Прокрастинація в IT: чому прокрастинують айтішники і що з цим робити

Що таке прокрастинація

Прокрастинація ― це схильність відкладати справи на потім, зокрема, важливі та складні завдання. Прокрастинація більш поширена у сфері освіти, дизайнерського мислення та мистецтві. 

За словами Анастасії Черкасової, HR People Partner в AllSTARSIT, айтішники також схильні до прокрастинації. «Робота ІТ-фахівців пов’язана з інтелектуальною діяльністю і вимагає багато енергії й ресурсів, а також нерідко креативного підходу до вирішення поставлених завдань», ― пояснює вона.

Анна Єфремова, Head of HR Business Partners у GlobalLogic, вважає, що прокрастинація не пов’язана зі сферою діяльності людини, а скоріше з особливостями її характеру та роботи над задачами. Іноді, за словами Єфремової, прокрастинувати навіть корисно. Це демонструє так звана «крива інтересу».

Коли людина отримує завдання, то починає думати над ним, і інтерес зростає. У такому випадку прокрастинація корисна, оскільки «накопичуються» креативні ідеї для реалізації. Важливо не пропустити пік — ідеальне співвідношення між інтересом і часом, що залишився на виконання задачі. Після такого піку людині стає дедалі складніше змусити себе розпочати роботу. 

Чому виникає прокрастинація та на що впливає

За словами Анни Єфремової, HR-спеціалісти працюють не з самим явищем прокрастинації, а з його причинами (наприклад, незадоволеність роботою, або демотивація) та наслідком — низькою продуктивністю. 

Серед основних причин прокрастинації Анастасія Черкасова виділяє наступні.

• Перфекціонізм. У людини є два настрої: перший ―  все має бути зроблено ідеально, або немає сенсу цим займатися; другий ― все зробити ідеально не вийде, і через це з’являється ступор.
• Боязнь невдачі. Щоб не провалитися, краще і не приступати до  рішення, бо за всіх можливих зусиль завдання не було виконано, і після появи схожих завдань людина не бажає до них приступати, оскільки раніше мала негативний досвід;
• Бажання отримати швидку винагороду. Складні завдання вимагають зосередженості, часу та дисципліни. Відповідно, винагорода буде можлива лише через якийсь невизначений час, а навіщо мені витрачати на це час.
• Закріплена ідея успіху, що в останній момент завжди виходить зробити роботу швидко та якісно (азартна поведінка, відчуття себе героєм).
• Відсутність навичок планування. Людина не може виставити часові рамки та конкретні кроки для вирішення завдання, а також не вміє вибудовувати пріоритетність завдань.

Анна Крафт, координатор менеджерів з управління талантами в ЕРАМ Україна, каже, що важливо зрозуміти, що прокрастинація — це не лінь. 

Чи варто боротися з прокрастинаторами

Для керівників в компаніях прокрастинатори ― деякою мірою якорі, які сповільнюють роботу команди. Тому, вважає Анна Єфремова, задача менеджера — розуміти мотивацію інженерів і знати її особливості. «Він має враховувати, що у кожного спеціаліста є свої особливості роботи над задачами, та брати їх до уваги при плануванні завантаження. Наприклад, є люди, які довго ухвалюють рішення, — це їхня особливість, а не прокрастинація. Вони просто зважують всі „за“ та „проти“ свого рішення», ― пояснює вона.

Менеджер також має прислухатись до потреб фахівців. «Наприклад, згідно з нашими внутрішніми опитуваннями, спеціалісти хочуть працювати над складними завданнями, з якими вони раніше не стикались. Багатьох мотивують виклики, тож треба розкривати потенціал і сильні сторони фахівців. При цьому не варто давати junior-розробнику задачі, з якими може впоратись тільки senior. Важливо дотримуватись балансу», ― каже Head of HR Business Partners GlobalLogic.

Анастасія Черкасова також вважає, що боротися з прокрастинаторами не завжди є ефективним способом розв’язання проблеми.

Вона додає, що часто прокрастинація є ефективним способом зробити щось із менш важливих справ, до яких раніше не могли приступити. 

При цьому Черкасова вважає, що за даними різних психологічних досліджень та статей, постійна прокрастинація призводить до психологічних проблем. «Тривалий стрес, спричинений почуттям провини за відкладання справ, може призвести до зниження самооцінки особистості. Тривала відсутність результатів може стати причиною відчуття безпорадності та призвести до синдрому відкладеного життя», ― каже вона.

Тому змагатися з небажанням робити щось таки важливо, проте насамперед треба вияснити причини й усвідомити їх. «З прокрастинацією можна почати справлятися, адже один з основних моментів — це усвідомлення того, чому ми займаємося прокрастинацією, а не виконуємо завдання та не отримуємо задоволення від своїх досягнень», ― пояснює HR People Partner в AllSTARSIT.

На думку Давіда Адамчика, Delivery Coordinator компанії Ciklum, боротися з прокрастинацією непродуктивно.

Що робити з прокрастинаторами в IT

В українських IT-компаніях вже адаптувались до такого явища як прокрастинація і кажуть, що знають, як виводити працівників із такого неефективного стану. 

