UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаІсторії
16 липня 2025, 09:00
2025-07-16
«Армія — це дисципліна і система „розкладання по поличках“. Як і в ІТ, в армії ти — в оточенні постійних змін, тому має бути альтернативний план». Історія ветерана, який вирішив кардинально змінити життя і став айтівцем
Досвідчений юрист і боєць спецпідрозділу «Фантом», що брав участь в операціях АТО/ООС, Володимир Копчук свого часу відчув потреби до змін і вирішив кардинально змінити напрям діяльності. Чоловік, що мав неабиякий військовий досвід та юридичний бекграунд, вирішив спробувати себе в IT. Дізнавшись про програму «ІТ для ветеранів» від EPAM, чоловік здобув нову професію і відразу отримав офер — приєднався до компанії у ролі бізнес-аналітика. Володимир розповів dev.ua, чому вирішив увійти в IT та чи допомагає військовий досвід ветеранові у розв’язанні робочих завдань.
Досвідчений юрист і боєць спецпідрозділу «Фантом», що брав участь в операціях АТО/ООС, Володимир Копчук свого часу відчув потреби до змін і вирішив кардинально змінити напрям діяльності. Чоловік, що мав неабиякий військовий досвід та юридичний бекграунд, вирішив спробувати себе в IT. Дізнавшись про програму «ІТ для ветеранів» від EPAM, чоловік здобув нову професію і відразу отримав офер — приєднався до компанії у ролі бізнес-аналітика. Володимир розповів dev.ua, чому вирішив увійти в IT та чи допомагає військовий досвід ветеранові у розв’язанні робочих завдань.
Далі — пряма мова Володимира.
Я хотів змін
У школі я був хорошистом. Не можу сказати, що мав особливі здібності до математики чи суміжних точних дисциплін. Перший мій дотик до технологій стався після дев’ятого класу, коли батьки за гарні оцінки з екзаменів купили мені перший комп’ютер. Діти 90-х, певно, всі зрозуміють емоції та вагу цієї події у житті. Після закінчення школи я вивчав юриспруденцію в Національному університеті Державної податкової служби України. Одразу працював як податковий аналітик. Брав участь в АТО/ООС у складі спецпідрозділу «Фантом». Згодом перейшов до приватного сектору, де працював юристом на підприємстві. В якийсь момент відчув, що перебуваю на роздоріжжі. Потрібно було вирішити: продовжувати кар’єру в юриспруденції, отримувати адвокатську ліцензію чи спробувати щось кардинально нове, не схоже на весь мій попередній досвід?
Володимир Копчук
ІТ для ветеранів
Я хотів змін — хотів чогось більшого. У 2022 році товариш порадив спробував курс для початківців «IT Fundamentals для українців» від EPAM, який щойно з’явився. Це курс із базовими знаннями про програмування. Відтоді я слідкував за всіма анонсами EPAM Campus у соцмережах. Почав приглядатися до професії бізнес-аналітика, додатково проходив курси на Udemy, Coursera, вчив Python, знайомився з хмарними технологіями Amazon Web Service, спробував тестування. Під час проходження курсу «IT Fundamentals для українців» я отримав розуміння, що таке методології розробки програмного забезпечення, базові концепції програмування, які є ролі в ІТ, що таке хмарні технології тощо. Тож, коли минулого року побачив набір на програму «ІТ для ветеранів», вирішив спробувати.
Навчання не було дуже складним, оскільки я попередньо вже цікавився цими темами, більшість термінології була для мене знайомою. Матеріали — структуровані, в постійному доступі.
Коли я мав вільний час, — вчився, моделював ситуації, кейси, виписував питання до Q&A сесій.
У межах програми проходили щотижневі зустрічі з бізнес-аналітиком, який давав відповіді на всі мої питання. Суворого графіка я не мав, але пам’ятав про мету — навчитися нового та отримати знання. Не знаю, чи можна було б зробити програму простішою та зрозумілішою. На мою думку, все мало чудовий вигляд.
Англійська як виклик
Найважчим моментом була англійська. Оскільки на попередніх роботах не було вимог до англійської, для мене це стало викликом. Наразі я щодня працюю над її покращенням і поступово вдосконалюю свої навички. Використовую всі доступні можливості — репетитор, ШІ, мобільні застосунки, Youtube. Нещодавно приєднався до програми ENgin — щонеділі годину спілкуюся з баді з Південної Африки для покращення розмовної англійської. На навчальній платформі EPAM усі матеріали — англійською мовою. Водночас навіть якщо рівень англійської ще не ідеальний — це не критично, з часом цілком можна покращити.
Ніхто не геніальний
Після навчання я обрав тему для фінального проєкту. Відгуки були різні — і позитивні, і негативні. Але я думаю, ніхто не народжується геніальним фахівцем.
Ми вчимося впродовж всього життя (і на помилках зокрема), отримуємо новий досвід і тільки тоді в нас є шанс стати кращою версією себе.
На другому етапі спеціалізованого навчання ніхто з учасників-ветеранів не виявив бажання опанувати бізнес-аналіз. Уже пізніше, на етапі лабораторії було 6–7 груп студентів. Тут я познайомився з багатьма хорошими людьми. Усі різні — хтось студент і тільки починає свою професійну діяльність, хтось збудував непогану кар'єру, але, як і я, шукає нових викликів. Ця різноманітність драйвить, оскільки завжди приємно перебувати в колі ініціативних та мотивованих людей.
