💳 Trustee Plus: розраховуйся криптою за допомогою платіжної картки. Ліміт: 50 000 євро 🚀

«Звучить гарно», але «диявол у дрібницях». Що думають виробники дронів про нову грошову підтримку, яку Київрада анонсувала для виробників БПЛА

За день до закінчення травня Київрада прийняла рішення, згідно з яким виробники БПЛА можуть отримати фінансово-кредитну підтримку коштом міського бюджету. dev.ua спитав у виробників БПЛА, як це рішення може вплинути на них, чи готові вони працювати в таких умовах і які ризики бачать. Спойлер — у відповідях здебільшого обережність.

Залишити коментар
«Звучить гарно», але «диявол у дрібницях». Що думають виробники дронів про нову грошову підтримку, яку Київрада анонсувала для виробників БПЛА

За день до закінчення травня Київрада прийняла рішення, згідно з яким виробники БПЛА можуть отримати фінансово-кредитну підтримку коштом міського бюджету. dev.ua спитав у виробників БПЛА, як це рішення може вплинути на них, чи готові вони працювати в таких умовах і які ризики бачать. Спойлер — у відповідях здебільшого обережність.

Що пропонують у Київраді

30 травня, Київрада внесла зміни та доповнення до Положення  програми фінансово-кредитної допомоги малого і середнього бізнесу від 2017 року. Цим рішенням рада звузила коло отримувачів фінансової допомоги до підприємств, що працюють по КВЕД 2010 секція С «Переробна промисловість», клас «Виробництво повітряних і космічних летальних апаратів, супутнього устаткування». Воно діє на період воєнного стану та 90 календарних днів після. 

Прийняття цього проєкту рішення потребує додаткового фінансування з бюджету міста Києва на 2024 рік у розмірі 60 млн грн. Міський бюджет компенсуватиме виробнику 99% суми відсотків по кредиту, який погодить йому банк-партнер. Виробник має вкласти в проєкт не менш ніж 20% його загальної вартості.

Кредит можна взяти лише на придбання устаткування та інших засобів виробництва, придбання і будівництво приміщень для виробничих потужностей. 

Серед партнерів наступні банки: «Прокредит банк», «Укргазбанк», «Ощадбанк», «Кредитвест банк», «Кредобанк», «Приватбанк», «Глобус», «Банк Восток», «Банк український капітал», «Таскомбанк», «Комерційний Індустріальний Банк», «Укрексімбанк», «МТБ Банк» та «Банк інвестицій та заощаджень».

«Диявол у дрібницях»

Дехто з виробників утримався від коментарів, бо вважає, що подача на такі програми потребує часу, і всі підводні камені будуть зрозумілі лише в процесі. Наприклад, Максим Левківський, співзасновник волонтерської організації виробників дронів та інших пристроїв широкого призначення «Інженерний корпус», зауважив, що ініціатива хороша і виглядає як чудова можливість. Але за його словами, чи буде нею користуватись «Інженерний корпус» — ще невідомо, бо все треба зважувати. 

«Звучить гарно», — сказав, почувши про ініціативу Андрій Влох, засновник та інвестор Robotrack. Проте, і він сумнівається, що ж буде на практиці. «Наприклад, я замовлю деталі на дрони на 1 млн грн, з них своїх коштів витрачу 200 000 грн, а банк дасть кредит 800 000 грн, місто його погасить одразу?» — ставить питання виробник.

Олександр Чендеков, колишній керівник компанії «Укрджет» (виробник БПЛА «Бобер») та співзасновник стартапу FoxFour.ai, вважає, що суттєві зміни навряд чи відбудуться. «Держконтракти авансуються, тому ініціатива принципово ситуацію не змінить», — говорить він. Крім того, за словами виробника, треба дивитися детально на умови програми, бо — диявол у дрібницях. З ним погоджується і Максим Левківський, за його словами, ризики, напевно, стануть зрозумілі під час підготовки договору.

На питання, чи готова компанія, як виробник дронів, працювати на запропонованих умовах фінансово-кредитної підтримки, Ігор Криничко, голова наглядової ради виробника БПЛА Skyassist, відповів, скоріше ні, чим так. 

«Адже насправді — це банківський кредит на дуже непоганих умовах. Але, кредит з усіма умовами, які зазвичай пропонують банки. Тобто багаторічна прибуткова діяльність, ліквідна застава, великі фінансові обороти тощо», — говорить керівник Skyassist. 

Якщо «дивитись ширше»

Рішення Київради можна сприймати або як окремий факт, або ж дивитись ширше, системно, як пропонує Юрій Домбровський, директор і співзасновник школи SpecAero, директор, співзасновник «Юкрейн Роботікс», розробник БПЛА «Шкіпер». За його словами, як окремий факт — це рішення цікаве. «Нарешті, хоч якийсь рух можновладців на зустріч виробникам БПЛА в умовах війни. Принаймні виглядає таким», — говорить Юрій. Але, за його словами, якщо дивитись ширше, то видно наступні складнощі:

  1. По-перше — прийняте рішення гарне та потребує додаткового фінансування. А цього фінансування може і не бути. Вірогідність того чи будуть ці додаткові кошти, мабуть, знають у самій Київраді. І, якщо шанси мізерні, то рішення чистий популізм.
  2. По-друге, це мізерні кроки на фоні можливих і потрібних, які б державні органи влади й ОМС мали б здійснити вже рік назад.
  3. По-третє, саме у цьому контексті, таке рішення Київради сприймається ще і як крок політичної конкуренції між центральною владою та Київською міською — ну, щоб на фоні системної бездіяльності центральної влади спробувати продемонструвати бодай якусь ефективність в цьому напрямку на рівні столиці. У цілому, якщо і так, то це теж добре. Можливо, політична конкуренція лише і може бути рушієм тямущих рішень в нашій країні.