Анна Крафт з ЕРАМ Україна каже, що інколи питання прокрастинації може бути пов’язане з темою емоційного вигоряння, тому серед навчальних матеріалів компанії є частина курсів, тренінгів, відеоматеріалів, які присвячена цій темі.  «Ми також організовуємо спеціальні лекції, зустрічі з експертами, тижні турботи про себе, які частково можуть висвітлювати питання прокрастинації», ― розповідає Крафт. Якщо ж фахівець не може вирішити питання з вигорянням самостійно, користуючись інформацією з відкритих джерел, в EPAM можна скористатися індивідуальним консультуванням. Для цього в компанії впроваджено сервіс психологічного та коучингового консультування

До схожих практик вдаються в компанії  GlobalLogic. Тут, за словами Анни Єфремової є ряд тренінгових програм, під час яких менеджери можуть відточити soft skills. «Наприклад, навчитись проводити ефективні 1×1-зустрічі, швидко виявляти weak points, правильно працювати з мотивацією та давати конструктивні коментарі щодо результативності фахівця. Надалі такі програми дають менеджеру можливість з легкістю виявити причини низької продуктивності спеціаліста та знайти спосіб допомогти йому повернутись до здорового рівня ефективності», ― зазначає вона. 

В SoftServe діють налагоджені процеси та спеціальні інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики неефективності роботи працівників, і дають їм змогу орієнтуватись на результат, розповідає старший віцепрезидент SoftServe Костянтин Пилипчук. 

Пилипчук каже, що такий комплексний підхід найбільш дієвий, тому тимчасова прокрастинація працівників під час робочого дня не є проблемою, а системну неефективність роботи можна простежити й оперативно спробувати вирішити з менеджером працівника. 

Визначати неефективних співробітників SoftServe також допомагають система внутрішніх опитувань, система для анонімних фідбеків один одному, система оцінювання лідерських навичок менеджерів тощо. 

Program Manager компанії Sigma Software Максим Суботін у своїй практиці для роботи з командами й мінімізації кількості прокрастинуючих співробітників рекомендує завжди мати у запасі для команди три типи завдань. «Припустимо для middle спеціаліста ви можете підготувати 60% завдань, які відповідають його рівню, 20% складних завдань наступного рівня для розвитку спеціаліста, і 20% легких завдань рівня нижче для таких моментів прокрастинацій», ― наводить приклад фахівець.

Він пояснює: якщо раптом перед людиною стоїть складне завдання над якою вона прокрастинує, то можна взяти задачу з 20% легких, вирішити її, отримати заряд мотивації і, таким чином, зменшити негативний ефект від прокрастинації у вигляді розчарування від своєї неефективності.

Та тільки лиш завданнями проблему не вирішити, каже Суботін.

Натомість Давід Адамчик з Ciklum вважає, що для інтелектуально насиченої роботи, яка потребує творчості та зусилля думки, абсолютно нормально ставити очікування. «Ви тут не просто, щоб конвеєром випускати рядки коду або фіксувати баги. У вас також має бути простір у голові: поміркувати про робочі завдання, видихнути й перезавантажитися, час, щоб будувати стосунки з колегами (а це і покращує спільну роботу, і дозволяє вчитися одне в одного)», ― впевнений Давід, на думку якого це ще й запорука якісних результатів, які одержують стейкхолдери.

П’ять порад прокрастинаторам від Анни Крафт

Якщо сталося так, що ви відчуваєте бажання прокрастинувати й не можете взятись до роботи, варто:

1. Перестати себе звинувачувати й поставити питання: «Чому? Чому я прокрастиную це завдання?». Прокрастинація з’являється, щоб захистити нас, головне, зрозуміти від чого саме. Страх? Відсутність сенсу? Перегляд цінностей? 
2. Припинити глобалізувати завдання, розділити його на дрібніші частини, визначити результати успіху кожної частини й дякувати собі за досягнення на кожному етапі. 
3. Спланувати графік. Якщо ви розумієте, що завдання не подобається, просто виділіть на нього визначений час. Щоб потім не шукати відмовок, а шукати причини, для чого вам треба його зробити. Будьте чесними з собою!
4. Оптимізувати робочий простір для більшого комфорту. Відключіть всі месенджери під час виконання завдання. Не дозволяйте собі відволікатися. 
5. Зберігати оптимізм. Відстежене й усвідомлене небажання щось робити — це половина вашої перемоги!

«Терапія показала мені мене». Історії айтішників, які знайшли віддушину в психотерапії

По темi

«Терапія показала мені мене». Історії айтішників, які знайшли віддушину в психотерапії

Криза сенсів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів

По темi

Криза сенсів, тривожність, самооцінка, прокрастинація. З якими проблемами айтішники звертаються до психотерапевтів

Мільйони в IT-освіту й десятки навчальних програм. Як EPAM, SoftServe, ELEKS, Intellias, Luxoft та інші дбають про майбутніх співробітників

По темi

Мільйони в IT-освіту й десятки навчальних програм. Як EPAM, SoftServe, ELEKS, Intellias, Luxoft та інші дбають про майбутніх співробітників