💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Марія БровінськаРобота
8 серпня 2024, 14:26
2024-08-08
Айтівці часто пропонують рекрутерам винагороду за допомогу в отриманні оферу. Чи працює цей механізм і як його покращити: три моделі співпраці з фахівцями з наймання, які пропонують розробники
В українському сегменті LinkedIn останнім часом чимало дискусій стосовно винагороди для рекрутерів, які на складному ринку допоможуть фахівцям отримати офер. Дійсно, dev.ua неодноразово розповідав кейси, коли розробники платили рекрутерам за допомогу працевлаштування. Утім, такий підхід подобається не всім.
В українському сегменті LinkedIn останнім часом чимало дискусій стосовно винагороди для рекрутерів, які на складному ринку допоможуть фахівцям отримати офер. Дійсно, dev.ua неодноразово розповідав кейси, коли розробники платили рекрутерам за допомогу працевлаштування. Утім, такий підхід подобається не всім.
Зібрали найцікавіші думки з цього приводу.
«Ринок помінявся. Тепер багато кандидатів готові заплатити за те, щоб їм допомогли знайти роботу. Саме тому сайт Available IT Experts змінює концепцію. Я хотів, щоб у тих, хто готовий допомогти знайти роботу, було місце, де можна знайти тих, хто готовий заплатити за це», — пише розробник Арсеній Хофман.
І тут же дає пораду шукачам: «Дуже часто оплата — це відсоток від суми оплати за перший місяць, але, щоб не ускаднювати, вказується просто мінімальна сума, яку ви платите. Умовно, якщо мінімальна зарплата, яку ви хочете, $2000, і ви готові заплатити 50%, тоді просто вкажіть $1000. А про нюанси вже домовлятиметеся з тими, хто вам напише».
Він рекомендує пропонувати рекрутеру не менше половини ставки. «Бо це чесно. Але краще з умовою, що ви платите тільки через три місяці, якщо ви не звільнитеся й вас не звільнять», — каже Хофман.
Своєю чергою Js/Ts Developer Алекс Монахов пропонує підходити до питання плати за офер із концепції не «заплати рекрутеру за оффер», а «заплати рекрутеру й отримай офер».
«Зараз рекрутер шукає найбільш актуального кандидата під вакансію, людину, яка з найбільшою ймовірністю буде добре виконувати задачі. Якщо людина цього не робить протягом кількох місяців, її звільняють з проєкту, і рекрутер недоотримує бонуси», — каже він.
Монахов наводить ситуацію, яка можлива за першого підходу. Кандидат отримав офер, пропрацював кілька місяців — не справляється, що далі?Кандидата звільняють із проєкту, він знову в пошуку, може, трохи заробив грошей за ці кілька місяців. Рекрутер отримав умовну $1000 від кандидата, але недоотримав бонуси, бо кандидат не підійшов. «Можна сказати, що за фінансами рекрутер вийшов в 0, але від бізнесу до рекрутера будуть питання, якщо таких кандидатів буде багато», — пояснює розробник.
Як результат, на думку Алекса, бізнес у такому випадку максимально втрачає, тому ідея кандидатам платити за офери веде лише до проблем.
Тим часом Євген Маслак, Android Developer, також констатує, що зараз набуває медійності послуга з платного пошуку роботи — кандидат платить за те, що йому допоможуть влаштуватись на роботу.
«Пішли думки, що тепер рекрутери в компаніях почнуть вимагати гроші з тих, кого вони найняли. Насправді це корупція в чистому вигляді. І якщо це випливе на поверхню (а воно випливе), всі розуміють, що далі такому фахівцю буде дуже складно знайти нову роботу», — повторює гіпотезу Монахова Маслак.
Він пропонує в цьому випадку взяти за основу модель рієлторів — вони не здають своїх помешкань і не винаймають чужих. «Вони зводять власника житла з потенційним наймачем, попередньо вивчаючи їхні потреби, і підшукуючи релевантні варіанти. Це, звісно, ідеальний опис, у житті по-різному буває, але суть ви вловили. А ще рієлтори часто мають більшу базу помешкань, ніж можуть дати дошки оголошень. Адже орендодавці можуть звертатись до рієлторів напряму», — пояснює розробник.
На думку Маслака, те ж саме може бути й у найманні: «Є консультант, який має певну базу кандидатів і розуміє їхні сильні та слабкі сторони. А також він має розгалужену мережу контактів із рекрутерами, які можуть спочатку віддавати вакансії такому консультанту, адже він може надати одразу релевантних кандидатів. А якщо не вийшло, то тоді вже публікувати на різних ресурсах».
Євген вважає, оскільки більшість вакансій не доходить до публіки, а закривається через власні зв’язки, чому б не скористатись цими можливостями й не потрапити до бази тих, у кого є ці зв’язки?.
«Як на мене, то це така сама послуга, як пошук житла за допомогою рієлтора. І це вартує певних коштів. Адже вам мають запропонувати вакансію, на яку ви підходите (це не гарантує наймання, звісно). Не список «ось дивись, на джині є вакансія, спробуй податись», таку вакансію я і сам знайду, а саме ексклюзив. Або «на джині ця вакансія теж є, але я вже передав (-ла) твоє резюме й домовився (-лась) про співбесіду. Далі все залежить від нас. Але і за послуги ми платимо за результатами, і рієлтору, і консультанту з пошуку роботи», — пояснює розробник.
Євген зізнається, що як кандидат готовий співпрацювати з такими «рієлторами» на ринку праці в ІТ.
У коментарях до дописів розробників поки що чимало скепсису, адже наразі найчастіше фахівці знаходять роботу самостійно.
Почитати коментарі та подискутувати на тему платної співпраці з рекрутерами можна тут, тут і тут.
«Незнання англійської можна пробачити тільки двірнику». HR в LinkedIn запитала про те, навіщо публікувати вакансії англійською. Ось що відповіли айтішники
HR з Дніпра Любов Ковалевська в LinkedIn обурилася тим, що компанії виставляють вакансії на джоб-сайтах англійською мовою. Айтішники швидко пояснили, в чому справа.
«Сталася ситуація, якої не мало бути». Genesis втрапив у репутаційний скандал, дозволивши рекрутерам використовувати свій бренд для найму. На що жаліються кандидати
Розробник Нікола Щупило опублікував в LinkedIn сріншот переписки з рекрутеркою, що представилася від імені компанії IntellectoKids та холдингу Genesis, який викликав дискусію серед користувачів спільноти.
«Навряд чи можна вірити фідбекам компаній». Тестове в IT: робити чи не робити? Відповідають айтішники
Дизайнерка Анна Лазурко поскаржилася в LinkedIn, що жодна компанія, у яку вона робила тестове, не надала фідбек за її проханням чи без нього. «Отримали, ігнорили на тиждень-два, а потім „рухаємося з іншим кандидатом“. Це взагалі єдина фраза, якою мені відмовляють. Як зрозуміти, що ти робиш щось не так і не те, коли нема жодного фідбеку?», — запитала розчарована спеціалістка.
«Єдина команда, якою я буду керувати в росії, буде команда бомбардувальників». Як польська IT-компанія намагалася захантити українську рекрутерку для роботи з рф
Українська IT-рекрутерка Олена Ярнова розповіла в LinkedIn історію про те, як польська IT-компанія намагалася зробити їй пропозицію з роботи. Проте в ній було кілька неприпустимих для неї умов.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
