Вікторія ГорбікТаке життя
8 грудня 2021, 10:00
2021-12-08
Українка пройшла сім співбесід, виконала тестове й отримала оффер від Coinbase, але так і не стала її співробітницею. Що пішло не так?
Про роботу у великих транснаціональних корпораціях мріють багато. Зазвичай це шанс отримати бажану зарплату, переїхати в інше місто або попрацювати над крутим проєктом і прокачати нові скіли. Але чи буде отриманий оффер гарантією довгоочікуваного місця? І що може перешкодити їм скористатися? Ми поспілкувалися з українкою Маріанною Тинчук і дізналися, чому, навіть проживаючи в Польщі, вона так і не стала співробітницею Coinbase, яка зробила їй офіційний оффер.
Про роботу у великих транснаціональних корпораціях мріють багато. Зазвичай це шанс отримати бажану зарплату, переїхати в інше місто або попрацювати над крутим проєктом і прокачати нові скіли. Але чи буде отриманий оффер гарантією довгоочікуваного місця? І що може перешкодити їм скористатися? Ми поспілкувалися з українкою Маріанною Тинчук і дізналися, чому, навіть проживаючи в Польщі, вона так і не стала співробітницею Coinbase, яка зробила їй офіційний оффер.
Від конференцій до support
30-річна Маріанна Тинчук народилася в Дубно Рівненської області та отримала ступінь бакалавра в Київському авіаційному університеті за спеціальністю «Міжнародні відносини та міжнародний туризм». Продовжити навчання дівчина вирішила в Польщі, де отримала ступінь магістра і залишилася працювати в польських представництвах транснаціональних корпорацій.
Маріанна Тинчук (Фото з особистого архіву)
В її резюме — компанія-аутсорсер Majorel (раніше Arvato), постачальник послуг для Google, і робота в Uber в якості Quaity Manager. Зараз вона Complaints and Quality Lead в компанії Revolut, співзасновник компанії — українець Влад Яценко, він же СТО компанії.
Але бажання Маріанни переїхати в Західну Європу змусило її шукати нові варіанти. І дівчина подавалася на вакансію Quality Manager в міжнародну платформу з торгівлі криптовалютою Coinbase з офісом в ірландському Дубліні.
Три тижні Маріанна виконувала тестові завдання і проходила співбесіди. Втім, не так і довго, якщо врахувати, що інтерв’ю з різними потенційними начальниками і рекрутерами було цілих шість.
«Коли всі етапи були пройдені, мені подзвонили і сказали, що на позицію я не проходжу», — згадує Маріанна.
Аутбординг в IT: Як айтішників проводжають при звільненні. Три приклади
Але через місяць дівчині знову подзвонили з Coinbase і сказали, що відкрилася додаткова вакансія такого ж фахівця, і Маріанна може її зайняти, якщо пройде ще одне інтерв’ю. «Мені пообіцяли, що фідбек від шести попередніх співбесід і виконаного тестового завдання буде врахований», — сказала вона.
Так, після чергового інтерв’ю в середині листопада дівчина отримала довгоочікувану відповідь про те, що пройшла на позицію Quality Manager в ірландську Coinbase.
Але на цьому пригоди українки в пошуках роботи в європейській компанії тільки починалися.
Маріанна Тинчук (Фото з особистого архіву)
Візове протистояння
Річ у тому, що Маріанні необхідна була віза для роботи за кордоном. І міжнародна практика така, що візову підтримку зазвичай надає роботодавець. «При заповненні заявки для здобувача на будь-яку позицію в міжнародних корпораціях обов’язково вказується, чи потрібна кандидату підтримка в оформленні візи та релокація», — поясняє Маріанна.
Обговорюючи з рекрутером необхідність оформлення візи й заповнюючи вислані ним документи, дівчина була впевнена, що скоро працюватиме на довгоочікуваному місці. «Ми проговорювали це питання, і я заповнювала формуляри на візову підтримку», — ділиться дівчина.
Але через пару днів українка отримала лист від Coinbase, де було написано, що компанія не буде займатися оформленням візи, і такий саппорт запропонувати не можуть. Ніяких пропозицій щодо висилки запрошення або інших підстав на оформлення візи також не було.
