Гра про операторів українських військових дронів Death From Above від фінської студії Rockodile ще перебуває на стадії розробки, але з’явилася в дочасному доступі Steam.
Видавцем виступає німецька Lesser Evil. Нещодавно ми записали інтерв’ю з її засновником Гендріком Лессером. Ще раз його публікуємо.
Гра про операторів українських військових дронів Death From Above від фінської студії Rockodile ще перебуває на стадії розробки, але з’явилася в дочасному доступі Steam.
Видавцем виступає німецька Lesser Evil. Нещодавно ми записали інтерв’ю з її засновником Гендріком Лессером. Ще раз його публікуємо.
Гендрік Лессер працює в геймдев-індустрії понад 20 років. Нещодавно він заснував новий німецький паблішер Lesser Evil, першим релізом якого стане Death from Above. Це гра про українського оператора дронів, який бореться з російськими окупантами. Над нею працює фінська студія Rockodile Games разом з українськими колегами. Розробники планують переказати 30% чистого прибутку від продажів фондам «Повернись живим» та «Армії дронів». Ми зв’язалися з Гендріком і поговорили про війну в Україні, пропаганду в іграх і що можна очікувати від Death from Above.
— Чому вас зацікавила повномасштабна війна в Україні?
— З дитинства я цікавився історією, політикою та війнами. Я глибоко політична людина, яка читає щодня газети та слідкує за ситуацією в Україні. Роблю це з початком російської агресії, коли розпочався Майдан. Для мене це не перша агресія росії, а друга, оскільки спочатку була Революція Гідності. Я маю друзів в Україні. З 24 лютого ми з колегами сприяли поширенню санкцій щодо російських компаній. Згодом я став частиною кібергрупи, яка бореться з російською дезінформацією. Війна в Україні — це те, що мене турбує та викликає емоції.
— У вас є чудовий концепт про те, що демократія — це те, що не можна забрати і як ігри можуть у цьому допомогти. Однак що ви скажете про російську гру Atomic Heart (AH), де багато радянської естетики та пропаганди?
— Усі ми так чи інакше займаємося пропагандою. Питання в тому, як нам знешкодити саме російську. Ось я з Німеччини, ви — з України. Є речі, які лежать поза нормативно-правовою базою. Наприклад, я не зможу зробити в Німеччині гру, яка містить пропаганду нацизму чи свастику. Це недопустимо. Перше, на що потрібно дивитися, чи порушили росіяни закони. Так можна запобігти пропаганді.
Я трохи грав в Atomic Heart. Мені самому потрібно дослідити предмет палких дискусій, не люблю, коли хтось нав’язує свою думку, як це роблять науковці з об’єктом свого вивчення. Я ще не закінчив грати в AH.
«Але погоджуюся, що в Atomic Heart „розкручують“ думку, яким усесильним був СРСР. Насправді це лише підкреслює деспотичність того режиму. Я б не назвав його „комуністичним“. Як на мене, він — „сталінський“».
Сталін був диктатором, який убив мільйони людей, зокрема українців. У розрізі повномасштабної війни у вашій країні ця гра викликає чимало запитань. Але я б хотів закликати дорослих людей самим дослідити Atomic Heart і сформувати свою думку щодо неї. Я б не закликав її відразу банити. Наприклад, у грі немає закликів убивати українців. Потрібно враховувати контекст. Я радий, що на Заході є «вільна» преса, і люди можуть сказати, що ця гра дещо дивна, пограй в неї й самостійно ухвали рішення, як діяти далі.
— В Україні дещо інша точка зору щодо Atomic Heart. Сьогодні росія — це новий СРСР, це однакові країни. Там справді діє сильна пропаганда. І коли ми граємо в AH, то розділяємо цю пропаганду. Розумієте?
— Так, це складна тема. Особливо для українців. До вашої країни вторглася російська армія. Те, що ви й інші люди хочете забанити Atomic Heart, абсолютно зрозуміло для мене. Я з іншою країни, де панує ліберальна демократія, і ти можеш грати в ігри лише легально. У нас сильне відчуття свободи самовираження та свободи мистецтва. Те, що я сказав про вбивства українців, я не можу навіть таке припустити. Але я не бачив, щоб сюжет у грі заходив так далеко. Така моя думка.
— Перейдемо до Death from Above. Спочатку це був просто симулятором з управління дроном, який розробила студія Rockodile Games. Але потім ви вирішили придати йому українського контексту. Як відбувався цей процес?
