Комік в минулому, ТОП Intellias зараз. Відео-інтерв’ю 🔥

Скільки коштує junior, або Чому молоді спеціалісти обходяться компаніям дуже недешево

Ми вже писали про те, як студенти і випускники вузів входять в IT і стають співробітниками великих IT-компаній. Правда, про високі зарплати у цьому випадку мова не йде — як правило молодші спеціалісти (junior specialists, або просто джуни) заробляють зовсім небагато — $200, $300, $500.

На перший погляд, ці фахівці порівняно недорогі, та чого вже — дешеві. Але чи так це насправді? dev.ua разом з тімлідами провідних українських компаній  порахував, скільки коштує джун для компанії. Адже крім зарплати, в навчання молодих фахівців вкладають купу часу і сил старші колеги. А це — їхній ресурс, їхній час і, отже, гроші для роботодавця.

Залишити коментар
Скільки коштує junior, або Чому молоді спеціалісти обходяться компаніям дуже недешево

Ми вже писали про те, як студенти і випускники вузів входять в IT і стають співробітниками великих IT-компаній. Правда, про високі зарплати у цьому випадку мова не йде — як правило молодші спеціалісти (junior specialists, або просто джуни) заробляють зовсім небагато — $200, $300, $500.

На перший погляд, ці фахівці порівняно недорогі, та чого вже — дешеві. Але чи так це насправді? dev.ua разом з тімлідами провідних українських компаній  порахував, скільки коштує джун для компанії. Адже крім зарплати, в навчання молодих фахівців вкладають купу часу і сил старші колеги. А це — їхній ресурс, їхній час і, отже, гроші для роботодавця.

Навіщо взагалі потрібні джуни

Як розповів dev.ua Сергій Кізян, CTO Intetics (Україна), джуни в командах розробників просто необхідні. «Якщо у вас є можливість мати фахівців, які коштують $3000 і $500, і продати їх за однакову ціну, то вибір на користь другого кандидата очевидний», — говорить він.

Погоджуються з таким підходом і в компанії Ciklum. «Не варто думати, що джун — це «баласт» для компанії. «Так, це ще не самостійні професіонали, часто їм потрібна підтримка і інвестиції як в хард, так і в софт-скілах. Але при цьому мислення молодих фахівців ще не завантажено стереотипами і шаблонами: вони охоче вивчають нове і готові експериментувати з підходами та ідеями», — пояснює Максим Павлов, Microsoft Solutions Consultant в Ciklum. Крім того, senior-фахівцям інколи нудно працювати з простими завданнями, тоді як для джун вони — відмінна можливість набити руку.

Підтверджують такий тренд і в компанії Luxoft. «Якщо раніше ми фокусувалися здебільшого на співпраці з сеньйорами і міддл, то зараз  активно наймаємо і джунів, довчаємо їх», — каже Олександр Левак, Head of Resource Management Luxoft Ukraine.

А компанія EPAM пішла іншим шляхом. «EPAM не наймає таких фахівців на ринку, а вирощує їх самостійно», — говорить Марія Сувалова, старша інженерка з розробки ПЗ в компанії EPAM. За словами Анастасії Харандюк, інженерки з тестування ПЗ в EPAM, яка менторить студентів-майбутніх джунів, близько п’яти годин на тиждень вона присвячує молоді. Близько двох годин йде на перевірку домашнього завдання і його розбір з підопічним, 15-60 хвилин — на обговорення тем, з якими студенту складно розібратися, ще кілька годин — відповіді на додаткові запитання, які можуть виникнути в процесі.

Скільки коштує молодий фахівець

Порахувати витрачений час команди на розвиток джуніора — непросте завдання, тому що це залежить від багатьох факторів, наприклад: вихідний рівень людини, soft-skill складова, мотивація, комунікативні навички, розуміння внутрішніх процесів компанії.

«Наймаючи джуніор-фахівця в нашу команду, ми чітко розуміємо, що крім безпосередньої його зарплати додаються також і непрямі витрати, у вигляді витраченого часу ментора, техліда і інших учасників проєкту, які інвестують час та зусилля для розвитку молодого колеги», — розповідає  dev.ua Мирослав Поддубний, Tech Lead в компанії SoftServe.

