Хочете будувати кар’єру в Data Science та AI? Vodafone Big Data Lab відкриває новий набір —>
Марія БровінськаРобота
5 жовтня 2026, 09:00
2026-10-05
Бомбосховища під офісом, Starlink у hardware-бюджеті та релокація за $1000: як ІТ-компанії готуються до складної зими
За прогнозами уряду та військових, зима 2026–2027 може виявитися значно складнішою за попередні — з тривалішими й масованішими відключеннями світла.
dev.ua розпитав кілька ІТ-компаній в Україні — ZONE3000, EPAM, Ciklum, Railsware та Appflame — як вони готуються: чи є план дій на випадок тривалих блекаутів, резервні хаби в інших містах і програми релокації для співробітників.
За прогнозами уряду та військових, зима 2026–2027 може виявитися значно складнішою за попередні — з тривалішими й масованішими відключеннями світла.
dev.ua розпитав кілька ІТ-компаній в Україні — ZONE3000, EPAM, Ciklum, Railsware та Appflame — як вони готуються: чи є план дій на випадок тривалих блекаутів, резервні хаби в інших містах і програми релокації для співробітників.
Офіс як пункт незламності — і бомбосховище в придачу
За чотири роки війни офіс встиг перестати бути просто місцем для роботи — тепер це ще й перевірений спосіб пережити блекаут чи обстріл. Найбуквальніше цю трансформацію пройшли локації ZONE3000: у львівському представництві облаштували підземне укриття, а харківський офіс компанія фактично побудувала всередині старого бомбосховища — там можна і працювати, і переховуватися, а резервні джерела електроенергії та інтернету є на обох майданчиках.
У EPAM цей підхід оформлено в окрему щорічну ініціативу — Winter BCP Program, яка діє з початку повномасштабного вторгнення. Офіси по всій країні переводять у посилений режим енергозабезпечення й перетворюють на «пункти незламності»: тут можна переночувати, прийняти душ, попрати речі, підзарядити гаджети. Минулої зими, коли в Києві зникло опалення, компанія додатково відкрила коворкінги на лівому березі та в Броварах, а тих, кому бракувало автономності, забезпечили потужними павербанками для ноутбуків.
Схожим шляхом пішов і Ciklum — усі три українські локації компанії, у Києві, Львові та Дніпрі, обладнані генераторами, кількома незалежними каналами інтернету, автономним опаленням і запасами води, причому з розрахунком на те, що приймати доведеться не лише «своїх», а й колег, які релокуються з інших регіонів під час кризи.
А от у Railsware логіка трохи інша: компанія remote-friendly від заснування, тож офіс тут не задумувався як централізований пункт прийому для всієї команди, а швидше як опція для тих, кому зручніше не сидіти вдома. Втім, і він за потреби впорається: у київному офісі є облаштоване укриття з Wi-Fi, куди можна зайти будь-якої миті.
Найбільш «хардварно» до підготовки офісу підійшла Appflame: тут закупили питну й технічну воду, зібрали комплекти в укриття (каремат, спальник, розкладний стілець), які співробітники можуть забирати з собою в метро чи укриття біля дому, додали емердженсі-шопери з їжею, водою, батарейками й сірниками — і подбали, щоб тактична медична аптечка опинилася в радіусі 20 секунд від кожного робочого «спейсу» в офісі. А щоб уміти цими аптечками скористатися, компанія провела для команди два вихідних поспіль навчання з першої домедичної допомоги.
Коли електрика й зв’язок — це вже не разовий захід, а частина інфраструктури
Про генератори й резервні канали зв’язку як про щось екстраординарне компанії вже майже не говорять — це просто стало базовою лінією. У ZONE3000 і Ciklum обидва ключові офіси мають резервні джерела живлення й кілька незалежних каналів інтернету, а в Appflame за безперебійність інтернет-з'єднання в офісі окремо відповідає команда Help Desk — за словами компанії, його вдалося зробити повністю стабільним навіть за умов блекауту.
Цікаво, що саме Ciklum звертає увагу не на окремі точки відмови, а на їхню взаємопов’язаність: тривала відсутність електроенергії одночасно б'є і по покриттю мобільного зв’язку, і по стабільності домашнього інтернету співробітників, які працюють віддалено. Тому компанія свідомо підходить до Business Continuity комплексно — поєднуючи автономність локацій з окремою операційною підтримкою команд.
А що з генератором удома?
Частина компаній пішла далі офісних стін і почала підтримувати автономність безпосередньо вдома у співробітників. У Railsware для цього є постійний hardware-бюджет — його можна витрачати не лише на стандартне робоче обладнання, а й, зокрема, на Starlink та зарядні станції: цю категорію додали ще кілька років тому, і вона досі активна. В Appflame схожу роль виконує кафетерій бенефітів, яким можна скористатися для облаштування безпеки й автономності дому, включно з розтермінуванням на обладнання на кшталт EcoFlow.
ZONE3000 формального інструменту для цього не має — натомість компанія каже, що допомагає фахівцям з облаштуванням домашнього робочого місця індивідуально, виходячи з кожного конкретного запиту.
