Історії

У світі програмування термін «стресостійкість» часто є лише кліше в резюме. Однак для Олександра Вітера, Senior Python Developer, це поняття набуло абсолютно нового, фізичного змісту. Двічі за два тижні російські «шахеди» влучили у квартиру Олександра в Одесі й майже повністю зруйнували житло. Поспілкувалися з айтівцем про те, як діяти в такій ситуації, до кого звертатися і хто першим прийшов на допомогу. 

Семену Ненашеву 27 років. Розповідаючи про себе, він зазначає кілька статусів: батько, ветеран російсько-української війни, людина з інвалідністю внаслідок бойового поранення і QA-інженер. У його біографії — IT-карʼєра, служба в підрозділі ударних БПЛА, важке поранення і повернення до цивільного життя з інвалідністю. Він не романтизує війну і не прикрашає свій шлях. Айтівець-ветеран поділився з dev.ua своєю історією не про «успішний успіх», а про вибір, який не дає спокою. 

Юрій Члек пройшов шлях від головного інженера газової компанії до Magento розробника, а з початком повномасштабної війни став офіцером ЗСУ. На службі він не лише воював, а й створив внутрішню систему збору даних, яка замінила паперову звітність. Після демобілізації Юрій повернувся на жорсткий IT-ринок і тепер знову шукає своє місце в цивільному житті. dev.ua поспілкувалися з Юрієм про його карколомний шлях до ІТ через війну.

Десять років у сфері тестування, успішна кар’єра від Junior QA до Project Lead та стабільний дохід. Такий вигляд мав професійний шлях Вікторії Головченко до 2025 року. Проте сьогодні її життя кардинально змінилося: замість пошуку багів у мобільних іграх вона викладає іспанську мову, знімається в серіалах для Netflix та підкорює подіуми як модель.  dev.ua поспілкувалися з Вікторією про карколомний рік, який докорінно змінив її професійне життя.

Історія військового, а в минулому — iOS розробника — Богдана Головача — це не про «айтівець пішов у військо». Це про людину, яка весь час шукає форму, в якій може бути собою: у коді, на війні й у власному продукті. Він уже четвертий рік захищає Україну, а попри це мріє жити й розвиватися серед свідомих українців і будувати кар'єру в IT, яке полишив через війну. Нині, перебуваючи у війську, Богданові вдалося створити й розвивати власний бренд якісного одягу для свідомих українців. А ще він дуже переживає про долю ветеранів, які повертаються з війни.  Нижче — історія чоловіка, який не побоявся розвернути життя на 180 градусів щонайменше двічі. 

Валерія Курякова потрапила в ІТ одразу після університету, працювала проджект і продакт менеджеркою, керувала командами й ухвалювала рішення на основі даних. Але в якийсь момент зрозуміла, що система не дає розвивати продукт, а її роль зводиться до «гасіння пожеж». Валерія розповіла dev.ua як вона вирішила вийти з індустрії та побудувати власний напрям — аналітику та глибинні дослідження споживачів. 

Ігор Гриневич, начальник відділу планування первинної мережі Vega (яка відповідає за розвиток фіксованого зв’язку  у Vodafone Ukraine), працює в компанії вже понад 15 років. За цей час омпанія пройшла шлях від перших досліджень GPON технологій у 2017 році до сучасної гігабітної мережі Vodafone Gigabit Net.  Ми поспілкувалися з Ігорем і він надав практичні рекомендації, як покращити якість інтернета вдома. Існує багато нюансів, які впливають на швидкість передачі даних, якість сигналу, які зрештою можуть зробити задекларований провайдером гігабітний інтернет не зовсім гігабітним. Тож як цього уникнути?

Айтівець Сергій зустрів Різдво за 5000 км від Києва — на острові, де своїми руками будує дім. Раніше він працював на низці технічних посад — у мобільному операторі «Київстар», глобальній технологічній компанії Dreamscape Networks, а також у кількох українських державних органах, паралельно займаючись фріланс-проєктами в ІТ-сфері.  Але наразі айтівець втілює найбільш незвичайний власний життєвий проєкт — без сторонньої допомоги намагається відновити руїни дому на острові в Атлантичному океані. Сан-Мігел — це один із групи Азорських островів зі столицею Понта-Делгада, а в селі приблизно за 30 км від столиці з квітня цього року проживає герой цього матеріалу. 

