Під час закритої зустрічі IT-об’єднання UA Tech Network, нам вдалося поспілкуватися зі співзасновником і CEO IT-компанії Sigma Software Валерієм Красовським. Говоримо про IT і повномасштабну війну, бронювання, відновлення рідного для Валерія Харкова та потенційне повернення IT-фахівців на Батьківщину.
Під час закритої зустрічі IT-об’єднання UA Tech Network, нам вдалося поспілкуватися зі співзасновником і CEO IT-компанії Sigma Software Валерієм Красовським. Говоримо про IT і повномасштабну війну, бронювання, відновлення рідного для Валерія Харкова та потенційне повернення IT-фахівців на Батьківщину.
— Над чим сьогодні працює ваша компанія?
— Зараз відбувається рецесія в економіці й, відповідно, є складнощі на IT-ринку. Малим і середнім компаніям важко вибудовувати відносини з великими замовниками. Особливо, якщо в них немає офісів в 19 країнах світу, які є у Sigma Software. Великі замовники не те щоб бояться робити бізнес в Україні. Вони мають «business continuity plans», тобто корпоративні правила, які не дають змоги цього робити.
Але в нас є ідея, як це можна змінити. Наприклад, мала компанія бачить замовника, а той відповідає, що «ми не будемо з вами працювати, тому що ви є лише на ринку України». У такому випадку потенційний виконавець може сказати, що має міжнародного партнера — Sigma Software. Ми можемо залучити до проєкту наших польських чи бразильських спеціалістів, а компанії з України віддати частину роботи. Я не бачу, щоб ринок це використовував. Бояться, що «захантять» фахівців. Але IT-ринок — вільний і відкритий, де всі один одного знають.
— Чи зменшилися бонуси для айтівців через «просідання» ринку і які справи з бенчем?
— Ми любимо мотивувати підприємців, які роблять більше, ніж можуть. Ці угоди незмінні. Бенч у нас був завжди. Є, наприклад, компанії, які працюють без бенчу, це така ідеологія. Ми намагаємося втримати якомога більше наших фахівців.
«Зараз бенч трохи більший, ніж зазвичай. У нас є багато внутрішніх, а також pro-bono проєктів, куди ми залучаємо айтівців».
Нещодавно розмовляли з менеджментом про те, як ефективніше використовувати час на бенчі. Прийшли до того, щоб більш цілеспрямовано працювати над R&D, внутрішніми проєктами, стартапами, а також над професійною освітою та зростанням людей.
— Скільки зараз фахівців у Sigma Software і скільки з них українців?
— Наразі маємо близько 2000 спеціалістів. Приблизно 80% з них — це саме українці. З цих 80% половина працює з України, а інша частина — з-за кордону.
— А що по роботі в офісах? Цікавлять саме Харків та Одеса, оскільки ці міста наразі найбільше бомбить росія.
— До повномасштабного вторгнення у Харкові у нас працювало близько 800 спеціалістів. Ми починали з цього міста.
«Після 24 лютого багатьох релокували і в найважчі моменти в Харкові залишалося 10–15 фахівців. Наразі маємо в місті понад 100 спеціалістів Sigma Software».
Щодо Одеси, то в місті функціонує наш офіс. Менталітет місцевих жителів і айтівців також такий, що вони не люблять кудись їхати з рідного міста. До речі, перший офіс ми відкрили в Харкові, а другий саме в Одесі. Третій у Києві, четвертий — у Львові, які відкрили під час Революції Гідності.
— Під час зустрічі ви розповідали, як нещодавно відвідали Форум з відновлення Харкова. Які ідеї лунали під час зустрічі та скільки мільйонів гривень Sigma Software готова вкласти у місто, звідки вона стартувала?
— Форум результував досить довгу спільну роботу представників міської влади, держави та представників Kharkiv IT Cluster. Проєкт із відновлення Харкова (кількох районів, які були сильно пошкоджені після російської інвазії) відбувається за ініціативи міста та підтримки міжнародної спільноти експертів (зокрема, Сера Нормана Фостера).
«Одним із ключових напрямів проєкту з відновлення Харкові є Smart-місто, яке розробляється харківською ІТ-спільнотою та наразі на стадії підготовки».
Теперішній проєкт за ініціативи міського голови Ігоря Терехова охоплює такі напрями як розвиток медицини, управління містом, транспорту та безпеки. Компанії, що беруть участь в проєкті, зокрема й наша компанія, Sigma Software, мають великий досвід надання послуг зі створення смартрішень клієнтам по всьому світу. Цей досвід сьогодні стає в пригоді, щоб не тільки відновити Харків, але й розбудувати його як сучасне місто, в якому створені найкращі умови для життя та роботи.
