«Виправданий захід задля майбутнього». Як Project-менеджерка на піку карʼєри покинула роботу та через «усвідомлене безробіття» переосмислила своє життя

«Абсолютно щаслива людина»

Двадцятивосьмирічна галичанка, народилась у Львівській області й 10 років до війни прожила в Києві та закінчила Київський національний економічний університет за спеціальністю «Міжнародна економіка».

Починала свій шлях в IT-індустрії галичанка відносно недавно. Зі свого восьмирічного досвіду роботи, у сфері технологій Марія лише три роки. 2 лютого 2015 року розпочала роботу як інтерн в корпоративних закупівлях компанії Lifecell, супердалеко від IT. Після цього Марія спробувала багато чого: і маркетинг, і власний бізнес та пройшла шлях від маркетингового аналітика до Project Manager. 

В IT з лівої ноги

У 2018 році Марія почала працювати в гемблінговому бізнесі як Sales та marketing manager в Evoplay. «Працювала, не знаючи, що воно таке і чим воно взагалі пахне», — розповідає вона.

Та зазначає, що компанія була все ж таки частково про IT, тому що там займались розробкою платіжних засобів, платформи для ставок на спорт і навіть ігор. За дев’ять місяців в гемблінг індустрії дівчина доросла до Product та marketing manager.

«Сама не помітила, як маркетологом почала писати для наших розробників технічні завдання», — розповідає Марія. А далі зрозуміла дві речі: що їй ближчий творчий напрямок Project manager і вона точно хоче виходити з гемблінгу. Саме в цей час став в пригоді COVID, тому що під час пандемії компанія, в якій працювала Марія, пішла на дно разом з її зарплатою.

«Time of my life»

Тоді у 2020 році Марія зайшла на позицію Project & Requirements manager в невелику львівську аутсорс-компанію SEVEN. За її словами, це було дуже свідоме рішення, до якого дівчина готувалась: багато вчила, читала, проходила курсів. І вже через пів року, проживаючи в Києві, вела віддалено два великих проєкти в компанії. 

«Для мене було катастрофою, що потрібно сидіти вдома і не можна спілкуватись з людьми», — зазначає дівчина. Тому, довівши проєкти до завершення, вона перейшла в київську компанію Intellectsoft, де пропрацювала до самого звільнення перед безробіттям. 

«Робота у цій компанії була „time of my life“, коли все складалось так, як я хочу», — згадує Марія.

Не зважаючи на те, що на той час за її словами було суперскладно, вона отримувала пропорційно від того, що вкладала: прийняття, результатів, емоційного наповнення і грошей. Суми вона не побажала назвати, але за словами Марії, в цій компанії її цінували навіть трохи краще, ніж це робив би ринок. 

«Пекельна» робота

Лютий 2022 року. На 25 число у Марії була запланована місячна відпустка в Перу, до якої дівчина готувалась пів року. 

Почалась повномасштабна війна і «пекельна» робота не тільки у Марії, а й у всієї команди. Реліз нового продукту, який був запланований на 28 лютого, «на адреналіні» команда видала 25-го.

«Наш Front End Dev працював ночами, частина команди релокувалась, інша — працювала без продиху, а я стала і тестувальником, і трошки мобільним розробником», — говорить дівчина.

Ці зусилля виправдали себе, два великі клієнти діджитал-маркетингова агенція з Америки та стартап зі Сполученого Королівства, з якими співпрацювала компанія, продовжили контракти. Але це стало початком кінця.

Поштовх до невідомого

В першу чергу далася взнаки накопичена фізична та емоційна втома, яка, за словами дівчини, тягнулась якийсь час.

Марія переїхала спочатку до батьків у Львів, потім до Англії, деякий час жила в Лондоні, бо планувала там вчитись, потрібно було легалізуватися в Англії, щоб отримати можливість навчатися за знижкою. 

«І невідомих чинників було набагато більше, ніж відомих», — згадує вона.

Крім того, виявилось, що переїзд до іншої країни дався дівчині дуже складно. Адаптація на новому місці, думки, що вона полишила рідну Україну, страхи, ніби то це назавжди за словами дівчини вибили її з колії. До того ж до університету, заради якого в першу чергу і відбувся переїзд до Англії, дівчина не вступила. А на роботі через це все перестала бути настільки продуктивна, як вважала за потрібне.

«Я розуміла, що люди в команді потребують моєї уваги та підтримки, а я могла бути тільки агресивна до них», — згадує Марія і прийняла рішення все поставити на паузу, поберегти ментальне здоровʼя, а потім зі свіжою головою вже щось придумати.

План на безробіття

В перший тиждень після звільнення вона згадує, що більшу частину часу спала. Другий був присвячений підготовці до подорожі. Вона все ж таки вирішила поїхати до Перу і запланувала подорож на вересень 2022 року. 

«І тут мені теж довелось пройти крізь дуже серйозний тригер — було совісно, що я їду, а в Україні війна і кілька мільйонів чоловіків невиїзні», — говорить вона.

За задумом Марії, вона хотіла обʼїхати всю країну, а також пройти з експедицією у джунглі, щоб дослідити для себе зовсім інше життя і перевірити його на практиці в новій країні. Крім того, вона хотіла дізнатись, як живуть люди, яка в них культура, цінності, релігія, чим їхній католицизм відрізняється від греко-католицької церкви, як її іспанська в полях, і що насправді безпечно, а що ні.

