UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаІсторії
20 жовтня 2025, 09:00
2025-10-20
«Коли в ІТ усі мріють про „віддаленку“ й „вільний графік“, я зрозумів: мені потрібен інший тип свободи». Історія ветерана, який свідомо обрав офісний формат роботи з 9 до 18 і анітрохи про це не жалкує
Software Developer в компанії Sigma Software Group Олександр Філіппов — ветеран, якому після демобілізації вдалося повернутися в IT. Він повернувся в IT втретє — до війни мав певну перерву у професії, спробувавши створювати бізнес. На відміну від багатьох айтівців, він обрав офісний формат роботи, оскільки вважає, що «рамки знімають шум».
dev.ua поспілкувався з Олександром про те, як це — повернутися з армії до цивільного життя, працювати в офісі, коли більшість фахівців шукають повний ремоут, та про значення свободи у житті колишнього військового.
Software Developer в компанії Sigma Software Group Олександр Філіппов — ветеран, якому після демобілізації вдалося повернутися в IT. Він повернувся в IT втретє — до війни мав певну перерву у професії, спробувавши створювати бізнес. На відміну від багатьох айтівців, він обрав офісний формат роботи, оскільки вважає, що «рамки знімають шум».
dev.ua поспілкувався з Олександром про те, як це — повернутися з армії до цивільного життя, працювати в офісі, коли більшість фахівців шукають повний ремоут, та про значення свободи у житті колишнього військового.
Тричі повертався в IT
Олександр народився в Судаку в українському Криму. Ще до 2014 року разом із батьком переїхав на захід України. «Спробував „міжнар“ у Львівській політехніці, але зрозумів, що це не моє, — перевівся до Чернівців на прикладну математику й системний аналіз», — розповідає айтівець про свій життєвий шлях. Він зізнається: ніколи не мав фіксованої омріяної «дитячого професії». «Я більше з тих, хто просто робить. Зате чітко знаю свою мрію зараз», — каже Олександр.
Здобувши освіту за спеціальністю «Прикладна математика й системний аналіз», до армії він встиг трохи попрацювати в IT та бізнесі.
Його перша робота в IT — стартап в Івано-Франківську. «Я був фронтенд-розробником і навіть переїхав туди з Чернівців. Перше інтерв’ю пройшов буквально на „HTML, JS, CSS“. Стартував із $500 — теплі спогади», — згадує він. Потім чоловік багато років жив за кордоном, і врешті, повернувшись в Україну і спробувавши себе в різних іпостасях, вирішив повернутися в IT.
У статусі ветерана Олександр має вже третій прихід в IT. «Фактично я повертаюся в ІТ утретє: перший раз — під час і після університету; другий — після ковіду, коли повернувся з бізнесу; а потім — повномасштабне вторгнення і служба. Нині — третє повернення. Досвід і розуміння процесів лишилися, адаптуватися простіше», — розповідає він. .
Олександр прийшов в IT на позицію джуніор розробника Sigma Software Group у 2022 році. Але майже одразу його мобілізували. «Війна перекреслила багато планів, але не всі зв’язки», — розповідає Олександр. Через два з половиною роки він звільнився з війська, і його роботодавець, який увесь час служби підтримував фахівця, прийняв його до команди знову.
«Компанія підтримувала мене від першого до останнього дня служби й навесні 2022-го прямо сказала: „Робота чекатиме“. Тож я просто повернувся туди, де мене чекали», — пояснює він.
Він згадує, що реакція рідних на рішення чоловіка стати на захист України була непростою. «Думаю, реакції в більшості сімей схожі. Це важко. Але ми є тими, ким нас робить вибір», — пояснює айтівець.
Військова історія
Олександр пройшов тернистий шлях у війську від піхоти й старшого в розрахунку АГС — до протидії БПЛА та забезпечення зв’язком у зоні бойових дій. «В армії в усіх одна мета: виконати завдання і повернутися живим. Це дуже концентрує. Така мотивація потім добре працює і в цивільному житті», — розповідає він.
Він поділився спогадом, який найбільше вплинув на фахівця у війську.
«Був день, коли стало очевидно: організації й країни, які мали нас захищати, фактично цього не зробили — ні зброєю, ні дозволами. Ми лишилися віч-на-віч з агресором, поки світ дивився онлайн. Я завжди більше любив математику, ніж історію, але тоді почав глибоко вивчати історію й геополітику — інакше не зрозумієш, хто є хто на континенті», — зізнається айтівець.
Нині, каже Олександр, ініціативність і відповідальність, сформовані у війську, дуже допомагають йому й у роботі в ІT. «Майже 30 місяців на війні — це довго, і я постійно шукав, де можу бути корисним і що мене „заводить“. Коли робиш цікаву й потрібну справу — легше брати нову ініціативу. У Sigma роблю так само (посміхається)», — каже він.
Зміна середовища
Олександр переконаний, що дисципліна — рішення половини задач. «На війні все змінилось, я став іншим. Тому це все нове, для нового мене», — ділиться розробник.
За словами айтівця, уже рік він прокидається о 7:00 без будильника. «Раніше мене було важко підняти, а зараз моя дружина отримує каву в ліжко частіше, ніж будь-коли (сміється). Команда теж багато вирішує: із „своїми“ рости простіше», — розповідає Олександр.
Унікальність історії фахівця ще й в тому, що він свідомо обрав офісний формат роботи.
«В армії немає графіка — є завдання. День тягнеться або стискається, і це не має значення. Головне — виконати. Тому, коли в ІТ усі мріють про „віддаленку“ і „вільний графік“, я зрозумів: мені потрібен інший тип свободи», — каже розробник.
Тож коли Sigma дала йому вибір, фахівець свідомо обрав офіс 9:00–18:00.