А ось у питанні бюджетів Ciklum і Railsware несподівано сходяться в одному: суттєвого зростання витрат на енергетичну автономність порівняно з зимою 2024–2025 років жодна з них не фіксує. Обидві компанії почали інвестувати в це ще на початку повномасштабної війни, тож основна інфраструктура вже збудована, а поточні витрати — радше частина звичного операційного бюджету, ніж окремий «зимовий» кошторис. Ciklum лише підтримує й оновлює наявне, а Railsware за цей час навіть встигла переїхати в Києві у краще обладнаний офіс із повноцінним укриттям.
Головний ризик — не техніка, а люди
Коли мова заходить про найбільший ризик для безперервної роботи, компанії відповідають майже протилежно одна одній — залежно від того, на чому роблять акцент. У ZONE3000 на перше місце ставлять не інфраструктуру, а безпеку команди: через дедалі масованіші атаки ворога найважливішим пріоритетом тут вважають можливість людини відновитися — співробітники можуть узяти вихідний для відновлення чи переїзду, якщо опинилися в небезпечному місці. Ciklum натомість формулює ризик системно — як комплексність і взаємопов’язаність факторів: електрика, зв’язок і логістика в блекаут тягнуть одне одного вниз, тож проблему варто вирішувати не точково, а одразу на всіх рівнях.
Серед опитаних компаній саме Appflame пішла далі за загальну готовність і підготувала окремий покроковий чек-лист на випадок, якщо постраждає безпосередньо офіс: куди в такому разі їхати, якими коворкінгами й автобусами користуватися, на яких постачальників перемикатися.
Релокація: від $1000 на переїзд до програми в Польщі з десятирічною історією
Майже всі опитані компанії так чи інакше підтримують релокацію — хоча й розуміють під цим різні речі.
У EPAM це чітко структурована сезонна програма: минулої зими релокацію відкрили для колег із Києва, Харкова, Полтави, Сум, Дніпра, Запоріжжя та областей цих міст, з фінансовою підтримкою $1000 на самостійну організацію переїзду й проживання — нею скористались до тисячі людей. Цьогоріч компанія планує активувати Winter BCP раніше, ніж зазвичай, і наразі саме опитує команду про готовність до складної зими та тимчасової релокації.
Ciklum пропонує фінансову допомогу передусім колегам із південних і східних регіонів, а окрему програму готує для співробітників із Києва й області. Всередині країни компанія радить розглядати західні регіони, за кордоном — країни зі своїми delivery-центрами: Польщу, Болгарію, Румунію, Іспанію, Словаччину. І, на відміну від Railsware, тут помітили чітку тенденцію: цього року запитів на релокацію більше, ніж торік, — колеги хочуть підготуватися заздалегідь після досвіду минулої зими.
У Railsware ж релокація — не стільки антикризовий захід, скільки давно вбудована частина культури: компанія remote-friendly, і найбільш пропрацьований сценарій тут — переїзд до Польщі за програмою, якій уже понад десять років. Компанія покриває ключові витрати на переїзд і легалізацію — консультації, оформлення документів, дорогу для співробітника й родини, тимчасове житло, рієлторські послуги, підтримку з дозволом на проживання. Але Польщею нікого не обмежують: у команді зараз є фахівці приблизно з 30 країн, тож переїхати можна куди завгодно, організувавши це самостійно. І саме завдяки такій багаторічній історії в Railsware не фіксують цьогоріч якогось нетипового сплеску інтересу до переїзду — попит на цю опцію, за їхніми спостереженнями, і так природно коливається рік до року.
«ШІ навчання вже стало обов’язковим для усіх спеціалізацій та рівнів, у тому числі для новачків»: як EPAM, Ciklum, SoftServe та Sigma Software готують фахівців восени 2026-го
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Максим Лісович, Interior Designer в ЕРАМ Україна, поза роботою допомагає амуніцією українським військовим… собакам. Так, службові пси носять унікальні жилетки та нашийники, мають спеціальні аптечки та турнікети. Чотирилапі в такому «одязі» більш захищені та впізнавані.
За словами Максима, тільки на заході країни нас захищають сотні військових собак. Айтівець допомагає військовим кінологам нести цю службу гідно, забезпечуючи відповідною амуніцією, спеціальними аптечками та турнікетами. Нещодавно він провів три дні поспіль, власноруч відшиваючи нашийники та повідці. А ще два роки тому шити він не вмів узагалі. Ось історія диво-стартапу.
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій.
Ось його історія.
Очільник EPAM Ukraine: «Було б класно мати якісь прозорі, відкриті механізми виїзду за кордон для обмеженої кількості людей»
Керівник EPAM Ukraine Степан Мітіш, який до призначення відповідав за київський та вінницький офіси компанії, дав велике інтерв’ю AIN. В компанії він працює вже 16 років, тобто знає про український IT-аутсорс багато, якщо не все.
dev.ua обрав найцікавіше з розмови.