Скільки коштує junior, або Чому молоді спеціалісти обходяться компаніям дуже недешево

Ми вже писали про те, як студенти і випускники вузів входять в IT і стають співробітниками великих IT-компаній. Правда, про високі зарплати у цьому випадку мова не йде — як правило молодші спеціалісти (junior specialists, або просто джуни) заробляють зовсім небагато — $200, $300, $500.

На перший погляд, ці фахівці порівняно недорогі, та чого вже — дешеві. Але чи так це насправді? dev.ua разом з тімлідами провідних українських компаній  порахував, скільки коштує джун для компанії. Адже крім зарплати, в навчання молодих фахівців вкладають купу часу і сил старші колеги. А це — їхній ресурс, їхній час і, отже, гроші для роботодавця.

Скільки коштує junior, або Чому молоді спеціалісти обходяться компаніям дуже недешево

Ми вже писали про те, як студенти і випускники вузів входять в IT і стають співробітниками великих IT-компаній. Правда, про високі зарплати у цьому випадку мова не йде — як правило молодші спеціалісти (junior specialists, або просто джуни) заробляють зовсім небагато — $200, $300, $500.

На перший погляд, ці фахівці порівняно недорогі, та чого вже — дешеві. Але чи так це насправді? dev.ua разом з тімлідами провідних українських компаній  порахував, скільки коштує джун для компанії. Адже крім зарплати, в навчання молодих фахівців вкладають купу часу і сил старші колеги. А це — їхній ресурс, їхній час і, отже, гроші для роботодавця.

Навіщо взагалі потрібні джуни

Як розповів dev.ua Сергій Кізян, CTO Intetics (Україна), джуни в командах розробників просто необхідні. «Якщо у вас є можливість мати фахівців, які коштують $3000 і $500, і продати їх за однакову ціну, то вибір на користь другого кандидата очевидний», — говорить він.

Погоджуються з таким підходом і в компанії Ciklum. «Не варто думати, що джун — це «баласт» для компанії. «Так, це ще не самостійні професіонали, часто їм потрібна підтримка і інвестиції як в хард, так і в софт-скілах. Але при цьому мислення молодих фахівців ще не завантажено стереотипами і шаблонами: вони охоче вивчають нове і готові експериментувати з підходами та ідеями», — пояснює Максим Павлов, Microsoft Solutions Consultant в Ciklum. Крім того, senior-фахівцям інколи нудно працювати з простими завданнями, тоді як для джун вони — відмінна можливість набити руку.

Підтверджують такий тренд і в компанії Luxoft. «Якщо раніше ми фокусувалися здебільшого на співпраці з сеньйорами і міддл, то зараз  активно наймаємо і джунів, довчаємо їх», — каже Олександр Левак, Head of Resource Management Luxoft Ukraine.

А компанія EPAM пішла іншим шляхом. «EPAM не наймає таких фахівців на ринку, а вирощує їх самостійно», — говорить Марія Сувалова, старша інженерка з розробки ПЗ в компанії EPAM. За словами Анастасії Харандюк, інженерки з тестування ПЗ в EPAM, яка менторить студентів-майбутніх джунів, близько п’яти годин на тиждень вона присвячує молоді. Близько двох годин йде на перевірку домашнього завдання і його розбір з підопічним, 15-60 хвилин — на обговорення тем, з якими студенту складно розібратися, ще кілька годин — відповіді на додаткові запитання, які можуть виникнути в процесі.

Скільки коштує молодий фахівець

Порахувати витрачений час команди на розвиток джуніора — непросте завдання, тому що це залежить від багатьох факторів, наприклад: вихідний рівень людини, soft-skill складова, мотивація, комунікативні навички, розуміння внутрішніх процесів компанії.

«Наймаючи джуніор-фахівця в нашу команду, ми чітко розуміємо, що крім безпосередньої його зарплати додаються також і непрямі витрати, у вигляді витраченого часу ментора, техліда і інших учасників проєкту, які інвестують час та зусилля для розвитку молодого колеги», — розповідає  dev.ua Мирослав Поддубний, Tech Lead в компанії SoftServe.

За його словами, в середньому на роботу з dev-командою у ліда йде в день близько чотирьох годин, а якщо відсіяти планові активності, такі як мітинги, код рев’ю тощо, залишається до однієї години на девелопера.

