Лонги

Листопад 2022 року вже увійшов в історію технологій бо саме тоді OpenAI відкрила доступ до ChatGPT, і менш ніж за тиждень мільйон людей почали використовувати продукт, який ще недавно здавався фантастикою. За два місяці аудиторія перевищила 100 мільйонів користувачів, що є рекордом, якого раніше не досягав жоден цифровий сервіс. Але справжнє значення ChatGPT полягає не в рекордах.

Війна дедалі більше перетворюється на протистояння автономних систем. Українські компанії вже створюють наземних роботів, які можуть виконувати місії там, де ризик для військових надто високий. Гість нового випуску «7 питань до DefTech CEO» — засновник і CEO Tencore Максим Васильченко. Поговорили про конкуренцію на ринку DefTech, болі галузі та майбутнє війни.

Від перевірки транзакцій до відстеження викрадених коштів і деанонімізації цілих організацій — блокчейн-експлорери вміють значно більше, ніж здається на перший погляд. Розповідаємо, як вони працюють і куди рухається їхній розвиток.

Штучний інтелект може за лічені секунди написати лист, скласти бізнес-план або підсумувати нараду. Та його головна цінність — економія робочого часу. 72,5% компаній упроваджують ШІ для автоматизації повторюваних завдань, а 71,5% — для підвищення ефективності робочих процесів.

Через повномасштабну війну мільйони українців знайшли тимчасовий прихисток у інших європейських країнах. При цьому абсолютна більшість з них продовжують користуватися послугами вітчизняних банків — і через зручність та технологічність українського онлайн-банкінгу, і тому, що, попри відстань, вони не припиняють зв’язки з рідною країною: здійснюють перекази рідним, оплачують товари, послуги та квитки, донатять на армію та волонтерським фондам.  

Це була звичайна техніка маніпуляції, розіграна як по нотах. Усе починалося за класикою сучасного цифрового шукача пригод — із банера про «єДопомогу» в Telegram. Людина просто клікає на посилання, бачить формочку для входу в банк, на секунду замислюється, закриває вкладку й забуває про це. Здавалося б, інцидент вичерпано.

Трансформація Uklon від сервісу виклику таксі до екосистеми не тільки міських, а і міжміських та міжнародних поїздок, набуває обертів. Кілька тижнів тому компанія анонсувала тестовий запуск автобусних рейсів Uklon Travel Bus до двох міжнародних аеропортів — з Києва до варшавського аеропорту Фредеріка Шопена та з Одеси до аеропорту Кишинева. А вже 20 липня відбувся і перший рейс до летовища у столиці Молдови. 

Трохи більше місяця тому Олена Григорко стала новою керівницею одного з найбільших українських ІТ-аутсорсерів DXC Luxoft,  змінивши на посаді Managing Director Олену Самборську. Остання, тим часом, перейшла в mono, де зайняла посаду HR Director. Олена Григорко працює у Luxoft майже 20 років. Перед тим, як очолити український бізнес компанії, вона займала посаду Regional Department Manager, керуючи двома локаціями — Дніпро та Одеса.

У Threads мобілізований айтівець із ніком oncceuponatime_dude веде щоденник про те, як опинився у війську. Ми вже розповідали про його досвід від «лагідної бусифікації» і ночі в казармі ТЦК до першого дня у батальйоні.  У другій частині зізнань і відкриттів айтівця він розповідав про БЗВП, «губні НАТівські постріли» та «гру в штурмовиків». У третій частині щоденника айтівець поділився думками про те, чому бусифіковані не тікають з армії, наскільки різні умови служби в штабних і піхотинців, та зброю у ковдрі. Четверта частина його спостережень — про залякування у війську та передислокації підрозділу не без сюрпризів.  П’ята частина відвертостей — про залякування у війську, втрати та життя прифронтового міста.  Шоста порція зізнань та відкриттів — про думки про СЗЧ, страх переводу в піхоту та бажання втекти з України. Публікуємо сьому серію армійських роздумів мобілізованого айтівця про психологічне і фізичне відновлення в армії (насправді ні), затяги та спогади з цивільного життя.

Claude Code за секунди піднімає CRUD, генерує типовий клас, накидає boilerplate, який ще три роки тому забирав пів дня джуніора. За даними GitHub, 92% американських розробників використовують ШІ-інструменти в роботі — вміння промптити перестало бути перевагою, це базова гігієна, як git або читання stack trace.

