User Experience Researcher Ольга Г. викликала палку дискусію у LinkedIn своїм дописом про ціну досвіду. Вона згадала, як знайомий у Канаді відмовився дати швидку пораду без оплати та запропонував замість цього свій прайс. Цей випадок спонукав її замислитися: чому ми часто знецінюємо експертизу своїх знайомих, і чи нормально просити фахівця «глянути одним оком» просто так?
User Experience Researcher Ольга Г. викликала палку дискусію у LinkedIn своїм дописом про ціну досвіду. Вона згадала, як знайомий у Канаді відмовився дати швидку пораду без оплати та запропонував замість цього свій прайс. Цей випадок спонукав її замислитися: чому ми часто знецінюємо експертизу своїх знайомих, і чи нормально просити фахівця «глянути одним оком» просто так?
У дописі на LinkedIn Ольга розповіла, як кілька років тому звернулась до старого друга, щоб швидко спитати про ІТ-кар'єру. У відповідь той надіслав лінк на свій сайт і розцінки. Без докорів сумління чи слів «ми ж свої». Це й стало приводом для роздумів:
«Навіть хвилина чужого досвіду має ціну. Не тому що люди стали меркантильні. А тому що вони цінують час — і свій, і ваш».
Під постом розгорнулася дискусія: чи зобов’язаний фахівець бути відкритим до безоплатних порад? І чи варто просити консультації «просто так», особливо якщо це знайомий?
Анастасія Гнєдова, UX/Product Designer, зауважує, що через «оплату за кожну хвилину» деякі люди можуть взагалі не наважитися звернутись:
«Піде працювати кудись 24/7, але потім не буде ні часу, ні ресурсу звернутись — зате будуть оті малі гроші, за які „друг“ дає пораду».
Віктор Хмель, DevOps Engineer, ділиться випадком, коли його родину запросили на прогулянку, а замість цього фактично влаштували безплатну психологічну консультацію для своєї дитини:
«Ми думали, це буде прогулянка, а вони всю зустріч детально розпитували мою дружину-психологиню. Люди вирішили собі зробити безкоштовну консультацію».
Катерина Лобанова, сертифікована Sales Coach, визнає, що часто дає поради сама, але ставить собі запитання: чому?
«Я відповідаю, щоб шо? Бути хорошим другом? Підкреслити експертність? Можливо, я просто не вмію казати „ні“ й не ціную свій досвід. Ваш друг просто явно не має проблеми з самоцінністю».
Вікторія Куц, бренд-менеджерка, розповіла, як раз дала пораду «одним оком» і втратила годину:
«Я зробила аудит, надрукувала коментарі, а у відповідь „велике спасіба, якось щось подарим“. По сьогодні — нічого. Більше безплатного — ніколи».
Окремі користувачі вважають, що поради друзям і близьким є частиною стосунків, а не послуга.
«Дружба не має ціни. Якщо у нього з вами ділові відносини, значить він не друг, а просто знайомий. Я друзям і близьким родичам завжди допомагаю безкоштовно, якщо можу допомогти і є час на це», — вважає Андрій Волковський, інженер у сфері машинного навчання та фізики.
Схожу думку поділяє Chief Product Officer в Aninix Inc — Максим Піддубняк, який написав просто: «у вас немає друга в Канаді».
Є й ті, хто знайшов власну формулу балансу між грошима, часом і бажанням допомагати. Роман Повзик, аналітик продуктів у Burny Games, поділився структурованим підходом до менторства:
«Якщо людина має роботу та дохід, то консультація платна. Якщо не має — безкоштовна, але із записом для Youtube, щоб відповіді були корисні й іншим. А якщо це колишні колеги чи знайомі — безкоштовно і без запису, бо це найчастіше питання не про аналітику».
Такий підхід дозволяє одночасно зберігати повагу до власного часу, не ігнорувати запити новачків і створювати додану вартість для спільноти. Він демонструє, що в питанні «платити чи не платити за експертизу» не обов’язково існує тільки одна правильна відповідь.
Дискусії про «платність експертизи» в українському ІТ-середовищі виникають не вперше. Часто фахівці відзначають, що безплатні поради — це не завжди про щедрість, а про емоційне вигорання, втрату ресурсу і нечіткі особисті межі. Водночас менторство й підтримка початківців залишаються цінністю, але за умов обопільної поваги до часу.
Раніше ми писали про те, як в соцмережах продовжують ширитись дописи про ситуації з вигоранням IT-фахівців. У всьому цьому ми розбиралися з айтівцями, що пройшли через це, керівниками та психологами.