Один із напрямів Smart City — це Smart-Університет. У Харкові є багато сильних технічних університетів, які випускають велику кількість висококваліфікованих спеціалістів, і навіть кілька «єдинорогів» народилися саме в Харкові. Наприклад, GitLab, що був створений харків’янином і має багатомільярдний оборот. Ми бачимо великий потенціал у Харкові для створення нових продуктових компаній, розробників програмного забезпечення та нових рішень.
Тому спільно із владою міста ми дійшли розуміння, що створення нового сучасного університету з кемпом, сучасними R&D-лабораторіями, разом із харківськими вишами з якими ми співпрацюємо, дозволить поєднати найкраще з наявної потужної освітньої бази, нові ефективні підходи та процеси, а також партнерство з провідними університетами США та Європи й, безумовно, посилить освітній та науковий потенціал Харкова. Поєднання досвіду та талантів, які ми маємо в Харкові й в Україні, зі світовими практиками може стати базисом, що спроможний створити захопливі проєкти світового рівня через перезавантаження потужностей Харкова.
— Готуєтеся до важкої зими офісами?
— У межах плану безперервності бізнесу ми готові до будь-яких ускладнень. Минулого року для забезпечення безперебійності роботи всі офіси ми обладнали генераторами та Старлінками. До речі перші Старлінки ми отримали дуже швидко саме завдяки команді Мінцифри, яка допомагала бізнесу з перших хвилин повномасштабної війни. І маю зауважити, що попри важкі умови та постійні обстріли, держава та наші енергетики робили неймовірні речі.
— Зараз є актуальна тема щодо бронювання IT-фахівців. IT Кластери кажуть, що така система недосконала. Те саме говорять топи компаній. Як у Sigma Software справи з бронюванням фахівців?
«Система недосконала, і її потрібно покращувати».
— Потрібно працювати й з економікою, і з реальним фронтом. Також потрібно дивитися на баланс інтересів Мінекономіки та Міноборони, які працюють над бронюванням. Щодо бронювання наших фахівців, то це не більше, ніж в інших компаніях.
— Про стартап-інкубатор на базі компанії — Sigma Software Labs. На початку цього року була інвестиція в платформу для криптоплатежів GeekPay. Коли очікувати нових інвестицій?
— У нас багато угод. Ми маємо два фонди — Sigma Software Labs — це корпоративний фонд. Також є фонд SID Venture Partners, який ми створили разом із компаніями IdeaSoft і Datrics. Цей фонд більш класичний і проінвестував у 16 українських продуктових компаній з початку повномасштабного вторгнення.
«Ми — найактивніший фонд у 2022 році за інвестуваннями в українських фаундерів».
У Sigma Software Labs ми більше інвестуємо в ті компанії, які самі започатковуємо, а також у компанії наших замовників.
— Зараз у «Дія City» з’явилося одразу два внутрішніх об’єднання. В одному з них присутня Sigma Software. Чим займається саме ваше об’єднання?
— Інтрига — це ж цікаво (сміється). Ще під час створення «Дія City» закладалася ідея про створення з часом об’єднання резидентів нового податкового режиму. Це потрібно для кращої комунікації та розвитку разом з урядом. Тоді ми запропонували, щоб була можливість робить не одне, а декілька об'єднань. Тому що можуть бути різні інтереси, підхід.
Наприклад наше об'єднання долучає до наглядової ради провідні асоціації та кластери. Можна створити й третє, і четверте, і п’яте якщо буде така зацікавленість у компаній. Ми подали заявку ще на початку 2022-го року. І ось зараз з’явилося відразу два об’єднання. Наше об’єднання включає здебільшого сервісні компанії, інше об’єднання — більш продуктові. І це нормально.
— Нещодавно було опитування щодо того, чи повернуться айтівці з-за кордону до України. Головні причини чому «ні» — це загроза життю, мобілізація і корупція. Що б ви сказали айтівцям, щоб повернути їх до України?
— В Україні до війни були створені унікальні умови для життя та розвитку, і я впевнений, що коли небезпека мине, коли не буде загрози життю, люди будуть повертатись. Не тільки через те, що тут, в Україні, культура та менталітет до якого ми звикли з дитинства. Але й тому, що в Україні один з найкращих у світі сектор послуг, сильна освітня база, розвинена інфраструктура, широкі можливості саме для айтівців, які мають певну фінансову стабільність і можуть допомогти країні відновитись.
Єдиний реальний спосіб відновитися нашій країні - через інвестування в неї. Наприклад, я можу порекомендувати інвестиції в надра.Це дуже прибуткова справа, насправді. Але також потрібно знати різні нюанси, які можуть виникнути. Рекомендую прочитати статтю https://geogroup.com.ua/vidchuzhennya-prava-na-korystuvannya-nadramy/