🚀 Trustee Plus - картка європейського банку і криптогаманець. Встанови додаток 👉
Вікторія ГорбікВійна
13 грудня 2024, 10:00
2024-12-13
Китай «закручує гайки», обмежуючи продаж компонентів у США та Європу. Чим це загрожує для українських виробників дронів і як убезпечитись. Розбір
Починаючи з вересня, Китай уже вкотре посилює санкції та вносить зміни в експорті стосовно дронів і деталей до них. І це не може не торкнутись виробників дронів в Україні, частина компонентів до яких надходить із країни «центра всесвіту».
Чотири представники українських виробників безпілотників поділились із dev.ua своїми спостереженнями, чи стикаються вони з обмеженнями, як виходять із ситуації та чим санкції загрожують Україні.
Починаючи з вересня, Китай уже вкотре посилює санкції та вносить зміни в експорті стосовно дронів і деталей до них. І це не може не торкнутись виробників дронів в Україні, частина компонентів до яких надходить із країни «центра всесвіту».
Чотири представники українських виробників безпілотників поділились із dev.ua своїми спостереженнями, чи стикаються вони з обмеженнями, як виходять із ситуації та чим санкції загрожують Україні.
Про санкції
Одне з перших обмежень Китай ввів із 1 вересня, запровадивши суворіші перевірки експортних відправлень. Хоча спочатку зауважувалось, що зміни в списку товарів, заборонених до перевезення в стандартних поштових посилках, не стосуються комерційних вантажів.
Згідно з повідомленням від Meest, заборонені товари для доставлення у стандартних поштових посилках:
карбонова рама для квадрокоптера;
карбоновий промінь для квадрокоптера;
квадрокоптер;
мотор для квадрокоптера;
набір компонентів для квадрокоптера;
набір рам для квадрокоптерів;
навігаційна камера для квадрокоптера;
політний контролер для квадрокоптера;
посадкові шасі для квадрокоптера;
пропелер для квадрокоптера;
рама для квадрокоптера;
підсилювач сигналу для пульта квадрокоптера;
цифрова система передачі даних для квадрокоптера;
детектор цифрової радіокомунікації;
радіосистема;
радіостанція;
рація портативна;
система передачі відеосигналу по радіоканалу;
РЕБ системи;
мисливські ножі.
Майже через місяць 10 жовтня Китай оголосив про рішення щодо вживання контрзаходів проти військових компаній США та вищого керівництва. Під санкції потрапили три компанії, в тому числі також компанія Skydio, розробник малих розвідувальних дронів, яка постачає безпілотники до України. Це була відповідь країни на надання військової допомоги Тайваню, про яку оголосили в США. У Skydio шукали допомоги в адміністрації Байдена, а також вже почали планувати контрактування з Тайванем. 5 грудня Китай додав ще 13 американських компаній до свого санкційного списку з аналогічних причин.
І ось, черговою ланкою обмежень стала заборону на експорт компонентів для безпілотників від Пекіну, яку очікують уже в січні. У заяві Китаю вперше стверджується, що торговельні обмеження поширюються на китайські товари — або товари з китайськими частинами — які продаються постачальниками в країні та за її межами, що свідчить про спробу відтворити екстериторіальний вплив санкцій США та Європи. Блокують продаж ключових компонентів, які використовуються для створення безпілотників, зокрема, китайські виробники двигунів, акумуляторів і контролерів польоту обмежили обсяги поставок або взагалі припинили їх.
Китайські компоненти залишаються поки значною часткою дешевих компонентів, які використовують українські виробники дронів.
Китай обмежує продаж компонентів для безпілотників у США та Європі. Чи вплине це на Україну?
