UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаІсторії
27 квітня 2026, 09:00
2026-04-27
«Сильний інженер не питає, чи це можливо. Він питає, скільки часу на це піде». Історія айтівця з Чернігівщини, що будує продукти для компанії з Кремнієвої долини й очолює інженерію американського стартапу
36-річний айтівець Олександр Ваховський працює одразу у двох американських компаніях. Удень він Senior Software Engineer у SolidProfessor, освітній платформі з Mountain View, на якій навчаються понад 300 000 інженерів-механіків і проєктувальників. Решту часу присвячує стартапу Travel Risk Group у Північній Кароліні, що збирає в реальному часі дані про ризики подорожей у понад 90 країнах світу. Українець є співзасновником і Head of Engineering сервісу.
За плечима Олександра те, що в IT-спільноті називають «дорогою через всі двері». Він починав із сайту-візитки за $200, виріс до експертного консультанта для понад 250 клієнтів у США, Норвегії, Швейцарії та країнах Балтії. А ще ― керував власним інтернет-магазином і роки поспіль подвоював дохід компанії, у яку прийшов у найм.
36-річний айтівець Олександр Ваховський працює одразу у двох американських компаніях. Удень він Senior Software Engineer у SolidProfessor, освітній платформі з Mountain View, на якій навчаються понад 300 000 інженерів-механіків і проєктувальників. Решту часу присвячує стартапу Travel Risk Group у Північній Кароліні, що збирає в реальному часі дані про ризики подорожей у понад 90 країнах світу. Українець є співзасновником і Head of Engineering сервісу.
За плечима Олександра те, що в IT-спільноті називають «дорогою через всі двері». Він починав із сайту-візитки за $200, виріс до експертного консультанта для понад 250 клієнтів у США, Норвегії, Швейцарії та країнах Балтії. А ще ― керував власним інтернет-магазином і роки поспіль подвоював дохід компанії, у яку прийшов у найм.
У 2022 році айтівець переїхав до США. І нині він вже є Senior Member міжнародної асоціації ECDMA, номінований на Senior Member в IEEE. Також Олександр виступає суддею на технологічних хакатонах і нещодавно опублікував наукову роботу про застосування великих мовних моделей в e-commerce.
dev.ua поговорив з Олександром про те, як виходить тримати руку на пульсі одразу в кількох ролях, чому професія інженера змінюється швидше, ніж ми встигаємо оновлювати резюме, і що насправді стоїть за словом «експерт».
Зміст
Як хлопець із села знайшов свою професію
Олександр виріс у селі Сваричівка на Чернігівщині у звичайній родині фермерів, що збанкрутіли в 90-х. Тому родина не мала великих статків, жили досить скромно. Свій перший комп’ютер хлопець отримав, навчаючись у школі ― Pentium I з Windows 95 йому подарував дядько. Олександр зізнається: для дитини із села це був портал у геть інший світ.
«На той момент я взагалі нічого не розумів у комп’ютерах. Але було просто цікаво поклацати в ньому абсолютно все», — згадує він. Утім, згодом робота з комп’ютером захопила хлопця.
Велику роль у захопленні Олександра відіграв тодішній директор школи. Влітку він дозволив хлопцеві приходити до комп’ютерного класу, де щойно з’явилися два нові комп’ютери. Олександр тоді мав нагоду тренуватися: набирав документи, щось налаштовував, поступово розбирався в тому, як ця техніка взагалі працює і навіть не уявляв, що з цього виросте його професія.
Після закінчення школи Олександр вступив до Чернігівської політехніки на факультет фінансів. Там паралельно з навчанням за спеціальністю хлопець почав цікавитися створенням сайтів. Він нерідко розпитував старших студентів про те, як вони знаходять замовлення, скільки заробляють. Тим часом паралельно з навчанням працював вантажником і саме на ці гроші зібрав собі перший власний ПК, який і став стартом для входу у справжнє IT. Саме на власноруч зібраному комп’ютері майбутній інженер почав вчити HTML, CSS і популярні CMS на кшталт Joomla.
Перші IT-гроші
Перше комерційне замовлення Олександрові прийшло від знайомих ― сайт-візитка, його дизайн і наповнення під ключ. Гонорар становив $200. «Це були дві мої місячні зарплати вантажником. Мабуть, найлегші та найшвидші гроші в моєму житті», — сміється Олександр.