«Закінченням діалогу були слова: ми вам зателефонуємо, якщо щось зміниться, — іронізує Маріанна, — але після такого гайда я навряд чи буду у них працювати».
10 історій про те, як проходять п’яні, несподівані, релігійні та випадкові співбесіди в IT
Хочете виїхати за кордон? Ось три важливі поради
Для того, щоб убезпечити себе від подібних неприємностей, Маріанна дає кілька порад українцям, які хочуть співпрацювати з міжнародними компаніями:
По-перше, в запиті на заміщення вакансії обов’язково потрібно вказати, що необхідна візова підтримка і релокація.
«У формулярі, який просять при цьому оформити, найчастіше є ці поля для заповнення, але краще все-таки звернути на це окрему увагу», — каже дівчина.
По-друге, на першому ж інтерв’ю з рекрутером обов’язково потрібно уточнити питання з оформлення візи і конкретизувати всі інші ключові моменти за умовами співпраці до проходження основних інтерв’ю. Це стосується і коригування бажаної заробітної плати з умовами життя в тому регіоні, куди планується переїзд. Таке обговорення збереже час і здобувачеві, і компанії в разі, якщо ще на старті з’ясуються нестиковки.
«Ніколи не потрібно покладатися на те, що тут буде так, як і в більшості компаній. Навіть якщо вам здається, що і так все зрозуміло, краще перепитати», — каже Маріанна.
По-третє, після підтвердження проходження на обрану вакансію потрібно запросити оффер в друкованому варіанті й спокійно його вивчити. Ще раз перевірити, що умови співпраці підходять. Тут вже мова йде не тільки про ключові і глобальні умови, але і про більш дрібні та конкретні. Наприклад, на якій техніці може працювати здобувач, який буде офіс і робоче місце, чи буде в офісі кава і плюшки, ну і інші додаткові нюанси.
«Так, якщо заглиблюватися в деталі, оффер не має юридичної сили, але він повинен містити ті пункти, які будуть прописані в контракті. А значить їх можна буде узгодити заздалегідь», — пояснює Маріанна.
Айтішник з Нідерландів живе в українському селі, вирощує кіз та овочі й успішно працює в EPAM. Ось його історія
dev.ua продовжує розповідати історії айтішників-іноземців, які переїхали в Україну й облаштувалися тут. Сьогоднішній герой — гість з Нідерландів, який вже півроку працює інженером із розробки програмного забезпечення в EPAM. Мало того, замість галасливого мегаполісу він обрав невеличе селище на Херсонщині й щасливо живе і працює там. Ось його історія.
В Одесі відправили під домашній арешт білоруського айтішника. Його звинувачують у причетності до спецоперації, нібито спланованої українськими спецслужбами, і вимагають екстрадиції до РФ
«В команді немає бізнес-аналітиків чи тестерів. Розробник тут відповідає за все». Історія харківського айтішника, який працює в канадському офісі Amazon
Євген Іванов — айтішник з Харківщини. Він не уявляє життя без програмування. Розвиваючись в улюбленій справі, наш герой успішно пройшов співбесіду до американського техгіганта Amazon. І переїхав жити та працювати до Канади. Через які випробування пройшов Євген, читайте в нашому матеріалі.
«Я простояв у черзі близько трьох годин, у вузькому коридорі з купою людей!» Двоє румунів переїхали в Україну і працюють в геймдеві. Як їм тут живеться
Релокація в іншу країну — це завжди великий виклик, стрес і маса нових вражень. Навіть якщо це країна — сусід.
dev.ua поговорив з двома експатами з Румунії, які переїхали в Україну і працюють в міжнародній геймдев-компанії. Вони розповіли, що бісить іноземця в Україні, як тут розважаються і як працюють. Загалом, поговорили й про зарплати, і про алкоголь, і про українське IT.
Текст перекладено з англійської.
и зачем было мурыжить человека, если с самого начала было понятно, что ей нужна визовая поддержка (
терпеливая девочка....