Стрічка

Проєктний менеджмент — це особлива сфера діяльності, яка характеризується високим рівнем невизначеності.  Проєктний менеджер завжди приймає цю невизначеність як даність і вміло з нею працює (або невміло), перетворюючи виклики на можливості. Часто в бізнес-підрозділах виникає спокуса призначити відповідальним за проєкт когось із співробітників, але цей крок не завжди призводить до успіху.  Чому ж так відбувається?

Вісім років тому, у 2017 році, у DataArt створили департамент AI Lab, який очолили Юрій Губін, Chief Innovation Officer у DataArt, та Дмитро Байков, AI Technical Director у DataArt. Ще тоді вони стратегічно передбачили попит на штучний інтелект у майбутньому, а компанія сприяла створенню відповідного департаменту. В AI Lab фахівці працюють над власними розробками з ШІ, які надалі використовуються у DataArt і надаються замовникам. Для роботи в цьому департаменті компанія не шукала зовнішніх спеціалістів, а створювала можливості кар'єрного розвитку для своїх фахівців, оскільки в той час кваліфікованих спеціалістів із ШІ було недостатньо на ринку праці. У DataArt усім охочим колегам пропонували пройти навчання. Спеціалісти, які успішно його пройшли та показали високі результати, почали працювати як з внутрішніми проєктами компанії, так і з клієнтськими. dev.ua в межах нового циклу матеріалів про застосування ШІ в українських IT-компаніях поспілкувався з AI та ML developer у DataArt Анастасією Негодою, яка нині фахово розвиває ШІ-напрям у компанії, та дізнався, чого вдалося досягти завдяки роботі зі штучним інтелектом. 

Японські технологічні компанії занепокоєні через китайський стартап DeepSeek, який перед новим роком представив свою нову відкриту ШІ-модель — DeepSeek V3, яку називають конкурентом ChatGPT від OpenAI. Що, на думку експертів ринку, бентежить азіатських техвиробників і в чому причина падіння акцій компаній? 

У Харкові у суботу, 25 січня, пролунали вибухи. російські окупанти атакували місто дронами. Нацполіція показала фото з місць обстрілів і підтвердила, що у Холодногірському районі Харкова внаслідок удару БПЛА «Молнія» по об'єкту цивільної інфраструктури постраждали цивільний чоловік та двоє жінок. Агресор вже кілька місяців тероризує місто, а також ближній тил українських військ на Курщині та інших ділянках фронту новим дроном, здатним долати понад 30 км. Віднедавна росіяни почали оснащувати ці безпілотники протитанковими мінами, що посилило їхню дію. Детально розповідаємо, як працює «Молнія».

Під час активного пошуку роботи UI/UX designer Олена Коваленко помітила, що близько 50% вакансій включають роботу з тайм-трекерами. Дизайнерка запитала у спільноти, чи підтримують вони такий підхід. Ось, як розподілились відповіді.

Робочий день генерального директора Apple Тіма Кука починається до 5 ранку — часу, який він може «контролювати найбільше. Як влаштований робочий день гендиректора Apple? 

«Київстар» розбудовує  власну ІТ екосистему. Вечірня новина про те, що найбільший телеком-оператор України має намір купити Uklon (якщо АМКУ надасть добро), вкотре це підтверджують.

У звіті Світового банку, оприлюдненому 2024 року, підрахували, що нинішні українські діти в майбутньому недоотримають понад $5,5 млрд доходу протягом трудового життя через наявні освітні втрати. Першопричини можна побачити на власні очі: в Україні налічуються тисячі знищених або пошкоджених війною шкіл. Понад 400 000 дітей змушені навчатися дистанційно через відсутність обладнаних укриттів у навчальних закладах.  «Швидка освітня допомога» — фраза, якою у благодійному фонді savED називають гнучкі рішення, що допоможуть дітям повернутися до повноцінного навчання вже зараз, не чекаючи завершення війни чи настання масштабної відбудови. За понад два роки свого існування фонд у співпраці з партнерами допоміг 60 000 дітей у постраждалих громадах України. Як бізнес може ефективно брати в цьому участь та буквально інвестувати в майбутнє покоління, що за десяток років перетвориться в нових спеціалістів у компаніях? Розповідаємо на прикладі історії створення освітнього простору на Харківщині від savED та ЕРАМ Україна.