  Штучний інтелект — це вже не просто тренд, а реальність, яка економить мільйони або ж… спалює їх за лічені секунди. На кожній конференції нам розповідають про дивовижні успіхи AI, але чомусь про факапи, злиті бюджети та чорний бік ШІ в Україні заведено мовчати. Ми вирішили зламати цей стереотип і розібрати тему без прикрас! У цьому випуску відео-подкасту dev.ua зібралася зіркова компанія техноекспертів, щоб розбити рожеві окуляри та обговорити найгучніші провали сучасних технологій. Жодної нудної теорії — тільки реальні інсайди, мільйонні збитки, зглючені боти та факапи, про які ви ніколи не почуєте в красивих рекламних демках.

Привіт! Це знову #всратівакансії. Нова добірка трешових пропозицій про роботу як завжди в п’ятничному ефірі. Сьогодні у випуску — знову русня, копійчані винагороди, а ще вимога не бути дебілом і офер на тестовий тиждень.

Попри побоювання індустрії щодо появи неконтрольованих ШІ-хакерів, експерти з кібербезпеки зазначають, що штучний інтелект діяв методами звичайних людей, а атаки можна було уникнути за допомогою базових протоколів захисту.

Медіанна зарплата фахівців у DefTech у червні 2026 року становить $2500 — стільки ж, скільки і пів року тому. Для порівняння, у IT загалом медіана — $2700, тобто DefTech у середньому платить на $200 менше.

Засновник бренду PRACTIK Іван Зубарєв розповів dev.ua, як український виробник сухого корму для собак і котів використовує штучний інтелект у виробництві, клієнтському сервісі та розробці рецептур, і чому певні рішення компанія принципово залишає лише за людьми.

Український Defense Tech сьогодні розвивається швидше, ніж будь-коли. Якщо раніше цикл створення нової технології вимірювався роками, то тепер — тижнями, а іноді й днями. Це змінює не лише продукти, а й вимоги до інженерів, компаній і всієї галузі. У новому випуску рубрики «7 питань до DefTech CEO» dev.ua поспілкувався з генеральним директором НВК «СКІФ» Юрієм Лавреновим. Він розповів, чому українському miltech не вистачає людей, які технології сьогодні переоцінюють, що цивільне IT часто не розуміє про оборонну індустрію та якою, на його думку, буде технологічна війна найближчих років.

Коли досвідчений фахівець шукає нову роботу, очікується, що його сильний особистий бренд та власні проєкти стануть переконливими плюсами для роботодавця. Випадок із Head of Marketing Євгеном Гребіненком показав, що на практиці може виявитися зовсім навпаки: успішна співбесіда закінчилася раптовим відкликанням оферу через «надмірну самостійність», а потім йому надіслали іншу пропозицію — зокрема, ділитися своїми напрацюваннями безплатно.

Війна остаточно виходить за межі російсько-українського фронту, перетворюючись на складний вузол за участю Близького Сходу та США. Успішний удар українських дронів по військових вантажах у Каспійському морі став для Ірану приводом втретє за рік відкрито пригрозити Києву. Тегеран офіційно оголосив усю територію України «законною ціллю». Ситуація загострюється на тлі безпрецедентного обміну розвідданими: поки росія наводить іранські ракети на американські бази на Близькому Сході, Іран може спрямувати свою балістику на українські міста. Аналізуємо реальність іранської загрози та розповідаємо детальніше яка саме іранська балістика може бути залучена проти України та чи здатні виснажені українські системи Patriot захистити небо.

У технологічному світі знову гаряче. Поки звичайні розробники намагаються зрозуміти, чому чергова версія нейромережі знову «зламала» їм прод, топменеджери Кремнієвої долини оголошують про початок нової ери. Але щось є певні сумніви:)

Українські оборонні виробники давно звикли працювати в умовах дефіциту — але дефіцит цей рідко стосується самої зброї. Найчастіше все впирається у звичайну мікроелектроніку: Raspberry Pi, карти пам’яті, оптоволокно, специфічні мікросхеми. dev.ua запитав інженерів Dwarf Engineering, SKIFTECH та CEO BlueBird Tech, у що насправді впираються виробничі процеси, коли йдеться про компоненти.

