🚀 Trustee Plus - картка європейського банку і криптогаманець. Встанови додаток 👉
Олексій ДзюбаВійна
3 грудня 2024, 09:02
2024-12-03
«Навіть якщо ми й інші виробники масштабуємось, потрібно 3–4 місяці, щоб наздогнати росіян». Інтерв'ю з виробником РЕБостійких оптоволоконних дронів, які в моменті є однією з головних технологій на фронті
У серпні росіяни почали використовувати допрацьовані версії дронів з оптоволокном на фронті. Олексій Жулінський і його компанія 3DTech — один із тих українських виробників, які працюють над відповіддю окупантам. Його оптоволоконний дрон «Хижак REBoff» зараз проходить етап кодифікації, але військові частини вже мають змогу його купувати й застосовувати в бою. Ми зв’язалися з Олексієм і поговорили про моду на оптоволоконні дрони, особливості їхнього використання і як нам виграти технологічні перегони з росіянами в цьому сегменті.
У серпні росіяни почали використовувати допрацьовані версії дронів з оптоволокном на фронті. Олексій Жулінський і його компанія 3DTech — один із тих українських виробників, які працюють над відповіддю окупантам. Його оптоволоконний дрон «Хижак REBoff» зараз проходить етап кодифікації, але військові частини вже мають змогу його купувати й застосовувати в бою. Ми зв’язалися з Олексієм і поговорили про моду на оптоволоконні дрони, особливості їхнього використання і як нам виграти технологічні перегони з росіянами в цьому сегменті.
Про війну, поранення й власну компанію
— Чим ви займалися до повномасштабного вторгнення і після його початку?
— Для мене війна розпочалася не з повномасштабного вторгнення росії, тому що я приїхав із тимчасово окупованих територій. У мене школа закінчилася в 2014 році, ЗНО я вже здавав в Києві та почав навчатися в столиці в 2016 році, коли тривало так зване АТО (Антитерористична операція — ред.). Я навчався, займався спортом, був главою Федерації BMX-фристайла України (це велоспорт).
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, я відсвяткував своє День народження та вступив в лави ЗСУ в 25 років. Я приєднався до своїх друзів в ССО «Азов», це був ТРО підрозділ. Там я був командиром мінометного розрахунку. Працював 60-мм американським мінометом, потім пройшов навчання.
Перший міномет мені видали разом з YouTube. Сказали, що навчишся по відео стріляти з нього.
Чому саме міномет? Я добре відповів на питання з математики та геометрії за 9–11 класи. Командир сказав, що я найкращий і буду мінометником. Додавши, що зараз з’їздимо на бойові, а потім уже буде полігон.
Там я познайомився з дронами, тому що коригування міномету відбувалося за допомогою дронів Mavic. У війську була кадрова нехватка, тому іноді мені доводилося коригувати міномет, даючи поправки. Так я навчився користуватися Mavic.
Моя військова кар’єра була недовгою. У липні 2022 року ми з розрахунком легковим автомобілем наїхали на противотанкову міну ТМ-62. У нас було двоє 200 (загинули) і двоє 300 (поранені). Мені дуже пощастило вижити в тій ситуації, але продовжувати службу через стан здоров’я я не міг.
В мережі зʼявилась інформація про російські дрони на оптоволокні, які наносять ураження українській техніці. Експерт повідомив, чи справді це загроза
— Як з’явилась ваша компанія 3DTech?
— Я проходив реабілітацію після поранення.
Друзі подарували мені 3D-принтер. Компанія 3DTech насамперед почалася з 3D-друку.
Я почав вивчати, як цю технологію можна використовувати для цивільних цілей чи для війська. Зрозумів, що друкувати на вагу, як це роблять деякі сервіси, мені не дуже цікаво. Хотілося щось більш поглиблене та більш технологічне.
Я ухвалив рішення надрукувати раму для дрона. Спочатку це було щось типу корпуса Mavic. Мене всі відмовляли, кажучи, що пластикова рама для дрона буде не дуже жорсткою. Потім я з цим погодився, але спочатку спробував зібрати дрон на друкованій рамі з пластику. Пробував різні пластики, в тому числі карбонові, але до карбонової рами вони не дотягують за своїми характеристиками.