Аналогічні дані наводить і Team Lead в Luxoft Ukraine Іван Дрижирук.

«Перший місяць я витрачаю на навчання джуна після інтернатури близько години в день. На другому і третьому місяці — близько двох годин в тиждень мого часу і його ментора — півтори години у день в середньому», — розповідає він.

В цей час проговорюються загальні питання проєкту, питання щодо конкретного функціоналу спринтів, релізи та бізнес вимоги, надаються консультації з технічної та процесної складових, роботі та співпраці в команді, відбуваються розгляд, аналіз та прийняття рішень з різного роду ідей і пропозицій по коду, і більш детальні обговорення рішень щодо їх реалізації.

У сумі за місяць, говорить Поддубний, збирається близько 18-23 годин.

«Якщо це значення помножити на середню вартість години роботи техлід, що в середньому є $20-35, отримаємо додаткових $360-805, які витрачаються проектом для розвитку інженера», — каже він.

В Ciklum, за словами Максима Павлова, техлід на навчання джуна до міддла витрачає близько 40 годин свого часу. А це — понад $1000 при рейті в $25-30.

Математика CTO Intetics Сергія Кізяна трохи складніша, хоч за багатьма статтями і перетинається з озвученими колегами пунктами. Витрати на джуна, на його думку, складаються з таких основних пунктів.

У вартість джуна закладені overhead — сума витрат на утримання офісів компанії, логістики, організації робочої діяльності та виплат компенсації за роботу non-billable співробітників (топ-менеджмент, адміністративний склад — усі ті, хто не приносять прямий дохід компанії), розділена на тих, хто приносить дохід компанії — billable-співробітників.

«Ця сума в різних компаніях варіюється від декількох сотень до декількох тисяч доларів. Тому слід брати до уваги, що до junior-спеціалісту потрібно відразу прив’язувати ось цю суму overhead, яку він, як billable-ресурс, має заробляти», — пояснює Кізян.

При витратах на його зарплату в $500 для цього фахівця також потрібно вважати overhead, необхідний на кожного співробітника, говорить він.

Крім того, Кізян каже, що часто фахівців-джунів не беруть клієнти. «Вони сидять на бенчі досить тривалий час, без проєкту. Це свого роду інвестиція компанії у фахівця: він ще не заробляє, але отримує», — говорить він. Відповідно, ця інвестиція теж певною мірою накопичується. І коли junior-фахівець починає заробляти, період, коли він поверне ці вкладення, теж потрібно брати до уваги, додає співрозмовник dev.ua.

Як вже розповідали інші менеджери, junior-фахівець вимагає постійної уваги, турботи і напрямків у плані розвитку. «Ті, хто компетентні займатися подібними активностями з джуном, — часто фахівці senior-рівня. Тобто ті, чий час в компанії оцінюється найдорожче», — каже він.

«Як правило джунам не вистачає умінь писати чистий код, ці навички також потрібно нарощувати. Рев’ю джуновських завдань  — це завжди шматок роботи, іноді кожен рядок потрібно перевіряти і букву, тому, що він міг зробити опечатку», — додає Іван Дрижирук з Luxoft Ukraine.

І якщо в одних компаніях цей час вимірюється і оплачується (в якості тренінгів, наприклад), то в інших ця активність окремо не трекається. Але час на джун все одно десь береться — або у клієнта, або з інших ресурсів. Це теж окрема стаття витрат на junior-фахівця, яку важко прорахувати, але вона має місце.

Не тільки час старших колег

Окремо на junior-фахівців витрачаються додаткові ресурси на навчання: купуються курси, матеріали, книги. Це невеликі суми, але їх також варто брати до уваги.

В Ciklum, каже Павлов, наприклад, годин 30 на джуна витрачають фахівці L&D департаменту, який «довчає» молодих колег софт-скілам, при потребі — англійській мові. Погоджується з ним і Поддубний. «Ці інвестиції компанії хоч і важко точно прорахувати, але все-таки вони є значними», — говорить він.

Тобто, якщо зібрати воєдино всі ці складові витрат, то можна побачити наступну картину. Хоч наявність junior-фахівця — це свого роду інвестиція компанії у майбутнє, але коли їх в штаті багато, то турбота і менторство над ними виливається у значну суму витрат.

