На перший погляд, ці фахівці порівняно недорогі, та чого вже — дешеві. Але чи так це насправді? dev.ua разом з тімлідами провідних українських компаній порахував, скільки коштує джун для компанії. Адже крім зарплати, в навчання молодих фахівців вкладають купу часу і сил старші колеги. А це — їхній ресурс, їхній час і, отже, гроші для роботодавця.
Як розповів dev.ua Сергій Кізян, CTO Intetics (Україна), джуни в командах розробників просто необхідні. «Якщо у вас є можливість мати фахівців, які коштують $3000 і $500, і продати їх за однакову ціну, то вибір на користь другого кандидата очевидний», — говорить він.
Погоджуються з таким підходом і в компанії Ciklum. «Не варто думати, що джун — це «баласт» для компанії. «Так, це ще не самостійні професіонали, часто їм потрібна підтримка і інвестиції як в хард, так і в софт-скілах. Але при цьому мислення молодих фахівців ще не завантажено стереотипами і шаблонами: вони охоче вивчають нове і готові експериментувати з підходами та ідеями», — пояснює Максим Павлов, Microsoft Solutions Consultant в Ciklum. Крім того, senior-фахівцям інколи нудно працювати з простими завданнями, тоді як для джун вони — відмінна можливість набити руку.
Підтверджують такий тренд і в компанії Luxoft. «Якщо раніше ми фокусувалися здебільшого на співпраці з сеньйорами і міддл, то зараз активно наймаємо і джунів, довчаємо їх», — каже Олександр Левак, Head of Resource Management Luxoft Ukraine.
А компанія EPAM пішла іншим шляхом. «EPAM не наймає таких фахівців на ринку, а вирощує їх самостійно», — говорить Марія Сувалова, старша інженерка з розробки ПЗ в компанії EPAM. За словами Анастасії Харандюк, інженерки з тестування ПЗ в EPAM, яка менторить студентів-майбутніх джунів, близько п’яти годин на тиждень вона присвячує молоді. Близько двох годин йде на перевірку домашнього завдання і його розбір з підопічним, 15-60 хвилин — на обговорення тем, з якими студенту складно розібратися, ще кілька годин — відповіді на додаткові запитання, які можуть виникнути в процесі.
Скільки коштує молодий фахівець
Порахувати витрачений час команди на розвиток джуніора — непросте завдання, тому що це залежить від багатьох факторів, наприклад: вихідний рівень людини, soft-skill складова, мотивація, комунікативні навички, розуміння внутрішніх процесів компанії.
«Наймаючи джуніор-фахівця в нашу команду, ми чітко розуміємо, що крім безпосередньої його зарплати додаються також і непрямі витрати, у вигляді витраченого часу ментора, техліда і інших учасників проєкту, які інвестують час та зусилля для розвитку молодого колеги», — розповідає dev.ua Мирослав Поддубний, Tech Lead в компанії SoftServe.
За його словами, в середньому на роботу з dev-командою у ліда йде в день близько чотирьох годин, а якщо відсіяти планові активності, такі як мітинги, код рев’ю тощо, залишається до однієї години на девелопера.
Аналогічні дані наводить і Team Lead в Luxoft Ukraine Іван Дрижирук.
В цей час проговорюються загальні питання проєкту, питання щодо конкретного функціоналу спринтів, релізи та бізнес вимоги, надаються консультації з технічної та процесної складових, роботі та співпраці в команді, відбуваються розгляд, аналіз та прийняття рішень з різного роду ідей і пропозицій по коду, і більш детальні обговорення рішень щодо їх реалізації.
У сумі за місяць, говорить Поддубний, збирається близько 18-23 годин.
«Якщо це значення помножити на середню вартість години роботи техлід, що в середньому є $20-35, отримаємо додаткових $360-805, які витрачаються проектом для розвитку інженера», — каже він.
В Ciklum, за словами Максима Павлова, техлід на навчання джуна до міддла витрачає близько 40 годин свого часу. А це — понад $1000 при рейті в $25-30.
Математика CTO Intetics Сергія Кізяна трохи складніша, хоч за багатьма статтями і перетинається з озвученими колегами пунктами. Витрати на джуна, на його думку, складаються з таких основних пунктів.
У вартість джуна закладені overhead — сума витрат на утримання офісів компанії, логістики, організації робочої діяльності та виплат компенсації за роботу non-billable співробітників (топ-менеджмент, адміністративний склад — усі ті, хто не приносять прямий дохід компанії), розділена на тих, хто приносить дохід компанії — billable-співробітників.
