Лонги

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 30 травня 2026 року № 692, якою вніс зміни до постанови № 76 щодо бронювання військовозобов’язаних працівників та визначення підприємств критично важливими. Для бізнесу це означає, що статус критично важливого підприємства більше не варто сприймати як «отримали й забули на рік». Систему фактично хочуть перезапустити: критерії критичності будуть переглядати, чинні рішення — перевіряти, а зарплатні та кадрові показники стануть ще більш чутливими.

Головний страх виробництва — «ми поставимо робота, щось піде не так, і вся лінія зупиниться». І цей страх обґрунтований. Бо зупинка лінії — це сотні тисяч гривень збитків за зміну, зірвані дедлайни та величезний стрес. Та більшість цих ризиків виникають тоді, коли інтеграція відбувається імпульсивно: побачив робота — купив. Правильна роботизація передбачувана і безпечна для поточних операційних процесів. Саме про це цей гайд.

Українські розробники здійснили технологічний прорив у сфері безпілотників: звичайний квадрокоптер типу FPV зміг уразити ціль на відстані 102 кілометри в глибокому тилу російських військ. Про це нещодавно повідомив Сергій Стерненко, волонтер і радник Міністерства оборони України з питань дронів.

Ще рік тому типовий сценарій для випускника технічного факультету виглядав доволі похмуро: десятки відгуків на вакансії Junior Software Engineer, кілька тестових завдань і майже гарантоване мовчання у відповідь. Кандидат, про якого розповідають у SKIFTECH, теж прийшов шукати роботу інженером. Комерційного досвіду він не мав — лише хорошу теоретичну базу, власні знання та бажання працювати в defense tech. Інженерної вакансії для нього тоді не знайшлося. Натомість компанія запропонувала почати зі складання обладнання. Перший місяць він працював складальником, вивчав продукт, знайомився з електронікою та виробничими процесами. А вже потім перейшов на інженерну позицію. У SKIFTECH кажуть, що це був свідомий шлях розвитку всередині компанії. Ця історія добре ілюструє зміни, які зараз відбуваються в українському miltech. Поки класичний IT уже кілька років переживає кризу джуніорських вакансій, виробники дронів, систем зв’язку та іншої військової техніки дедалі частіше готові навчати людей практично з нуля. dev.ua поспілкувався із виробниками рішень для війська про те, на які позиції вони готові наймати  людей з мінімальним досвідом чи взагалі без нього. 

Сучасний корпоративний світ важко уявити без нескінченних онлайн-дзвінків, які часто затягуються і виснажують команду. Проблема неефективних зідзвонів настільки наболіла, що стала темою для незліченної кількості жартів. Проте інколи звичайний інтернет-мем може стати поштовхом до створення реального цифрового продукту. Саме так народилася ідея сервісу для анонімного голосування за дострокове завершення мітингів — його всього за два дні створила UX/UI дизайнерка Ганна Шевельова за допомогою штучного інтелекту.

Українська ігрова спільнота обурилася після повідомлення авторів тактичної котячої гри Mewgenics про додавання російської локалізації. Раніше відомий інді-розробник Едмунд Макміллен проводив опитування про те, які локалізації хочуть бачити гравці, і в них лідирувала українська. 

Head of Project у Sense Bank Олег Кляпко, маючи понад 30 років досвіду програмування як хобі, створив безплатний iOS-застосунок Seizure Dairy для людей з епілепсією. Ідея розробити цей цифровий щоденник нападів з’явилася з особистої потреби — щоб допомогти власному сину. Завдяки синергії батьківської мотивації та залученню сучасних ШІ-інструментів, розробнику вдалося створити й випустити застосунок в App Store усього за один місяць. І Seizure Dairy уже дав перші результати: завдяки чіткому трекінгу кількість нападів у сина знизилася на 30%.

Айтівець Олексій Куц писав у LinkedIn, щоб достукатися до Міноборони, дзвонив в академії трьох міст, перевівся з тилової частини в бойову через після місяців листування з Генштабом і врешті-решт зумів пробити стіну військової бюрократії та долучитися до новоствореної ІТ-вертикалі ЗСУ. Поспілкувалися з Олексієм, як влаштована IT-вертикаль зсередини та кому з айтівців підійде посада цифровізатора армії.

Тіммейтів стає більше, а процеси ніяк не покращуються. В такій ситуації багатьом важко визнавати, що headcount не дорівнює ефективність і тим паче зрілість команди.  У цій статті я розповім про типову для багатьох engineering-команд проблему — втрату ефективності під час масштабування. Моя робота на позиції Head of Development Department в UPSTARS, компанії, що активно зростає, охоплює безпосередню роботу з викликами, про які йтиметься далі. Почнімо? 

