як компанія, не несемо відповідальності за дії сторонніх осіб, які створюють сторонні сторінки чи фейки. Ми розуміємо, що наші клієнти та більшість аудиторії можуть відрізнити офіційну комунікацію бренду від провокацій. Втім, будь-які несанкціоновані дії від імені нашого бренду — це потенційний репутаційний ризик”, — констатують у прес-службі Glovo у відповідь на наш запит.
Схожу позицію озвучують і у прес-службі Bolt: такий стиль може становити репутаційний ризик, якщо аудиторія помилково сприйматиме сторонні висловлювання як позицію компанії.
“Брутальний, провокативний чи нецензурний тон не відповідає комунікації Bolt і не є прийнятним для бренду. Водночас у цьому випадку суттєвої репутаційної шкоди ми не зафіксували”, — заявили у компанії.
“Відповідальність за будь-який скандал, навіть спричинений “двійником”, суспільство адресує саме оригіналу”: що кажуть експерти
CEO SMM-агенції Sasquatch Digital Роман Геращенко вважає “розгул” фейкових акаунтів брендів у Threads прямою загрозою для brand safety.
“Tone of Voice для впізнаваного бренду — це не стилістична забавка, а частина довіри до нього, накопиченої роками. Пересічний користувач у Threads рідко перевіряє галочку верифікації чи назву акаунту символ у символ — і коли пародійна сторінка вдається до провокацій, частина аудиторії щиро сприймає це як офіційну позицію компанії”, — стверджує він.
Найбільшою небезпекою, на його думку, є момент, коли пародія переходить межу етики.
“Репутаційний акаунт у бренду один, і відповідальність за будь-який скандал, навіть спричинений двійником, суспільство адресує саме оригіналу”, — каже Геращенко.
Маркетологиня Даша Андрєєва констатує, що Threads як відносно нова для України соцмережа заохочує зухвалий стиль, а користувачі часто намагаються наслідувати «загальний tone of voice» — коли всі зухвалі, іронічні, гострі, з гумором.
“Бренди теж намагаються не відставати. Навіть великі, усталені компанії з жорсткими правилами комунікації, у Threads дозволяють собі значно більше, ніж у тому ж Instagram. Але це не є гострою проблемою, доки інші розуміють, що це НЕ офіційна комунікація бренду. Допоки це загальнозрозумілий жарт”, — стверджує вона.
Коли відбувається плутанина, то у бренду, на думку Андрєєвої, з’являється справжня проблема.
Даша Андрєєва, маркетологиня
“Хтось може повестися на фейк, потім побачити, що це фейк, посміхнутись або посваритись — і піти далі. А хтось не розбереться і залишиться з думкою, що бренд поводиться неадекватно. Десь у підсвідомості біля цього бренду з’являється ярлик «неадекватний». І все — з часом розібратись, звідки / чому / як це взялось, дуже важко. «Чомусь» цей бренд не подобається, навіть через роки”
За її спостереженням, за гумором губиться питання інтелектуальної власності.
Окрім того, вона звертає увагу на питання цифрової безпеки. “Якщо фейк-акаунт банку чи мобільного оператора напише «перейдіть за посиланням, щоб отримати бонус» — це вже готовий фішинг від бренду, якому люди довіряють. Такого я поки не бачу, але якщо акаунт розкрутити і з часом додати таку активність — наслідки можуть бути жахливі”, — попереджає вона.
Солідарний з іншими експертами і CEO UAMASTER digital agency Євген Шевченко: наявність фейкових акаунтів брендів в Threads, на його думку, точно є репутаційним ризиком, який може перерости в проблему. Зокрема, тому, що частина користувачів не відрізняє фейкові акаунти від справжніх. “Як показує історія, негативні або скандальні повідомлення часто мають великі охоплення, а вибачення чи публікація офіційної позиції бренду — на порядок менші”, — констатує Шевченко.
