Стрічка

«Я надзвичайно кайфонув, бо у нас грали всі на полі. Всі мали змогу відчути, що вони можуть. Я закинув свій перший м’яч і радів, як дитина», ― розповідає ветеран Тарас Ковалик, що взяв у часть в других змаганнях серед ветеранів з баскетболу на кріслах колісних.

Коли ви проводите за екраном по 6–8 годин на день, критично важливим стає все: наскільки природно лягає рука на мишу, чи не втомлюються очі від дрібного шрифту та чи витримає ваш інтернет чергове відключення світла просто посеред важливого дейлі. Спільно з Telemart ми зібрали три рівні сетапів від стартового до безкомпромісного преміуму, які показують, як організувати простір для продуктивної роботи та вечірніх ігрових сесій.

Поки всі сперечаються, чи замінить AI програмістів і маркетологів, в e-commerce починається інша цікава історія: штучний інтелект в інтернет-магазинах поступово перетворюється на систему, яка самостійно виконує задачі всередині торгового бізнесу. Сьогодні активно розвивається тема AI-агентів «під капотом». Це не просто окремий інструмент, який інсталюється на сайт, а рішення під капотом інтернет-магазину. Розберімось, чому AI-агенти такі особливі.

Вісім років тому Геннадій Татаркін працював на меблевому виробництві й будував цілком зрозуміле професійне життя. Робота, плани, звичний ритм — усе змінилося за одну мить після виробничої травми, коли руку довелося ампутувати. Попереду були місяці адаптації, болісне звикання до нової реальності, десятки співбесід і відмови, за якими, навіть якщо цього ніхто не говорив уголос, читалося одне й те саме: роботодавці не вірили, що людина з протезом зможе працювати нарівні з іншими. Тоді здавалося, що разом із рукою він втратив і звичне майбутнє. Але сьогодні Геннадій працює в архівному відділі EPAM, оцифровує документи, їздить із Білої Церкви до київського офісу, проходить корпоративні тренінги з використання ШІ та переконаний: немає справи, яку він не зміг би опанувати, якщо сам дозволить собі спробувати. Геннадій розповів dev.ua, як пережив втрату руки, чому роботодавці часто самі створюють бар’єри для людей з інвалідністю, і як крок за кроком повертав собі прості речі, які колись здавалися неможливими — від приготування картоплі за власним рецептом до зав’язування шнурівки однією рукою.