— Це відбулося швидко. Rockodile Games — це одна зі студій, із якою працює RCP Family (великий європейський розробник інді-ігор, де працює Гендрік — ред.). Також під нашею «парасолькою» зібраний ряд інших студій. Якось ми зібралися в Мюнхені й теревенили один з одним про те, хто над чим працює. І тут зайшла мова про симулятор управління дроном. Він просто був, а в мене виникла ідея пов’язати його з Україною. Я сказав про це розробникам з Фінляндії, яким належав симулятор, і запропонував створити новий паблішер Lesser Evil, знайшовши гроші для створення нової гри. Це була коротка розмова.
— Цікаво, тому що в нас є державний застосунок «Дія», яким користуються 19 млн українців. Кілька тижнів тому в ньому з’явилася гра, де ти скидаєш снаряди на російські танки. Дуже схоже на вашу ідею. Як гадаєте?
— Це лише для розваги?
— Спочатку так, але потім ти можеш задонатити на підтримку ЗСУ.
— Так, це практично та сама задумка, що і в нас. Мені подобається. Як на мене, то ми живемо в постпостмодерному суспільстві. Ваш уряд вирішив, що це добре, мати такий інструмент пропаганди, особливо під час війни. Я погоджуюся з цим.
«Однак у мене виникли б питання, якби ви дегуманізували росіян загалом. Що типу „всі росіяни мають померти“ чи „росіяни — нелюди“. Це занадто».
Люди злі, коли відчувають ненависть і втрату. Я це розумію. Я називаю себе «панк-християнином». І я загадую та молюся про те, щоб ви мали сили бути вище того, щоб «дегуманізувати» росіян.
— Справа в тому, що в Україні були революції. У 2004-му та в 2013-му роках. І в українців усередині живе це почуття боротьби проти росії. Водночас самі росіяни — це дуже пасивний народ. Нам би хотілося, щоб вони діяли активно проти свого уряду та своєї влади. Щоб вони виражали себе як народ. Але в них немає волі щось робити. Це велика проблема. Багато з нас просто ненавидить росіян за таку бездіяльність.
— Абсолютно розумію й дуже поважаю вашу позицію. Але мені хотілося б, щоби люди могли «переступити» через емоцію ненависті. Це не значить, що я закликаю здатися перед загарбниками. Ви маєте перемогти армію росії. Такі ситуації вже були в попередніх війнах. В ідеалі не потрібно керуватися емоцією ненависті, оскільки вона веде до великої травми. А та своєю чергою змінює життя на гірше.
— Ви за 8 днів зібрали на Kickstarter майже 27 000 євро. Чи очікували, що це буде так швидко й що зараз відбувається з грою Death from Above?
— Насправді це не було так швидко й забрало 30 днів, тому що ми відкрили до того «ранній» збір. Це був цікавий досвід роботи з Kickstarter. Багато людей нас підтримали. Але були й ті, хто атакували нас у соцмережах, тролили й атакували нашу IT-структуру. Однак тепер і ми по-своєму беремо участь у цій війні.
«Найбільше мене здивувало те, що багато людей із гейміндустрії — геймери, преса тощо — довгий час просто мовчали. Вони не знали, який бік обрати. Але в індустрії завжди було два табори — ті, хто проти політики в іграх, і ті, хто кажуть, що вона там має бути. Я відношу себе до других».
Death from Above має політичний задум. Політика — це як панч тобі в обличчя, вона завжди поруч. Зараз гра перебуває в розробці. Гадаю, що через 1–1,5 місяці Death from Above з’явиться в «ранньому доступі» на Steam. Це значить, що гра ще не буде до кінця готовою. Проте ви вже зможете її придбати та дати нам свій фідбек. Частину вторгованих коштів ми спрямуємо на допомогу Україні. Було б ідеально мати достатньо людей, які б підтримали гру, щоб ми могли далі її розвивати. Як довго зможемо це робити, поки що не знаю. Нам також важливо заробляти на ній, щоби сплачувати свої рахунки. Я буду підтримувати гру якомога довше.
— Я правильно розумію, що ви заснували нову видавничу платформу Lesser Evil саме для релізу гри?
— Усе правильно. До речі, назва означає, що ми не «хороші хлопці» й не янголи. А ми насправді — це «менше зло», розумієте? Якщо це перекласти на реалії війни в Україні, то вбивати російських солдат — це не найприємніша справа. Разом із тим — це менше зло, інакше ти сам можеш загинути.