Старт з позиції trainee
Зараз я на проєкті, де замовник — міжнародна компанія із надання освітніх послуг. Команда, в якій я працюю, займається модернізацією поточних платформ клієнта, інтеграцією з новими системами, покращенням користувацького досвіду. Я почав тут на позиції trainee, тобто помічника аналітика. Це означає, що я беру участь в усіх Scrum церемоніях, допомагаю із написанням документації, плануванням задач. Команда інтернаціональна — з Європи, Азії, Північної Америки. Спочатку складно було звикнути до різних акцентів і мовних особливостей, але з часом адаптувався. Крім того, в ЕРАМ є курси для розуміння діалектів, щоб більш ефективно працювати у командах. Цього місяця звершився мій випробувальний термін.
Щоб отримати роботу або навіть просто можливість проявити себе — треба щодня наполегливо працювати. Навчання — нескінченна кількість ітерацій, аж доки опрацьована інформація не стане частиною твого світогляду та мислення. Щось просто прочитати — недостатньо. Практика — ось що має значення. Якщо є мотивація, завжди є люди, які допоможуть професійно зростати. Найбільшою цінністю програми для мене були люди. Я вдячний моєму ментору — Руслану Казмірчуку. Щотижня протягом пів року він відповідав на абсолютно всі мої питання.
Вхопити можливість для ветеранів
Для ветеранів сьогодні є багато можливостей. Я зараз навчаюся на магістратурі з Global Management в Американському університеті (AUK), і це дуже добре доповнює мої знання в бізнес-аналізі. Тут зовсім інший підхід до здобуття вищої освіти — більше уваги до кожного студента, сучасні методики й мотивація, яка реально надихає вчитися. З осені планую частіше приїжджати до кампусу, бо саме там особлива атмосфера, яка допомагає концентруватися і краще засвоювати матеріал.
Багато моїх побратимів, друзів — на війні, декого вже немає серед живих. Це усвідомлення змушує цінувати кожен день.
Мій друг недавно повернувся з полону, де провів два роки та два місяці. Каже те, що раніше називав проблемами — на зразок, браку грошей чи проблем в особистому житті — тепер взагалі такими не здаються. Відбувається переоцінка життєвих цінностей. Я планую після його реабілітації розповісти йому про «ІТ для ветеранів». Можливо, йому буде цікаво і хороших історій відновлення захисників буде більше.
Військовий досвід vs IT
З чого почати? Визначте свою ціль. Якщо вона є — рухайтеся до неї до кінця. Як аналітик можу сказати те, що зміни — це результат наполегливої праці, що веде від поточного стану до бажаного майбутнього. І не забувайте використовувати свій попередній досвід — він допоможе зробити цей шлях ефективнішим.
На моїй цивільній роботі в податковій, в юридичній практиці мені знадобилася навичка спілкування з представниками бізнесів, з клієнтами. Мабуть, через це я й обрав цю професію — завдяки комунікації отримувати інформацію.
З мого військового досвіду знадобився підхід до планування своїх дій наперед. Як і в ІТ, в армії ти — в оточенні постійних змін, тому має бути альтернативний план і відслідковування причино-наслідкових зв’язків.
А ще армія — це дисципліна і система «розкладання по поличках», що дає змогу легше керувати різними ситуаціями.
Як і в ІТ, в армії важливо мати хороші стосунки всередині підрозділу. Тут можуть підтримати один одного, а розуміння слабших та сильніших сторін кожного — приносить максимальну ефективність діям. Має бути віра в себе і можливості — це та частина, яка дозволяє військовому просто вижити.
Я маю план своєї кар’єри. Беру участь у зустрічах BA-спільноти — це середовище активних людей, де ти зростаєш. Як кажуть в армії: поганий солдат, який не мріє про генеральські погони. У житті насправді багато цікавого. Тому планую, але водночас лишаюся гнучким.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Максим Лісович, Interior Designer в ЕРАМ Україна, поза роботою допомагає амуніцією українським військовим… собакам. Так, службові пси носять унікальні жилетки та нашийники, мають спеціальні аптечки та турнікети. Чотирилапі в такому «одязі» більш захищені та впізнавані.
За словами Максима, тільки на заході країни нас захищають сотні військових собак. Айтівець допомагає військовим кінологам нести цю службу гідно, забезпечуючи відповідною амуніцією, спеціальними аптечками та турнікетами. Нещодавно він провів три дні поспіль, власноруч відшиваючи нашийники та повідці. А ще два роки тому шити він не вмів узагалі. Ось історія диво-стартапу.
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій.
Ось його історія.
Очільник EPAM Ukraine: «Було б класно мати якісь прозорі, відкриті механізми виїзду за кордон для обмеженої кількості людей»
Керівник EPAM Ukraine Степан Мітіш, який до призначення відповідав за київський та вінницький офіси компанії, дав велике інтерв’ю AIN. В компанії він працює вже 16 років, тобто знає про український IT-аутсорс багато, якщо не все.
dev.ua обрав найцікавіше з розмови.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
