Київські розробники-волонтери Алекс «Шміль» Шмєльов та Андрій Логинов, які обʼєдналися разом з іншими конструкторами та інженерами в громадську неприбуткову організацію «Українські месершміти», друкують надлегкі дрони-розвідники на 3D-принтерах. Що про них відомо, розповів «Шміль» для dev.ua на виставці майстрійв 3D-друку у Києві 25 березня.
Київські розробники-волонтери Алекс «Шміль» Шмєльов та Андрій Логинов, які обʼєдналися разом з іншими конструкторами та інженерами в громадську неприбуткову організацію «Українські месершміти», друкують надлегкі дрони-розвідники на 3D-принтерах. Що про них відомо, розповів «Шміль» для dev.ua на виставці майстрійв 3D-друку у Києві 25 березня.
Розробники виготовляють безпілотні літаки за методом 3D-друку та покривають їх склокомпозитом. Виготовлений БПЛА — це малий розвідник постійного відеозвʼязку, з керуванням «на землю».
Літак створений з пʼяти деталей, надрукованих на 3D-принтері з пластику для 3D-друку «coPET», які потім склеюють між собою.
«Це той же пластик, як у плашках. Дуже екологічно-чистий, можна потім переробити», — шуткує «Шміль».
На постійній основі в команді з початку серпня 2022 року працює 10 фахівців, але за словами «Шмеля» людей бракує.
На виставці майстрів 3D-друку в Києві розробники представили літак, який витримав вісім бойових вильотів, два з яких закінчились серйозними «травмами»: діркою та тріщиною у крилі. Але «Шміль» говорить, що це все можна виправити.
«Шмат пластику зверху, склом замазали та полетіли далі», — розповідає він.
Проводячи паралелі з пластиковими літачками, розробник зазначив, що вони теж придатні до ремонту, але лише один раз.
Актуальні вакансії від кращих ІТ-компаній на jobs.dev.ua. Дізнайся про нові вакансії першим!
Його можна друкувати на принтері Creality Ender-6 з великих деталей або на Creality Ender 3 з 13 маленьких. Але за словами розробника, в останньому випадку отримується велика кількість браку через похибку на склеюванні та розбіжності в деталях.
«Потрібно скласти повністю весь літак, щоб зрозуміти, що в тебе не вийшло, а похибки стають критичними», — зазначає він.
За словами «Шміля», виробничі потужності ГО «Українських месершмітів» наразі складаються з чотирьох Creality Ender-6 та шести Creality Ender-3.
«Вони виходять з ладу, я хочу їх спалити на хр*н, але тоді зовсім без принтерів лишусь», — говорить розробник.
Команда «Українських месершмітів» шукає інженерів, які б допомогли їм обслуговувати принтерний парк.
Вага фюзеляжу 600 грамів, покриття склом додає ще 200 грамів, електрона начинка важить 1 кг, акумулятори ще 200 грамів. За підрахунками розробника, злітна вага літака залежить від того, «як багато скла ти на нього намастиш».
Літак має польотний контролер, бортовий компʼютер, саморобне радіо, дві камери: курсову та нижню. Усе радіо за словами розробника зашифроване та цифрове, що дає змогу підвищувати ефективність передачі інформації. Відео передається на землю тим же каналом, що й керування передається на борт.
«Протестували з РЕБ-ом — надійно. Ми виживаємо», — зазначає «Шміль».
На літаках «Українських месершмітів» зараз навчають пілотів у військовій школі «Боривітер». Розробники надали школі два посилені навчально-тренувальні літаки й готують ще вісім.
Наразі в процесі підготовки операція з групою військових, які планують використати дрони розробників. Але ця інформація закрита.
Крім того, розробники підтримують контакти з військовими у різних структурах та вже мають певну кількість замовлень, які поки стоять в черзі через брак потужностей і ресурсів.
Команда виготовляє 6 повністю готових комплексів літаків на місяць, і «Шміль» каже, що то поки їх рекорд. Він зазначає, що при нормальній роботі принтерів, можна надрукувати деталі для 4 корпусів на тиждень.
Ціна перших літаків починалась з $3000. Але, як говорить розробник, кожен літак краще, ніж попередній. Наразі вартість комплексу становить $5700. Сюди входить два літаки, наземна станція, інструменти й приладдя для технічного обслуговування (ЗІП), а також саме обслуговування.
Розробники облаштували лабораторію обладнанням приблизно на 1 млн грн. Як говорить «Шміль», з серпня 2022 року в проєкт вклали близько 5 млн грн, які витрачають на компоненти та підтримку розвитку. Це як власні кошти розробників, так і донати небайдужих, волонтерів.
«За вісім місяців ми налагодили технологію, але упираємося у виробничі потужності та брак інженерів, щоб масштабуватись», — зазначає «Шміль».
Наразі багато розробників, які створюють літаки, приходять до «Українських месершмітів» у вільний час, але працюють на основному місці роботи, щоб мати можливість заробляти собі на життя. Але організація прагне залучити інвестиції, щоб мати змогу платити інженерам заробітну плату та давати їм постійну роботу.
За його словами, маючи $30 000 на місяць, розробники зможуть винайняти достатньо інженерів і вийти на виробництво 20 літаків на місяць.
Звернутись до громадської організації з пропозиціями чи задонатити можна через їх телеграм-канал за посиланням.
У розробці у «Месершмітів» ще полегшені дрони-розвідники, фюзеляж якого буде важити лише 650 грамів, а підіймальна вага буде понад 3 кг.
Тобто, за словами «Шміля» в такий літак можна буде додати до 2 кг корисного навантаження. На одному принтери можна надрукувати один літак за 96 годин. На 10 принтерах це можна зробити за день.
«За добу можна робити по такому „гарячому пиріжку“. Встигати лише купувати компоненти та паяти електроніку», — говорить розробник.