Чи стикнулись українські виробники з обмеженнями
В «Дронаріумі», посилаючись на партнерів в Китаї, повідомили, що до 2025 року обмеження посиляться, а перевірки експорту почнуться вже за кілька тижнів. «Порушення караються штрафами або кримінальною відповідальністю (де-факто). За повідомленням, під заборону потрапляють основні компоненти для безпілотників, зокрема компоненти для великих дронів (понад 15 кг), тепловізійні системи та інфрачервоне обладнання. Зараз ці обмеження стосуються де-юре здебільшого США, але де-факто — США, ЄС, Україна. З росією Китай продовжує торгувати далі. Кажуть, що малогабаритні дрони та оптоволоконні системи поки не підпадають під обмеження, але скоро почнуть теж», — йдеться в повідомленні.
Ще у перший рік повномасштабного вторгнення росії було ясно, що Китай рано чи пізно б почав ускладнювати для України ситуацію з комплектуючими для дронів і супутньої інфраструктури, вважає Юрій Домбровський, директор Навчального центру з підготовки операторів БПЛА ''Спец Аеро '' та виробничого підприємства ''Юкрейн Роботікс''. «Китай є стратегічно гравцем, який грає в свою гру і має свої інтереси. Зокрема, його інтересом є певне протистояння з країнами Заходу, а відтак, постачання комплектуючих чи навпаки заборона на такі постачання до України є інструментом прояву глобальної сили», — підкреслює він.
Виробники кажуть, що обмеження існують, але не всі з ними стикались. Рудольф Акопян, заступник директора зі стратегічних комунікацій Центру досліджень безпілотних систем зауважив, що його команда не стикалась останнім часом з перепонами придбання комплектуючих з Китаю, але лише тому, що переформатувались під українських виробників.
«Рами, системи радіозв’язку, мотори, польотні контролери — це все вже робиться в Україні», — зауважив Рудольф Акопян.
За його словами, чіпи доводиться купувати в Китаї, проте заступник директора зі стратегічних комунікацій впевнений, що це лише поки є така можливість. «Не бачу жодних проблем їх робити в Україні», — зазначає він.
Максим Суботін, співзасновник компанії Armadrone, зауважив, що у двох з пʼяти продуктів лінійки, виробники використовують китайські компоненти. В наступних трьох компанія ще півроку тому почала R&D з таким розрахунком, щоб не використовувати китайські комплектуючі.
«Бо ми передбачали це блокування», — пояснив співзасновник компанії.
Armadrone за словами Максима Суботіна ще не стикався з блокуванням купівлі китайських компонентів. «Поки вони продають офіційно, але й треба розуміти, що існує певний перехідний період», — вважає він.
Крім того, Максим Суботін впевнений, що сірий ринок та ринок контрабанди в Китаї працює і буде працювати, проте для українських компаній, які працюють з держзамовленнями, це не буде виходом.
США готують новий величезний удар по китайських чипах: що він передбачає
Чи є альтернатива Китаю
В самому Китаї санкції вже діють досить активно. Рудольф Акопян підтвердив, що в країні засуджують урядників чи керівників компанії і навіть відкриті кримінальні справи щодо експорту товарів подвійного призначення.
Крім того, лідери виробництва комплектуючих в Китаї вже переносять свої потужності в інші країни, зокрема, Тайвань, Гонконг, Сігапур та навіть Вʼєтнам. Зокрема, Hana Micron, південнокорейська фірма, що спеціалізується на складанні, тестуванні та пакуванню (ATP) напівпровідників, розширює свою присутність у В’єтнамі після того, як деякі її клієнти попросили компанію перенести виробництво з Китаю. Основні компанії з виробництва мікросхем — Amkor Technology, Hana Micron і Intel — влили мільярди доларів у В’єтнам, щоб збільшити свої виробничі потужності.
Як альтернативу можна і потрібно б було налагодити на державному рівні системні закупівлі електроніки для дронів у Південній Кореї, Туреччині, країнах ЄС і США та Канаді. На цьому наголошує Юрій Домбровський.
«Звісно, що у перерахованих країнах вартість продукції вища за китайську», — наголошує він.
