Історії

В умовах повномасштабної війни, коли звук безпілотника викликає пришвидшене серцебиття і є ціллю № 1 для МВГ, компанія Drone Agroflot робить ставку саме на беспілотники в сфері агробізнесу. Компанія не лише витримала ворожий удар російською ракетою по своєму офісу й постійну втрату дронів через роботу РЕБ, а й спромоглася збільшити обсяги робіт і розвинути напрям підготовки пілотів.  Про особливості роботи з сільгоспдронами та стратегію виживання в умовах постійної конкуренції й військових ризиків розповів dev.ua Родіон Сорока — ключова особа, яка формує стратегічний розвиток комерційного напряму компанії Drone Agroflot.

Project Manager у SoftServe Артур Дмитришин потрапив до армії близько 10 місяців тому за рекрутингом. Хоч зараз йому лише 24 роки, він вирішив не чекати настання мобілізаційного віку, а йти до ЗСУ вже.  Завдяки своєму блогу Keep Going Артур відомий доволі широкій аудиторії за межами ІТ-бульбашки, а деякі його пости мають сотні тисяч або навіть мільйони переглядів. Саме свій досвід блогерства Артур по-максимуму вирішив використати для армії, проводячи збори, розв’язуючи питання з рекрутингом і створюючи для 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ вірусний контент.

«Мене надихає створювати щось, що реально змінює життя людей і роботу команд», — каже 36-річна розробниця зі Львова Катерина Бабій, яка вже кілька років живе й працює в США, де активно реалізується як IT-фахівчиня. За словами Каті, найбільше її драйвить момент, коли складні технічні виклики перетворюються на ефективні рішення: наприклад, оптимізація архітектури чи впровадження нових підходів, які дають змогу командам швидше запускати фічі, а користувачам — отримувати стабільний і надійний продукт. «Я отримую задоволення від того, що можу поєднувати технології й інновації з практичною користю, постійно навчаюся самостійно та допомагаю розвиватися іншим через менторство. Участь у хакатонах і пет-проєктах додає ще більше драйву: тут швидкі дедлайни, нові технології, ідеї та люди — і ти ніколи не знаєш, яка наступна інновація перетвориться на реальний продукт. Найбільша радість — бачити, що твоя робота й твій досвід трансформують команду, продукт і навіть індустрію», — розповідає айтівиця.  В інтерв’ю dev.ua вона розповіла, як підкорює Америку, до чого варто готуватися тим, хто планує переїхати у країну можливостей і чи сильно американське IT відрізняється від локального українського. А ще — про менторство, стартапи та мрії. Далі — пряма мова Каті. 

Історія 19-річного Максима Тюлюкова з Миколаєва — про жагу до знань, непрохані кардинальні зміни в житті через війну та вдалу спробу будувати кар’єру айтівця, ще навчаючись у школі. Він — чи не наймолодший розробник-мідл, про яких доводилося розповідати редакції dev.ua. Його кар’єра в IT почалася в 16 років.  Річ у тому, що Максим — із Миколаєва. І в перші 10 днів повномасштабної війни він наживо побачив колону танків із «зетками» і зрозумів, що треба виїжджати. Наступні пів року хлопець із родиною жив у Болгарії, але через скруту й моральне виснаження на чужині вони повернулися в Україну й оселилися в Одесі. Нині Максим — студент Одеського Державного університету інтелектуальних технологій і звʼязку. Він працює в компанії мрії та амбітно планує переїхати в Сан-Франциско, заснувати власний стартап і, звісно, попрацювати в техгігантах світового масштабу. Сьогоднішня розповідь — про непростий, але наснажливий шлях юнака, який впевнено крокує до мрії попри війну, вимушені переїзди й обставини, які виникають неочікувано. Далі — пряма мова Максима, який у свої 19 — вже Middle Back-End Engineer у компанії OBRIO.

Напередодні інтерв’ю з dev.ua працівники локального інтернет-провайдера Elite-Line усували наслідки прильотів — у Краматорську вони мають з цим справу постійно. Як розповідає директор провайдера Микола Кучерук, поки їхня команда над цим працювала, буквально за 500 метрів від їхнього офісу пролетіли три КАБи. Наслідки цього прильоту теж доведеться оперативно вирішувати, адже частина абонентів знову залишилися без інтернету.     На місце прильоту спеціалісти Elite-Line їдуть за кілька годин, витримавши паузу: тактику повторних ударів у росіян ніхто не скасовував, тож їхати відразу дуже небажано. У цьому плані працівники інтернет-провайдера піддаються тим самим ризикам, що й рятувальники та медики, які приїздять на місце події.  

Збирати fpv-дрони для потреб Сил оборони у сонячній Португалії, здавалося б марна справа, проте спілка українських айтівців згуртувалися разом, щоб залучити місцевих мешканців допомагати Україні. І це все попри спроби росіян саботувати діяльність волонтерів. Засновник і комунікаційниця DroneAid Porto розповіли dev.ua про особливості фандрейзінгу коштів в Португалії, які суми донатять місцеві та за рахунок чого DroneAid вдається залучати нових прихильників. 

