Стрічка

User Experience Researcher Ольга Г. викликала палку дискусію у LinkedIn своїм дописом про ціну досвіду. Вона згадала, як знайомий у Канаді відмовився дати швидку пораду без оплати та запропонував замість цього свій прайс. Цей випадок спонукав її замислитися: чому ми часто знецінюємо експертизу своїх знайомих, і чи нормально просити фахівця «глянути одним оком» просто так?

Розробник, що нині служить старшим солдатом у ЗСУ, Даниїл Колосов, закликає роботодавців наймати людей, які мають армійський досвід. Його допис у LinkedIn зібрав понад 140 коментарів — представники пояснюють, чому колишні військові не завжди хороші працівники. 

Інфлюенсер-маркетинг переживає кардинальні зміни, відходячи від застарілих схем роботи з популярними блогерами. 2025 рік стане переломним моментом, коли бренди остаточно усвідомлять важливість автентичності та глибоких зв’язків з аудиторією. Замість гонитви за мільйонними охопленнями компанії все частіше інвестують у довірчі відносини з реальними користувачами своїх продуктів.

В останні дні червня на електронних торгах арештованим майном держпідприємства СЕТАМ наробила галасу зрізана гілка граба, яка в ході запеклого аукціону була продана за 1550 грн замість стартових 90 грн. Ця історія потрапила в новини й, авжеж, стала об'єктом мемів і жартів. Власне, складно уявити, що й переможниця аукціону Ірина Юріївна Антоняк сприймала це якось інакше, як жарт, адже інший мотив фантазія автора просто не малює. Якщо так, то пані Ірина є серійною жартівницею або ж має особливий пієтет перед стовбурами дерев — раніше вона вже виграла торги на СЕТАМі за чотири сосни. Щоправда, у цих торгах соснам не вистачило медійності, тож їх продали лише за 75 грн (стартова ціна). Власне, не зайвим буде нагадати, що переможець торгів може просто відмовитися від виграшного лота, і на місці пані Ірини так би зробила будь-яка адекватна людина (але це не точно). 

В епоху війни й технологічної боротьби контроль над даними — це не просто питання безпеки, а питання виживання держави. Україна вже сьогодні платить мільйони доларів за залежність від іноземних хмар, а відсутність власних стандартів і рішень у кібербезпеці та штучному інтелекті може поставити країну на межу цифрової колонізації.