Найбільше часу, на думку Tech Lead SoftServe, йде на розвиток інженерів junior strong — senior low рівнів. «Оскільки вони вже мають певний досвід і знання, у них виникає запитання: „Чому так, а не інакше?“, І це вимагає іноді більш глибокого аналізу і аргументації. У той же час інженери junior strong рівня цих питань ще не задають, а senior strong і вище — вже не ставлять», — розповідає Поддубний.

Дрижирук каже, що у середньому шлях від джуна до міддла займає два роки, а якщо джун прийшов вже сильний, то приблизно рік.

Недопрограмісти. Як і навіщо  IT-компанії стають конкурентами вузів
Недопрограмісти. Як і навіщо IT-компанії стають конкурентами вузів
По темi
Недопрограмісти. Як і навіщо IT-компанії стають конкурентами вузів
Чи потрібна кодерам академічна освіта? Відповідають айтішники
Чи потрібна кодерам академічна освіта? Відповідають айтішники
По темi
Чи потрібна кодерам академічна освіта? Відповідають айтішники
«Мені пари набридли вже на третьому курсі». 8 історій про те як увійти в ІТ зі студентської лави
«Мені пари набридли вже на третьому курсі». 8 історій про те, як увійти в ІТ зі студентської лави
По темi
«Мені пари набридли вже на третьому курсі». 8 історій про те, як увійти в ІТ зі студентської лави

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Читайте також

Співробітника Luxoft пограбували, викравши гроші, золото і віскі. Крадії повернули майже все, крім алкоголю
Співробітника Luxoft пограбували, викравши гроші, золото і віскі. Крадії повернули майже все, крім алкоголю
Співробітника Luxoft пограбували, викравши гроші, золото і віскі. Крадії повернули майже все, крім алкоголю
Майже біткоїни: В IT-компаніях ходять віртуальні корпоративні валюти. На що витрачають coins, смарти, TYPs, i-Coins
Майже біткоїни: В IT-компаніях ходять віртуальні корпоративні валюти. На що витрачають coins, смарти, TYPs, i-Coins
Майже біткоїни: В IT-компаніях ходять віртуальні корпоративні валюти. На що витрачають coins, смарти, TYPs, i-Coins
«Якщо ви ще розмірковуєте, чи варто йти в IT, — просто подивіться на зарплати», — сказав нам нещодавно один із розробників. Не секрет, що наразі галузі інформаційних технологій — чи не найдинамічніша, а співробітники у ній — чи не найдорожчі. Та мало хто знає про те, що окрім доларів, розрахунок у яких зазвичай проводиться в IT-компаніях, великі роботодавці мають ще й інші, внутрішні валюти — гроші, які можна заробити та витратити тільки в межах свого місця роботи на якісь приємні бонуси на покупки.  dev.ua опитав роботодавців і з’ясував, що в офісах українських компаній ходять тіпси, смарти, поінти та звичайні реферальні бали чи бали лояльності. Розповідаємо як це працює.
Пасивний дохід для програміста. Ми знаємо чотири способи заробити до $2000 на місяць
Пасивний дохід для програміста. Ми знаємо чотири способи заробити до $2000 на місяць
Пасивний дохід для програміста. Ми знаємо чотири способи заробити до $2000 на місяць
На айтішних форумах можна знайти чимало історій розробників, які колись випустили корисний тул або запустили блог — і з того часу отримують від проєктів стабільний заробіток, причому в фоновому режимі. Журнал Better Programming опублікував короткий гід  за джерелами пасивного доходу для програмістів — ділимося головними інсайтами.
Аутбординг в IT: Як айтішників проводжають при звільненні. Три приклади
Аутбординг в IT: Як айтішників проводжають при звільненні. Три приклади
Аутбординг в IT: Як айтішників проводжають при звільненні. Три приклади
IT-компанії в Україні — одні з найпрогресивніших роботодавців у країні. Соцпакети, бонуси, подарунки — норма для айтішників, яким часто заздрять працівники інших галузей. У компаніях існує особлива практика аутбордінгу — явища, протилежного онбордингу, залученню нової людини в робочий процес і в колектив. Часто це інтерв’ю з HR-фахівцем і підпис на обхідному листі. Але в деяких випадках співробітники отримують farewell presents.