При витратах на його зарплату в $500 для цього фахівця також потрібно вважати overhead, необхідний на кожного співробітника, говорить він.
Крім того, Кізян каже, що часто фахівців-джунів не беруть клієнти. «Вони сидять на бенчі досить тривалий час, без проєкту. Це свого роду інвестиція компанії у фахівця: він ще не заробляє, але отримує», — говорить він. Відповідно, ця інвестиція теж певною мірою накопичується. І коли junior-фахівець починає заробляти, період, коли він поверне ці вкладення, теж потрібно брати до уваги, додає співрозмовник dev.ua.
Як вже розповідали інші менеджери, junior-фахівець вимагає постійної уваги, турботи і напрямків у плані розвитку. «Ті, хто компетентні займатися подібними активностями з джуном, — часто фахівці senior-рівня. Тобто ті, чий час в компанії оцінюється найдорожче», — каже він.
І якщо в одних компаніях цей час вимірюється і оплачується (в якості тренінгів, наприклад), то в інших ця активність окремо не трекається. Але час на джун все одно десь береться — або у клієнта, або з інших ресурсів. Це теж окрема стаття витрат на junior-фахівця, яку важко прорахувати, але вона має місце.
Не тільки час старших колег
Окремо на junior-фахівців витрачаються додаткові ресурси на навчання: купуються курси, матеріали, книги. Це невеликі суми, але їх також варто брати до уваги.
В Ciklum, каже Павлов, наприклад, годин 30 на джуна витрачають фахівці L&D департаменту, який «довчає» молодих колег софт-скілам, при потребі — англійській мові. Погоджується з ним і Поддубний. «Ці інвестиції компанії хоч і важко точно прорахувати, але все-таки вони є значними», — говорить він.
Тобто, якщо зібрати воєдино всі ці складові витрат, то можна побачити наступну картину. Хоч наявність junior-фахівця — це свого роду інвестиція компанії у майбутнє, але коли їх в штаті багато, то турбота і менторство над ними виливається у значну суму витрат.
Найбільше часу, на думку Tech Lead SoftServe, йде на розвиток інженерів junior strong — senior low рівнів. «Оскільки вони вже мають певний досвід і знання, у них виникає запитання: „Чому так, а не інакше?“, І це вимагає іноді більш глибокого аналізу і аргументації. У той же час інженери junior strong рівня цих питань ще не задають, а senior strong і вище — вже не ставлять», — розповідає Поддубний.
Дрижирук каже, що у середньому шлях від джуна до міддла займає два роки, а якщо джун прийшов вже сильний, то приблизно рік.
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
Напевно, кожен хоч раз у своєму житті переживав ситуацію, коли після співбесіди замість запрошення на роботу приходила відмова. «Як же так? Це несправедливо!», — чимало з нас корили долю і не розуміли, що пішло не так. Катерина Нікітіна, SoftServe IT Academy Recruiter, розповіла про п’ять найпопулярніших помилок кандидатів-початківців на співбесідах.
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
Марк і Вікторія Терещенки — IT-подружжя. Він працює на позиції Lead Test Automation Engineer у компанії EPAM, вона — Software QA Engineer у Tesla. У серпні 2021 року пара разом з 1-річним сином здійснила релокейт до США за L візою. Ми зв’язалися з українською родиною та поговорили про труднощі переїзду, зарплату в Америці та специфіку роботи в компанії Ілона Маска.
«Не женіться за топчиком, який ви зможете придбати колись потім». Program Manager Luxoft не мислить свого життя без велопокатушок. Ось його поради бажаючим долучитися
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників різні хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, а також заводчиків собак.
Герой сьогоднішнього матеріалу ― Максим Мох, Program Manager, який захоплюється велоспортом і знає про нього майже все. dev.ua Максим розповів, як обирав своє захоплення та дав поради, як і де краще займатися велоспортом.
У 18 років «захантив» SoftServe, у 21 — відкрив власну компанію. Історія львівського IT-вундеркінда
Гліб Щур — випускник кафедри систем штучного інтелекту НУ «Львівська політехніка». На молодших курсах його запросила на роботу IT-компанія SoftServe, де він працював майже 3 роки розробником у R&D-відділі. А вже у 2021 році Гліб заснував власну компанію та став CSO у 21 рік. Розповідаємо історію львівського «самородка».