«Нам би треба було на рівні держави організувати якусь „няню для IT“». Велике інтервʼю керівника Хмельницького IT-кластеру про стан галузі

Про роботу спільноти

Розкажіть про учасників кластера та роботу організації

Хмельницький ІТ-Кластер зареєстрований у серпні 2018 року і з того моменту спільнота продовжує свою діяльність. На травень 2022 року обʼєднання нараховувало 9 компаній, із грудня 2022 року до кластера додалися ще 6 і на сьогодні він налічує 15 компаній-учасників.

Крім IT-компаній, ми приймаємо в спільноту також компанії-партнери, які можуть допомогти підсилити компанії кластера своєю експертизою. Так само як і скрізь, у нас більшість сервісних компаній. Дві компанії спільноти — продуктові, крім того, частина компаній мають змішану модель (сервісні + власні продукти).

У Хмельницькому регіоні працює близько 3000 айтівців, а якщо брати учасників кластера, вони обʼєднують приблизно 5000 технічних фахівців, зокрема й тих, що розкидані по кількох країнах. Оскільки ми перебуваємо на заході України, то дуже мало людей виїжджали від нас, радше приїздили до Хмельницького. 

Як компанії кластера залучені до розробки Military Tech-рішень?

Кілька компаній кластера залучені до розробки Military Tech-рішень, але майже всі вони не хочуть нічого розказувати з міркувань безпеки. 

Одна з компаній кластера, Stfalcon, розробляє «Повітряну тривогу» та всю екосистему навколо неї, тобто це блоки керування вуличними середами, блоки керування доступом до укриття та сповіщувачі для тривогових центрів шкільних і вищих навчальних закладів.

У «Повітряну тривогу» інтегрований також чат-бот «Укриття» — це єдиний продукт, у якому зібрана база всіх укриттів по Україні. Крім того, ми беремо участь у проєкті «єРакета» — це застосунок для сповіщення систем ППО щодо прольоту ракет і «Шахедів», який діє на основі мережі акустичних датчиків, розташованих територією України.

Далі компанія інвестувала кошти в розробку FPV-дронів і БПЛА. 

Про болі IT-компаній

Як ви оцінюєте процедуру бронювання? Чи вдалося забронювати когось з айтівців учасникам кластера?

Кожна компанія кластера розв’язує питання бронювання в індивідуальному порядку. Кілька компаній-учасниць отримали критерії критичності та почали бронювати офіційно. Інші компанії зараз якраз займаються цим. 

Важливу роль для отримання статусу критичності компанії для регіону є вступ у «Дія.Citi». Це третій критерій, якому повинні відповідати компанії, після відсутності заборгованості за ЄСВ і певного показника середньої заробітної плати в періоді. Критичні підприємства мають змогу забронювати керівника, двох заступників і до 50% штату. Компанії Military Tech мають змогу бронювати до 100% штату.

Зараз кількість заброньованих айтівців у регіоні — одиниці. Наприклад, у Stfalcon заброньовані керівники та заступники, ми чекаємо на відповідь щодо бронювання ключових працівників на заявку, відправлену в кінці вересня.

У нас є юристи, з якими ми працюємо й організовуємо зустрічі з консультаціями з приводу бронювання та мобілізації. Крім того, ті компанії, які вже отримали бронювання, діляться досвідом із тими учасниками, яким це було б цікаво.

Чи вірите ви в «єБронювання»?

Я особисто вірю. Сподіваюсь, що це буде сервіс, де можна буде заходити й за кілька кліків додавати людей, поновлювати бронь кожні пів року тощо. Бо зараз це, відверто кажучи, непроста та доволі архаїчна процедура.

Учасники кластера ставляться до «єБронювання» 50/50 — частина компаній вірить, частина — ні.

До чого більше схиляються компанії кластера в різновидах працевлаштування — це ФОПи, гіг-контракти, штатне наймання чи трудові книжки?

Переважно, десь близько 90%, це ФОПи. Ми як кластер не змушуємо компанії переходити на якусь конкретну форму співпраці.

Моя позиція як керівника ІТ компанії — ми не змушуємо працівників переходити в штат чи на гіг-контракти. Якщо їм комфортно залишатися ФОПами, то і нам це комфортно.

