Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки продовжує роботу з підготовки законопроєкту про посилення мобілізації до другого читання. Зокрема, розглянув документ за низкою напрямків, серед яких: обмеження щодо виїзду за кордон, блокування рахунків, електронні повістки тощо.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки продовжує роботу з підготовки законопроєкту про посилення мобілізації до другого читання. Зокрема, розглянув документ за низкою напрямків, серед яких: обмеження щодо виїзду за кордон, блокування рахунків, електронні повістки тощо.
Про результати дводенної роботи Комітету розповіла народна депутатка Ірина Фріз, яка зауважила, що розглядали напрями, а не правки, яких, нагадаємо, понад 4000.
Так, Комітет із питань національної безпеки, оборони та розвідки НЕ ПІДТРИМАВ наступне:
— обмеження щодо виїзду за кордон;
— блокування рахунків;
— електронні повістки;
— електронний кабінет як обов’язок. Але Комітет підтримав електронний кабінет як право, тобто можливість для військовозобов’язаних, резервістів та призовників використовувати цей механізм для оновлення даних тощо.
— зниження віку з 27 до 25, адже є ухвалений ВР закон, який вже майже рік не підписано;
— обмеження консульських послуг.
Обговорили питання звільнення від призову під час мобілізації та ПІДТРИМАВ:
— звільнення тих, у кого на утриманні троє й більше дітей (крім тих, в кого заборгованість по сплаті аліментів);
— опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі;
— опікуни особи, яка визнана судом недієздатною;
— члени сім’ї І та ІІ ступеню споріднення особи з інвалідністю І та ІІ групи;
— наголосили на необхідності врегулювати питання звільнення від мобілізації осіб, на утриманні яких перебувають хворі, які потребують постійного догляду.
Комітет також підтримав надання права засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, бути призваними на військову службу за призовом під час мобілізації.
Сьогодні Комітет продовжує роботу із затвердження напрямів. Після цього перейде до розгляду правок.
25 грудня 2023 року на сайті українського парламенту опублікували поточний варіант законопроєкту № 10378 про мобілізацію, у якому пропонується низка змін.
27 грудня ввечері відбулась нарада з представниками Міноборони, на якій обговорювали норми законопроєкту з мобілізації, що суперечать Конституції. Про це розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, вдалося досягти певних домовленостей.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський виступив проти ідеї надати поліційним повноваження роздавати повістки військовозобов’язаним без участі військових згідно із законопроєктом.
2 січня 2024 року заступниця голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук із фракції «Слуга народу» заявила, що в оригінальному вигляді законопроєкт про мобілізацію не буде виноситися на голосування у ВР.
В Асоціації IT Ukraine назвали найбільш критичні ризики для держави та суспільства в разі прийняття оновлених законопроєктів про мобілізацію.
Айтівці прокоментували законопроєкти про зміни в мобілізації.
9 січня 2024 року Антикорупційний комітет Ради визнав, що законопроєкт про мобілізацію містить корупційні ризики.
Станом на ранок 9 січня 2024 року в Раді було зареєстровано п`ять версій законопроєкту про мобілізацію: один від Кабміну й чотири альтернативних від народних депутатів.
10–11 січня депутати обговорювали документ у комітеті та консультувались із військовими. За підсумками консультацій законопроєкті спочатку повернули уряду на доопрацювання, а згодом і зовсім відкликали. Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Міноборони подало до Верховної Ради проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби з доопрацюваннями.29 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що сподівається на «справедливий» закон про мобілізацію від військового керівництва і назвав «неправильною» ситуацію, коли представники ТЦК розшукують на вулицях «хлопців, які не приходили до військкоматів».
30 січня Кабінет міністрів затвердив новий законопроєкт про мобілізацію і скерував його до Верховної Ради. Ось, що написано у новому варіанті документа, картка якого вже зареєстрована на сайті парламенту.
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) повідомила, що проаналізувала урядовий законопроєкт № 10449, яким пропонується удосконалити законодавство щодо мобілізації й заявила, що чимало його норм «викликають питання».5 лютого у Раді зареєстровано три альтернативні законопроєкти про мобілізацію.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що має зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію, які «зайняли аж 9 сторінок».
7 лютого парламент проголосував законопроєкт, поданий урядом, у першому читанні. Тепер депутати мають 14 днів, аби внести правки до другого голосування.
Тим часом ІТ-об’єднання закликають зупинити розгляд законопроєкту про мобілізацію.
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов заявив, що ймовірність того, що норми оновленого законопроєкту про мобілізацію не будуть відповідати Конституції «наближена до нуля».
Про що сперечаються законотворці. 7 найбільш дискусійних норм законопроєкту про мобілізацію
