«Важливо, щоб це не стало „клубом для своїх“».Чи готові українські виробники дронів вступити до Defence City: 5 зізнань від творців дронів Vyriy, «Сірко», «Генерал Черешня», «Мураха» та перехоплювача VB140 Flamingo

Дмитро Бабенко, співзасновник Vyriy

Defence City — поки виглядає цікаво. Так, є свої плюси й мінуси, але законодавчо затверджена можливість реінвестувати кошти у виробництво та створення робочих місць тим паче у складні воєнні часи — завжди добре. Але, як усе це працюватиме на практиці й скільки часу знадобиться на усунення можливих недоліків — поки невідомо. Як невідомо й те, чи буде наприклад ця платформа дублювати Дія City, яка працює, є зрозумілою та доволі зручною для більшості компаній.

З іншого боку Defence City — це, якщо так можна сказати, початок можливої експортної історії для українських компаній. Це в свою чергу дасть можливість залучити інвесторів та нових донорів, що дозволить купувати в Україні українську зброю для Сил оборони України.  Тож система трохи суперечлива, є плюси і мінуси, але давати конкретні оцінки можна лише тоді, коли вона почне повноцінно працювати.  

ЦДБС, виробник дронів «Генерал Черешня» 

Ми підтримуємо пакет законопроєктів із Defence City й виступаємо за створення прозорих умов розвитку й функціонування підприємств оборонно промислового комплексу (ОПК) в Україні. Повністю підтримуємо положення законопроєктів, що стосуються захисту інформації про підприємства ОПК, надання податкових пільг, спрощення митних процедур, спрощення експортного контролю, підтримки для релокації підприємств.

У складі об’єднання «Технологічні сили України», «Генерал Черешня» бере активну участь у робочих групах і нарадах у межах підготовки пакета законопроєктів по Defence City. Під час цієї взаємодії ми запропонували доповнити пакет законопроєктів положеннями, які встановлюють додаткові безпекові гарантії для підприємств ОПК у частині, що стосується обмеження доступу до інформації про підприємства ОПК у відкритих реєстрах.

Вважаємо, що правовий режим Defence city є необхідним, оскільки створить для українських підприємств додаткові можливості для подальшого підвищення обороноздатності України в умовах воєнного стану, так і для залучення інвестицій та розвитку експортного потенціалу.

Щодо ініціативи декриміналізації порушень під час оборонного замовлення, ми підтримуємо ідею правового захисту виконавців оборонного замовлення. Станом на сьогодні безліч правоохоронних органів можуть втручатися в роботу miltech-компаній. З огляду на важливість виконання оборонних замовлень, підвищені ризики вогневих уражень із боку противника, оборонні підприємства повинні мати підвищений імунітет в кримінальному процесі.

Ігор Криничко, голова наглядової ради компанії-розробника дронів SkyAssist, яка запустила в серійне виробництво український дрон-розвідник «Сірко»

Для прийняття рішення щодо вступу у Defence City замало інформації. Зараз виробники оборонних компонентів думають насамперед про те, яким чином зайти в умовний Defense City де-небудь в Норвегії, Данії, Фінляндії. У країнах, де зрозумілі правила гри, все прозоро. Нажаль, немає часу чекати допоки в Україні випишуть якісь пільги й правила. Нині Defense City виглядає як спроба мотивувати виробників не переносити виробництво за межі України, а втримати виробників тут.

Знаєте, коли саме власне сплеск оборонної галузі був? У 2022 році, коли держава взагалі не втручалася в роботу. Тоді з усіх гаражів, підвалів з’явилися купа ідей, які допомогли вистояти. Завжди, коли держава починає щось регулювати, виникає побоювання що все буде настільки зарегульовано, що виробникам уже буде не до будь-яких «добрих» ініціатив держави. Тим більш, не до якихось новітніх ідей і розробок. Аби досягти цілі надати вітчизняним виробникам засобів оборони найлояльніших умов, влада мала б насамперед значно зменшити податковий тиск на defence-роботодавців і забезпечити виробникам озброєння захист даних на державному рівні, аби ворог не міг вираховувати ані людей, ані локації, які працюють на оборону України. Зараз таке враження, що ми торгуємо сигаретами. Правила однакові й для виробників тютюнових, і для оборонних. Хіба це стратегічно вірно для країни яка веде війну на виживання?

Також для виробників озброєння потрібно забезпечити право на інвестиції в розвиток. Компанії постійно експериментують, створюють R&D відділи. Тому важливо дати їм право використовувати прибуток на розвиток. Досить провокаційною в проєкті закон щодо Defence City є норма про декриміналізацію порушень під час виконання оборонних держзамовлень. Це нонсенс. Відповідальність має бути, але має бути взята до уваги й презумпція невинуватості.