«Рамки знімають шум. Я знаю, коли працюю, а коли відновлююсь. Менше перемикань — більше фокусу, — пояснює Олександр свій вибір. — В офісі мені краще розділяти роботу і дім. Удома легко „залипнути“ в одному кріслі з ранку до ночі».
Окрім цього, він дуже цінує можливість живого спілкування з командою: «Поруч люди, у яких можна взяти фідбек за 5 хвилин. Для джуна це ракета, а не гальма».
Ще одна перевага роботи в офісі для Олександра — ритуал завершення. «Дорога додому — мій дебрифінг. Закрив ноут — закрив день», — каже він.
Його офіс у коворкінгу в Чернівцях — поруч інші ІТ-компанії, фрилансери, підприємці. «Це живе середовище. І так, за мною стоїть великий фіолетовий диван — допомагає спині й інколи рятує, коли треба щось заповнити, лежачи з ноутом», — розповідає фахівець.
Серед інших плюсів офісного формату — побут. «Поряд їдальня — смачно й недорого. Для сім’ї це плюс: я їм свіжу їжу, а дружина має більше часу на себе», — каже Олександр. — Я прийшов спробувати — і сподобалося. Попереду зима, вона може бути непростою, подивимось, як працюватимемо далі».
Айтівець пояснює: він не проти ремоуту. «Просто для мене структура дорівнює свобода: передбачуваність, швидший ріст і — головне — енергія на життя після роботи», — розповідає розробник.
Цінність цивільного життя
Наразі Олександр надзвичайно цінує час, проведений із родиною. «Проводимо багато часу разом із дружиною та двома ши-тцу. Щотижня їздимо до мого тата. Я багато років жив за кордоном, потім війна, — тепер надолужуємо. Зараз проходжу післяопераційну реабілітацію. Вечорами збираємо пазли — просте заняття, зате такі сімейні ритуали, спокійні активності, робота з тілом у межах реабілітації допомагають відновлюватися після служби».
Нині головна цінність для айтівця — свобода бути собою. «Українці століттями за це платили кров’ю — і платимо зараз. Свободу не дарують, її виборюють. Це треба пам’ятати», — каже Олександр.
Його мрія — відкрити фотостудію для дружини й віддячити колегам, ставши ментором і передаючи свої знання наступним поколінням айтівців. «Колеги сильно допомогли мені повернутися в ритм. У Sigma є внутрішній університет і сертифікації; паралельно люблю Udemy. І найважливіше — сильний ментор, Юра, який постійно помагає мені вдосконалюватись. Юро, привіт і дякую», — вдячно каже Олександр.
Ветеран додає: нині інтегруватися в цивільне життя допомагають не тільки колеги, а й держава. Ось його порада ветеранам, які шукають себе після звільнення з війська: «Підіть до сучасних центрів зайнятості — це вже не „совок“. Є програми підготовки „під робоче місце“, де після курсу ви майже гарантовано працевлаштовуєтесь. Є гранти на навчання й на власну справу. Можливостей багато — не бійтеся, ви не лишитеся на самоті».
«Армія — це дисципліна і система „розкладання по поличках“. Як і в ІТ, в армії ти — в оточенні постійних змін, тому має бути альтернативний план». Історія ветерана, який вирішив кардинально змінити життя і став айтівцем
Джун шукає роботу? 10+ роботодавців про можливості для молодих спеціалістів в українському IT
Тисячі джунів — близьке майбутнє IT-індустрії, адже через війну чимало людей, що втратили роботу, вирішили переквалфікуватися і стати айтішниками. Чи буде для всіх робота? Не факт. Оскільки не всі компанії співпрацюють с початківцями. Та навіть ті, хто готує для себе кадри самостійно, з початку року зафіксували небувалий наплив бажаючих вчитися. Зокрема, тільки в EPAM Univercity заявки на навчання подали 18 000 охочих. Вже відновилися і перевершили довоєнні показники і IT-школи: кількість студентів в IT-школі Mate academy зросла вдвічі до 550 слухачів на навчанні повного дня, у GoIT — на 40% до 5000 студентів.
dev.ua розпитав роботодавців, які можливості вони мають для джунів та чи готові вони ростити собі кадри.
«Ситуація вже пройшла точку критичного дна». Що відбувається на ринку праці та чи є шанс на відновлення активного найму в українському IT
36% українців, які втратили роботу, не знають, як її шукати, рапортує Work.ua. Зокрема, 15% читачів dev.ua, згідно з опитуванням, також опинилися за бортом і наразі не працюють. Скаржаться на досить скромний найм у порівнянні з довоєнними часами і рекрутери. Висновок, що ринок кандидата через війну перетворився на ринок роботодавця, вже ні в кого не викликає сумнівів.
IT-компанії вербують в IT родичів своїх співробітників. Що пропонують Sigma Software, EPAM, DataArt, SoftServe, Luxoft
Українські офіси великих IT-компаній пропонують для родичів своїх співробітників особливі умови для входу в IT. DOU опитав низку компаній, які запустили ініціативи з навчання близьких своїх співробітників нової професії на тлі повномасштабної війни. Розповідаємо найцікавіше.
«Війна забрала в мого покоління 10 років життя». Як ми будемо вчитися IT під час та після війни: висновки Максима Почебута
Сьогодні, коли весь світ сколихнула війна в Україні, ми, українці, не припиняємо свою боротьбу за те, у що віримо, ми продовжуємо робити бізнес, ми продовжуємо працювати, ми продовжуємо навчатися. Якого впливу зазнала освіта, чи актуальне навчання в ІТ, на чому сфокусовані тренінгові центри великих компаній сьогодні, розповів dev.ua Максим Почебут, Chief Learning Officer у Sigma Software та віцепрезидент з питань освіти ІТ Асоціації України.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