З огляду на те, що компанії переходять у «Дія.City», що дає змогу працювати за всіма трьома схемами легально, компанії готові до інших моделей працевлаштування. Згідно з нашим опитуванням, 50% учасників готові використовувати гіг-контракти й оформлення в штат, але остаточно це буде залежати від «єБронювання». Крім того, деяких співробітників «Дія.City» трохи лякає.

Податкове навантаження для компаній, на мій погляд, плюс-мінус однакове, хіба що ФОПи потребують більше бухгалтерського супроводу, документації й уваги. З цього боку, мені подобається ідея перевести всіх співробітників у штат. Але не всі співробітники готові до цього. Також, якщо перевести співробітників у штат, то автоматично з’являються певні обов’язки перед ТЦК.

Що зараз у компаній кластера із завантаженістю проєктами? 

Тут наразі такі цифри:

• 30% тих, хто має повне завантаження;
• близько 30% компаній мають середню завантаженість проєктами, приблизно на 60–70%;
• 30% компаній недозавантажені проєктами.

Тут слід відзначити ще якість та обʼєм наявних проєктів. Бо є багато компаній, які працюють над маленькими проєктами, але дуже хотіли би завести великі, яких наразі бракує.

Наскільки компанії готові тримати працівників на бенчі?

По-різному. Там розподіл теж приблизно 30/30/30:

• у 30% компаній є ріст і немає бенчу взагалі;
• 30% компаній мають невеликий бенч, здебільшого оплачуваний, бо коли в тебе є невеликі 5–10% незавантажених людей, ти ще можеш покривати їхню оплату коштом прибутку з інших 90%;
• у 30% компаній є великий бенч, напевно, неоплачуваний, бо нереально тримати оплачуваний бенч, якщо лише невелика частина компанії завантажена проєктами.

Але момент оплати — це індивідуальне рішення кожної компанії, і тут ситуації можуть бути різні. У кластері доволі гарно розвинулося партнерство між компаніями, і, якщо в когось є бенч, то інші компанії про це знають і за потреби залучають цих працівників на свої проєкти. Зараз у кластері є компанії, у яких значна частина співробітників на бенчі. 

Чи впливає неможливість виїзду на залучення нових клієнтів?

Це, очевидно, впливає напряму. Конференції, рад-шоу — це великий канал лідогенерації, а особистий контакт завжди більш ефективний, ніж холодний дзвінок. 

Через неможливість вільного виїзду галузь дуже багато втратила, особливо за минулий рік, наприклад, коли клієнти були готові активно підтримувати Україну.

Лише з осені 2022 року нам вдалося за підтримки Хмельницької обласної ради й ОВА робити одиничні дозволи на виїзди та відвідувати профільні заходи. Навесні їздили завдяки дозволам від Мінекономіки. Зараз ті компанії, які отримали критерії критичності, уже мають більше можливостей їздити в службові відрядження, зокрема й за кордон. Але проблема виїзду є, вона серйозна й комплексна.

Говорячи про керівників компаній, у нашому ІТ-кластері не було кейсів, коли люди не поверталися. Але знаю приклади, коли в інших галузях (зокрема культури) люди не повертались і цим псували ситуацію тим, хто залишився.

У вас була можливість виїжджати? 

Так. Я виїжджав у службове відрядження на Web Summit 2023 у Лісабоні й інші заходи.

Були складнощі з виїздом? 

За законодавством, людям, які отримали бронь від Мінекономіки, достатньо мати наказ про відрядження та витяг із наказу Мінекономіки про те, що компанія має право бронювати.

Далі на кожному пункті пропуску вже починається своя історія. Я не відкидаю думки, що когось можуть не випускати. Мені допомагає історія попередніх виїздів. Але іноді на кордоні доводиться досить довго доводити, що я можу виїжджати.

Чи були в компаній кластера приклади, коли через певні складнощі вони втратили досить великі контракти чи навіть закрили компанію?

Ми не робили опитування, я не знаю точної статистики, але є випадки, коли з початком війни хтось із клієнтів, грубо кажучи, відвалювався, бо це ризики — працювати з країною, яка перебуває в стані війни.

Говорячи про аутсорс, тут конкуренція на ринку величезна, і зараз в Україну дуже важко завести якийсь адекватний проєкт. Усі оцінюють свої ризики, і клієнти можуть аутсорсити, наприклад, у Польщі, де світло не вимикають і людей на вулицях не пакують у буси. Тож потрібно дуже хотіти працювати з Україною, щоб стати клієнтом наших аутсорсерів.