Я готовий вступати до Defence Сity, коли правила будуть детально роз’яснені й пільги гарантовані на законодавчому рівні. Важливо, щоб вступ до режиму не перетворився на бюрократичний квест з довідок і перевірок, а також не став марафоном спроб, як це відбувається з відкриттям експорту зброї для українських виробників.

Ігор Чайківський, засновник компанії «Роботизовані комплекси»

Пакет законопроєктів Defence City, який найближчим часом готується розглянути Верховна Рада, ми вважаємо дуже потрібним для вітчизняних виробників зі сфери ОПК та повністю його підтримуємо. Зокрема, необхідний спеціальний режим оподаткування, адже на виробників зброї й так накладені певні обмеження щодо прибутковості продуктів, які вони виробляють.

Крім того, зміни повинні суттєво знизити рівень корупції. Вони «розв’яжуть» руки бізнесу, оскільки масштабування таких проєктів напряму залежить від швидкості прибутків, одержаних цими ж підприємствами.

Оскільки держава зазвичай менш ефективна у веденні бізнесу, ніж приватні підприємці, варто розуміти, що навіть якщо гроші залишаються в приватному секторі, вони все одно потрапляють до бюджету через податки — і зрештою використовуються, зокрема, для купівлі зброї. Завдяки новим законопроєктам вдасться уникнути цілої ланки бюрократичних процесів, а кошти будуть швидше освоюватися бізнесом.

Ми підтримуємо ініціативу Міністерства оборони України зі створення Defence City та обов’язково доєднаємося до цього кластеру, якщо відповідатимемо всім параметрам міністерства.   Для нас прийнятні усі пункти. Однак маємо питання щодо дозволів на експорт вітчизняної оборонної продукції.

Я впевнений у тому, що це наразі дуже чутлива тема. І поки внутрішній ринок не буде насичений достатньою кількістю зброї вітчизняного виробництва від українських виробників та у нашій країні не буде достатньо людей, які розуміють потреби Сил Оборони у цій зброї, я вважав би за потрібне оминати стороною питання експорту.

«Вінницькі бджоли», розробниккрила-перехоплювача VB140 Flamingo

Так, пільговий спеціальний режим для виробників оборонної продукції вкрай потрібен. З 2022 року в Україні фактично з нуля почала формуватись нова галузь — military tech. У неї прийшли люди з ІТ, hardware, виробництва — ті, хто почав створювати продукти під час повномасштабної війни. І зараз ці бізнеси стикаються з надмірною бюрократією, складними процедурами на митниці, у банках, з податковим тиском, неадаптованим правовим полем. Режим на кшталт Defence City — це спосіб не «пільгувати» когось, а вивести галузь з тіні та створити робоче, адаптоване поле для інновацій і виробництва.  ʼ

Так, ми підтримуємо саму ідею створення спеціального режиму, який міг би стати для military tech тим, чим Дія.City став для ІТ. Це справді може дати системну основу для прозорої роботи, спростити залучення інвестицій, покращити взаємодію з державою.

Але важливо, щоб ініціатива не перетворилась на імітацію підтримки — тобто щоб режим не був надміру зарегульованим, недієвим або дискримінаційним по відношенню до невеликих компаній.

Прийнятні пункти:

• Базова перевірка замість нескінченних перевірок — це здорове рішення, яке зекономить час компаніям і державі.

• Бронювання співробітників — критично важливо для збереження команд і безперервності розробок.

• Податкове спрощення — логічний крок, який дозволить не грантами, а механікою підтримувати галузь.

• Публічність реєстрів та відкрита звітність: у воєнний час це може бути ризиком безпеки для людей і об’єктів. Потрібен захист даних резидентів, або навіть повна закритість деяких елементів.

Питання викликають:

• Невизначеність критеріїв доступу до режиму — важливо, щоб це не стало «клубом для своїх».

• Потенційне дублювання функцій із вже існуючими структурами (як BrayOne, Дія.City) — потрібно уникнути бюрократичного нашарування.

Ми готові стати резидентом за умови, що:

• режим буде реально працюючим, а не декларативним;

• механізми будуть простими, прозорими та доступними для компаній, які справді займаються R&D і виробництвом;

• будуть закриті питання з безпекою, валютними операціями, митницею, держконтрактами;

• буде забезпечено спрощене податкове середовище.

Ми розглядаємо Defence City як не «пільгу», а інфраструктуру для розвитку галузі, яка воює не менше, ніж армія. Якщо умови будуть адекватними, ми — одні з перших в черзі.