До війни Катрін Ярош мала власний онлайн-магазин, а після початку повномасштабного вторгнення — роботу проєктної менеджерки у великій аутсорсинговій компанії. Але одного дня Катрін зрозуміла, що потрібна пауза, щоб не згоріти остаточно. Айтівиця кардинально змінила сферу діяльності та створила магазин товарів для чотирилапих друзів. Розповідаємо, що її мотивувало і як склалося її життя після ІТ. 

Олександр Курінний, випускник КАІ та генеральний директор AxxonSoft Ukraine, разом з Державним університетом «Київський авіаційний інститут» відкрив першу в Україні лабораторію інтелектуального відеоспостереження. Завдяки цій співпраці студенти зможуть навчатися розробляти комплексні системи безпеки на основі штучного інтелекту. Компанія інвестувала в проєкт понад п’ять мільйонів гривень, що дозволило створити унікальну освітню програму. Журналіст dev.ua побував на відкритті лабораторії інтелектуальних систем відеоспостереження Axxonsoft і розповідає, як функціонуватиме цей сучасний простір.

43-річний Олександр Омелаєнко з Харкова успішно поєднує роботу в IT і викладання у школі. Паралельно з роботою в геймдев-компанії він працює вчителем інформатики в 5–11 класах. І це, зізнається айтівець, дає йому важливі преференції. Зокрема — завдяки школі фахівець має відстрочку від мобілізації.  dev.ua продовжує цикл матеріалів про IT-фахівців, які поєднують роботу в бізнесі й викладання. Нижче — відверта розмова з Project Lead of Unreal Department в Pingle Studio Олександром Омелаєнком про українську освіту, НМТ, бюрократію та різницю між роботою в IT та у школі. Далі — пряма мова фахівця. 

Айтівці зазвичай ― невичерпне джерело знань, якими вони прагнуть ділитися. Хтось створює власні курси, комусь до душі викладання в IT-школах, та є й такі, хто йде вчителювати, викладаючи дітям математику та інформатику.  Шкільний вчитель інформатики з Дніпропетровщини Тарас Ніколаєв паралельно із викладанням працює в найбільшій українській сервісній компанії SoftServe. Він учителює з 2002 року, нині ― у Дніпровському ліцеї № 100 «Лідер» Дніпровської міської ради. І паралельно працює менеджером центру розвитку талантів у SoftServe з початківцями в ІТ. dev.ua поспілкувався з Тарасом і дізнався про мотивацію роботи у школі, різницю в підходах до роботи в державній освіті та IT, а також нагальність вивчення у школі інформатики, коли довкола купа курсів, щоб увійти в IT.

Це історія — про кардинальну зміну життєвого шляху дивує і надихає водночас. Дарія Недашковська, Lead Software Testing Engineer в EPAM, перш ніж стати фахівчинею в ІТ, стала першою жінкою-шаблісткою, яка представляла Україну на міжнародних змаганнях, включно з Олімпійськими іграми 2004 року в Афінах. dev.ua поспілкувався з Дарією — дівчина розповіла, чому обрала IT та чи допомагає спортивне минуле у роботі нині. Далі — пряма мова Дарії. 

Альона Багрицька, Back‑end developer, пройшла шлях від приглушеного життя під сиренами до першого оферу в ІТ. Її історія — не про швидкий успіх, а про нічні коди, депресію, антидепресанти й неочікуваний прорив під час війни. Вона пережила факапи на співбесідах і нестабільність під обстрілами, але врешті отримала офер, який привів її до омріяної роботи. dev.ua поспілкувалося з Альоною, як це «увійти в ІТ» у непростому 2025 році.

Досвідчений юрист і боєць спецпідрозділу «Фантом», що брав участь в операціях АТО/ООС, Володимир Копчук свого часу відчув потреби до змін і вирішив кардинально змінити напрям діяльності. Чоловік, що мав неабиякий військовий досвід та юридичний бекграунд, вирішив спробувати себе в IT. Дізнавшись про програму «ІТ для ветеранів» від EPAM, чоловік здобув нову професію і відразу отримав офер — приєднався до компанії у ролі бізнес-аналітика. Володимир розповів dev.ua, чому вирішив увійти в IT та чи допомагає військовий досвід ветеранові у розв’язанні робочих завдань.  Далі — пряма мова Володимира. 

Досвід роботи з С-level, топові проєкти в FinTech, й відчуття приналежності — здавалося б, все на місці. Але війна, вимушена еміграція, вигорання і сміливе рішення залишити «стабільний» IT-світ відкрили для маркетологині Ксенії Околович нові перспективи. dev.ua поспілкувався з Ксенією про рішення піти з ІТ і почати розбудову власного бренду. 

Японія цього тижня стратила «вбивцю з Twitter», який у 2017 році вбив дев’ятьох людей. Це перше застосування смертної кари в країні з 2022 року.