Саме той момент він називає переломним. Не тому, що отримав багато грошей, а тому, що зрозумів: те, що для нього є цікавим хобі, ринок готовий оплачувати за ставкою, у десять разів вищою, ніж за фізичну працю. Протягом року він виконав ще кілька проєктів для агенцій нерухомості й більше не повертався до думки про іншу професію.
Натхненний успіхом перших проєктів, Олександр зареєструвався на платформі Freelancehunt, зібрав портфоліо, зробив собі персональний сайт і почав активно відгукуватися на замовлення. Перший великий комерційний проєкт прийшов із Києва. Інтернет-магазин Babymarket, який, до речі, працює й сьогодні, став для Олександра першим серйозним досвідом роботи з реальним сталим бізнесом.
«Я отримав і гроші, і безцінний досвід. І зрозумів, що це не просто разова робота, а напрям, у якому хочу йти глибше», — згадує він.
«Я звільнився з американської компанії заради українського miltech-проєкту». Історія випускника КПІ, що врятував американський healthtech-стартап від краху, створив мініконкурента Netflix, а нині готує ШІ-систему захисту від російських FPV
250 клієнтів і авторитет, який не купується
З 2015 до 2020 року Олександр співпрацював із понад 250 клієнтами, серед яких замовники із СНД, США, Норвегії, Швейцарії, країн Балтії. Він зосередився на e-commerce, особливо на платформі OpenCart, де тоді працював чи не весь малий і середній бізнес у Східній Європі. У професійній спільноті його почали знати під брендом OCDEV.pro.
Саме в цей період Олександр зробив те, що в одному з рекомендаційних листів до його імміграційної заявки керівник великої східноєвропейської e-commerce студії, який працює з екосистемою OpenCart понад п’ятнадцять років, назвав «формуванням цілого покоління спеціалістів галузі». Йдеться про десятки розширень, які Олександр створив для OpenCart і поширював через найбільшу профільну спільноту платформи. Багато з них досі стоять у тисячах інтернет-магазинів. У 2022 році одна з його розробок мала понад 15 000 встановлень.
Окрему роль у кар’єрі українця відіграла OpenCart Extension Bundle ― колекція розширень, яку Олександр опублікував на GitHub під вільною ліцензією GPL-3.0 і безплатно передав спільноті. Туди увійшли модулі оптимізації, оформлення замовлень, аналітики через Google Analytics 4, інтеграції з торговими майданчиками, SMS-сповіщень та інші. Такий хід знизив поріг входу в електронну комерцію для сотень підприємців, зазначає Олександр.
Власник e-commerce
Розуміючи, як e-com сервіси працюють зсередини, у 2015 році Олександр став співзасновником власного інтернет-магазину спортивного одягу ActiveWear та Sunfit. На запрошення одного з клієнтів він став партнером і побачив бізнес не з боку розробника, а зсередини.
«Більшість розробників просто не бачать, як насправді працюють бізнес-процеси всередині. Що відбувається від моменту створення замовлення до його відправки, як здійснюються розрахунки, як ведеться складський облік. А там реально багато проблем», — пояснює Олександр.
За три роки підприємництва айтівець побачив десятки болючих точок, які зазвичай не помічають інженери. Серед них ― проблеми із SEO, зайві витрати на комунікацію з клієнтами, незручний UX, який, що відрізає продажі, невидима вартість телефонних дзвінків тощо.
«Я на собі зрозумів, що і клієнту, і власнику магазину набагато простіше отримати SMS про прийняте замовлення, ніж намагатися додзвонитися. Це здавалося дрібницею, але насправді закривало велику бізнес-проблему», — розповідає айтівець.
Це спонукало фахівця створити універсальний плагін SMS-сповіщень для OpenCart. Через спільноту він розійшовся в тисячі магазинів. А слідом за ним з’явилися й інші розробки. Зокрема мультимовний модуль, який вирішив для тисяч українських магазинів проблему швидкого переходу на українську мову у відповідь на новий мовний закон. Десятки інших розширень, створених Олександром, закривали конкретний біль реального бізнесу.
Куди розвиватися Manual QA, коли впираєшся у професійну стелю? Велика розмова з тестувальником зі Львова, який підкорив ринок США й рухається в бік позицій Staff, Principal і Technology Leader
Похід у найм, як точка зростання
У 2020 році Олександр, попри успіхи у фрилансі та власному бізнесі, вирішує піти в найм ― саме в цей час IT-ринок розквітав, і там обіцяли великі гроші. Утім, на ринку він себе позиціонував не як рядовий розробник, а з експертним грейдом і високим рейнджем. Він активно співпрацював із засновниками сайту та долучався до реалізації інших проєктів ТОВ «Експерт Про»», яке розгледіло в Олександрові хорошого фахівця.
