Війна змусила багатьох людей кардинально змінювати своє життя, фах і сферу діяльності. 2022 рік і повномасштабна війна підштовхнула Андрія Яковлєва у 34 роки шукати себе й усі дороги привели його до IT і він став Frontend developer. Скільки вже світчер-джун шукає роботу та які пропозиції отримував він розповів для рубрики «Що болить джуну».
Війна змусила багатьох людей кардинально змінювати своє життя, фах і сферу діяльності. 2022 рік і повномасштабна війна підштовхнула Андрія Яковлєва у 34 роки шукати себе й усі дороги привели його до IT і він став Frontend developer. Скільки вже світчер-джун шукає роботу та які пропозиції отримував він розповів для рубрики «Що болить джуну».
У Київ я переїхав із Донецька в далекому 2014 році, де навчався в Донецькому національному університеті. Тоді я вивчив «Менеджмент організацій та адміністрування». Згодом побудував успішну кар’єру у сфери туризму, займався розвитком франчайзингу й управлінням проєктами. Окрім цього закуповував у Нідерландах і торгував квітами гуртом і в роздріб.
З IT я познайомився у 2016 році, коли став проєктним менеджером додатка. Моя ідея полягала в тому, щоб розробити мапу, яка буде максимально деталізована та працювати офлайн. Набрали команду, але через брак досвіду та ще багатьох факторів проєкт не «злетів». Але думки залишитись в техіндустрії залишились.
Після цього ще через 2 роки я познайомився з HTML. Мені здавалось крутою ідеєю просто зайти на сайт, скопіювати HTML-розмітку — і вуаля, в мене такий самий готовий сайт. Тоді я ще не знав, що таке CSS, JavaScript тощо. І, подивившись на перемотці кілька уроків по HTML, скопіював HTML та отримав тільки HTML. Такий от факап.
І ось 2022 рік. Повномасштабна війна. Я вирішую, що хочу знайти себе. Три тести по кілька годин кожен і в мене на руках перелік спеціальностей, які за психотипом якнайкраще мені підходять. Я обираю близько семи й починаю їх вивчати ближче, проходжу «тест-драйв» і зупиняюсь на тому, що мені найбільше сподобалось.
І спочатку це був вебдизайн. Я подивився безоплатний курс з UI/UX, але це мені не зайшло. До Frontend було ще кілька місяців розуміння, що мені подобається код, цифри й алгоритми більше, ніж моя фантазія. У школі GoIT пройшов ознайомчий чотириденний курс із дизайну, фронтенду, проджекту та тестування.
Важко сказати, чи я взагалі вже в IT, бо першу роботу ще не отримав. З моменту навчання на курсах «Фрилансер по життю» у вересні 2022 до нашого часу пройшло 2 роки. Важко було повноцінно навчатися й поєднувати це з роботою. Але головне — мета! Тому мій повноцінний дебют попереду. І перше замовлення я вже отримав.
Окрім «Фрилансера по життю», я навчався у WebStar на курсі основи JavaScript. Зараз навчаюсь у Harvardx (онлайн шкода в Гарвардському університеті), на курсі основ комп’ютерного програмування та планую навчання в Університеті Хельсинки на онлайн-курсі Fullstack Open.
Активним пошуком роботи займаюсь останні три місяці, але жодної пропозиції ще не отримав. Навіть на інтерв’ю не кликали. Надіслав приблизно на пʼять вакансій і всюди було глухо, тому зосередився на створенні портфоліо й роботі на UpWork.
Але є одне велике АЛЕ. Я припустився помилки, яку інколи допускають новачки й радять не допускати досвідчені розробники. Я подавався на ті вакансії, які:
Тому оминав вакансії з вимогами на кшталт «один рік досвіду» чи «знання певного стека». У мене є знайомі та друзі рівня senior, до яких я звернувся за допомогою й порадами з приводу пошуку роботи. А також не вагаюсь питати в незнайомих людей, які, на мою думку, розуміються в програмуванні. Як вони мені потім пояснили — потрібно подаватись на вакансії за покликом душі, а не розуму, тобто на все підряд і тоді буде щастя.
На жаль, не маю ще першої зарплати, щоб на особистому досвіді дискутувати на тему того, скільки варто платити джунам, тому можу просто поділитися думками. А вони прості:
Сукупність всього цього дорівнює «більша зарплата». І що старанніше розвивати себе, то очікування будуть зростати.
Особисто я готовий стартувати із зарплати $500. Менше не бачу сенсу, бо в мене сім’я, потреби вже давно не як у студента. Я готовий працювати над собою та розширювати знання, але погодитись на мінімальну зарплату — дуже важко.
Я поки не був на співбесідах, бо ще не кликали, тому про технічні завдання, на жаль, не розповім.
Але можу сказати про те, що, на мою думку, стопорить:
Розвиток, комфорт, активність. Три складові для мене, які важливі в компанії. Іноді здається, що це банальні слова, але подумаймо, наскільки важливий розвиток у компанії? Це першочергово.
Що більше ти будеш розвиватись, проходити курси, працювати з цікавими проєктами, брати участь в семінарах, конференціях, тим більше буде від тебе користі у компанії. У компанію, де також цінують комфорт. Це не тільки про подушки на стільцях і пундики, це атмосфера, колектив, дружність, корпоративи й, авжеж, пундики.
Хочеться йти на роботу з радістю, а не як на каторгу, де найбільша активність це обговорення директора на кухні. Цю енергію можна спрямувати на іншу активність. Ігри, зустрічі, конференції, цікаві проєкти, які міняються і розвиваються. У деяких компаніях, інколи здається, що світ зупинився. Що, окрім роботи, КПІ та мітінгів нічого більше немає. Але ж є, все залежить від керівника. І я впевнений, що в моїй компанії мрії буде все це!