Але керівник «Юкрейн Роботікс» впевнений, що на таких великих обсягах, які потрібні в Україні можна було домовлятися з заводами і фабриками, та урядами цих країн про лояльну цінову політику. «Таким чином зараз би ми мали альтернативні варіанти, перевірені технічні рішення і спрощену схему придбання такої електроніки. Таку модель слід було побудувати за ці роки і в масштабі, щоб це було дієвим рішенням для, в тому числі, і невеличких виробничих компаній в Україні», — додає він.
Юрій Домбровський задається слушними питаннями:
Чи є щось подібне в Україні?
Чи створила держава бодай якісь подібні можливості для виробників?
«Якщо щось таке є — варто б було це анонсувати і зробити доступним для всіх виробників. Здається, що такої моделі не побудовано», — додає він.
Крім того, іншою альтернативною китайським компонентам можуть стати комплектуючі, виробництво яких вже поступово налагоджується в Україні.
«Деякі комплектуючі, типу польотних контролерів, гвинтів, систем навігації, тощо вже виробляються в Україні. Але все, що стосується мікроелектроніки і компонентної бази, все одно Україна сама не виробляє, а завозить все так само з Китаю», — говорить Юрій Домбровський. За його словами, певні обхідні варіанти все-таки будуть. «Бо і для Китаю потрібен збут», — впевнений він.
Міністр оборони США Остін: «Українські заводи зараз випускають одні з найкращих БпЛА у світі»
Що чекає українських виробників
Виробники, які вже виконують або збираються працювати з держзамовленнями, опиняться в зоні ризику, вважає Максим Суботін. Він пояснив, що для державного контракту необхідно надати технічні умови й повністю розкрити специфікації. «Тобто повністю до гвинтика надати комплектацію, з чого складається ваш дрон», — пояснює він. І, за його словами, замінити специфікації під час виконання держзамовлення виробники не мають права згідно з законом. Згідно з постановою Кабінету міністрів, існують можливості уточнення специфікації, це передбачено, але це займає час. Відповідно, лише через це виробники на місяць чи два скорочують собі терміни виконання замовлення, а іноді це дуже критично, зауважує співзасновник Armadrone.
«Вони просто не виконають держзамовлення, проскіпають всі таймінги, бо не здатні будуть завести в потрібних обсягах ці комплектуючі й купити їх в білу ще й за найнижчою ціною», — підкреслив Максим Суботін. Він додав, що так, є виробники з Сінгапуру, Гонконгу чи Тайваню, проте всі альтернативи точно виявляться дорожчими за китайські компоненти.
Зі складнощами та підвищеними ризиками стикнуться й маленькі виробники, впевнений Юрій Домбровський.
«Великі корпорації, що мають великі державні контракти, звісно, мають ресурс для самостійного пошуку по світу виробників і необхідних компонентів. Вони також мають змогу формувати логістику з Китаєм таким чином, щоб обійти усілякі заборони чи ліміти. Як варіант — великі обсяги замовлень самі собою стимулюють керівників виробничих фабрик в Китаї шукати обхідні шляхи для експорту електроніки. Це робиться і через Гонконг, що має специфічну юрисдикцію, і через підставні компанії в третіх країнах, тощо. Або ж самі наші великі виробники можуть організовувати все таким чином, щоб купувалися компоненти в Китаї з інших третіх країн щодо яких в Китаї немає заборон на експорт. А потім просто цей товар їде в Україну. Дехто просто виніс виробництво у країни ЄС і тим самим вирішив ці проблеми. Але що лишається маленьким виробникам?», — зазначає він.
Наші дрони «летять» у Британію: як вітчизняні виробники БПЛА можуть вийти на тендери «Рамштайну» і який ефект це матиме для галузі
Чи можна убезпечитись
Виробники вважають, що новина про обмеження експорту з Китаю не несподіванка і до неї можна було б підготуватись заздалегідь.
Робити певні кроки, на думку Юрія Домбровського, слід було стратегічно на рівні державної політики. Зокрема, за його словами, можна було б:
сформувати пул виробників і їх потреб у комплектуючих;
визначити номенклатуру ключових компонентів,
сформувати спеціалізований фонд і закупити у великих обсягах всі компоненти.
