🚀 Trustee Plus - ваш криптогаманець з вбудованою платіжною карткою тут 👉
Марія БровінськаНавколо IT
22 квітня 2023, 08:45
2023-04-22
Як не з’їхати з глузду, побороти стрес та не вигоріти? Досвід розробника EPAM, який зберігає ментальне здоров’я завдяки хобі
У Software Engineering Manager з EPAM Микити Морачова кілька хобі, кожне з яких має особливий сенс і виконує конкретні завдання. Наприклад, спортивні захоплення не мають прицілу на результат, оскільки для 32-річного львів’янина важливо отримувати задоволення від процесу. Риболовля допомагає змінити обстановку та підтримує ментальне здоров’я, а рукоділля — приклад самореалізації розробника, якому важливо матеріалізувати й побачити продукт своєї роботи. Далі — розповідь Микити.
У Software Engineering Manager з EPAM Микити Морачова кілька хобі, кожне з яких має особливий сенс і виконує конкретні завдання. Наприклад, спортивні захоплення не мають прицілу на результат, оскільки для 32-річного львів’янина важливо отримувати задоволення від процесу. Риболовля допомагає змінити обстановку та підтримує ментальне здоров’я, а рукоділля — приклад самореалізації розробника, якому важливо матеріалізувати й побачити продукт своєї роботи. Далі — розповідь Микити.
Матеріалізувати хобі
Моральною проблемою моєї спеціальності є те, що я нічого не виробляю. Продукт, за який мені платять гроші, не можна пощупати, він залишається у віртуальному просторі. Мені не вдається прийти до своїх знайомих лікарів чи виробників побутової техніки та сказати: «Дивіться, який класний код я написав…» Тому в часи ковіду вирішив щось виготовляти руками: знайшов для себе цілком матеріальне хобі — пошиття виробів зі шкіри. На початку пандемії все було зачинено, а чим можна зайнятися, не виходячи з хати? Я поціновувач різних сумок та гаманців, замовив в інтернеті набір і вирішив навчатися шити. Спочатку створення однієї речі забирало дві доби, а потім я навчився шити виріб за декілька годин. Виготовляв чохли для лептопів, гаманці, тревел бегі та інше. Ковід закінчився, а захоплення залишилося.
За цей час я створив близько сотні виробів. Якісь подарував друзям, інші — продав. Перетворювати хобі на бізнес бажання не було, такий додатковий дохід мене влаштовував. Якщо мені зараз дадуть ножик, шкіру та голку, можу пошити практично все, що завгодно, принцип один і той самий.
Спорт як пігулка від стресу
На початку минулого року я займався стрільбою з рушниці: ціль статична, але щоб влучити, самому треба рухатися. Раніше за такою методикою готували спецназ для зачистки території, ведення бойових дій у місті, а потім напрямок став спортом. Коли почалася повномасштабна війна, цей спорт ми використовували більш прикладно — пішли в батальйон тероборони. Нашою перевагою був досвід, як поводитися зі зброєю. Тоді ми брали участь в охороні об'єктів.
Потім, коли термінова необхідність перебувати в лавах ТРО відпала, я повернувся до звичайного життя. На стресі багато хто почав вживати більше алкоголю, а мене тягнуло до спорту. Тоді друг запропонував купити шосейний велосипед, і я вирішив спробувати новий напрямок. На той момент важив 93 килограма, але завдяки спорту скинув 16 кг і почуваю себе набагато краще.
Півроку тому ми з товаришем обговорювали боротьбу зі стресом, розбирали активності в контексті того, як людина реагує на стрес. Деякі люди розвантажуються, ходячи на бокс, бігають, грають у футбол, баскетбол. А ще всім, хто працює сидячи, рекомендують плавати. Тому я зупинився на триатлоні. Циклічний вид спорту (плавання, біг, велосипед) для мене — найкращий механізм боротьби зі стресом. Зараз поставив мету — пройти «айронмен». Але знайомі кажуть, що так проявляється криза середнього віку… Усе може бути. Чи надовго це хоббі? Ніколи не знаю, куди мене занесе далі.
Спочатку на велосипеді їздив для задоволення, потім брав участь у «Львівській сотці», де приїхав десятим серед аматорів. З плаванням так само. Раніше це був найскладніший вид спорту для мене, а через кілька місяців помітив, що став уже нормально пливти. На власному досвіді бачу, як різноманітні види спорту можуть бути чудовим механізмом боротьби зі стресом і вигоранням.
Диверсифікація захоплень
Серед не спортивних хобі також полюбляю риболовлю. На цей рік у мене запланований великий виїзд. Для мене це єднання з природою, польова романтика. Також хочу проїхати декілька марафонів від 200 до 600 км на ровері (велосипеді). У планах отримати досвід у пішому туризмі (похід на кілька діб) та спробувати трейл. Це бігова дисципліна, яка передбачає біг бездоріжжям та в природних умовах на відкритій місцевості. Чи я готовий зараз? Навряд чи, але є мотивація тренуватися!
У світі багато чого цікавого, але на все не вистачає часу, на проєкті в EPAM зараз багато роботи. Відповідно, я маю хобі, яке мене бадьорить та надихає у конкретний період часу. Я займаюся спортом у своє задоволення, і це дає результат. У той же час я не ставлю на меті отримати розряди. Хочу навчити себе кайфувати від процесу, а не бігти за результатом. Менеджмент та бізнес вчать нас «орієнтуйся на результат». В якийсь момент це стає токсичним, тому у позаробочому житті я себе перевчаю. Вважаю, якщо не кайфувати від процесу, ніколи не досягти високих результатів!
«Робота — це круто, та хобі приносить зовсім інші емоції». Як розробник Pingle Game Studio конвертував своєзахоплення настолками та 3D-принтингом у невеличкий бізнес
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
Спорт, сім'я, канабіс, меми та фінансова подушка. Що допомагає айтішникам долати стреси та надихатися під час війни
Війна залишила відбиток на житті та психіці кожного українця. Зриви, депресії, апатія, поганий настрій і нав’язливі сумні думки стали супутниками всіх, хто побачив і відчув війну. А вимушені переїзди, розлука з родиною або відокремлена робота на самоті тільки підсилюють цю тенденцію. Розкажіть нам, як ви справляєтесь зі стресами та поганими думками під час війни, які інструменти використовуєте, як відволікаєтеся?
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Максим Лісович, Interior Designer в ЕРАМ Україна, поза роботою допомагає амуніцією українським військовим… собакам. Так, службові пси носять унікальні жилетки та нашийники, мають спеціальні аптечки та турнікети. Чотирилапі в такому «одязі» більш захищені та впізнавані.
За словами Максима, тільки на заході країни нас захищають сотні військових собак. Айтівець допомагає військовим кінологам нести цю службу гідно, забезпечуючи відповідною амуніцією, спеціальними аптечками та турнікетами. Нещодавно він провів три дні поспіль, власноруч відшиваючи нашийники та повідці. А ще два роки тому шити він не вмів узагалі. Ось історія диво-стартапу.
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій.
Ось його історія.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
