Project Manager Ігор Таратайко стикнувся з дивними вимогами для оффер від рекрутера. Раніше принаймні одну з них можна було закрити коштом роботодавця.
Project Manager Ігор Таратайко стикнувся з дивними вимогами для оффер від рекрутера. Раніше принаймні одну з них можна було закрити коштом роботодавця.
«Думав, що це дно, але знизу постукали. Гадав, що за 1,5 року спілкування з вітчизняними рекрутерами я бачив вже все, але це було як підготовка до вирішального іспиту в розумінні дна сучасного ринку пошуку роботи», — зазначив айтівець.
Він розповів, що нещодавно до нього з пропозицією звернулася рекрутерка однієї з українських компаній. «І пропозиція була цікава, і відрядження закордонні. Так, маю можливість виїжджати. Але виявилось, що нібито у клієнта української компанії є кілька критичних вимог до кандидата. Перша — це наявність PMP сертифікації. А друга критична вимога мене навіть спантеличила — наявність відкритої візи до США. І ось мені стало цікаво, а чи в багатьох із наших IT-спеціалістів є відкрита віза до США? Так, колись, коли я працював в одній із великих український айті компаній мені відкрили візу до США. Але ж відкриття цієї візи мені робила компанія для виконання проєктів компанії. А тепер що, кандидат сам має піклуватися про візу самотужки?», — розповів фахівець.
На історію Ігоря реагують інші айтівці.
HRM Вікторія Міркевич вважає, що в такій вимозі з боку компанії нічого критичного жахливого немає. «Так, дійсно компанії допомагають із візами, деякі — ні. І є кандидати з візами, зустрічала таких», — каже вона.
Станіслава Камінська, Delivery & PMO Consultant, каже, що зараз ринок роботодавця, то чому б одразу не шукати «готову» людину? «PMP сертифікацію вимагають зараз багато компаній. Це хоч якась гарантія якості й розуміння, що кандидат знає що таке керувати бюджетом, ризиками та змінами. З приводу візи: багато тих, хто може виїжджати у відрядження, перебувають за кордоном, і їхня юридична підтримка може бути значною мірою складнішою, ніж була в Україні. Тому поки що все звучить логічно», — зазначила вона.
CIO/CTO Георгій Черенков дивується: «Ну дійсно — хочуть, шукають. Але питання в мене суто риторичне… Людина, яка може виїхати, має візу до США (ну, я думаю, що не туристична, бо мета різна, сидить в Україні, та шукає роботу, щоб тут, щоб поїхати в США у відрядження. Три дні лісом, два дні полем, під обстрілами. Слухайте, я у 2022 році бачив вакансію в «одну з популярних дронових компаній», де шукали людину, у якої є досвід будування компаній по виробництву дронів по чи то 10 000, чи 20 000–30 000 на місяць. Тоді не всі були в курсі, що таке FPV, не то що 10 000 на місяць, та ще й три роки досвіду в цьому. Тому шукають кого хочуть. Я вже бачу потужного менеджера, який «Ну, а давайте, все ж таки, пошукаємо, це ж «безплатно». Ніт, не безплатно», — зауважив він.
Сергій Білофастов, Backend Engineer, вважає, що роботодавці мають право шукати, кого хочуть. «Але так, з візою зазвичай допомагають, якщо це в інтересах компанії», — повідомив він.
«Думаю, компанія швидше шукатиме ще і ще, щоб менше тратитись на візу. Але якби ви як кандидат сильно їх цікавили, то візу відкрили б. Я ж, навпаки, бувши в США, колись подала заявку на роботу в ІТ компанії з України, яка хоче, щоб хтось звідси розвивав бізнес, але їм не підійшов мій досвід. Думаю, не варто вам розчаровуватись. „Вашій“ компанії обов’язково будете цінні саме ви, й віза не буде перепоною для наймання», — зазначає Director of Program Management Людмила Чернякова.
Delivery Director Ольга Колпакова вважає, що логіка роботодавця зрозуміла: «Я думаю, тут досить просто, якщо візи немає, вам можуть її не дати, а якщо це критично для тої компанії, вона не буде ризикувати, тому й шукає когось вже з наявною візою», — зазначила вона.
