Блоги

$7,4 млрд залучили американські digital health стартапи лише за першу половину 2026 року. Загалом відбулося 244 інвестиційні раунди, а mental health уже сьомий рік поспіль залишається найбільш фінансованим клінічним напрямом у секторі.

Але велика кількість грошей на ринку не означає, що їх легко отримати.

Хороша ідея, актуальна проблема або використання AI ще не роблять стартап привабливим для інвестора. Потрібно бачити великий ринок, зрозумілу бізнес-модель і технологію, яка створює реальну цінність, а не просто додає ще одну функцію.

Нещодавно я збирав для своєї команди Coupler.io свіжі дані про те, як люди використовують Claude для аналітики. Здавалося б, нас складно здивувати: ми самі будуємо дата-платформу з ШІ-аналітикою, стежимо за ринком і добре розуміємо, куди він рухається.

І все ж кілька цифр мене таки здивували. Не напрямок змін, а їхня швидкість. Ще два роки тому ми тільки починали пояснювати аудиторії, що для розмовної аналітики (conversational analytics) потрібно готувати і дані, і процеси навколо них. Сьогодні ж 70% користувачів Claude налаштували його як єдиний інструмент для роботи з даними.

Тобто, для семи з десяти це вже не додаток до звичного BI і не спосіб час від часу перевірити гіпотезу. Це основне місце, де вони ставлять своїм даним запитання.

Якщо ви працюєте з даними, відповідаєте за аналітичні процеси в команді або просто спостерігаєте, як ШІ входить у бізнес, пропоную розібрати разом, що саме змінюється в поведінці людей навколо даних і що це означає для бізнес-аналітики найближчих півроку.

Сайт часто стає лише першою точкою взаємодії з клієнтом. Далі важливо не втратити контекст цієї взаємодії та правильно використати його в роботі з потенційним покупцем. Про те, як вибудувати цей процес і де тут справді є економічний ефект, розповідає Сергій Колозенко, Founder та CEO ІТ компанії Megasite.

Українці вже добре навчилися готуватися до відключень електроенергії: павербанки заряджені, ліхтарики лежать у доступному місці, хтось має зарядну станцію, хтось — генератор.

Але є ще одна система, про яку ми часто згадуємо тільки тоді, коли вона перестає працювати, — зв’язок. І останні атаки показують, що сьогодні проблема вже не лише у відсутності електроенергії.

Росія атакує не тільки енергетичну інфраструктуру. Під ударами опиняються дата-центри, вузли зв’язку, обладнання провайдерів та інші елементи цифрової інфраструктури.

За останні 10 років кількість фінансових рішень, доступних українському бізнесу за кордоном, зросла у рази. Але кількість якісних рішень — тих, з якими справді можна будувати операційку — виросла набагато менше. Я спостерігаю цей розрив зсередини вже понад десятиліття: спочатку в Payoneer, де фактично з нуля будував український напрямок, а зараз у Solidgate Treasury, де ми будуємо банкінг саме під профіль такого клієнта — рахунки з європейськими IBAN, мультивалютні операції в USD/EUR/GBP, SEPA/SWIFT перекази, масові виплати підрядникам і корпоративні картки для розподілених команд. І цей розрив — не тимчасова прикрість, а результат того, куди рухається весь фінтех-ринок.

Коли бізнес хоче більше продажів, перша реакція часто одна — збільшити трафік. Але я б не починав із цього. Достатньо подивитися, що відбувається з угодами, які вже є у воронці. Саме тут і є резерв для додаткових продажів. І для цього не потрібно збільшувати потік лідів. Далі розберемо, що робити, щоб угоди рухалися швидше.

У 1994 році на сайті HotWired з’явився банер AT&T, який увійшов в історію як перший рекламний веббанер. На нього натиснули 44% тих, хто його побачив, — майже кожен другий, згадував співавтор оголошення Джо Маккемблі. За сучасними мірками це винятковий результат. Для порівняння: у матеріалі за липень 2025 року Semrush зазначає, що клікабельність медійної реклами часто не сягає й 1% — менше одного кліку на сто показів.

Та вже у 1997 році, через три роки після запуску банера AT&T, дослідники Nielsen Norman Group описали банерну сліпоту — схильність користувачів не помічати елементи сторінки, схожі на рекламу. 

На ринку з’явились Senior-и з фальшивим досвідом, які проходять співбесіди в ІТ-компанії, виявляються некомпетентними й фактично шкодять усім: кандидатам, рекрутерам, ІТ-компаніям, кінцевим замовникам та й загалом українському ІТ. Я опишу, на що варто звертати увагу рекрутерам і що робити кандидатам, а далі — звідки взялись ці Senior-и з фальшивим досвідом, які є ризики та як на це реагують.

Коли ми говоримо про майбутнє фінтеху, то зазвичай дивимося на Лондон, Нью-Йорк, Париж або Сінгапур. Там є капітал, банки, регулятори й сильні команди. Але майбутнє фінансових технологій визначатиметься не лише там, де їх створюють. Воно формуватиметься там, де вони справді потрібні.