Фото — Оптоволоконний дрон «Хижак REBoff»
Оскільки я також стикнувся з іншими компонентами дрона, зокрема з радіоелектронікою, мені стало цікаво створити дрон, який можна буде використати у війську. Це було восени 2023 року. Так я почав вивчати FPV-дрони.
Про появу дронів на оптоволокні
— Як з’явилась ідея створити дрон на оптоволокні?
— До нас часто приходять військові зі своїми потребами. Дрон на оптоволокні — це не нова ідея, такі були ще на початку війни.
Однак тоді їх використання не було економічно доцільним, тому що РЕБ був не настільки розвиненим на ті часи і можна було літати на стандартних частотах.
Зараз існують ділянки фронту, де і на зміщених, низьких частотах пілотам не вдається виконувати бойові завдання та і загалом навіть злітати.
Усе покривається ворожим РЕБом, нашим РЕБом, тому радіоефір дуже «забитий».
Прийшли військові зі специфічною ціллю: знайти рішення для ділянки фронту, де не можуть літати жодні дрони на радіокеруванні. Так ми прийняли рішення створити дрон на оптоволокні.
— Скільки часу пішло на його створення?
— Ми почали його розробку з початку літа 2024 року та до сьогодні впроваджуємо деякі зміни. Цілісне рішення ми презентували наприкінці вересня, яке можна використовувати. По ходу використання щотижня ми вносимо деякі корективи в його застосування.
— Як вам допомагає defense-tech кластер Brave1?
— Ми давно спілкуємося, можливо, не так тісно, як зараз. Нам Brave1 допомагає робити кодифікацію продукту, щоб ми могли офіційно постачати його до війська. Це консультація, допомога контактами, також ми разом їздимо для презентації військовим, щоби вони могли познайомитися з нашим продуктом, його особливостями та специфікою використання.
Про різницю з дронами на радіоуправлінні
— Якщо порівнювати дрон на радіоуправлінні й на оптоволокні, то останній літає за допомогою дроту, який дуже крихкий?
— Це і «плюс», і «мінус». Сам оптоволоконний дріт дуже стійкий до натягнення, водночас він крихкий. Відповідно будь-які вигини більше 45 градусів будуть ламати його. Натяг оптоволокна витримує більше 30 кг. Проте, коли зав’язати маленький вузлик і розтягувати його, він відразу рветься. Але розірвати його напряму руками не вийде.
Інша особливість таких дронів — за ними тягнеться оптоволоконний кабель, який залишає за собою слід. Оскільки котушка установлена на самому дроні, заплутатися за дерево кабель не може, тому що він постійно розмотується. Якщо говорити про конструкцію, де котушка залишається на землі, будь-яка перша гілка стане перешкодою і дрон далі якщо і летить, то вже без оптоволокна та управління.
Тому дрон несе із собою котушку. Якщо ми говоримо про політ на 10 км, то це додаткова вага котушки в 2,5 кг. Нам довелося розробити 13-дюймовий дрон, щоб збільшити корисне навантаження і час польоту дрона.
Зараз ми ведемо розробку, де політ відбувається на 15 км і на 20 км.
Там буде тонше оптоволокно, відповідно вага котушки на 15 км буде такою, як зараз на 10 км.
— У вас є кілька видів «Хижаків REBoff». Чим вони відрізняються?
— Є модель на 5 км і на 10 км. Першу зазвичай беруть для внутрішніх випробувань, щоб навчитися літати та зрозуміти специфіку використання.
Нещодавно ми їздили купувати станки для особистої намотки та масштабування. Познайомилися з виробництвом, яке ще в 80-х роках займалося намоткою оптоволоконних бобін, але для радянських ПТУРів (Протитанковий керований комплекс — ред.).
Зараз, в зимовий період, важливо зрозуміти, як холод впливає на оптоволокно. Також ми постійно ведемо доопрацювання комплексу з покращенням його характеристик.
З останнього — наш дрон тепер має такі елементи як у гелікоптера, щоб він міг злітати/приземлитися разом із котушкою без додаткової станції.