Seek and destroy
Що ж роблять самі компанії, коли знаходять у Threads такого неприємного “двійника”? Чи отримують їхні SMM-команди спеціальні інструкції, як вести себе у спілкуванні зі своїм фейковим “альтер-его” і як інформувати про це аудиторію?
У Glovo кажуть, що завдяки інструментам моніторингу, які відстежують згадки бренду в соцмережах, фіксують появу фейків дуже швидко, після чого надсилають скарги в Meta на фейкові акаунти.
Основні ж рекомендації SMM-менеджерам компанії полягають у наступному:
не вести публічну комунікацію з фейком, не вступати в переписку і не коментувати дописи на фейковій сторінці, щоб не залучати додаткову увагу та не піднімати охоплення;
надсилати скарги у Meta через спеціальні форми протидії імперсонації;
за потреби інформувати аудиторію про фейк із закликом до користувачів не переходити за сумнівними посиланнями, перевіряти синю галочку верифікації профілю та надсилати скарги на фейк.
Компанія Bolt також дізнається про акаунти практично одразу після його появи. Окрім моніторингу самої компанії, такі випадки також помічають команда підтримки та користувачі, які тегають офіційні сторінки.
За появи фейкового акаунта, основний принцип комунікації, якого дотримуються у Bolt, чітко відокремлювати офіційну позицію компанії від стороннього контенту та дотримуватися впізнаваного tone of voice. “Саме послідовна комунікація допомагає аудиторії розпізнавати неофіційні сторінки”, — стверджують там.
SMM-менеджерка “Нової пошти” Марина Орішко нагадує, що фейковий акаунт НП був одним із перших, що з’явився у Threads за цим кейсом. “Ми помітили його буквально в перший-другий день після появи. Скріни з гострими відповідями швидко розходилися мережею, пабліками й чатами з колегами”, — каже вона.
Зі слів Орішко, яким би “смішним” не був контент “двійника”, ситуація, коли хтось використовує назву й айдентику чужої компанії та вводить людей в оману — не окей.
Марина Орішко, менеджерка по роботі з соціальними мережами “Нової пошти”
“Ми одразу почали процес блокування: подали скаргу на аккаунт, зокрема й з офіційної сторінки “Нової пошти”, і зверталися до Meta. При цьому, спрогнозувати скільки часу займе блокування, складно і остаточне рішення та строки залежать від модерації платформи”
Вона додала, що окремої інструкції “на десять сторінок” у них немає, але команда має чітку логіку дій: не підсилювати акаунт і втручатися тоді, коли є ризик для користувачів або репутації бренду. “Якщо бачимо, що люди справді плутають сторінки, можемо прямо в коментарях пояснити, що це не офіційний акаунт. Якщо це очевидний жарт, який нікому не шкодить, то не завжди є сенс підсилювати його власною реакцією”, — констатувала представниця “Нової пошти”.
Як і у інших згаданих компаніях, у Varus про появу таких сторінок зазвичай дізнаються в перші ж дні їх створення, зокрема — завдяки клієнтам. “Клієнти починають активно тегати офіційний акаунт, уточнювати інформацію та попереджати про появу клонів”, — кажуть у мережі супермаркетів.
Там додають, що напряму заблокувати фейкові сторінки через адміністративну підтримку Meta не мають можливості, проте використовують єдиний коректний і найефективніший шлях у цій ситуації — подають скарги на кожну таку сторінку як на таку, що видає себе за офіційний акаунт.
“У зверненнях до платформи ми наголошуємо, що подібні сторінки потенційно вводять клієнтів в оману, а також створюють прямі ризики для репутації бренду та безпеки персональних даних користувачів”, — пояснили у прес-службі Varus.
Першочергово SMM-команда мережі оперативно подає скарги на виявлені фейкові сторінки, а для захисту аудиторії вони публікують попередження у постах або сторіз на всіх офіційних каналах. У таких повідомленнях нагадують список справжніх сторінок бренду, щоб користувачі могли легко перевірити джерело інформації та уникнути шахрайства.