За його словами, в середньому на роботу з dev-командою у ліда йде в день близько чотирьох годин, а якщо відсіяти планові активності, такі як мітинги, код рев’ю тощо, залишається до однієї години на девелопера.

Аналогічні дані наводить і Team Lead в Luxoft Ukraine Іван Дрижирук.

«Перший місяць я витрачаю на навчання джуна після інтернатури близько години в день. На другому і третьому місяці — близько двох годин в тиждень мого часу і його ментора — півтори години у день в середньому», — розповідає він.

В цей час проговорюються загальні питання проєкту, питання щодо конкретного функціоналу спринтів, релізи та бізнес вимоги, надаються консультації з технічної та процесної складових, роботі та співпраці в команді, відбуваються розгляд, аналіз та прийняття рішень з різного роду ідей і пропозицій по коду, і більш детальні обговорення рішень щодо їх реалізації.

У сумі за місяць, говорить Поддубний, збирається близько 18-23 годин.

«Якщо це значення помножити на середню вартість години роботи техлід, що в середньому є $20-35, отримаємо додаткових $360-805, які витрачаються проектом для розвитку інженера», — каже він.

В Ciklum, за словами Максима Павлова, техлід на навчання джуна до міддла витрачає близько 40 годин свого часу. А це — понад $1000 при рейті в $25-30.

Математика CTO Intetics Сергія Кізяна трохи складніша, хоч за багатьма статтями і перетинається з озвученими колегами пунктами. Витрати на джуна, на його думку, складаються з таких основних пунктів.

У вартість джуна закладені overhead — сума витрат на утримання офісів компанії, логістики, організації робочої діяльності та виплат компенсації за роботу non-billable співробітників (топ-менеджмент, адміністративний склад — усі ті, хто не приносять прямий дохід компанії), розділена на тих, хто приносить дохід компанії — billable-співробітників.

«Ця сума в різних компаніях варіюється від декількох сотень до декількох тисяч доларів. Тому слід брати до уваги, що до junior-спеціалісту потрібно відразу прив’язувати ось цю суму overhead, яку він, як billable-ресурс, має заробляти», — пояснює Кізян.

При витратах на його зарплату в $500 для цього фахівця також потрібно вважати overhead, необхідний на кожного співробітника, говорить він.

Крім того, Кізян каже, що часто фахівців-джунів не беруть клієнти. «Вони сидять на бенчі досить тривалий час, без проєкту. Це свого роду інвестиція компанії у фахівця: він ще не заробляє, але отримує», — говорить він. Відповідно, ця інвестиція теж певною мірою накопичується. І коли junior-фахівець починає заробляти, період, коли він поверне ці вкладення, теж потрібно брати до уваги, додає співрозмовник dev.ua.

Як вже розповідали інші менеджери, junior-фахівець вимагає постійної уваги, турботи і напрямків у плані розвитку. «Ті, хто компетентні займатися подібними активностями з джуном, — часто фахівці senior-рівня. Тобто ті, чий час в компанії оцінюється найдорожче», — каже він.

«Як правило джунам не вистачає умінь писати чистий код, ці навички також потрібно нарощувати. Рев’ю джуновських завдань  — це завжди шматок роботи, іноді кожен рядок потрібно перевіряти і букву, тому, що він міг зробити опечатку», — додає Іван Дрижирук з Luxoft Ukraine.

І якщо в одних компаніях цей час вимірюється і оплачується (в якості тренінгів, наприклад), то в інших ця активність окремо не трекається. Але час на джун все одно десь береться — або у клієнта, або з інших ресурсів. Це теж окрема стаття витрат на junior-фахівця, яку важко прорахувати, але вона має місце.

Не тільки час старших колег

Окремо на junior-фахівців витрачаються додаткові ресурси на навчання: купуються курси, матеріали, книги. Це невеликі суми, але їх також варто брати до уваги.

В Ciklum, каже Павлов, наприклад, годин 30 на джуна витрачають фахівці L&D департаменту, який «довчає» молодих колег софт-скілам, при потребі — англійській мові. Погоджується з ним і Поддубний. «Ці інвестиції компанії хоч і важко точно прорахувати, але все-таки вони є значними», — говорить він.

