Психотерапевт та айтішник Микола Кожухаренко провів дослідження щодо стану благополуччя айтішників в Україні. Він опитав 123 спеціаліста щодо рівня задоволеності їхнім життям та оприлюднив отримані результати у звіті. dev.ua наводить найцікавіші факти з дослідження.
Психотерапевт та айтішник Микола Кожухаренко провів дослідження щодо стану благополуччя айтішників в Україні. Він опитав 123 спеціаліста щодо рівня задоволеності їхнім життям та оприлюднив отримані результати у звіті. dev.ua наводить найцікавіші факти з дослідження.
У дослідженні взяли участь 247 респондентів, половина з яких повністю заповнила анкету.
60% респондентів віддають роботі більшу частину своєї енергії та часу. Респонденти, що мали досвід вигоряння, основною його причиною в персональному вимірі назвали поганий work-life balance (67%).
56% опитаних своєю проблемою на шляху до досягнення життєвої гармонії назвали трудоголізм. 71% респондентів приділяють одній зі сфер — роботі — понад 50% своєї уваги. Схильні до трудоголізму, згідно з результатами дослідження, 57,7% респондентів.
Заважає айтішникам і гіпервідповідальність. Це про надмірний фокус на результаті, що зменшує задоволення від процесу, схильність брати на себе більше, ніж є реальним, чинити на себе тиск через дедлайни. В такому випадку спеціаліст вкладає більшість думок та часу в роботу, а не в інші сфери життя і має складнощі з «відключенням» й абстрагуванням від роботи.
У респондентів, старших за 36 років, рівень добробуту вищий на 16,5%, а задоволеності життям — на 20% ніж у тих, хто молодший за 36 років.
Вищий рівень доходів корелює з вищим рівнем задоволеності життям.
Респонденти, що мають дохід від $4000+ задоволені своїм життям на 14% більше ніж респонденти з ходом $2000-$4000 та на 31% більше, ніж респонденти з доходом до $2000.
Загалом рівень стресу у IT спеціалістів на роботі низький. Лише 8,8% респондентів регулярно мають дистрес на роботі. Найбільший стресор на роботі — це вимоги (велика кількість задач, суперечливі вимоги, мітинги).
У 20,3% опитаних виявлено синдром вигоряння. Серед причин вигоряння респонденти називали відсутність критеріїв успіху в робочих завданнях, потребу заробляти, щоб закрити борги, додаткові неробочі задачі, рутинні задачі та постійне перебування в офісі, конфлікти з колегами тощо.
Втома від рутини. В такому випадку нічого не робити — це найгірший варіант відпочинку. Якщо не відволікти мозок новими враженнями, наприклад, від поїздок, спілкування, мистецтва, спорту, ви будете приречені всі вихідні ялозити у свідомості ті самі проблеми, які вам уже надокучили в попередні дні. Найліпший засіб від фізичної напруги — свіже повітря, а ще краще лісове або морське зі своїм ароматом
Емоційна втома. Нервова перенапруга, безперервні дзвінки, багато вражень. Найефективніше з цим впораються сон та ледарство. Спробуйте залишитися вдома, поніжитися в ліжку, не планувати нових справ, вимкнути телевізор, телефон та інтернет. А якщо прогулятися, то максимум до холодильника за фруктами та водою для підтримки водного балансу.
Повний релакс — формат санаторію, коли максимальне зусилля, яке вам потрібно зробити, — це дістатися до місця, де решту за вас зроблять інші Для цього повинен бути безпечний та комфортний простір, якомога менше новин і необхідності приймати рішення лише піде на користь.
Максимальний контраст із тим, чим ви зайняті кожного дня. Якщо ви проводите весь час із людьми, обмежте соціальну активність та прогуляйтеся в самотності по парку чи лісу. І навпаки, якщо цілий день сидите вдома за комп’ютером, ваш ідеальний відпочинок — багате соціальне середовище.
Дво- або триденний відпочинок не дає повноцінного перезавантаження після добрячої втоми, а понад вісім днів знижують відчуття щастя. Найщасливіше люди почуваються саме у 8-й день відпустки, потім показники знижувались, кажуть дослідження.
Відпочинок може стимулювати окситоцин або адреналін із дофаміном. Окситоцин виробляється організмом завдяки підтримці, турботі, дотикам або простій присутності поряд інших людей. В
Існують люди, для яких ефективний захист від вигоряння — адреналін плюс дофамін. Це нові враження, рух вперед кожного дня. Як мати дві ноги, людині так само важливо вміти поповнювати запас усіх гормонів.
Це може бути, наприклад, розмова з баристою в кав’ярні або з охоронцем в офісі. Скажіть їм щось нейтрально-приємне. Така позитивна міні-бесіда із незнайомими або малознайомими людьми — одна із перших ознак того, що ви в безпеці. Мозок вважатиме, що все в порядку, можна не напружуватись.
Це головний і найочевидніший спосіб завершити цикл стресу. Будь-яке фізичне навантаження імітує реакцію «бий або тікай», яка вмикається під час стресу. Закінчується фізична активність — завершиться і стрес, так вважає наш організм, а отже, більше не потрібно нікуди бігти і можна спокійно видихнути.
Сміх — це комплекс дихальних вправ, при яких вдих спонтанно подовжується, а видих стає коротшим. Таке дихання різко збільшує приплив кисню, стимулює роботу серця і провокує викид ендорфінів. Ці морфіноподібні речовини нейтралізують негативний вплив адреналіну й кортизолу, які виділяються під час стресових ситуацій. Аби відчути ефект, потрібно сміятися правильно. Антистресовий сміх повинен бути відкритим, гучним і щирим.
Будь-яка творчість — від малювання до кулінарії — подвоює позитивний ефект, змінює модус сприйняття стресу з напружено-негативного на розслаблено-позитивний.
Самоспівчуття — це доброзичливе ставлення до себе, коли ми переживаємо неприємності.
Навчіться заспокійливо торкатися себе. Під час стресових обставин кожному із нас стає легше, коли хтось приємний обіймає нас, бере за руку або плескає по плечу.
А ще — важливо робити паузи.