Якщо IT — це одна з повідних галузей, на яку в Україні покладають великі надії, щоб тримати нашу економіку й надходження валютного виторгу чи великих інвестицій. То, думаю, нам би треба було на рівні держави організувати якусь «няню для IT», яка б допомагала вирішувати всі ті питання, які ви порушили вище, саме для IT-компанії. Бо поки це все вирішується в індивідуальному порядку, іноді допомагає кластер чи асоціації. І я знаю приклади, коли великі аутсорсери отримували від держави певну допомогу, а інші навіть не знали про таку можливість. Наприклад, у питаннях виїзду співробітників чи забезпечення старлінками. Так, ми невеликий кластер, і 13 із 14 компаній у нас чисельністю менше ніж 100 людей, але ми відчуваємо якусь нерівність.

Усі наші питання ми вирішували або самі, або за допомогою нашої місцевої влади, бо вона напряму зацікавлена в тому, щоб IT в регіоні розвивався.

Якщо торкнутися інших проблем, від чого ще потерпають компанії кластера?

У тих компаній, з якими я спілкувався, були проблеми з блокуванням податкових накладних. Наприклад, моя компанія працює з «Новою поштою», блокування тут — це постійна історія. І це дивина, бо колись була реформа, електронний реєстр, повернення ПДВ, воно б мало працювати, але не працює. І, з одного боку, ми — великий платник ПДВ, але реєстрація податкових мені нагадує електрону чергу в дитсадочок, коли директор кожного дитсадка може додати когось без черги, і нащо було робити ту електронну чергу, щоб я просто бачив завжди, що я в кінці списку. Давайте вже якось дотиснемо цю ситуацію, можливо, блокчейн-технологію застосуємо, щоб люди могли зайти й подивитися, що там усе прозоро і не було жодних маніпуляцій.

Про внесок у розвиток галузі

Що зараз відбувається в Хмельницькому регіоні з працевлаштуванням?

Я думаю, плюс-мінус так, як скрізь. Ринок змінився, раніше був ринок кандидатів, зараз — ринок компаній, є зменшення кількості вакансій і збільшення кількості вільних спеціалістів. 

Щодо джунів, щоб у них прям було зовсім усе сумно, такого немає. Наприклад, компанія Stfalcon регулярно бере співробітників із випускників нашої ІТ Академії від Stfalcon і з інших навчальних закладів. Усі компанії кластера набирають собі молодих спеціалістів, бо це логічна ротація кадрів. Крім того, коли приходить Middle чи Middle+, то це вже людина зі своєю культурою та своїм баченням, можна не спрацюватись. А коли приходять молоді, класні, амбітні, заряджені люди, то вони доволі швидко вчаться + лояльні до компанії.

Stfalcon набирає початківців на стажування, студентів на практику, не завжди вони працевлаштовуються до нас після цього, але в компанії до 20% співробітників — джуни.

Кластер співпрацює з Хмельницьким політехнічним коледжем, із Хмельницьким національним університетом. Ми регулярно проводимо «Ярмарки вакансій», зустрічі зі студентами, починаючи з другого курсу, ведемо Telegram-канал з актуальною інформацією про заходи. Крім того, компанії проводять зустрічі з керівниками бізнесів, екскурсії в офіси, мітапи. А також деякі керівники компанії або технічні директори проводять лекції в університетах.

Чи відчуваєте ви зміну в підготовці джунів останнім часом, у порівнянні з тими спеціалістами, яких набирали раніше?

І з курсів є толкові люди. Дуже багато людей, які вирішили кардинально змінити своє професійне життя, докладають зусиль до саморозвитку та знаходять роботу. У нас були пожежники, поліціянти й багато представників різних професій, які з часом стали крутими спеціалістами.

Особисто я завжди за те, щоб студентів взагалі під час навчання не смикати. Бо вони, замість того, щоб отримувати знання, заробляють зараз гроші, а потім у них набагато слабша теоретична база, ніж у студентів, які дійсно повноцінно присвятили час навчанню. Звісно, має бути виробнича практика в реальних компаніях, ми як ІТ-кластер співпрацюємо в цьому напрямі з навчальними закладами та з компаніями-учасницями.

Якщо говорити про студентів чи початківців, які лише закінчили навчання, який відсоток працевлаштованих, на ваш погляд, допустимий?