«Я заходив на проєкт уже не як просто розробник, а як експерт у галузі, з рекомендаціями й розумінням, як усе працює зсередини», — пояснює він.
Концентрація на одному проєкті дала змогу фахівцеві зануритися глибше, бачити довгострокові наслідки рішень, працювати з масштабом. З 2020 до 2022 року компанія, де Олександр керував розробкою і відповідав за зростання, роки поспіль подвоювала дохід. «Тоді я думав, що ось тут я і розкрив свій потенціал. Але реальність виявилася такою, що у США все змінилося, і мій шлях довелося починати знову», — каже він.
Зірваний контракт на Мальту й нова географія кар'єри
На початку 2022 року, отримавши офер від міжнародного роботодавця, Олександр готувався до релокації на Мальту за контрактом. Усе обірвалося в один день, 24 лютого. Війна перекреслила плани, але не цілі.
Після довгих обговорень Олександр із дружиною вирішив переїхати до США. Оселившись у Канзасі завдяки підтримці волонтерів, Олександр долучився до волонтерського руху й сам. Айтівець влаштувався на роботу в IT-департамент округу. Згодом, уже маючи досвід роботи саме в США, чоловік отримав пропозицію від компанії з Кремнієвої долини SolidProfessor.
«Професійно я не відчував складнощів. Усі процеси були знайомі. А ось особисто було важко зрозуміти, куди рухатися й як знову відчути землю під ногами», — усміхається він, згадуючи ті часи.
В американській корпоративній культурі Олександра вразило поєднання інтенсивності та здорового балансу. На відміну від звичного йому темпу, тут не цінували роботу заради роботи. Тут цінували результат, але без вигорання.
«Я навіть мусив свідомо вчитися сповільнюватися, щоб бути на одній хвилі з командою. Бо вигорання ― це ризик не тільки для мене, а й для всієї компанії», — каже Олександр. Утім, попри новий темп, він не залишив дослідницьку діяльність і власні проєкти.
Стати ключовим інженером у компанії з 300 000 користувачів
Олександр не без гордості розповідає, що, почавши з бекенду, він досить швидко став однією з ключових технічних фігур у компанії.
Першим великим проєктом, у якому Олександр відіграв критичну роль, став SolidProfessor Portfolio. Це новий продукт, який дав користувачам платформи можливість презентувати свій досвід і досягнення, фактично розширивши ціннісну пропозицію компанії за межі звичного навчання.
Олександр розповідає, що був основним контриб’ютором цього проєкту, був залучений із ранніх етапів, розробив всю архітектуру, формував технічний підхід, брав участь у дискусіях про склад функціоналу й узяв на себе відповідальність за більшість основних частин системи.
У цьому ж проєкті Олександр виступив провідним бекенд-експертом і запропонував архітектурний підхід modular monolith для інших частин продуктів компанії. Цей підхід, каже айтівець, забезпечив платформі можливість майбутнього масштабування й чіткого розділення функціоналу.
Лише за останні пів року Олександр був залучений на новий проєкт, почав оцінювати роботу інших розробників, проводити інтерв’ю з найму нових співробітників та очолив новий проєкт. Окрім цього, паралельно продовжив контриб’ютити в основні продукти компанії.
«У США ідеї мають шанс стати масштабними продуктами». Інженерка й дослідниця зі Львова створює ШІ-платформу для підтримки підлітків, яку готують до тестування в американських школах
AI-революція в американській компанії руками українця
Олександр називає себе одним із перших у SolidProfessor, хто почав системно досліджувати, як AI можна вбудувати в саму розробку ― не як іграшку, а як повноцінну частину процесу.
«З моменту, як AI прийшов у наше життя, дуже багато підходів до звичної нам розробки змінилося. Тож для моєї роботи AI тепер щільно інтегрований в усі процеси. Це дає змогу рухатися швидко й створювати продукти, що суттєво впливають на розвиток компанії», — пояснює він.
На основі Claude Code Олександр побудував повноцінний агентний воркфлоу ― систему, у якій AI-агенти інтегровані в процеси доставки коду, рев’ю, управління проєктами. Він також написав технічну документацію й навчальні матеріали, щоб ця система могла масштабуватися на всі команди розробки.
Завдяки глибокому знанню сучасних AI- й ML-інструментів, як-от великі мовні моделі та векторні бази даних, айтівець швидко прототипує рішення й допомагає колегам не йти в технічні глухі кути.