Загалом найбільша проблема з таким видом дронів — це зліт і політ на перші 100 метрів. Часто оператори дронів на радіоуправлінні різко стартують. У цьому випадку такого робити не потрібно.
— Якщо котушка відразу обірвалася, дрон можна якось повернути?
— Є варіанти інтеграції радіоуправління на дрон як додаткового і резервного. Але оптоволокно по собі передає відео й управління. Відповідно, на дрон потрібно буде встановити відеопередавач і приймач для радіоуправління. Останній встановити не проблема, але встановлений відеопередавач буде працювати завжди, а це демаскує дрон. Зараз ми думаємо над ефективним рішенням щодо цього.
Фото — Оптоволокно дрона «Хижак REBoff»
— На яку довжину максимально можна збільшити котушку?
— Що довша котушка, то більша її маса. Що більша її маса, то більше потрібен або більший дрон, або менше бойової частини. Також є акумулятор і що він більший, то більша, відповідно, його вага. Тому потрібно витримати пропорцію у вазі боєприпасу, розміру дрона й акумулятора.
Також потрібно завжди залишати час польоту й маневрування. Якщо це 10 км, то оператору потрібно буде знаходитися в польоті не 10 хвилин, а 15 хвилин чи 20 хвилин, щоби зманеврувати. Тому ми розробляємо зараз котушку до 20 км.
— Пілот дрона на оптоволокні має бути більш скіловим, ніж у випадку звичайного дрона?
— Насправді специфіка пілотування не надто відрізняється, якщо дотримуватися основних правил. До того ж у котушку були внесені певні зміни для того, щоб якомога далі віддалити оптоволоконний кабель від пропелера. Тепер там є значна відстань. Це усуває проблему намотування оптоволокна на пропелер. Таким чином можна достатньо різко маневрувати дроном, зупинятися, облітати об’єкти навколо тощо. У метушні випадково при підключенні дрона до наземного модулю можна випадково наступити на провід та обірвати його. Тому з цим потрібно обережно бути.
Про продаж дронів війську й технологічне суперництво з росіянами
— Ви вже продаєте дрони на оптоволокні? Хто готовий купувати ваші дрони і в яких кількостях?
— Ми зараз перебуваємо на етапі кодифікації продукту, щоб ми офіційно могли долучитися до каталогу виробників дронів та надавати продукцію через бюджет Міноборони, Агенцію закупівель чи ДССЗЗІ (Держспецзв’язку). Цей процес критичний і буває достатньо довго затягується по часу. Але ми на «фінішній прямій».
Я припускаю, що з нового року зможемо офіційно постачати до Міноборони наш продукт.
Зараз ми продаємо дрони невеликими партіями за кошти військових частин чи за бюджети волонтерів і фондів.
Фото — Одна з моделей «Хижака REBoff»
Ми орієнтуємось на потреби військових, оскільки наш комплекс коштує дорожче в порівнянні зі звичайними FPV-дронами. У нас не найбільша компанія і ми обмежені в бюджетах, тому в основному зараз продаємо за гроші фондів. Це до 200 дронів на місяць із можливістю масштабування до 2000–5000 в залежності від фінансування та бюджетів.
— Наскільки зараз оптоволоконні дрони поширені на фронті і чи витіснять вони БПЛА на радіоуправлінні?
— 100% вони не витіснять звичайні дрони. Це як додатковий інструмент для певних, специфічних операцій. Деякі військові розглядають оптоволоконні дрони для відбиття ворожих штурмів. Коли йде штурмов група чи колона техніка, захищена РЕБом. Коли звичайний FPV не може діяти, летить оптоволоконний дрон, вибиває РЕБ і далі летять звичайні FPV.
Думаю, що співвідношення зі звичайними FPV може бути до 30%.
— росіяни також використовують дрони на оптоволокні. Що вони мають?
— На жаль, росіяни нас випереджають в цій технології. Вони максимально «закидали» лінію фронту оптоволоконними дронами. На жаль, наші військові не мають масового готового рішення проти цього. Ми відстаємо на кілька місяців. Навіть якщо ми та інші виробники масштабуємось, потрібно 3–4 місяці, щоб наздогнати росіян.