У майбутньому хочу випускати на Lesser Evil інші, нові ігри. Зараз ми розмірковуємо над темами, пов’язаними з кризами й катастрофами. Можливо, це буде щось історичне. Але там точно буде політична складова.
— Хто найбільше задонатив на Kickstarter?
— Людина, яка не відповідає на наші листи. Вона задонатила 5000 євро. Нам хочеться поспілкуватися з нею, але поки без успіху. Гадки не маю, з якої країни цей незнайомець, на жаль, Kickstarter не надає подібної інформації. Подивимося, чи вдасться вирішити цю загадку.
— Ви співпрацюєте з «ГІС АРТА» й «Аеророзвідка» в розробці дронів. Як саме вони вас консультують?
— Ми їм показали гру та поставили декілька запитань. Death from Above — не симулятор для військових тренувань. Це лише гра. Але нам обов’язково потрібно було поговорити з українським ком’юніті, щоб зрозуміти його ставлення до гри. Я не хочу бути тим «німецьким розумником», який усіх навчає життя. Без підтримки український колег і партнерів ми б не зробили цієї гри.
— Скільки людей у команді, яка працює над грою, і з яких вони країн?
— Команда розробки доволі невелика. Троє «кодерів» із Rockodile Games, один дизайнер з України, також є асистентка продюсера — вона з Казахстану. Крім того, працюють колеги з Польщі, Португалії, Німеччини й Шотландії. Я також із Німеччини. Доволі міжнародна команда, одним словом.
— Скільки буде коштувати гра?
— Ціна за гру — $10. З першого долара ми починаємо донатити 30% Україні. Коли «відіб’ємо» витрачені на гру кошти, то збільшемо допомогу до 70%. На інші 30% ми не збираємося купувати собі круті тачки, а реінвестуємо їх у гру.
— Гендрік, дякую вам за підтримку України. Це дуже важливо зараз.
— Останні місяці мене часто запитують, навіщо я цим займаюся. Я ціную те, що роблять українці. Особливо ваш незламний дух. Те, як ви захищаєте Україну.
«Це ваша країна, де живуть ваші родини. Ви захищаєте найдорожче. А також ви захищаєте мене».
Тому що я наляканий автократичним режимом, який абсолютно зневажає ті правила й цінності, за якими ми живемо. Я бачу, як ви мене захищаєте. І хто я такий, щоби бездіяти в цій ситуації?
— Це надзвичайно важливі думки. Ми боремося, в тому числі, і за них.
— Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, я думав записатися до міжнародного легіону. Однак мені 45 років, я ніколи не тримав в руках зброї. Навряд чи з мене вийде хороший солдат. Донатити — це добре, але що б ще такого я міг зробити? Оскільки я розуміюся на створенні ігор, то вирішив так допомогти Україні.
— Що ми побачимо в наступних оновленнях гри?
— Більше глибини. Роботу з поведінкою ворога. Не буду розкривати всі секрети, оскільки в нас уже є ідеї, як зробити це цікаво та дещо провокативно.
— Як ви вийшли на популярний український гурт «Антитіла», який пише саундтрек до гри?
— Ми збирали команду та спілкувалися. Як конкретно вийшли на «Антитіла» я вже не пам’ятаю. Але вони відразу зацікавилися ідеєю. Ми не були знайомі.
«Певно, вони думали, що, чорт забирай, ці німці вигадали. Коли я поговорив безпосередньо з Тарасом (Тополею, фронтменом гурту — ред.), то ми чудово зрозуміли один одного».
Подивимося, можливо, у нас будуть й інші українські зірки. Ми плануємо це. Наприклад, творець арту, де трактор тягне підбиті російські танки. Він нам допомагав.
— «Антитіла» дуже популярні в Україні. Це як «Rammstein», але в попмузиці.
— Так-так. Але «Rammstein» куди «хардовіші» за своїм звучанням. Наш саундтрек не буде класичною поппіснею, він буде дещо «важчим». Поп — це ж «популярний». Наша пісня буде популярною. Я ціную те, що хлопці з «Антитіл» служать у ЗСУ. Крім цього, вони роблять свій внесок у перемогу. За це респект.
— Що би ви побажали українцям, які будуть читати наше інтерв’ю?
— Звичайно, я бажаю виграти війну. Залишитися живими та здоровими. І всі, хто хоче робити ігри та співпрацювати з Lesser Evil, зв’яжіться зі мною. Подивимося, що ми можемо створити разом. Слава Україні!