Коли Дмитро Яновський у 18 років вийшов з аеропорту в Темпі (Флорида), перше, що він зрозумів — без машини тут не виживеш. Ніякого громадського транспорту, шалена спека, і кудись пішки не дістанешся. Ніякої родини поруч, ніякої стипендії, ніякого кампусу, який чекає. Тільки валіза, гроші з українського фрилансу і відчуття, що помилятися — дорого. Вісім років потому Яновський став першим студентом в історії каліфорнійського De Anza College, якого одночасно прийняли до MIT та Принстонського університету. Потім з українцем сталися робота в легендарній лабораторії MIT CSAIL, стажування в Pulley, запуск стартапу Prox у Y Combinator. І паралельно — заснована Дмитром освітня програма ULTA, через яку 15% першого потоку українських студентів вступили до MIT. dev.ua поговорив із Дмитром про його життєвий шлях, де були й макарони за долар, доленосний телефонний дзвінок із Бостона і те, чому він вважає Ukrainian defense tech однією з найбільших можливостей у світі прямо зараз.

У великому IT-світі знову шторм. Спочатку з’явився OpenClaw та його еволюційне продовження Hermes Agent — мільйони людей скачали, побавилися, спалили купу грошей на токени й тепер думають: «І що з цим робити далі?» Поки хайп довкола генеративного ШІ починає трохи охолоджуватись, ми поговорили під час нашого шоу про штучний інтелект Шо по ШІ з Олесем Петрівим, співзасновником і CTO Reface.

Я часто переглядаю вакансії. Не тому, що шукаю роботу, і не тому, що я ейчар, а тому, що мені це щиро цікаво. Я займаюся PR в IT-школі, і ринок праці для мене не абстракція: це те, що я моніторю і намагаюся зрозуміти зсередини. Наші випускники виходять на цей ринок щодня — і мені важливо розуміти, з чим вони там стикаються.

Привіт! Це знову #всратівакансії. Нова добірка трешових пропозицій про роботу як завжди в п’ятничному ефірі. Сьогодні у випуску — маніпуляції, робота за копійки, а ще — шахрайські схеми від псевдороботодавця

Польська студія CD Projekt RED оголосила про розробку Songs of the Past — сюжетного доповнення до рольової гри The Witcher 3: Wild Hunt. Цей реліз стане першим великим розширенням для гри за останні десять років. Вихід запланований на 2027 рік для PlayStation 5, Xbox Series X|S та PC.

Західні партнери України виявляють інтерес до наземних роботизованих комплексів (НРК), проте абсолютно не готові до їхнього реального впровадження та застосування у власних арміях. Головні причини — відсутність бойового досвіду, застарілі бюрократичні підходи та нерозуміння специфіки сучасної війни технологій.

UX/UI Designer Анастасія Кристопчук розповіла про шахрайську схему найму, з якою зіткнулася під час пошуку роботи. За її словами, фейкова компанія CarrotDevs публікувала вакансії на Work.ua, проводила співбесіди та надсилала офери, після чого намагалася отримати доступ до банківських даних кандидатів через «онбординг-платформу».

У Threads мобілізований айтівець із ніком oncceuponatime_dude веде щоденник про те, як опинився у війську. Ми вже розповідали про його досвід від «лагідної бусифікації» і ночі в казармі ТЦК до першого дня у батальйоні.  У другій частині зізнань та відкриттів айтівця він розповідав про БЗВП, «губні НАТівські постріли» та «гру в штурмовиків». У третій частині щоденника айтівець поділився думками про те, чому бусифіковані не тікають з армії, наскільки різні умови служби в штабних і піхотинців, та зброю у ковдрі. Це — четверта частина його спостережень — про залякування у війську та передислокації підрозділу не без сюрпризів. 

Більшість компаній, які серйозно займаються діджитал-маркетингом, рано чи пізно приходять до того, що всередині команди їм потрібна технічна функція. Хтось збирає класичну MarTech-команду. У Boosters ми пішли іншим шляхом — і за два місяці зафіксували економію 350 годин роботи спеціалістів.

Коли сину Романа Гимона було рік і вісім місяців, у родині вперше почули про високу підозру на РАС. Попереду були страх, десятки годин пошуку інформації, Facebook-групи, суперечливі поради й постійне відчуття, що ніхто не може нормально пояснити: що робити далі. Сьогодні Роман — креативний директор mowMedia, графічний дизайнер і батько шестирічного Енея — створює Enchi: застосунок для батьків дітей з аутизмом 0 без команди розробників, без технічного бекграунду й майже повністю за допомогою AI-інструментів.

Так і є: учора Uklon дав солідного джазу в Борисполі. Поки ми тут сперечаємося про тарифи в дощ, хлопці викотили на розв’язку біля терміналу F свій Autonomous car.

У березні 2026 року компанія Anthropic запустила офіційну сертифікацію Claude Certified Architect (CCA) для перевірки архітектурних навичок створення корпоративних ШІ-систем. Владислав Бабенко, Senior Software Engineer в EPAM Systems, один із перших у компанії склав цей складний та ексклюзивний іспит. Як розробник-практик він прагнув не просто отримати чергову «відзнаку», а підтвердити свою кваліфікацію AI Engineer та опанувати найновіші ШІ-практики. Про те, як влаштована закрита сертифікація від творців Claude, чому реальний іспит виявився складнішим за тренувальні тести, та як за три тижні підготуватися до тестування продакшн-рівня — Владислав детально ділиться в нашому матеріалі.