Податкова перевірка традиційно асоціюється з документами: договорами, рахунками, накладними та поясненнями бухгалтера. 

Ця стаття — для технічних лідів, що тонуть у код-рев’ю нескінченних AI-згенерованих Pull Request-ів; HR-менеджерів і рекрутерів, завалених «Easy Apply”-відгуками; мейнтейнерів open-source проєктів і security-команд, що приймають баг-репорти та звіти про вразливості; менеджерів закупівель, які читають тендерні пропозиції; фрилансерів і замовників на біржах на кшталт Freelancehunt чи Upwork — коротко, для будь-кого, хто тримає відкритий вхідний канал (пошту, форму заявки, тікет-трекер) і вже відчуває, що читає більше синтетичного шуму, ніж змістовних відповідей. Стаття — про те, чому так стається, і що з цим інженерно робити.

Один із найвідоміших аірдропів в історії галузі закінчився показово. За аналізом Dune, понад 75% гаманців, які отримали токен Uniswap, продали його протягом першого тижня. Згодом частка тих, хто повністю позбувся отриманих UNI, сягнула 93%, і лише близько 7% гаманців усе ще зберігали бодай частину токенів.

Ці цифри добре показують одну особливість аірдропів: отриманий токен далеко не завжди створює довгострокову лояльність. У цьому сенсі аірдроп схожий не на купівлю уваги, а на її короткострокову оренду. Проєкт може заплатити людині за те, щоб вона прийшла, зробила транзакцію чи спробувала продукт. Значно складніше заплатити за те, щоб вона залишилася після завершення стимулів.

Коли говорять про AI у продажах, зазвичай уявляють IT-компанію: CRM, тисячі лідів, автоматичні email-sequences, транскрипцію Zoom-дзвінків та AI-асистента, який пише follow-up.

Але мені стало цікавіше інше питання: що AI може дати sales-менеджеру у традиційному B2B-бізнесі?

Привіт! Мене звати Олександр Нігматулін, я співзасновник і директор з маркетингу PRNEWS. Працюючи з публікаціями в медіа, я регулярно бачу лістікли — від справді корисних списків до випадкових, зібраних без зрозумілих критеріїв і достатнього контексту.

Білл Гейтс нещодавно опублікував колонку «The turbulent AI era is here. The choices we make now are critical» про перехід до економіки, де штучний інтелект бере на себе значну частину людської роботи, і я прочитав її двічі: перший раз кивав, другий раз почав сперечатися вголос сам із собою. Гейтс чесно описує ризики того, що молодших спеціалістів витісняють швидше, ніж ринок встигає створювати нові вакансії, кіберзагрози ростуть швидше за захист, а ще є вплив ШІ-компаньйонів на дітей. Є у нього одна пропозиція, яка мене реально хвилює — оподаткувати токени ШІ та роботів так само, як зараз оподатковується фонд оплати праці, щоб уповільнити заміну людей машинами і профінансувати перенавчання.

У 2026 році можна подивитися на технологічний аутсорсинг у десятирічній ретроспективі — і побачити, наскільки фундаментально змінилася сама логіка створення стартапів: від того, з чим клієнт приходить до підрядника, до того, за що саме він платить.

За десять років найбільше змінилося не вміння аутсорсингових компаній писати код, а те, за що клієнт готовий платити. У 2016 році цінність вимірювалася швидкістю перетворення ідеї в продукт. У 2026 році цю роботу значною мірою виконує AI, а конкурентною перевагою стає те, що AI поки не може відтворити: доменна експертиза, архітектурні рішення, розуміння ринку та готовність взяти відповідальність за результат, а не лише за код.

Команда з 40 інженерів може бути великим проєктом для замовника й одним із десятків акаунтів для глобального IT-вендора. Коли щось іде не за планом, ця різниця стає помітною: відповідь проходить кілька рівнів погодження, пошук потрібного спеціаліста затягується, а людина, здатна ухвалити рішення, майже не контактує з клієнтом.

Привіт, я на dev.ua раніше вже писав про те, що ІТ-компанія Insiders (також відома як LogicCraft та NextOne Technologies) організувала в LinkedIn сітку на майже 100 «Senior"-акаунтів із фальшивим досвідом. Закликаю українські ІТ-компанії скаржитися на ці акаунти в LinkedIn, адже це паразитування на їхньому бренді.

Сергій Колозенко — Founder та CEO Megasite. За 16 років роботи в IT він не раз бачив, як змінюються вимоги до молодих фахівців і з якими знаннями вони приходять після навчання. У своїй колонці Сергій розповідає, чого університети не встигають дати майбутнім розробникам, на що в Megasite дивляться під час найму junior-фахівців та чому власний проєкт іноді може сказати про кандидата більше за оцінки в дипломі. 

ШІ-експерт Олексій Мінаков протестував новий інструмент Grok Bot від xAI для управління командами та поділився враженнями у блозі.