Віцепрем'єр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров натякнув на розробку технології, пов’язаної з дронами, яка може стати «геймченджером» у війні з росією.
Віцепрем'єр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров натякнув на розробку технології, пов’язаної з дронами, яка може стати «геймченджером» у війні з росією.
Про це йдеться в дописі Міністерства цифрової трансформації. У ньому відзначається, що дрони вже стали геймченджерами війни й наразі перетворилися на зброю, що знищує російську техніку за мільйони доларів. У Мінцифри нагадали, що за три роки кількість компаній, яка займається дронами, зросла із 7 до 500.
«Завдяки цьому кількість нових defense tech-розробок щодня зростає, і вже в роботі нова секретна технологія, яка теж повʼязана з дронами. Це новий геймченджер технологічної війни, який змінить хід бойових дій. І що швидше ми масштабуємо оборонну інновацію, то більше переваги отримаємо на полі бою», — стверджують у Мінцифри.
У міністерстві посилаються на слова Михайла Федорова й відзначають, що цей «технологічний геймченджер вже існує»; подробиці про нього обіцяють розкрити «вже скоро».
Однією з таких технологій може бути «рій дронів», про який вже давно говорять експерти. Восени 2024 року кластер Brave1, Міноборони, Мінцифри, Генштаб і Нацгвардія вже проводили випробування за участі 17 команд виробників, 7 з яких представили свої напрацювання технології рою дронів, а ще 10 — керованих боєприпасів.
Також минулого року один із київських розробників БпЛА Сергій Крупієнко розповідав, що незабаром його компанія випустить на передову нову раніше небачену розробку — штучно створений «рій» із семи дронів, здатних взаємодіяти один з одним і підривати танки, а також шпигувати за противником.
Появи подібної технології в Україні очікували саме у 2025 році. Вітчизняні розробники вже мають продукти, які можуть групувати по 10–15 дронів. У перспективі це може бути близько 100 «пташок».
Мова йде не лише про об'єднання не лише дронів, а й наземних і літальних апаратів. Це будуть не лише FPV, а й дрони-розвідники, що комунікуватимуть із наземними платформами, зазначав заступник голови Мінцифри Олександр Борняков.
Дрони інформуватимуть наземні платформи про цілі, непомітні для роботів через особливості рельєфу. Далі платформа буде рухатися в заданому напрямку або самостійно наводитися на об'єкт. Водночас дрони в повітрі розподіляють між собою цілі та діють автономно в межах певного квадрата.
Раніше український надводний безпілотник Magura V5, створений для ураження ворожих кораблів та берегових об’єктів, отримав новий апгрейд, який дозволяє йому діяти разом із «роєм» дронів-приманок. Це перевантажує російські системи оборони, дозволяючи основним ударним апаратам пройти до цілі.
Серед українських ШІ-розробок для об'єднання дронів у групи — ШІ-система під назвою Styx українського стартапу Swarmer, яка керує мережею розвідувальних та ударних дронів.
«Що стосується роїв — це гаряча технологія, працюємо над 5 MVP. Технологія групового застосування дронів більш ефективна, один оператор здатен буде керувати не одним БпЛА, а цілою групою», — розповідала у лютому 2025 року керівниця оборонного кластера Brave1 Наталія Кушнерська.
За словами Кушнерської, серед технологій-геймченджерів на фронті, які фінансували у Brave1, у 2023 році був окопний РЕБ, а у 2024 наземні роботи та боєприпаси для дронів. У 2025 рік ним може стати ракетна програма, але «повітряні дрони залишаються базою».
Влітку 2024 року віцепрем'єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що оборонний кластер Brave1 почне видавати гранти для компаній, які займаються ракетними програмами.
«У нас є навіть спецпроєкт, про нього я поки не буду говорити, але він пов’язаний із ракетними програмами, і в цьому році будуть сотні грантів для компаній, які займаються цим напрямком», — сказав очільник Мінцифри.
Оскільки в тизері йдеться про технологію, пов’язану з дронами, можливо мається на увазі завершення розробки нового ракети-дрона, з підвищеною дальністю або ж іншими перевагами. Уперше Україна застосувала подібну зброю 24 серпня 2024 року, вразивши ракетою-дроном «Паляниця» ціль на окупованій росіянами території. Президент назвав її зброєю «абсолютно нового класу».
Віцепрем'єр-міністр та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповідав, що вартість виробництва нових ракет-дронів «Паляниця» складає менш як $1 млн, і військові звертаються до приватного сектору, щоб ще більше знизити собівартість виробництва.
Пізніше Володимир Зеленський також передав Силам оборони України першу партію новітніх ракет-дронів «Пекло» з дальністю ураження 700 км і швидкістю 700 км на годину. Зазначалося, що за своєю ефективністю українські ракети-дрони не поступаються окремим видам російських крилатих ракет, натомість значно дешевші.