Презентувавши цей напрям у компанії, Олександр очолив команду з його розробки. Тепер він не лише веде дослідження, а й займається наймом, архітектурними рішеннями й управлінням командою.
Стартап як паралельна спроба реалізації в професії
Паралельно із SolidProfessor в Олександра є друга велика історія ― стартап Travel Risk Group у Шарлотті, штат Північна Кароліна, де він є співзасновником і Head of Engineering.
«Усе почалося буденно. Прийшло повідомлення в LinkedIn від засновника, який шукав сильного інженера для побудови технологічної основи продукту», ― розповідає українець.
На той момент Олександр вагався, чи варто долучатися до нового масштабного проєкту, адже мав основну роботу. Ключовим у рішенні став географічний чинник ― засновник стартапу також жив у Шарлотті, що дало змогу потенційним партнерам зустрітися очно і домовитися про співпрацю.
«Спочатку я працював на проєкті на контрактній основі, хоча пропозиція очолити розробку була одразу. Я хотів спочатку побачити перспективу. Через деякий час засновник повторно запропонував мені роль Head of Engineering із високою часткою у компанії, і я погодився», — згадує Олександр.
Travel Risk Group розробляє платформу моніторингу ризиків подорожей. Продукт у режимі реального часу збирає дані про інциденти в понад 90 країнах — від злочинів і конфліктів до епідемій і природних катаклізмів, і подає їх користувачам у вигляді карти, оцінок ризиків та експертної аналітики. Цільова аудиторія ― корпоративні клієнти, чиї співробітники часто подорожують у відрядження, а також страхові компанії та консьєрж-сервіси.
Окрім архітектури платформи, Олександр власноруч розробив бекенд-інфраструктуру, фронтенд і API-шар. Він збудував внутрішній сервіс, який збирає, аналізує й видає в реальному часі дані про інциденти з кількох джерел, використовуючи AI й машинне навчання. Також українець самостійно набирає інженерів, ставить стандарти коду й оптимізує процеси.
Цікаво, що стартап обходиться без зовнішніх інвестицій. Команда розвивається власними силами й рухається до запуску.
Як галузь визнає експерта
Поза комерційними роботами Олександр займається тим, що в індустрії називають визнанням від колег. Олександр виступає суддею на технологічних хакатонах і стартап-конкурсах. Серед них хакатон DXRay від Raptors.dev, конкурс ECDMA Global Award та Kharkiv IT Cluster Bootcamp 2025. Це формат, у якому досвідчені експерти оцінюють інженерні рішення молодих команд і допомагають їм вийти на наступний рівень.
«Коли мене запрошують судити, я бачу свою роль не в тому, щоб роздавати оцінки. Радше в тому, щоб допомогти людям побачити, які саме рішення в їхній архітектурі є сильними, а де вони себе обмежують», — пояснює він.
Окрім цього, його номіновано на Senior Member в IEEE, одній з найпрестижніших технічних організацій у світі.
Також українець був членом міжнародної асоціації ECDMA, яка об'єднує спеціалістів у сфері електронної комерції та цифрового маркетингу. Статус Senior Member він отримав і підтвердив у 2023 році й залишався членом асоціації до 2026-го. Після закінчення строку членства фахівець змістив фокус на технологічний напрям і ШІ.
Український розробник видав посібник з React у США. Чому він обрав самвидав на Amazon та що треба знати, аби стати автором
Ще не фініш, а натхненний шлях
Попри успіхи, Олександр впевнений, що йому ще є, куди рухатися далі.
«Я б не сказав, що це точка, яку можна досягти й зафіксувати. Скоріше, це постійний рух. Частину цілей, які я ставив на початку, вже реалізовано: технічний рівень, робота в сильних командах, участь у складних продуктах. Але з досвідом змінюється і саме бачення наступного кроку», — каже він.
Наступним рівнем для нього є перехід від реалізації до стратегії. Він розглядає для себе ролі Solution Architect і Director of Product, у яких можна впливати не лише на технічні рішення, а й на продукт, бізнес і довгострокову архітектуру систем.
«Це про масштаб мислення. Про відповідальність за напрям. Про створення рішень, які визначають розвиток продукту, а не лише закривають окремі задачі», ― зазначає фахівець.
Що відрізняє сильного інженера з-поміж мас
Олександр переконує: цінність сильного інженера ― не в знання мов програмування чи фреймворків. Визначальну роль тут грає спосіб мислення.