За останні кілька десятків років українські жінки довели, що їхнє місце й роль у вітчизняному ІТ-секторі не підлягають сумніву. Якщо ж узяти статистику з лютого 2024 року по лютий 2025 року, то серед нових ІТ-ФОПів жінки взагалі становили 48%, майже уособивши ту саму гендерну рівність на практиці. Але чи є місце в українському ІТ для чисто жіночих проєктів, які до того ж заявляють про себе на ринку з легкою ноткою епатажу? Дівчата з Sisi.Dev доводять, що так.  Ми поговорили з Founder і Project Manager Юлією Мажаєвою, Co-founder і Head of UI/UX design Христиною Мороз та Business Development Manager і Marketing specialist Альоною Кухтіною, щоб зрозуміти, які послуги надають Sisi.Dev, з якими доменами вони працюють та як це — робити жіночий бізнес під час повномасштабної війни. У розмові з dev.ua вони також розповіли, з чого все починалось, які плани розвитку бізнесу вони мають та як реагують клієнти на їхню дещо провокаційну «вивіску». 

Марина Шерстюк — колишня UI-дизайнерка з досвідом роботи у великих, інженерних, міжнародних проєктах. За п’ять років в ІТ фахівчиня вирішила покинути сферу і почати займатися власною справою — викладати йогу. dev.ua поспілкувався з Мариною про рішення змінити все і які виклики її чекали на шляху до щасливішого життя. 

За оцінками Міноборони, потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами є територія площею 139 000 км² — це більше, ніж розміри Греції. Швидкість очищення напряму залежить від наявності техніки, а її в Україні ще донедавна не виробляли. У розмові з dev.ua директор XTI Engineering Вадим Аносов та управляючий директор машинобудівної групи Ігор Ткачук розповідають, як після деокупації Харківщини зібрали перший прототип розмінувальника за чотири місяці, чим українська машина «ГАРТ 5100» відрізняється від іноземних аналогів, як відбувається тестування з підривами, що змінилось у співпраці з державою і як виглядає ринок розмінування в Україні та світі.

Нікіта Марченко — розробник із Черкас, який після вигорання на найманій роботі вирішив усе змінити. Він залишив стабільну посаду техліда, аби створити власні продукти — від мобільного застосунку до бренду аромасвічок. Минуло кілька років, і тепер його додаток Pastel має 150 000 завантажень, а сімейний бізнес зі свічками впевнено тримається на українському ринку. dev.ua розповідає історію про те, як не злякатися нестабільності й почати працювати на самого себе.

Американець Шон Ендрю Мор вперше приїхав до Харкова у неспокійному 2014 році. Рідним, аби не хвилювалися, сказав, що їде в Європу. Пепебуваючи в Україні, Шон встиг світчнутися в IT — викладач англійської освоїв професію QA. З 2017 року живе тут постійно, сьогодні працює у львівському представництві EPAM, активно волонтерить. Повертатися до США не збирається. Як живеться Шону в країні незламних, хто допомагає йому волонтерити і що любить тут найбільше, Шон розповів dev.ua. Далі — його пряма мова.

dev.ua продовжує розповідати історії українців, які, попри можливість залишатися у мирному закордонні, повернулися додому й живуть в Україні. Сьогоднішня історія — від Asset/Graphic Designer Ciklum Олени Дегтярьової, яка два роки прожила в Польщі й вирішила повернутися до української Одеси, попри те що місто потерпає від ворожих нападів. Далі — пряма мова фахівчині.

У світі програмування небагато мов можуть похизуватися такою стійкістю та адаптивністю, як Erlang. Вона виникла з потреби розв’язувати складні задачі телекомунікацій і сьогодні залишається однією з ключових технологій для систем, де цінним є надійність, паралелізм процесів і масштабованість. dev.ua розповідає про еволюцію Erlang: від зародження до сучасного використання в топ ІТ компаніях.

У КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулось урочисте відкриття нового інноваційного простору, покликаного стати точкою перетину науки, реабілітації та високих технологій. Простір, що народився з ініціативи й зусиль команди інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge, КПІ ім. Ігоря Сікорського та БО БФ КОЛО, «Генезіс Інжинірінг Україна» став утіленням справжнього партнерства між університетом, фондами, технологічними компаніями та меценатами EPAM, appflame, OBRIO та Genesis for Ukraine. dev.ua розповідає, як функціонує Науковий парк адитивних технологій.

Євгенія Клиша — колишня Senior UX-дизайнерка з досвідом у великих міжнародних проєктах. Після кількох років роботи в агенції та вигоряння вона вирішила змінити все — і стала нутриціологинею. Як це — піти з ІТ у невідомість? Чому нова професія виявилася справою життя? І як зараз виглядає її буденність — читайте в новій історії dev.ua.

Поки тисячі айтівців мріють про відкриття кордонів, дехто з IT-фахівців, навпаки, маючи можливість жити не в Україні, повертається додому. dev.ua розповідає історію Ярослава П. (з безпекових міркувань герой попросив не називати прізвище — РЕД.), Senior Software Quality Engineer в EPAM Україна, який, маючи можливість жити за кордоном подалі від жорстких українських реалій, зробив інший вибір — повернувся додому. Далі — пряма мова Ярослава.