Пенсіонер із Бельгії допомагає ЗСУ через ДрукАрмію. «У свої 72 роки я вже не відчуваю в собі духу бійця на передовій», — говорить чоловік. — «Але та скромна робота, яку я виконую, дає мені надію, що я допомагаю цим нещасним людям вибороти їхню свободу».
Пенсіонер із Бельгії допомагає ЗСУ через ДрукАрмію. «У свої 72 роки я вже не відчуваю в собі духу бійця на передовій», — говорить чоловік. — «Але та скромна робота, яку я виконую, дає мені надію, що я допомагаю цим нещасним людям вибороти їхню свободу».
Приблизно два місяці тому бельгієць Клод (ім’я несправжнє) почав шукати шляхи, як він може допомогти Україні. Так в інтернеті він побачив сайт Druk Army, де запити про потреби українських військових передаються волонтерам, які мають 3D-принтери.
«За освітою я інженер, також був 3D-художником і займався 3D-дизайном. Коли на ринку з’явилися перші принтери, це було очевидно: якщо ти малюєш у 3D, тобі хочеться побачити ці об'єкти наживо. Тож я занурився в це, і згодом це стало моєю пристрастю. Саме тому я зрозумів, що це те, чим я можу допомогти українцям захищатися», — розповів Клод бельгійському виданню MSN.
Чоловік зареєструвався на сайті й тепер завантажує моделі деталей, які потрібні українській армії.
«Вони пропонують файли, які можна друкувати безпосередньо на будь-якому верстаті. Це справді гарний дизайн, дуже добре зроблено. Ви просто пропускаєте їх через слайсер, програму, яка вирізає об'єкти для заданого верстата, відправляєте їх на принтер, і все!», — пояснює Клод.
За словами чоловіка, він зустрів інших іноземців на сайті, зокрема із Бельгії теж.
Попри те, що виготовлення деталей до озброєння на 3D-принтері може підпадати під кримінальну відповідальність за бельгійськими законами, Клод жодного разу не порушив закон, адже ніколи не друкував жодних компонентів такого типу.
«Це не обов’язково деталі для озброєння. Наприклад, я надрукував сотні герметичних контейнерів для таблеток, які зручно носити в кишені як щоденну порцію ліків. Аптеки біля фронту часто зачинені або видають не цілі упаковки, а лише необхідний мінімум. Також я друкував маленькі ніжки для дронів або захисні кришки для обладнання», — пояснює чоловік.
Клод каже, що не витрачає багато коштів.
«Філаменти та смола, які я використовую, коштують недорого. 10 кг пластику обходяться менш ніж у 100 євро. За місяць я витрачаю приблизно від 10 до 12 кілограмів сировини, тобто близько сотні євро», — до яких слід додати витрати на пересилку (приблизно 1 євро за кілограм). Крім того, «я вношу свою посильну частку у фонд Hope for Ukraine» — гуманітарну організацію, що допомагає населенню, яке постраждало від російського вторгнення.
Це бажання допомагати українцям протистояти російському загарбнику вкорінене в самому серці Клода: його батьків депортували до табору смерті.
«Дивлячись на фото цих нещасних людей, я бачу те саме, через що пройшли мої батьки. Вони теж були в горі й відчували вдячність за отриману допомогу. Тож я вважаю за необхідне рятувати цих людей, роблячи бодай щось. Це моє виховання. Хоча ми не євреї, мого батька депортували до табору смерті. Ми всі живемо на одній планеті, і попри політику чи щось інше, подібне не має повторюватися».
