Рекрутерка Анна Котенко поділилась історією про комунікацію, яка не завжди буває професійною, зокрема, як їй дзвонили майже вночі на особистий номер телефону. Далі — слова Анни.
Рекрутерка Анна Котенко поділилась історією про комунікацію, яка не завжди буває професійною, зокрема, як їй дзвонили майже вночі на особистий номер телефону. Далі — слова Анни.
Отже, 9 година вечора, йду на вулицю з тією кравчучкою. А там погода така мерзенна, коли в повітрі стоїть вода, і вітер ту воду несе тобі в обличчя. У селі в бабусі хлопчик про таку погоду казав «Наче Боженька тобі в лічіко за твої гріхи пісяє».
У мене починає дзвонити телефон, я відповісти не можу, бо руки зайняті «кравчучкою». Дивлюся на годиннику, що телефонує хтось невідомий і ще й у месенджер. Телефонує цей невідомий всі 20 хвилин, поки я йду до смітника (телефон ні на хвилину не перестає дзвонити), таке враження, що всі автододзвони світу включили проти мене.
Поки дійшла до смітника, телефон розрядився в 0. А я ще хотіла в магазин, але так, щоб із телефона карткою розрахуватися. Йду додому, ставлю телефон на зарядку. Вмикаю, бачу 35 пропущених. І знову телефонує той самий номер. Беру трубку і просто питаю: «Що?»
Далі діалог:
Сьогодні в робочий чат було відправлене дуже гнівне повідомлення про те, чому не можна мій особистий номер давати кому завгодно й що для цього є робочий номер. Професіонал я чи ні — хто його, в кожного своя думка. Але work-life balance я точно хочу зберігати професійно.