Але, за словами виробника, якщо пан Кличко активізує політику підтримки виробників, то це, безумовно прогресивний підхід, який підштовхне й інших можновладців до таких кроків.

«Спостерігаємо. Ми завжди відкриті до співпраці й будемо раді залученню у розбудову підтримки й навчальних центрів операторів БПЛА і виробничих цехів», — підкреслив Юрій Домбровський.

Крім того, говорячи про інші складнощі програми, як пояснює Ігор Криничко, кошти потребують насамперед молоді підприємства, які розробляють щось нове, а відповідно, не мають нерухомість для застави (банки обладнання не беруть), великі фінансові обороти тощо. Тобто ці кредити, хоч й дуже дешеві, не для молодих компаній. 

«На жаль, у нас і досі відсутні інвестиційні банки. Ми все ще маємо просто великі ломбарди. Тобто така пропозиція підходить виключно для достатньо великих та спроможних компаній. Я не бачу, щоб така форма допомоги могла дати поштовх для якогось розвитку молодим і перспективним командам», — підкреслює він. За його словами, в цій ініціативі він бачить більше допомогу фінансовим установам, а не розробникам інноваційних рішень.

Варіанти та пропозиції

Набагато більше користі було б, якщо такі кошти пішли не на гарантовані прибутки банківської сфери, а на грантові програми для розробників, говорить Ігор Криничко. «Колись міністр Фьодоров казав про необхідність „сіяти гроші“. Це була правильна думка. Навіть якщо з 10 проєктів тільки 1 дасть перспективне рішення, завдання такої програми буде виконане», — акцентує він. Тому з державницької погляду, як підкреслює виробник, ці кошти мають піти у високоінтелектуальні галузі у вигляді грантів.  

Крім того, вже давно можна і треба було б, як пропонує Юрій Домбровський:       

  • надавати державну допомогу у закупівлі й доставці компонентів на дрони й БПЛА з тим, щоби робити це централізовано, швидко і з меншими витратами грошей і часу на логістиці та митниці;
  • сфокусувати місцеві бюджети на розбудові виробничих потужностей, бо це і розвиток індустрії на потреби фронту, і робота для мешканців / ветеранів бойових дій, і податки в місцевий бюджет тощо;
  • формувати й реалізовувати політику грантової підтримки інноваційних технологічних стартапів / розробок;
  • врешті можна було вже доєднувати тямущих дієвих виробників у щось на кшталт консорціуму комунальних підприємств та через це, бронювати, працівників інженерно-технічного напряму. 
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
«Чому до військових потрапляє відвертий брак?». Марія Берлінська ініціює інженерну ставку при президентові. Ось список питань які виробники БПЛА хочуть поставити Зеленському
«Чому до військових потрапляє відвертий брак?». Марія Берлінська ініціює інженерну ставку при президентові. Ось список питань, які виробники БПЛА хочуть поставити Зеленському
По темi
«Чому до військових потрапляє відвертий брак?». Марія Берлінська ініціює інженерну ставку при президентові. Ось список питань, які виробники БПЛА хочуть поставити Зеленському
«З бронюванням все шкереберть як і більшість процесів які адмініструє держава». Як на виробників дронів вплинули полегшення бронювання для ОПК
«З бронюванням все шкереберть, як і більшість процесів, які адмініструє держава». Як на виробників дронів вплинули полегшення бронювання для ОПК
По темi
«З бронюванням все шкереберть, як і більшість процесів, які адмініструє держава». Як на виробників дронів вплинули полегшення бронювання для ОПК
Засновник столичної майстерні що виготовляє 5000 FPV-дронів на місяць вважає що Україна може локалізувати виробництво за пів року. Як влаштована українська індустрія БПЛА — великий репортаж WIRED
Засновник столичної майстерні, що виготовляє 5000 FPV-дронів на місяць, вважає, що Україна може локалізувати виробництво за пів року. Як влаштована українська індустрія БПЛА — великий репортаж WIRED
По темi
Засновник столичної майстерні, що виготовляє 5000 FPV-дронів на місяць, вважає, що Україна може локалізувати виробництво за пів року. Як влаштована українська індустрія БПЛА — великий репортаж WIRED
Читайте також
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
Про важливість безпілотників та, відповідно, операторів вже говорять дуже багато та скрізь. Військові чекають, що штати БпЛА в бригадах мають розширити, особливо після оголошення створення «Сил безпілотних систем».   До переліку із зібраних нами закладів, які навчають операторів БПЛА, додалась ще одна 23-тя в цьому списку школа. Додаємо школу операторів USMT та оновлюємо інформацію по іншим закладам. Якщо ви знаєте, хто ще навчає пілотів для безпілотників, пишіть на пошту [email protected]. (оновлений текст від 22 липня 2022)
23 коментарі
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два.  Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.  Раніше він розповів  журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України. (текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.  Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense. Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600. (текст від 17 травня 2022)
1 коментар
«Фактично ми відкотилися на 3 роки». Засновник EasyPay про те, яку ціну заплатив український платіжний сервіс, щоб вижити
«Фактично ми відкотилися на 3 роки». Засновник EasyPay про те, яку ціну заплатив український платіжний сервіс, щоб вижити
«Фактично ми відкотилися на 3 роки». Засновник EasyPay про те, яку ціну заплатив український платіжний сервіс, щоб вижити

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.