“Додатковим інструментом захисту є зв’язка платформ: акаунти Instagram та Threads тісно пов’язані між собою, і від офіційної Insta-сторінки може існувати лише один верифікований профіль у Threads. Відповідно, фейкові сторінки не матимуть такої системної прив’язки, що є додатковим маркером небезпеки для уважних користувачів”, — нагадують там.
Чи є ложка меду у бочці дьогтю?
Ми також запитали у представників бізнесу та експертів, чи не вбачають вони для брендів і певний позитив у всій цій історії? Адже, як би там не було, вона допомагає піднімати охоплення і офіційних сторінок, якщо “викрутити” собі це на користь. Більше того — за однією з конспірологічних версій, теоретично за фейковими акаунтами можуть стояти самі офіційні прес-служби, які начебто могли би притягувати увагу до бренду у такий неординарний і ризикований, але дієвий і хайповий спосіб. Але представники бізнесу заперечують — якщо певний позитив від збільшення охоплень і є, то він явно не співставний з можливими ризиками для репутації, тож в такі “ігри” ніхто би не грався.
Марина Орішко з “Нової пошти” визнає — “двійники” точно створюють додатковий шум навколо бренду. “Люди тегають офіційну сторінку, заходять перевірити, чи справді це ми написали, обговорюють окремі дописи. Останнім часом ми бачимо значно більше згадок “Нової пошти” саме в контексті цих фейків — у соцмережах, Telegram-каналах і матеріалах медіа”, — стверджує SMM-менеджерка поштового оператора.
Водночас, на її думку, назвати це інструментом для збільшення охоплень складно, адже це — неконтрольована увага. “Сьогодні вона смішна й органічна, а завтра допис матиме цілком реальні наслідки для бренду. Тому охоплення тут більше як побічний ефект, а не плюс, заради якого варто залишати ці фейки”, — робить висновки фахівчиня.
У Glovo позитиву для себе не бачать взагалі. “Ми не розглядаємо появу таких акаунтів як джерело зростання упізнаваності бренду, адже вони несуть лише репутаційні ризики та вводять людей в оману, створюючи хибне сприйняття”, — зазначили у прес-службі Glovo. Там додають: так чи інакше, весь інформаційний шум залишається всередині фейкового акаунту, не приносячи жодної користі офіційним каналам Glovo.
У прес-службі компанії Bolt у цій ситуації бачать додаткову увагу та охоплення навколо бренду, однак є нюанси. “Такий ефект не скасовує ризиків, пов’язаних із можливою плутаниною щодо того, кому належить акаунт і чи відображає його контент позицію компанії”, — констатували там.
Прес-служба Varus теж визнає можливу наявність певного позитивного впливу від цієї історії за принципом «будь-який PR є PR». “Проте цей ефект є дуже індивідуальним і безпосередньо залежить від загального іміджу компанії”, — додали там.
У Varus кажуть: якщо репутація бренду є сильною та позитивною, тож це навряд чи зашкодить і може навіть забезпечити додаткове залучення, але водночас, за наявності невирішених репутаційних проблем, такі сторінки здатні лише загострити наявні слабкі місця.
“У будь-якому разі, навмисно ініціювати появу подібних акаунтів заради тимчасового інфоприводу чи «хайпу» ми не рекомендуємо та самі не використовуємо таких технологій залучення аудиторії”, — зазначають там.
“Спародіювати можна лише те, що аудиторія добре знає”
Цифровий підприємець і комунікаційний експерт Ярослав Макаревич вважає — позитив для брендів тут може бути лише один — бренди краще розумітимуть запит аудиторії на розрядку та гумор і враховуватимуть цей кейс при подальшому плануванні власних кампаній.
“Також компанії більше уваги приділятимуть медіаграмотності та кібергігієні, щоб унеможливити фейки або зломи. Як, наприклад, «Аврора» зрозуміла, що їм потрібно терміново подати запит на «синю галочку», — навів приклад він. .