— Чи багато у вашої компанії конкурентів на цьому ринку?
— Я б не назвав їх конкурентами, тому що ми всі працюємо для однієї справи. Є виробники менш чи більш відкриті, які готові до співпраці.
Але компаній, які займаються оптоволоконними дронами чи намоткою на котушки, можна, напевно, порахувати на пальцях однієї руки.
Проблема в тому, що ні в кого немає ще масового рішення або можливості масштабуватися до якогось масового рішення. Насамперед це пов’язано з бюрократією та оформленням. Документи на кодифікацію ми подали ще декілька місяців тому. Зараз є деякі зміни в ДССЗЗІ (Держспецзв’язку), не можуть поставити підпис. Щодня ведуться роботи, але також і блокуються.
Існує два типи кодифікації — прискорена й довша. Ми пішли найшвидшим шляхом. Але оскільки людина, яка відповідає за підпис документів в ДССЗЗІ (Держспецзв’язку) знята, а нова ще не прийшла, то процес затягується. Це наприклад. Ми намагаємось зробити це якомога швидше йі все важливе від нас ми робимо.
— Скільки вам коштувало запустити виробництво? Ви залучали гранти чи це були власні кошти?
— Ми постачаємо звичайні FPV-дрони та більшу частку нашого профіту витрачаємо на RnD, розробку і вдосконалення наших продуктів. Тому ми зазвичай використовуємо наші особисті кошти. Зараз ми розглядаємо залучення декількох грантів, також грант від Brave1, щоб масштабувати цю технологію і збільшити виробництво котушок в Україні.
Щоб зараз купити привезену котушку з оптоволокном в України, потрібно близько $900. Тому 1 виліт — це $900. Ми зробили понад 20 вильотів, якщо не рахувати втрату бортів.
Тому якщо брати саму розробку, то нам вона коштувала більше $20 000.
Також ми зараз масштабуємо власну намотку. Станки для неї коштують також достатньо багато коштів. Один станок — це $10 000. Плюс додаткові матеріали, які йдуть на тест. Відкрити виробництво на 1000 котушок на місяць буде коштувати до $350 000–$400 000. Сюди входять обладнання, персонал і його навчання, закупка матеріалів.
— Скільки людей працює у вас в компанії?
— Це приблизно 30–50 спеціалістів, враховуючи позаштатних працівників. Зараз ми виробляємо до 1000 звичайних дронів на місяць.
Фото — Одна з моделей «Хижака REBoff»
— Зараз стає популярним використання ШІ в дронах. Ви працюєте з цією технологією?
— Ми інтегруємо готові рішення в наші дрони за потреби. Але наразі 100% варіанту на ринку також немає. Є багато розробників, які працюють над своїми проєктами й вдосконалюють їх. Самі ми, на жаль, не розробляємо такого рішення, тому що трішки обмежені в фінансових і людських ресурсах. Ми працювали наприкінці 2023 року над подібними розробками. Гарного рішення не змогли знайти, тому перемкнулися на інші проєкти, які нам здалися більш доцільними з нашими ресурсами і можливостями.
— Ваш прогноз, чи будуть оптоволоконні дрони збільшувати свою частку на фронті?
— У 2025 році частка оптоволоконних дронів у війську може скласти від 10% до 30%. Ми намагаємось бути лідером у цій галузі, щоб постачати побільше дронів армії, тому що вони потрібні й у військових багато запитів на них.
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
Про важливість безпілотників та, відповідно, операторів вже говорять дуже багато та скрізь. Військові чекають, що штати БпЛА в бригадах мають розширити, особливо після оголошення створення «Сил безпілотних систем».
До переліку із зібраних нами закладів, які навчають операторів БПЛА, додалась ще одна 23-тя в цьому списку школа. Додаємо школу операторів USMT та оновлюємо інформацію по іншим закладам.
Якщо ви знаєте, хто ще навчає пілотів для безпілотників, пишіть на пошту [email protected].
(оновлений текст від 22 липня 2022)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