Сайт — цифровий актив бренду. Повноцінним активом він стає тоді, коли починає стабільно генерувати вимірюваний грошовий потік і знижувати вартість залучення клієнта. Зазвичай це помітно за кількома ключовими змінами.

Ветеран Олександр «Пих» — нині Lead System Engineer/Data DevOps у компанії EPAM Systems. За плечима він має понад 10 років роботи в IT, зокрема — близько п’яти років спеціалізації в AWS Cloud. Також у його резюме — нелегкий досвід, який не можуть вказати у своєму CV айтівці з більшості країн світу: близько трьох років у Силах оборони під час повномасштабної війни з росією. 

«Я надзвичайно кайфонув, бо у нас грали всі на полі. Всі мали змогу відчути, що вони можуть. Я закинув свій перший м’яч і радів, як дитина», ― розповідає ветеран Тарас Ковалик, що взяв у часть в других змаганнях серед ветеранів з баскетболу на кріслах колісних.

Коли ви проводите за екраном по 6–8 годин на день, критично важливим стає все: наскільки природно лягає рука на мишу, чи не втомлюються очі від дрібного шрифту та чи витримає ваш інтернет чергове відключення світла просто посеред важливого дейлі. Спільно з Telemart ми зібрали три рівні сетапів від стартового до безкомпромісного преміуму, які показують, як організувати простір для продуктивної роботи та вечірніх ігрових сесій.

Поки всі сперечаються, чи замінить AI програмістів і маркетологів, в e-commerce починається інша цікава історія: штучний інтелект в інтернет-магазинах поступово перетворюється на систему, яка самостійно виконує задачі всередині торгового бізнесу. Сьогодні активно розвивається тема AI-агентів «під капотом». Це не просто окремий інструмент, який інсталюється на сайт, а рішення під капотом інтернет-магазину. Розберімось, чому AI-агенти такі особливі.

Вісім років тому Геннадій Татаркін працював на меблевому виробництві й будував цілком зрозуміле професійне життя. Робота, плани, звичний ритм — усе змінилося за одну мить після виробничої травми, коли руку довелося ампутувати. Попереду були місяці адаптації, болісне звикання до нової реальності, десятки співбесід і відмови, за якими, навіть якщо цього ніхто не говорив уголос, читалося одне й те саме: роботодавці не вірили, що людина з протезом зможе працювати нарівні з іншими. Тоді здавалося, що разом із рукою він втратив і звичне майбутнє. Але сьогодні Геннадій працює в архівному відділі EPAM, оцифровує документи, їздить із Білої Церкви до київського офісу, проходить корпоративні тренінги з використання ШІ та переконаний: немає справи, яку він не зміг би опанувати, якщо сам дозволить собі спробувати. Геннадій розповів dev.ua, як пережив втрату руки, чому роботодавці часто самі створюють бар’єри для людей з інвалідністю, і як крок за кроком повертав собі прості речі, які колись здавалися неможливими — від приготування картоплі за власним рецептом до зав’язування шнурівки однією рукою.

Каменем спотикання та головним чинником, що гальмував масове прийняття криптовалютних технологій, завжди була їхня складність. І довгий час єдиним пропонованим рішенням було «навчайтеся», «станьте експертом», поки гаманці та сервіси не почали рухатися у зворотному напрямку: не чекати, коли користувач набуде досвіду та відповідальності, а йти до нього самим — зі зручним сервісом, що вирішує базові складнощі. Хтось для цього пішов у бік централізації, хтось наполегливо продовжив роботу суто в межах чистого блокчейну. Але обидва підходи натрапляли на одну обставину: користувач все одно мав розуміти, що він робить.  Але тепер ми живемо в нових умовах. AI змінив підхід: він не вимагає від користувача розуміння внутрішніх механізмів, а просто виконує роботу — або підказує, як зробити її краще. Для цього йому не потрібен експерт у вигляді людини, а лише публічні дані та дозвіл діяти. Розберемо, як сьогодні AI спрощує крипту — на реальних прикладах 2025–2026 років.

Піти з комфортної студії, щоб реалізувати власну мрію — крок, на який наважуються одиниці. Але що чекає на розробника, коли зникають стабільна зарплата та продюсер із дедлайнами? Троє українських соло-девелоперів чесно розповіли dev.ua про свій досвід: від реального розміру фінансової подушки та безплатного софту до вигоряння, пошуку паблішерів і золотого правила геймдеву — «плануй на три місяці, роби рік».

З’явився OpenClaw. Мільйони людей скачали, побавилися, офігіли від того, як ця хрінь жере корпоративні гроші на токени, поскиглили в Telegram-каналах… і що тепер із цим робити? Який реальний юзкейс цієї агентурної революції?