Стрічка

У травні 2021 року, обмірковуючи вивід на ринок нового медіапроєкту, ми невеличкою командою сиділи в коворкінгу в центрі столиці, і, вдивляючись у панорамне вікно 29 поверху, обговорювали перспективи.  — Ну, якщо війна почнеться, то звідси буде все добре видно, — казав нібито жартома тоді співзасновник dev.ua.  Напередодні самої війни ми переїхали в інший офіс. І вже там, розуміючи, що щось точно буде, усі зійшлися на думці про те, що війна якщо й буде, то переважно цифрова — кібервійна технологій. А вже за кілька днів усі ми зрозуміли, наскільки помилялися. 

DevOps/Site Reliability Engineer Костянтин Хомко запитав спільноту про потенційний вихід з IT-галузі й альтернативу нинішній діяльності. Його допис у LinkedIn зібрав понад 100 коментарів. То про що мріють айтівці? 

Роман Томера — криптоблогер, який в індустрії з 2017 року. Він відомий тим, що, як сам стверджує, продав свою власну квартиру в Києві за більше ніж $100 000, щоб вкласти гроші в крипту. На цьому Роман не зупинився й торік уже продав BMW, щоб знову ж таки інвестувати в криптовалюту.

16-річна школярка, яка цікавиться програмуванням і планує розвиватися в IT-сфері, запитала в айтівців у Threads, який шлях їй обрати: курси чи університет із класичною академічною освітою. Що радять досвідчені айтівці? 

Після початку повномасштабного вторгнення команда українських інженерів-волонтерів зіткнулася з новим викликом: масоване використання ворожих безпілотників на полі бою. Для протидії цій загрозі у 2022 році ентузіасти взялися за розробку перших антидронових рушниць на найпоширеніших частотах (2,4 ГГц, 5,8 ГГц та 900 МГц). Однак із часом противник почав використовувати нестандартні частоти, а для покриття нових діапазонів доводилося додавати модулі, що робило рушниці громіздкими та скорочувало час їх автономної роботи. Стало очевидно: потрібне якісно нове рішення з більшим радіусом дії та гнучкішим функціоналом.

Junior Project Manager Валерія Золотарьова розповіла в LinkedIn про недоброчесного роботодавця, що не розрахувався з командою за зроблену роботу. У коментарях айтівці пишуть, що це вже не вперше — такі «розставання» з командами схожі на відпрацьовану схему. Розповідаємо деталі. 

За більш ніж три роки з моменту широкомасштабного вторгнення український інтернет пройшов чи не найбільше випробування за всю свою та світову історію. Ми звикли мати доступ в інтернет завжди і всюди, не задумуватися звідки він береться в смартфоні, але на сьогодні більшість користувачів уже має розуміння різниці у швидкості, стабільності і якості між проводовим, мобільним і супутниковим типом доступу.

Новий стартап чи тривалий проєкт, внутрішній чи на аутсорсі — у будь-якому ІТ-проєкті команда стартує з естімейту — оцінює необхідні ресурси, витрати й терміни виконання робіт. Цим можуть займатися різні фахівці: бізнес-аналітики, sales-менеджери, продуктові і проєктні менеджери, а також безпосередні виконавці задач — розробники, дизайнери, тестувальники, DevOps’и тощо.

Які негативи несе монополізація будь-якої сфери — пояснювати зайве, це очевидно навіть людям без профільної економічної освіти. Авжеж, багато нюансів залежать від конкретного домену, але базово — ризики одні й ті ж.  Поговоривши з низкою експертів та учасників українського govtech-ринку — як публічно, так і off rec — журналіст dev.ua почув низку історій про те, як українські державні органи опинилися в монопольній залежності від тих компаній, які постачають їм ПЗ, а також розробляють і обслуговують спеціалізовані ІТ-системи.

Користувач із ніком maximalist14 запитав у спільноти: «Програміст як професія вже все? Чи це ще синонім успіху?» Десятки коментарів свідчать про не дуже натхненні настрої айтівців.