Дивіться, до війни це, в принципі, могли бути й всі 100%, бо кадровий голод був диким. Зараз ми залежимо від глобальних тенденцій в економіці. Крім того, не всі, хто випускаються із ЗВО чи курсів, хочуть бути працевлаштованими. Зараз і 20% працевлаштованих — це гарний показник.

Як ви оцінюєте програму IT Generation? Адже там відсоток наймів дуже незначний — менш як 10% випускників.

Саму програму я оцінюю добре. Я брав участь у її обговоренні. 

Ми теж торік проводили безплатні курси для ВПО та тих, хто втратив роботу. Це відбувалось за ініціативи Хмельницької міськради й у партнерстві з мовною школою OLA. На початку навчалися близько 1200 студентів, з яких до 100 потім працевлаштувались. Дуже велика кількість людей, які почали вчитись, відпали дорогою. Але, гадаю, така сама історія була і в IT Generation. Єдине, що в нас не було $1 млн, як у них. Ми взагалі $0 на це витратили.

Про перспективи українського IT

Ми граємо на глобальному ринку й зав’язані на тенденціях економіки, які відбуваються зараз у всьому світі. Якщо буде ріст глобальної економіки, то навіть попри війну, я думаю, у нас теж піде певне зростання. Узагалі після Перемоги перспективи в нас гарні, бо ми маємо багато переваг:

• Потужна ІТ-екосистема — курси/мітапи/конференції/комʼюніті/кластери тощо.
• Сильні ЗВО і загалом доволі розвинена культура навчання.
• Класні та розумні люди, з європейським менталітетом, які вільно знаходять спільну мову з американським, канадським, європейськими колегами чи клієнтами. 
• У нас відносно зручний часовий пояс.
• Значна частина IT-спеціалістів гарно знає англійську мову.
• Сильні продуктові компанії, які можуть конкурувати на глобальній арені.

Основне питання — коли ми виграємо війну: цього року, наступного, через 10 років, через 20, бо кожен рік нам додає певних проблем. Частина спеціалістів виїжджає, частина клієнтів вибирає інших підрядників, частина інвесторів інвестує в інші проєкти тощо. Згодом на це все ще накладеться демографічна криза. Тому важливо не затягувати війну.

Також велика біда нашої країни — це корупція. Мені подобається поточний підхід максимального оцифровування всіх процесів, де є корупційна складова, і побудови чесної та прозорої цифрової держави, у якій будуть жити розумні та щасливі люди. На це потрібні час і політична воля. Поки ніби нормально йдемо.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Що тривожить Хмельницький IT Кластер під час війни. Репортаж

По темi

Що тривожить Хмельницький IT Кластер під час війни. Репортаж

«Ми 2 дні фігачили майже без сну і перерв». Як хмельницький айтішник придумав застосунок «Повітряна тривога»

По темi

«Ми 2 дні фігачили майже без сну і перерв». Як хмельницький айтішник придумав застосунок «Повітряна тривога»

«Джунів потрібно вчити сьогодні, щоб в майбутньому звідкись мати мідлів та синьйорів». Голова Чернігівського кластера розповіла про клієнтські ризики, відсутність надприбутків та смертельні блокування податкових

По темi

«Джунів потрібно вчити сьогодні, щоб в майбутньому звідкись мати мідлів та синьйорів». Голова Чернігівського кластера розповіла про клієнтські ризики, відсутність надприбутків та смертельні блокування податкових

«Після перемоги до 20% ІТ-фахівців, скоріш за все, захочуть виїхати з країни». Велике інтервʼю з CEO Вінницької IT-Асоціації

По темi

«Після перемоги до 20% ІТ-фахівців, скоріш за все, захочуть виїхати з країни». Велике інтервʼю з CEO Вінницької IT-Асоціації

«За організації можливості виїзду кількість тих, що не повернулися серед IT-спільноти, буде повністю відсутня». Голова НР IT Dnipro Community розповів про стан IT-галузі в регіоні

По темi

«За організації можливості виїзду кількість тих, що не повернулися серед IT-спільноти, буде повністю відсутня». Голова НР IT Dnipro Community розповів про стан IT-галузі в регіоні

«Коли ми говоримо про бронювання, то завжди є дилема, що врятувати — Україну чи економіку». Велике інтерв’ю з головою правління Odesa IT Family

По темi

«Коли ми говоримо про бронювання, то завжди є дилема, що врятувати — Україну чи економіку». Велике інтерв’ю з головою правління Odesa IT Family