ІТ-Enterprise не було б без лекцій професорів Павлова, Гріши, Томашевського… бібліотек, де я проводив тижні, і задач, які неможливо розв’язати «в лоб» навіть сучасним комп’ютерам…

Мабуть, кожна професійна історія програміста починається задовго до того, як людина вперше сідає за комп’ютер чи пише перший рядок коду. Історія співзасновника IT-Enterprise Володимира Михайлова почалася в Києві 1970-х, у місті, яке мало б усі шанси стати радянською Кремнієвою долиною, якби не імперські реалії тієї епохи. Це було середовище, де дитячі ігри впліталися в інженерні розмови дорослих, а слова «ЕОМ», «АСУВ» і «Інститут кібернетики» звучали не як наукова фантастика, а як частина побуту…

У фінансовій галузі автоматизація вже давно перестала бути виключно сферою ІТ. У Кредобанку цей перехід стався природно: після масштабного впровадження RPA (Robotic Process Automation) банк зіштовхнувся з іншим викликом — як позбутися сотень дрібних рутинних дій, які забирають час у співробітників щодня. Так у банку з’явилася RDA (Robotic Desktop Automation) — автоматизація на рівні робочого місця. А з нею — і Академія роботизації, у якій співробітники вчаться створювати власних роботів. dev.ua продовжує історію, розпочату в розмові з Олегом Ногою, COO (Chief Operating Officer) Кредобанку, і розповідає про модель роботизації, що поєднує технологію та розвиток людей.

Чи багато українських стартапів купують на Далекому Сході? Одиниці. І сьогоднішній герой інтерв’ю Саша Макарович — фаундер стартапу Kadmos, який минулого року продав японській компанії. Його сервіс спрощував зарплатні виплати морякам і став одним із небагатьох глобальних рішень у цій галузі. dev.ua розпитав Сашу про дитинство та юність, перші бізнес-спроби, створення Kadmos, продаж сервісу японцям. Також підприємець дав поради українським фаундерам стартапів, виходячи з власного досвіду. Далі — його пряма мова.

History lesson про те, чому CEO EdTech-компанії не застрахована від епічних факапів.

Минулого року співзасновник Work.ua Андрій Боровик продав свою частку партнерам — іншому співзасновнику платформи для пошуку роботи Артурові Міхну, а також польській Grupa Pracuj і співзасновнику Jooble Роману Прокофʼєву. Відтоді він зосередився виключно на розвитку двох власних проєктів — клавіатурного тренажера для швидкодруку Ratatype і платформи Education.ua.  Ми поговорили з Андрієм Боровиком про те, як виникла ідея Ratatype, де тренажер для сліпого друку вже завоював ринок, а де — лише збирається, і чому у деяких країнах швидкодрук викладається дітям у школах. Також Андрій Боровик розповів dev.ua, чи важко команді проєкту мати справу з незвичними мовними розкладками та чому зараз стоїть завдання не лише додати нові розкладки, а й прибрати одну вже наявну. А головне — чому він як технобізнесмен вірить в освітній домен, попри відсутність у ньому великих грошей.  

Український розробник Сергій Оніщенко ніколи не мріяв стати програмістом. Усе почалося несподівано — з першої роботи системного адміністратора, де він уперше торкнувся комерційної веброзробки. «Мене просто затягнуло», — каже він. Сьогодні айтівець живе і працює у США, має 10 років досвіду у фронтенді та мобільній розробці й нещодавно видав власну технічну книгу на Amazon. У ній — концентрований досвід роботи з великими проєктами і системний підхід до побудови масштабованих React-додатків. dev.ua розповідає, чому українські девелопери здатні створювати контент світового рівня.

Це історія про те, що IT не має вікових обмежень. Сьогоднішній наш герой — інженер-пенсіонер із Рівного Сергій Гензель. Айтівець у свої 66, дізнавшись про звільнення, став шукати й таки знайшов нову роботу за фахом. Цьому передували 700 відгуків на вакансії, ігнорування рекрутерів, кілька співбесід і тестових завдань. Врешті-решт фахівець отримав офер і вже став до роботи. Сергій поділився своєю історією із dev.ua. 

Linkos Group понад 25 років створює цифрові сервіси для звітності, документообігу та автоматизації бізнес-процесів. У ексклюзивному інтерв’ю Олеся Линник, керівна партнерка компанії, розповіла, як починалася історія компанії, які продукти приносять найбільший дохід, як війна змінила попит і що чекає на українські цифрові сервіси у майбутньому.

Дослідниця та інженерка зі Львова Марія Гій разом із професоркою Каліфорнійського університету (CSUN) розробляє ШІ-платформу Early Insight & Engagement System (EIES) — інноваційне рішення на перетині інженерії, поведінкових наук та етичного штучного інтелекту. Система виявляє ознаки стресу та ізоляції в підлітків і може зменшити кількість відрахувань учнів зі шкіл і криміналізації молоді. Ідея такої платформи народилася з академічного дослідження поведінки українських підлітків, яке Марія проводила з Львівським національним університетом, працюючи з даними сотень дітей. Нині фахівчиня живе у США, і її розробку готують до тестування в американських школах у 2026 році. Проєкт EIES є прикладом оригінального внеску в розвиток EdTech-інженерії та соціально орієнтованого AI, який уже привернув увагу академічних і технологічних спільнот у США. Діяльність Марії демонструє лідерство міжнародного рівня в галузі освітніх технологій і штучного інтелекту, спрямованих на підтримку молоді. dev.ua поспілкувався із фахівчинею і дізнався чимало цікавого про кар’єру та напрацювання випускниці Львівського Національного університету імені Івана Франка, яка вже кілька років створює корисні ШІ-продукти за океаном. Далі ― пряма мова фахівчині.

