HRD Маріам Кахерманова підняла в LinkedIn цікаву тему. За її словами, замість того, щоб здійснювати пошук дійсно найкращих спеціалістів, процес рекрутингу все частіше нагадує театр.
HRD Маріам Кахерманова підняла в LinkedIn цікаву тему. За її словами, замість того, щоб здійснювати пошук дійсно найкращих спеціалістів, процес рекрутингу все частіше нагадує театр.
«Головне — як кандидат представить себе на співбесіді, а не що він зможе дати компанії. Ну, а кандидатам лишається одне: зосередитися на тому, щоб пройти квест „Сподобайся рекрутеру“», — зазначає спеціалістка.
Маріам інколи здається, що кінцева мета — не підібрати відповідну людину на роль, а вибрати того, хто найбільше сподобається під час інтерв’ю. «Перемагають не обов’язково найкращі спеціалісти, а ті, хто вміє грати у гру „ідеальний кандидат“ — із презентацією себе, тестами на комунікаційні здібності та психологічними навичками. Що приємніше враження на співбесіді, то вищі шанси, навіть якщо за цим фасадом немає глибокої експертизи», — каже вона.
У підсумку, за словами фахівчині, найцінніші професіонали — ті, хто знає свою справу, але не рветься в чемпіони самопрезентації — залишаються поза грою. «Може, час перестати оцінювати людей за їхнє вміння справляти перше враження й сфокусуватися на тому, що вони реально можуть?», — запитує HRD.
Допис Маріам набув у LibkedIn чималого резонансу — айтівці лишили під ним понад 250 коментарів і понад 1000 реакцій. Ось найцікавіші думки й аргументи. Чимало айтівців кажуть, що дійсно, завдання сподобатися рекрутеру — чи не основне на етапі першої співбесіди. Утім, є й альтернативні погляди.
Ліана Чадова, Senior Talent Acquisition Manager не зовсім згодна з Маріам. «Бо здебільшого мета — оцінити комунікативні навички й метч для команди, куди саме розглядають кандидата. А взагалі, якщо хочеться бути конкурентним на ринку праці, треба вміти себе представляти й продавати. Не знаю, звідки в людей у голові думки, що їх мають хотіти найняти просто тому, що вони є і написали CV — часто дуже неякісно», — зазначила вона.
«Розумію ваш біль. Але якщо подивитися з іншого боку — уявіть, ви спілкуєтесь із рекрутером і він не розповідає про компанію, вакансію та команду, або розповідає, але не якісно. Ви захочете йти далі? Мабуть, що ні. Так само й ми, коли ми кандидати, маємо тільки одну спробу зробити перше враження. Але хочу додати, що для мене особисто важлива атмосфера на інтервʼю, якщо інтерв’юер буде людяним — я буду собою. Якщо буде з позиції допиту/анкетування — закриюсь. Бо там дійсно пофіг, хто ти є, важливо, щоб ти гарно соціально-бажані відповіді видавав. Професійні рекрутери зустрічаються, звісно, але не так багато, як очікувалось. Можу на пальцях однієї руки згадати рекрутерів і наймаючих менеджерів, із якими було дійсно приємно спілкуватись, навіть якщо ми не пішли далі», — розповіла про свій досвід HR Generalist Лана Зотке.
«У мене є і позитивний досвід спілкування з рекрутерами. Але це, на жаль, до того малий відсоток, що коливається десь у межах статистичної похибки. І це, на жаль, часта історія. Я думаю, що людям варто говорити про це й говорити всюди. Щоб керівники більш уважно слідкували за процесом наймання. Щоб адекватні та професійні рекрутери ставили на місце й виховували своїх недолугих колег. Бо зараз маємо печальну печаль. Люди з досвідом і високим професійним рівнем або місяцями оббивають пороги, або, як вже пощастить влаштуватись, опиняються в колективі балакунів. Бо рекрутери відбирали на показ керівництву тих, хто гарно говорить, незважаючи на те, чи гарно вони працюють», — написала Senior Game Artist / Concept Artist Катерина Вишнякова.
HR Assistant/Recruiter Тетяна Крижановська каже: «У мене з non-tech вакансіями оце біда, бо дуже рідко прям є кандидати, які можуть себе круто презентувати та „продати“. Майже за два місяці було тільки декілька людей, які яскраві були, і ми заслуховувались на онлайн-співбесіді, навіть сміялись до сліз, бо якась фраза — і це було влучно й доречно. Але все одно у всіх випадках ми „копали“ вглиб — про досвід і навички».
«Передивившись і перечитавши чимало рекомендацій на тему, як потрапити та пройти співбесіду, думка про квест „Сподобайся рекрутеру“ виникала не раз», — зізнається Data Analyst Валентина Личко.
«Щоб „перевірити, що реально можуть“, потрібно давати гарне й цікаве тестове або ассесмент. Не всі роботодавці готові цим заморочитись», — переконаний HRD Костя Ткаченко.
Роман Онищенко, Agile Leader своєю чергою вважає, що оцінювати неупереджено — це навичка, з якою треба працювати. «Не знаю, чи є вона в програмі навчання та тренування рекрутерів. А так узагалі це нормальний людський патерн — здобути емоцію й далі підкріплювати, шукаючи підтвердження, чому кандидат сподобався, або навпаки, та ігноруючи всю інформацію, що буде не відповідати меті», — упевнений він.