«Сильний інженер підходить до питання системно, бачить його з різних сторін, розуміє суть. Для нього сама реалізація ― це вже деталі. Середній інженер часто бачить рішення тільки в обмеженому полі зору, виконує те, що написано в задачі, не ставлячи зайвих питань», — зазначає айтівець. Якщо коротко: сильний інженер не питає, чи це можливо; він питає, скільки часу на це піде.
Щоби сформулювати цей принцип, фахівцеві знадобилося 13 років роботи, сотні реалізованих проєктів, і виклики, коли треба було розбиратися в речах, у яких до цього не розумів нічого. За словами Олександра, саме здатність занурюватися в незнайомі теми та знаходити готові рішення дала йому змогу досягти успіху.
ШІ-трансформація як новий виклик для інженерів
Маючи досвід роботи у великій компанії, стартапі та досвід суддівства у хакатонах, айтівець фіксує, як динамічно змінюється професія інженера.
«AI вже суттєво змінює роботу інженерів. Він зміщує фокус із написання коду на проєктування рішень і управління системами. У моєму досвіді, особливо при роботі з великими датасетами та системами рекомендацій, AI добре закриває рутину й пришвидшує розробку. Водночас зростають вимоги до якості інженерного мислення», — пояснює він.
За його словами, критичними сьогодні стають навички, які раніше вважалися допоміжними: декомпозиція задач, розуміння даних, побудова архітектури, уміння критично оцінювати результати, які генерує AI.
«Сьогодні інженер ― це вже не виконавець. Це той, хто відповідає за кінцеву логіку, масштабованість і надійність рішення. AI може запропонувати десять варіантів. Інженер обирає правильний. І несе за нього відповідальність»», ― каже він.
Цей зсув, попереджає Олександр, створює серйозний виклик для нових поколінь.
Поріг входу в професію, за його словами, зростає.
«Тепер важливо не лише писати код, а й розуміти архітектуру, підходи, дані. У довгостроковій перспективі це може призвести до дефіциту дійсно кваліфікованих кадрів. Галузь фактично переживає черговий етап трансформації», — пояснює Олександр.
Як зайти й рости в IT: дієві поради
Молодим розробникам, які хочуть вийти на міжнародний рівень, Олександр дав кілька конкретних порад.
По-перше, фокусуйтеся не лише на коді. Мислити треба ширше — як інженер, а не виконавець. На початку кар'єри легко застрягти в дрібних задачах, тому важливо свідомо розвивати системне мислення. Розуміти архітектуру, роботу з даними, масштабування й компроміси в рішеннях.
По-друге, вчіть англійську. Без неї складно вийти на міжнародний рівень, бо вся індустріальна дискусія відбувається саме там.
По-третє, ведіть публічний професійний профіль. LinkedIn, GitHub, open-source, технічні статті, виступи ― усе це формує репутацію значно швидше, ніж просто комерційний досвід.
По-четверте, шукайте якісний нетворкінг. Не можна забувати про оточення. Потрібно тягнутися до кращих, спілкуватися з експертами галузі, переймати досвід. Бо ми ті, хто нас оточує.
А тим, хто хоче перейти від «просто кодера» до інженера, який реально впливає на продукт, він радить почати з простого ― перестати виконувати задачі й почати ставити питання, навіщо вони взагалі робляться.
«Інженер пропонує підходи, оцінює компроміси, думає про масштабування й підтримку. А не просто виконує ТЗ. І ще одне. Уміння аргументувати технічні рішення, пояснювати їх бізнесу, брати участь у дискусіях. Саме це робить інженера тим, хто реально впливає на продукт, а не лише на код», ― аргументує Олександр.
«Замовники й PM жартували, щоб я не поспішала та трохи розслабилася». Як розробниця зі Львова будує AI-Healthcare систему в США: інтерв’ю з українкою, яка підкорила глобальне IT
«Я вчився Data Science із 4 років. Кожен урок математики був важливим». Історія математичного генія з невеличкого села на Волині, що нині створює LLM для Lyft, Reface та AppFlame
Професія QA поступово трансформується в QE. Чому так відбувається і до чого готуватися тестувальникам в епоху ШІ: роздуми досвідченої тестувальниці зі Львова, що працює в США
«Робота з IoT — це як гра в Бога, але з кодом». Хімік із Харкова «не залишив науку, просто змінив формулу», самостійно вивчившись на розробника. Нині він оптимізує сервіси американської Mercury Intermedia й має власну апку