Software Developer в компанії Sigma Software Group Олександр Філіппов — ветеран, якому після демобілізації вдалося повернутися в IT. Він повернувся в IT втретє — до війни мав певну перерву у професії, спробувавши створювати бізнес. На відміну від багатьох айтівців, він обрав офісний формат роботи, оскільки вважає, що «рамки знімають шум».  dev.ua поспілкувався з Олександром про те, як це — повернутися з армії до цивільного життя, працювати в офісі, коли більшість фахівців шукають повний ремоут, та про значення свободи у житті колишнього військового. 

Президентка месенджера Signal Мередіт Віттакер живе між Нью-Йорком і Парижем, керує компанією, яка стоїть на передовій цифрової приватності, і, попри шалений темп, знаходить час для йоги, книги про ШІ та кави з кардамоном.  «Я приєдналася до Signal, бо знаю засновника Моксі Марлінспайка ще з часів нашого спільного open-source проєкту WindSignal», — каже Мередіт. Її день «прожив» Business Insider. 

42-річний Android-developer Олександр Плєхов уже 12 років працює в IT. До нинішньої роботи в американській Mercury Intermedia, де українець займається оптимізацією наявних рішень та інтеграцією сторонніх сервісів, його привели не тільки роки досвіду в галузі. Річ у тому, що Олександр свічнувся в IT, маючи освіту хіміка, і він вважає, що саме природничий бекграунд допоміг йому вдало вибудувати кар’єру в IT. Його шлях у сферу IT розпочався після здобуття ступеня магістра хімії в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, де Олександр отримав ґрунтовні знання з ресьорчу й пошуку рішень для складних завдань. Після практичного досвіду за фахом у 2012 році він самостійно перевчився на IT-розробника й розпочав кар'єру Mobile Developer. Упродовж своєї кар’єри Олександр працював над проєктами в різноманітних доменах, включно з IoT, Healthcare, e-commerce та медіа, і відомий своїм лідерством та ефективним управлінням командами. А ще Олександр — Senior Member IEEE. dev.ua поспілкувався з розробником, який нині проживає в США, про світчинг, ідеальні мобільні застосунки, користь менторства й інтернет речей. Далі — пряма мова айтівця.

«Коротко про те, як я заробила за рік на будинок: отак сиділа майже нерухомо по 10 годин щодня протягом року. Набрала 15 зайвих кг і  декілька тисяч доларів. Тепер вся надія на „в селі треба багато працювати“», — написала в Threads айтівиця-фрилансерка Вікторія Самаріна, яка після кількох років за кордоном повернулася в Україну. Нині вона веде блог про життя в Прикарпатському селі, де розповідає, як облаштовує сільський будинок, в якому на момент купівлі не було каналізації. dev.ua поспілкувався з Вікторією про нетривіальне рішення, сільські складнощі й контрасти, а також кар’єрні амбіції та плани. Її історія дивує та надихає одночасно.

Уявіть собі українця, який народився і виріс в невеличкому селі з населенням 270 людей, а нині працює на техногіганта в США. Це реальна історія Сергія Савіна — Data Scientist із села Хрипаличі Волинської області. Про свій шлях до глобального IT, роботу на Lyft, Reface, AppFlame в США, прагнення ділитися знаннями й запис курсу для «Дія.Освіта», а також власні плани й амбіції Сергій розповів dev.ua. Далі — його пряма мова.

34-річний киянин Олег Поліщук — CIO українського ШІ-стартапу у сфері miltech, який створює продукт для відстеження та збиття FPV-дронів. Він активно інтегрувався в американську IT-спільноту, й, окрім комерційної діяльності, багато часу присвячує науці. У його IT-доробку — кілька успішних стартап-проєктів у сфері HealthTech і media, а наразі він сконцентрувався на miltech-стартапі, заради розвитку якого навіть звільнився з посади Head of engineering в американській компанії, яку вивів із кризи кілька років тому. Олег має понад 10 наукових публікацій і досвід роботи в мультинаціональних командах. Він — поліглот, володіє чотирма мовами, тому вміє відкрити будь-які двері. dev.ua поспілкувався із CIO з-за океану й дізнався чимало стартап-інсайдів, які будуть корисними кожному стартаперу. 

У 2019 році відбулася нетривіальна подія: швейцарський пенсійний фонд обрав українця Олександра Яцентюка та його IT-компанію Infinity Technologies для масштабної цифрової трансформації. Під його керівництвом команда створила один із перших у Швейцарії інтерактивних порталів для сотень тисяч вкладників. До цього клієнти фонду отримували паперові листи й тижнями чекали на прийом, а з появою порталу комунікація перейшла в онлайн.