Науковці MARUM, Центра наук про морське середовище Бременського університету в Німеччині, працюють над проєктом TRIPLE-nanoAUV 2, над мініатюрними підводними човнами, які зможуть проводити дослідження під антарктичним льодом, щоб надалі вивчати води крижаних космічних супутників.
Науковці MARUM, Центра наук про морське середовище Бременського університету в Німеччині, працюють над проєктом TRIPLE-nanoAUV 2, над мініатюрними підводними човнами, які зможуть проводити дослідження під антарктичним льодом, щоб надалі вивчати води крижаних космічних супутників.
Проєкт TRIPLE-nanoAUV 2 (TRIPLE означає «Технології швидкого проникнення льоду та дослідження підлідних озер», тоді як AUV означає «автономний підводний апарат»), як пише сайт Space, створює корабель, який міг би розтопити свій шлях крізь лід, а потім випустити на волю крихітні підводні човни для дослідження темряви, невідомі глибини на Південному полюсі — або на крижаних місяцях.
Нанопідводний апарат буде дуже маленьким — 50 сантиметрів (19,7 дюймів) у довжину та 10 см (3,9 дюймів) у діаметрі — що дозволить їх утримувати в зонді, що тане лід. Вони будуть підтримуватися системою запуску та відновлення (LRS), яка діятиме як підводна стикувальна станція для АНПА, дозволяючи їм передавати зібрані дані та заряджати батареї.
Загальна координація лінійки прєктів TRIPLE, яка включає TRIPLE-GNC і TRIPLE-LifeDetect, здійснюється Німецьким космічним агентством DLR в рамках ініціатив Explorer.
Нано-AUV дозволить досліджувати вкриті льодом водойми. Демонстраційні польові випробування на шельфовому льодовику Екстром в Антарктиді поблизу станції Neumayer III, які завершать другу фазу розробки, заплановані на весну 2026 рік. Доступ до цих водойм, які вкриті льодом товщиною до 13 120 футів (4 000 метрів), є величезною проблемою, але він також є чудовим полігоном для випробування технологій для майбутніх місій пошуку життя на крижаних місяцях.
«Нова автономна система є унікальною, і в майбутньому вона повинна зробити можливим дослідження глобального океану рідкої води під крижаними поверхнями супутника Юпітера Європи та супутника Сатурна Енцелада. Мініатюризація є головною проблемою в її розробці, а зонд диктує загальний розмір. Крім того, усі компоненти повинні витримувати високий тиск під водою», — заявив керівник проєкту Ральф Бахмаєр з MARUM.
Провідний інженер Себастьян Меккель повідомив, що під час перших польових випробувань танучий зонд із інтегрованим nanoAUV як корисним навантаженням буде розгорнуто в льоду товщиною 100 метрів (330 футів). Крім того, nanoAUV має недостатню активність порівняно з більшими автономними транспортними засобами, що означає, що він має обмежену маневреність.