Тобто, якщо зібрати воєдино всі ці складові витрат, то можна побачити наступну картину. Хоч наявність junior-фахівця — це свого роду інвестиція компанії у майбутнє, але коли їх в штаті багато, то турбота і менторство над ними виливається у значну суму витрат.

Найбільше часу, на думку Tech Lead SoftServe, йде на розвиток інженерів junior strong — senior low рівнів. «Оскільки вони вже мають певний досвід і знання, у них виникає запитання: „Чому так, а не інакше?“, І це вимагає іноді більш глибокого аналізу і аргументації. У той же час інженери junior strong рівня цих питань ще не задають, а senior strong і вище — вже не ставлять», — розповідає Поддубний.

Дрижирук каже, що у середньому шлях від джуна до міддла займає два роки, а якщо джун прийшов вже сильний, то приблизно рік.

Недопрограмісти. Як і навіщо  IT-компанії стають конкурентами вузів
Недопрограмісти. Як і навіщо IT-компанії стають конкурентами вузів
По темi
Недопрограмісти. Як і навіщо IT-компанії стають конкурентами вузів
Чи потрібна кодерам академічна освіта? Відповідають айтішники
Чи потрібна кодерам академічна освіта? Відповідають айтішники
По темi
Чи потрібна кодерам академічна освіта? Відповідають айтішники
«Мені пари набридли вже на третьому курсі». 8 історій про те як увійти в ІТ зі студентської лави
«Мені пари набридли вже на третьому курсі». 8 історій про те, як увійти в ІТ зі студентської лави
По темi
«Мені пари набридли вже на третьому курсі». 8 історій про те, як увійти в ІТ зі студентської лави
Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
Напевно, кожен хоч раз у своєму житті переживав ситуацію, коли після співбесіди замість запрошення на роботу приходила відмова. «Як же так? Це несправедливо!», — чимало з нас корили долю і не розуміли, що пішло не так. Катерина Нікітіна, SoftServe IT Academy Recruiter, розповіла про п’ять найпопулярніших помилок кандидатів-початківців на співбесідах.
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
Марк і Вікторія Терещенки — IT-подружжя. Він працює на позиції Lead Test Automation Engineer у компанії EPAM, вона — Software QA Engineer у Tesla. У серпні 2021 року пара разом з 1-річним сином здійснила релокейт до США за L візою. Ми зв’язалися з українською родиною та поговорили про труднощі переїзду, зарплату в Америці та специфіку роботи в компанії Ілона Маска.
«Не женіться за топчиком, який ви зможете придбати колись потім». Program Manager Luxoft не мислить свого життя без велопокатушок. Ось його поради бажаючим долучитися
«Не женіться за топчиком, який ви зможете придбати колись потім». Program Manager Luxoft не мислить свого життя без велопокатушок. Ось його поради бажаючим долучитися
«Не женіться за топчиком, який ви зможете придбати колись потім». Program Manager Luxoft не мислить свого життя без велопокатушок. Ось його поради бажаючим долучитися
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників різні хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, а також заводчиків собак. Герой сьогоднішнього матеріалу ― Максим Мох, Program Manager, який захоплюється велоспортом і знає про нього майже все. dev.ua Максим розповів, як обирав своє захоплення та дав поради, як і де краще займатися велоспортом.
У 18 років «захантив» SoftServe, у 21 — відкрив власну компанію. Історія львівського IT-вундеркінда
У 18 років «захантив» SoftServe, у 21 — відкрив власну компанію. Історія львівського IT-вундеркінда
У 18 років «захантив» SoftServe, у 21 — відкрив власну компанію. Історія львівського IT-вундеркінда
Гліб Щур — випускник кафедри систем штучного інтелекту НУ «Львівська політехніка». На молодших курсах його запросила на роботу IT-компанія SoftServe, де він працював майже 3 роки розробником у R&D-відділі. А вже у 2021 році Гліб заснував власну компанію та став CSO у 21 рік. Розповідаємо історію львівського «самородка».
1 коментар

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.