У квітні 2025 року стало відомо, що в Україні створили ракету-дрон «Барс» з дальністю до 800 км. Зазначалося, що «Барс» — це розробка не державних, а приватних виробників, яка належить до класу ракет-дронів. За словами інсайдера, параметри «Барса» найбільше нагадують ракету-дрон «Пекло».
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін під час брифінгу «Українська зброя 2024» згадував «Барс» під час переліку українських ракет: «Пекло», «Паляниця» й «Рута». Також відомо, що українська команда інженерів-волонтерів розробляє ракету «Трембіта», яка може долетіти до москви.
Однією з технологій, що може змінити війну росії проти України, може стати масове виробництво дронів-перехоплювачів, які збиватимуть ірансько-російські Shahed/Герань, що сотнями ледь не щоночі тероризують українців.
Подібні БпЛА розробляють одразу кілька західних компаній. Наприкінці 2024 року у Brave1 розповіли, що українські оператори керували дроном Tytan від німецького виробника Tytan Technology, щоб особисто перевірити його можливості. Цей БпЛА призначений для перехоплення російсько-іранських дронів Shahed та ворожих розвідувальних безпілотників й може керуватися зі Steam Deck.
Ще раніше повідомлялося, що дві американські техкомпанії IronNet та Asterion Systems створили систему протидії БпЛА, яку називають потенційним «геймченджером» у війні росії проти України. Оборонна мережа формується шляхом поєднання системи кібербезпеки Iron Dome від IronNet, яка забезпечує виявлення кіберзагроз у режимі реального часу, з технологією протидії безпілотникам Hitchhiker від Asterion. Система призначена для нейтралізації ворожих дронів.
Саме дронам протистоятиме Hitchhiker — швидкісний безпілотник-перехоплювач з електричним приводом, призначений для знищення ворожих дронів, таких як іранський Shahid, більш економічно ефективно, ніж традиційні оборонні системи, такі як дорогі ракети Patriot.
Крім того, шведський стартап Nordic Air Defence розробив платформу Kreuger 100, яка запускає надзвичайно малі дрони для перехоплення ворожих БпЛА. Їх можна запускати з ручного пристрою або компактної наземної системи, і вони здатні протистояти російським розвідувальним дронам «Орлан-10» й іранським дронам-камікадзе Shahed.
Безпілотники для протидії російським дронам-камікадзе виробляють й українські розробники. У квітні було продемонстровано дрон-перехоплювач, що може літати на максимальній висоті 5 км і розганятися до швидкості 200 км/год, а максимальна висота польоту — 5 км. Зазначається, що це найуспішніший перехоплювач «шахедів», який збив вже понад 20 таких «БпЛА».
Найбільше відомо про «мисливця на шахедів» Sting від української компанії Wild Hornets, який може літати зі швидкістю понад 160 км на годину та підійматися на висоту близько 3 км. Згодом компанія показала тестування нової версії дрона Sting, яку в соцмережах порівняли з винищувачем зі Star Wars. Оновлений БпЛА розвинув швидкість понад 200 км на годину.
Нещодавно «Дикі шершні» вперше показали відео перехоплення «шахеда» дроном Sting:
Технологія передачі даних оптоволокном далеко не нова — її вже не перше десятиліття використовують як частину оптоволоконних шнурів, через які проходить Інтернет-з'єднання. Але війна в Україні «вдихнула» в технологію «нове життя» і наразі оптоволоконні дрони активно використовуються російськими окупантами та Силами Оборони.
Головна причина популярності оптоволокна на фронті — неможливість заглушити його РЕБ-системами. Напряму розірвати оптоволоконний дріт дуже складно, хоча коли він починає загинатися, чіпляючись за перешкоди, це може обірвати зв’язок.
Взимку минулого року повідомлялося, що росіяни випереджають українських розробників на 3–4 місяці при умові, що їм вдасться зрівнятися у виробництві. Тоді в кластері Brave1 відзначали, що над створенням дронів на оптоволокні працюють понад 25 команд інженерів, і близько 10 з них готують документацію для кодифікації своїх розробок.
20 травня компанія 3DTech стала першим українським розробником, який завершив процедуру кодифікації лінійки оптоволоконних безпілотних авіаційних комплексів «Хижак REBOFF» у Міністерстві оборони України. Цього дня також стало відомо, що група народних депутатів розробила два законопроєкти для звільнення від оподаткування митними платежами оптоволокна, що ввозиться в Україну для виробництва БпЛА.
Раніше Кирило Верес, командир батальйону «К-2» 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, не погодився з твердженням, що 2025 стане роком наземних роботизованих систем. На його думку, це буде рік «оптоволокна».