«Незворотні зміни»

Поїздка була бюджетна, з ночівлею в хостелах, їжею субліматів, переїздами нічними автобусами, щоб зекономити гроші. Не зважаючи на те, що подорожі всередині Перу досить дешеві, вся поїздка болісно вдарила по бюджету. Але Марія свідомо обрала ексклюзивний тур в джунглі не з тургрупою, а з місцевими провідниками. Щоб побачити побут жителів віддалених племен, пливла сам на сам з п’ятдесятьма місцевими чоловіками в човні.

«Це були дуже дивні часи, бо там мій організм працював виключно на прийняття інформації, а мозок від контрастного життя і не міг нічого аналізувати», — говорить Марія.

Вилетівши з Лондона 5 вересня до Перу, Марія повернулась туди ж 5 жовтня, за її словами, зовсім іншою людиною. 

Основний ресурс, який дівчина винесла з Перу, за її словами, — це невизначеність помножена на повну свободу. Коли усвідомлюєш, що можеш робити все, що завгодно, не обмежений нічим, крім власної совісті й бюджету. 

Післямова та плани

Повернувшись до Лондона, Марія, за своїм власним планом, почала шукати роботу. І 12 грудня дівчина почала роботу з GlobalLogic як Project Manager та повернулась в Україну. До цього у фінальній частині безробіття були навчальні проєкти, ще до Перу Марію запросили до Beetroot Academy викладати курс «Вступ в IT-індустрію», крім того, дівчина почала писати.

«Той факт, що я повернулась в Україні та ще й щось планую — мій особистий опір, проти русні, через вторгнення якої ми, наче, не маємо планувати чи жити», — зазначає айтішниця. 

В найближчому майбутньому Марія хоче дорости до старшого менеджера, отримати сертифікації Scrum Master, пройти кілька проміжних професійних курсів, написати книгу, почати викладати проєктний менеджмент, а також відправитись соло у навколосвітню подорож.

Досвід безробіття

Зі свого досвіду Марія винесла кілька висновків про безробіття, які можуть бути цікаві чи корисні іншим людям, зокрема, в IT-сфері, як тим, хто вже стоїть на шляху до вигорання, так і яким до цього стану ще далеко. За її словами, хочеться де стигматизувати поняття «безробіття», бо дехто з людей, і сюди Марія відносить і себе, ніби ховаються за роботою від життя.

1. Для людей, які працюють на роботі, яку ненавидять, безробіття — це те, що потрібно зробити вже, чим швидше, тим краще. «Робота не має травмувати психіку», — акцентує дівчина.
2. Навіть займаючись улюбленою справою, треба ставати безробітними, але без шкоди для роботи, щоб можна було подивитись на ситуацію зі сторони та винести певні висновки. «Коли ти працюєш, то дуже швидко стаєш упередженим сам до себе, до людей навколо і до самої роботи, втрачаєш критичність сприйняття ситуації й так можна легко наробити помилок», — говорить Марія.
3. Можна витримувати баланс робота-життя, не звільняючись, і це нормально. Але, якщо хочеться якогось іншого досвіду, то тривале безробіття дає більше часу на висновки та дослідження себе, тоді іноді треба звільнитись. 
4. Альтернативою безробіття може стати зміна колективу, зміна роботи або пауза в ній. Крім того, є речі, які потрібно робити, щоб інтегрувати решту життя в роботу: поїздки, вихідні, позаштатні активності та захоплення, не зважаючи ні на що.

Крім того, Марія назвала кілька тригерів, на які вона вивела особисто для себе, помічаючи які в себе, потрібно подумати про зміни в житті та в роботі:

1. Брак знань і розуміння ситуації. «Коли я стаю непродуктивна, недобра та втомлена, значить треба пригальмувати».
2. Схильність надавати подіям неадекватного значення. «Коли пропущена крапка у звіті викликає емоції, ніби втратила $10 млн».

Чотири місяці безробіття «зʼїли» чималі гроші. Навіть на дуже бюджетне життя в Лондоні у Марії виходило в середньому виходило 2500 фунтів стерлінгів на місяць. В Україні ця цифра була б меншою. В Європі взагалі дешевше бюджетно подорожувати, ніж жити на одному місці. Але Марія впевнена, що, коли відчувається потреба у паузі та змінах, гроші потрібно знайти.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Програмісти бояться, що AI призведе до масового безробіття. Опитування

По темi

Програмісти бояться, що AI призведе до масового безробіття. Опитування

VR-перезавантаження. Як білоруська розробка допомагає компаніям рятувати співробітників від вигоряння

По темi

VR-перезавантаження. Як білоруська розробка допомагає компаніям рятувати співробітників від вигоряння

Як айтішнику розпізнати вигоряння та позбавитися його

По темi

Як айтішнику розпізнати вигоряння та позбавитися його

Український розробник, ексінженер Meta, дізнався про скорочення зі ЗМІ. А потім на пошту прийшов лист про звільнення

По темi

Український розробник, ексінженер Meta, дізнався про скорочення зі ЗМІ. А потім на пошту прийшов лист про звільнення