CEO UAMASTER digital agency Євген Шевченко переконаний — невеличкий позитивний ефект для офіційних акаунтів може спостерігатися, але він неспівставно менший за ризики і потенційні проблеми — і по ймовірності, і по імпакту.
“На місці PR-відділів брендів я б уважно слідкував за ситуацією, і розглядав би варіант подання скарг на фейкові акаунти, якщо там будуть з’являтися зовсім неадекватні публікації”, — радить він.
Роман Геращенко з Sasquatch Digital, коментуючи це питання, каже — на перший погляд певний позитив можна побачити, адже це своєрідний індикатор статусу: пародіюють лише топові бренди, і якщо офіційна сторінка вдало підхоплює гумор та "перемагає" у публічному діалозі з двійником, вона отримує органічне вірусне охоплення.
Роман Геращенко, CEO Sasquatch Digital
“Тут варто відділити тактичний виграш від стратегічного питання: чи потрібна ця гра бізнесу взагалі. Загравання офіційного акаунту з фейком — це радше сигнал слабкої позиції, ніж сильного SMM”
Зі слів Романа Геращенка, у юрисдикціях ЄС ситуація з несанкціонованим використанням назви й візуальної айдентики бренду вирішувалася б значно жорсткіше — через звернення щодо порушення прав на торговельну марку, а профілі знімалися б за скаргою DMCA протягом кількох годин. “Це питання не тільки права, а й базової культури поваги до чужої інтелектуальної власності”, — додає CEO Sasquatch Digital.
Перегукується з позицією Романа Геращенка і коментар маркетологині Даші Андрєєвої — вона каже, що для брендів, по суті, це наочна перевірка того, наскільки інвестиції в маркетинг і брендинг окупилися. “Спародіювати можна лише те, що аудиторія добре знає”, — робить висновки вона.
Великі охоплення «фан-сторінки» можуть мати опосередкований вплив і на офіційні сторінки брендів, але, на її думку, потенційні вигоди не варті ризиків. “Це може мати опосередкований вплив, наприклад, користувачі можуть шукати офіційну сторінку, щоб перевірити інформацію. Також позитивно можуть впливати вдалі відповіді від офіційного акаунту бренду: інколи з гумором, інколи з потрібною інформацією. Є відома думка «чорний піар — теж піар», але я не шанувальниця цього підходу. Бо з одного боку, так, можна безкоштовно промайнути перед потенційним клієнтом, а з іншого — залишити негативний спогад про себе”, — констатує маркетологиня.
Чому це точно не витівка самих топ-компаній
Жоден з маркетологів та PR-спеціалістів, коментарі яких ми отримали, не допускає того, що за цим хайпом з фейковими акаунтами у Threads можуть стояти самі прес-служби компаній.
Цифровий підприємець Ярослав Макаревич, який провів аналітичне дослідження з цього питання, встановив — основна активність фейкових акаунтів у Threads припадає на вихідні, тому це вже ставить під сумнів версію про причетність прес-служб. Але це точно не єдиний його аргумент.
Ярослав Макаревич, цифровий підприємець
“Більш важливим є те, що жоден бренд не планує кампанію, у якій його власний офіційний акаунт публічно програє фейку, а сталося саме це. Також, якщо це задум, необхідно, щоб понад десяток конкурентних команд домовилися між собою синхронно й без жодного витоку. Крім того, двійники жартували про влучання у склади у стрічці, гумор часто був за межею дозволеного”
На думку маркетологині Даші Андрєєвої, самі великі бренди навряд чи ризикували би таким чином, адже хайп не вартий тієї репутаційної кризи, яка може здійнятись.
“Тим паче всередині компаній зазвичай доволі суворі правила щодо контенту й активності в соцмережах, тому мені мало віриться, що таке можливо. А що роблять зараз деякі бренди — заходять у коментарі до цих фан-сторінок і або жартують, або повертають розмову до реальних фактів. Я думаю, компанії зараз більше зацікавлені захиститись від можливих ризиків, ніж скористатись вигодами цього явища”, — стверджує вона.
