Робота

Кар’єрні траєкторії в ІТ давно перестали бути лінійними. Хтось змінює компанії кожні 1–2 роки, хтось будує десятирічну історію в одному продукті. Але що з цього виглядає більш ризиковано для рекрутера? Часті переходи чи тривале «сидіння» в одному місці? Ми запитали представників рекрутингу та talent-функцій українських і міжнародних компаній, що, на їхню думку, більше шкодить кандидату — job hopping чи довга робота в одній компанії. Відповіді виявилися менш однозначними, ніж можна очікувати.

«Жарти про „мені вже за 30“ у якийсь момент перестають бути жартами», — каже Стас Соколов, Communications Lead у Railsware. Він додає: сьогодні турбота про здоров’я — це не про екстрені візити «коли вже зовсім зле», а про звичку жити data-driven. Аналізи, регулярні чекапи, консультації з лікарями, за його словами, — як спортзал чи барбер, лише для внутрішніх систем організму. «Я чітко знаю свої „слабкі місця“, тому розумію, які показники варто тримати під контролем і до яких фахівців заглядати на каву (і консультацію). Моя мотивація проста: краще керувати станом свого організму на основі даних, а не припущень. Банальний кейс: я був певен, що у мене все ок з харчуванням, але вирішив „про всяк випадок“ перевірити рівень вітамінів. Результати аналізів мене здивували — дефіцит виявився там, де я його не чекав. Завдяки лікарю ми швидко підібрали терапію, і я відчув суттєву різницю в енергійності. Тому, як і мої колеги, підходжу до цього так: data-driven рішення працюють не лише в IT, а й у здоровʼї», — поділився він із dev.ua. Його історія показова: завдяки вчасній діагностиці можна швидко скоригувати стан і відчути різницю в самопочутті. Схоже, підхід «керуватися даними, а не припущеннями» давно вийшов за межі продуктових рішень та IT-процесів. dev.ua запитав в EPAM, SoftServe, Ciklum, EVО, PlantIn, ZONE3000, Railsware та Intetics, як вони допомагають своїм фахівцям дбати про фізичне й ментальне здоров’я — і що саме вважають частиною корпоративної культури турботи.

Senior Product Designer Денис Осадчий поділився власним підходом до пошуку роботи з використанням штучного інтелекту, який складається з декількох кроків: перевірки відповідності вакансії на основі його бази знань, написання cover letter у власному стилі до конкретної вакансії за допомогою «текстового зліпка» та перевірки на релевантність інформації. 

Head of Talent Acquisition Вікторія Потягайло запитала у спільноти, чи мають айтівці план визоду з IT і яку сферу вони для цього розглядають. «Чи були (або є) у вас думки піти з ІТ? Якщо так — куди б перейшли, чим би займались?», — запитала вона. 

Користувачка Threads під ніком @koteyee поділилася черговою крінжовою ІТ-вакансією на Work.ua. Business Research Group, яка представлена на сайті як українсько-американська компанія, шукає стажиста-програміста з оплатою $1 за годину. Ось що має вміти робити кандидат за такі гроші.

Масові скорочення останніх років змінили ринок: якщо раніше в IT говорили переважно про найм, то тепер — про performance, відповідність ролі й ефективність команди. Ми запитали HR-лідерок українських і міжнародних IT-компаній, за якими принципами вони ухвалюють рішення про звільнення — і чи можливе повернення після розставання.

Ринок ІТ залишається конкурентним, а кількість відгуків на одну вакансію — високою. У великих компаніях рекрутери переглядають сотні CV щодня. І перше рішення часто ухвалюють за кілька секунд. dev.ua запитав у представників провідних IT-роботодавців України: які резюме вони відсіюють автоматично та що є справжніми red flag.

Українські айтівці знову сперечаються про те, що вважати «стабільністю» в ІТ. Цього разу приводом став допис QA Team Lead і консультантки з кар’єри Інни Двойнікової, яка після двох років фрилансу зіткнулася з несподіваною проблемою — українські ІТ-компанії не поспішають розглядати її на довгострокові позиції.

Рекрутинг у Web3 кардинально відрізняється від класичного IT-найму. Більшість фахівців цього середовища рідко оновлюють LinkedIn, не завжди мають традиційне резюме й часто взагалі не ідентифікують себе як «кандидатів у пошуку роботи». Вони не шукають вакансії — вони створюють.

Привіт! Це знову #всратівакансії. Нова добірка трешових пропозицій про роботу як завжди в п’ятничному ефірі. Сьогодні у випуску — «вражальна» й безплатна вакансії, а ще — дивні лінгвістичні вимоги й джуни-тімліди.

Рівно рік тому Андрей Карпати вперше публічно сформулював термін «вайбкодинг» — спосіб програмування, у якому ключову роль відіграє не ручне написання коду, а взаємодія із ШІ. Ідеться про підхід, коли розробник задає напрям, описує ідею словами, коригує «настрій» рішення, а значну частину коду генерує AI. За цей рік вайбкодинг пройшов шлях від напівжартівливого поняття до реальної практики, яку використовують інді-розробники, стартапи й окремі команди у великих компаніях. Для когось це спосіб швидко зібрати прототип або пет-проєкт, для когось — новий рівень абстракції в програмуванні, де інженер більше схожий на архітектора й редактора, ніж на «людину, яка пише код рядок за рядком».