Крім того, можна було б із залученням служб зовнішньої розвідки, Міністерства оборони України, уряду:
організувати стратегічні закупівлі,
створити єдиний ''зелений коридор'' на митниці і в цілому пропрацювати єдину логістику.
«Це дало б можливість сформувати стратегічний резерв компонентів і спростити задачі для виробників», — пояснює Юрій Домбровський.
Керівник «Юкрейн Роботікс» наголошує, що є комплектуючі, які вже виготовляються в Україні, проте є й такі, що все одно тут виготовити не має мажливості, зокрема, мікроелектроніка. Він вважає, що в найгіршому випадку виробникам доведеться на ходу змінювати компоненту базу і шукати все у постачальників з країн ЄС. Тоді, зрозуміло, собівартість кінцевої продукції, дронів/безпілотних апаратів, значно зросте. «Війна стане для України ще важчою фінансово. Чимало виробників збанкротують і закриються. Відсутність системної стратегічної державницької політики в напрямку підтримки і розвитку галузі виробництва безпілотних систем послаблює нашу країну. У нас взагалі в Україні погано зі стратегіями державними. Вони майже відсутні», — додає він.
Але, за словами Юрія Домбровського, є й хороша новина: все та сама наша українська здатність самоорганізовуватись і силами людей справлятися із складними викликами. «Впевнений, що щось та й придумаємо», — оптимістично заявляє він.
Дехто з українських виробників вже перебудував свої процеси, зважаючи на нестабільну ситуацію з Китаєм. Наприклад, компанія Максима Суботіна. Armadrone вже реінвестує гроші в українські комплектуючі, таким чином санкції Китаю їх не торкаються.
Іншим українським виробникам він радить переорієнтуватись на європейські ринки. «Все ж таки обсяги замовлень — це поки що не мільйони штук на одиницю певного товару, якщо ми говоримо про дрони, на жаль. Тому цілком логічно буде думати про розвиток своєї екосистеми, партнеритися з іншими виробниками, уніфіковувати компонентну базу таким чином, щоб виробники, які її створюють, мали комерційні замовлення від виробників дронів», — пояснює він.
За словами Суботіна, багато компонентів виготовляють Польща, Чехія, Данія, Британія та інші. «Санкції — це ж не бізнес-рішення, а політичне. Китайський бізнес готовий торгувати хоч з чортом лисим, в них немає сантиментів. Але ж Китай — тоталітарна країна, і вони під страхом смертної кари не будуть цього робити, бо їх за один день можуть помножити на нуль», — зауважив він.
Для компонентів, які складно замінити, наприклад, чіпи, доведеться переформатовувати закупівлі. Зокрема, Максим Суботін радить звернути увагу на виробників з Тайваню, бо, за його словами, у чіпів, які виготовляють в Індії, низка якість. Проте обсяги виробництва в Тайвані значно менші за китайські і вони не роблять достатньо чіпів для всіх.
«Тому, якщо ви хочете потрапити в виробничу чергу, наприклад, якогось тайванського виробника, ви маєте розмістити там довге замовлення на великі обсяги і здійснити передплату. Якщо ви не здатні оплатити довге замовлення в великих обсягах з попередньою передплатою перед Тайванем, ви будете в найнижчому пріоритеті і до вас, взагалі, черга може ніколи не дійти», — пояснює співзасновник Armadrone.
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
Про важливість безпілотників та, відповідно, операторів вже говорять дуже багато та скрізь. Військові чекають, що штати БпЛА в бригадах мають розширити, особливо після оголошення створення «Сил безпілотних систем».
До переліку із зібраних нами закладів, які навчають операторів БПЛА, додалась ще одна 23-тя в цьому списку школа. Додаємо школу операторів USMT та оновлюємо інформацію по іншим закладам.
Якщо ви знаєте, хто ще навчає пілотів для безпілотників, пишіть на пошту [email protected].
(оновлений текст від 22 липня 2022)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