CEO UAMASTER digital agency Євген Шевченко не має однозначної відповіді на це питання, але все ж на рівні здогадки констатує — це не представники компаній чи їх підрядники. “Це не афілійовані люди, які таким чином розважаються, або перевіряють певні гіпотези, чи прокачують свої навички в SMM”, — висловив свою думку він.
CEO Sasquatch Digital Роман Геращенко так само впевнений — це не експеримент самих брендів. “Жоден корпоративний юрист не погодив би такий репутаційний ризик, а самих фейкових акаунтів було так багато, що синхронізувати їхні дії між командами було б технічно складно”, — каже він.
Кого і чому підозрюють "постраждалі"?
У прес-службі Varus вважають, що найчастіше за створенням таких сторінок стоїть прагнення швидко здобути популярність, адже, використовуючи впізнаваність бренду, акаунт за кілька днів здатний залучити велику аудиторію та забезпечити високі охоплення.
“Надалі набрану аудиторію можна монетизувати через розміщення реклами. Крім того, у майбутньому такий акаунт можна перейменувати та адаптувати під зовсім інші цілі чи проєкти”, — кажуть там.
Менеджер по роботі із соціальними мережами “Нової пошти” Марина Орішко стверджує — вона та колеги чули вже безліч конспірологічних теорій на цю тему: від групи SMM-ників, яка тестує контент-стратегію, до самих брендів, які створюють фейки, щоб писати те, чого не дозволиш собі з офіційної сторінки.
“У випадку “Нової пошти” це точно не так — нам і без фейкового аккаунта роботи вистачає. Нам здається, все простіше: хтось один спробував, побачив, що механіка працює, а інші її підхопили. Так у Threads і зʼявився паралельний світ фейкових брендів, які спілкуються між собою. Найімовірніше, основна мотивація тут — хайп, охоплення і сам формат гри з аудиторією”, — каже SMM-фахівчиня.
У Glovo роблять наступні висновки: за такими акаунтами стоять люди, які паразитують, використовуючи уже сформовану довіру та впізнаваність відомого бренду як «безкоштовний трамплін».
“Вони генерують віральне охоплення через провокативний контент, щоб, наприклад, швидко набрати підписників для подальшого перейменування чи продажу сторінки”, — кажуть у компанії.
Тим часом у прес-службі Bolt не озвучують жодних здогадок на цю тему. “Нам невідомо, хто саме стоїть за цими акаунтами і якими були мотиви його авторів. Можемо лише підтвердити, що вони не є представниками Bolt, а сам акаунт жодним чином не пов’язаний із компанією”, — ще раз запевнили там.
То хто ж за всім цим стоїть?
Спойлер — однозначної відповіді ми не знаємо. Втім, певні аргументовані здогади нам озвучили.
Євген Шевченко допускає, що, швидше за все, за різними фейковими акаунтами стоять різні люди, і цілі у них можуть відрізнятися.
Євген Шевченко, CEO UAMASTER digital agency
“Ми самі колись давно, в 2009 році робили аналогічний експеримент в Twitter: створили неофіційний акаунт для “МТС Україна”. На той момент наша агенція не мала контракту з тим брендом. Тільки, на відміну від поточного кейсу, вели акаунт без матюків та агресії”
Роман Геращенко, своєю чергою, вважає, що найімовірніше — це SMM-ентузіасти, що експериментують заради розваги, або ті, хто "прокачує" акаунти через рейджбейт-механіки.
“Український користувач уже неодноразово проходив подібні хвилі: фейкові анонси "виходу на ринок" нових брендів, розіграші квартир за репост, акаунти, що нібито продають промокоди на знижку чи приймають перекази через стороннього платіжного оператора — це впізнавана еволюція класичної скам-схеми”, — стверджує він.
