Досвідчений розробник, нині — Technical Lead у Zoot Володимир Шайтан, опублікував у LinkedIn цікавий пост про те, як його обманув роботодавець. Щоправда, допис — це спогад Володимир із молодих років. Утім, він точно може допомогти нинішнім початківцям не втрапити в таку ж халепу.
Досвідчений розробник, нині — Technical Lead у Zoot Володимир Шайтан, опублікував у LinkedIn цікавий пост про те, як його обманув роботодавець. Щоправда, допис — це спогад Володимир із молодих років. Утім, він точно може допомогти нинішнім початківцям не втрапити в таку ж халепу.
Публікуємо допис повністю.
У мене є декілька історій, які трапилися зі мною, однією з таких я зараз поділюся. Тоді я був «зеленим», працював у компанії BeInWeb, розробляв сайти, верстав, програмував — загалом найзвичайніша робота веброзробника.
Компанія спеціалізувалася на інтернет-магазинах, тож більшу частину часу я займався саме цим.
Тривожні дзвіночки почалися з моменту, як мене почали просити працювати з дому. Я тоді не бачив у цьому нічого такого, але не розумів чому, тим паче, що до офісу мені було 5 хвилин пішки.
Через місяць настав час отримувати зарплату. Тоді я написав керівнику й наступного дня пішов до офісу. Там мене зустріли дві людини — керівник і його заступник, які відразу почали висувати мені претензії щодо виконаної роботи. Відразу скажу, що під час розробки та тестування запитань щодо якості роботи, багів мені не ставили, було: «Усе гуд, продовжуй».
Обидва розповідали мені, який я поганий, а я, як людина без досвіду в таких діалогах, не знав, що робити, і розумів, що нервувати не можна. Тож я попросив поговорити з керівником наодинці, щоби той заступник вийшов, адже мені було незручно, що він постійно перебивав і говорив нісенітниці.
Він усе ж таки вийшов і пішов кудись собі покурити, після чого я залишився з керівником наодинці. На всі його «запитання» щодо якості, швидкості роботи тощо я відповів аргументовано та правдиво.
Цей діалог тривав досить довго, і в кінці він мені сказав: «Вово, насправді все набагато простіше. Наші клієнти розірвали з нами договори, хоча все було нормально й нічого такого не прогнозувалося. А до тебе не було питань під час розробки, тому що з розробкою все було стабільно й без якихось великих проблем, як і на будь-якому іншому проєкті».
Але зарплату за половину місяця моєї роботи мені так і не заплатили, тому що «не було чим». На той час вони залишились мені винні близько $200.
І чесно, це було дуже смішно, тому що керівник (це був повністю його бізнес) мав дві машини — BMW і якийсь Mercedes, новенькі, не старі. Одна для літнього сезону — кабріолет, а інша — для холодної погоди.
Чому я це написав? Тому що він сам про це постійно розповідав. Трохи довга історія вийшла, насправді я вже майже все забув, але деякі тези досі пам’ятаю.