Геращенко також не виключає й версію “ворожої атаки” на український бізнес, хоча й вважає її малоймовірною. На його думку, Threads справді провокативна платформа, і причина споживацьких помилок та подальших вибачень брендів — самі мережі, які свого часу нормалізували панібратський і провокативний тон спілкування, створивши шаблон, який тепер легко довести до абсурду.
Даша Андрєєва звертає увагу, що подібні акаунти, розкручені на певних трендах, часто потім продають. “Умовно: фейковий акаунт банку, який зараз жартує і хайпує, набирає сотні тисяч переглядів і тисячі підписників, а потім стає сторінкою магазину (в кращому випадку)”, — наводить приклад вона.
Експертка схиляється до думки, що це звичайні люди — креатори, які запустили й далі розганяють нову фішку. “Threads став доступним інструментом для великих охоплень — це легко може відчути будь-який користувач, який напише свою думку на спірну тему. Тому з’явилась ціла хвиля креаторів, які працюють саме в Threads”, — робить висновки вона.
Ярослав Макаревич, який раніше виявив, що найбільша активність фейкових акаунтів припадає на вихідні, стверджує, що за цим стоїть щонайменше група людей. Чи діють вони спільно — до кінця не відомо, але це точно не єдиний автор.
“Вихідні говорять радше про вільний час, ніж про кількість людей. Це точно мережа, а не одинак: акаунти відповідали одне одному, тримали спільний тон і використовували однакову механіку — одна змінена літера в нікнеймі. Можливо, це була невелика група людей, до якої органічно почали додаватися інші учасники жартома. Тобто «вихідні» — це аргумент проти корпоративного походження, а не за єдиного автора”, — каже він.
Цифровий підприємець схиляється до того, що, швидше за все, це анонімні автори, які робили це заради уваги й самі не очікували мільйонів переглядів. “Також є ті, хто прийшов на готове охоплення монетизувати: воронки в Telegram, збір коштів, класична прелюдія до фішингу зі збором даних «переможця». Важливо, щоб аудиторія усвідомлювала, що за цим справді стояли не бренди, а отже, наступного разу не поширювала ці публікації та не взаємодіяла з ними”, — застерігає він.
«Не знав, що раніше в IT потрапити було набагато легше». Junior UI/UX Designer, вірусний пост якого щодо «рабовласницької» вакансії розтягнули у Threads — про виклики, які стоять перед джунами у 2026-му
«Коли ти діловод, ти не чуєш вибухів, стогону, останніх слів. Ти не бачиш крові, поранених тіл без кінцівок та з випотрошеними нутрощами». Щоденник мобілізації від айтівця в Threads — про зміни психіки у війську, прифронтові міста та втрати
Що робити, щоб ваші твіти не блокували кремлеботи. Інструкція
Соціальна мережа Twitter — один з головних майданчиків для поширення інформації про війну в Україні західній спільноті. Але де правда про війну, там відразу з’являються боти Кремля, які кидають страйки. Розповідаємо що робити, аби ваші твіти не блокували.
Репост новин змушує нас вважати себе розумнішими, але це не так. З лідерами думок теж працює, показує нове дослідження
Обмін новинними статтями з друзями та підписниками в соціальних мережах спонукає людей думати, що вони знають про теми цих статей більше, ніж вони знають насправді. І це працює з активними користувачами Facebook, що ставить під сумнів обізнаність ваших улюблених лідерів думок. Про це свідчить дослідження вчених з Техаського університету в Остіні. До речі, обов’язково покажіть цю статтю своїм друзям і репостніть у соцмережах.
Як працюють нові соцмережі BeReal, Locket Widget, Yubo та Poparazzi, що потіснили Facebook і конкурують з Instagram і TikTok за увагу зумерів
Нова соцмережа BeReal набула вірусного поширення і витіснила з чартів App Store в США Facebook Марка Цукерберга. Її називають протилежністю Instagram та конкурентом Tik-Tok. Як працює нова платформа, що приваблює увагу зумерів?