З появою спеціального правового режиму «Дія.City» український ІТ-сектор отримав гнучкий інструмент залучення фахівців — гіг-контракт, який поєднав у собі переваги трудових відносин та цивільно-правової співпраці. Гіг-контракт дав ІТ-компаніям більше гнучкості, а спеціалістам — більше свободи. Але він не прибрав питання безпеки праці. Просто тепер його потрібно вирішувати не за застарілими шаблонами, а через чіткі й адаптовані правила співпраці.

Разом із нашим постійним спонсором — хмарним оператором Ucloud — ми продовжуємо єдине в Україні шоу про штучний інтелект, яке не просто триває, а задає тренди.

Поки більшість технологічних компаній намагається мінімізувати ризики, заморожує капітальні видатки або працює виключно у режимі збереження існуючих активів, національний фіксований оператор Укртелеком (що входить до групи SCM Ріната Ахметова) реалізує одну з наймасштабніших і найскладніших програм модернізації телеком-інфраструктури в сучасній історії України.

Агроном фотографує початок кукурудзи — і за кілька секунд отримує підрахунок зерен разом із прогнозом врожайності. Логіст відкриває систему вранці — і вже за 8 хвилин має план перевезення врожаю для полів, елеваторів і порту. Це звучить як набір окремих AI-фіч. Насправді — це одна система. Уже вісім років «Кернел» розвиває власну Digital Agribusiness (DAB) — це веб- і мобільна платформа з мікросервісною архітектурою на бекенді, що об’єднує 6 окремих проектів ―  від планування посівів, агрооперацій, розрахунку норм добрив до логістики, аналітики і Data Science-моделей.  Її завдання — не просто збирати дані, а відповідати на ключові бізнес-питання: скільки інвестувати в сезон, яку врожайність очікувати, як не втратити її в процесі зрощування та як відслідковувати, що реально відбувається на полях чи окремих його ділянках.  dev.ua розпочинає проєкт, в якому у партнерстві з найбільшим українським агрохолдингом «Кернел» розповідає про найсучасніші технологічні рішення в сільському господарстві, що підвищують ефективність агровиробництва та спрощує роботу аграріїв.

Product Marketing Manager в Railsware Артем Сагайдак влаштував іспит чотирьом LLM на реальних даних. Він поділився з dev.ua цим досвідом. Далі — пряма мова Артема.

Дніпровський стартап RoboL Robotics перейшов від лабораторних прототипів до комерційної експлуатації. Компанія встановила свій перший роботизований кіоск під брендом Robi Coffee в ТЦ «Апполо» у Дніпрі. Засновник та CEO проєкту Антон Котик розповів dev.ua, як робот реагує на повітряні тривоги, із якими операційними викликами зіштовхнулася команда та чому стартап готується до експансії у Фінляндію.

Український defence tech уже став окремою індустрією зі своїми правилами, конкуренцією та кадровими викликами. Компанії більше не сперечаються, чи потрібні безпілотники — тепер вони шукають відповіді на інші питання: як захиститися від FPV-дронів, яких інженерів бракує найбільше, чому роботизація стає наступним етапом війни та як переконати айтівців перейти в оборонку. У новому циклі dev.ua ми ставимо однакові запитання керівникам українських defence tech-компаній, щоб показати, чим сьогодні живе український miltech, які виклики він переживає та куди рухається галузь. Герой цього випуску — CEO та співзасновник Frontline Robotics Євген Третяк, який розповів, чому головним обмеженням розвитку оборонної індустрії стали не гроші, а люди, які технології сьогодні переоцінені, чому боротьба з FPV-дронами стане одним із ключових напрямів найближчих років та чому, на його думку, сучасний defence tech дуже нагадує українське IT п’ятнадцятирічної давності.

У стартапів є два улюблених вислови: «ми зробили півот» і «це був трансформаційний рік». Чесно кажучи, я сам стільки разів це говорив у різних інтерв’ю, що вже трохи не довіряю цим фразам, коли чую їх від інших. Здебільшого за ними не стоїть нічого конкретного — просто зручний спосіб не визнавати, що план не спрацював.

Під час бойових випробувань «ПЕГАС» вперше подолав складне бездоріжжя, недоступне для більшості серійних НРК, пройшов до 40 км без підзарядки і при цьому виявився майже у п’ять разів дешевшим за заводські аналоги.

Про тернистий шлях пошуку роботи джунами у останні роки вже написано немало історій, зокрема і на нашому сайті. Але нещодавно одна з таких історій стала вірусною — Junior UI/UX Designer зі Львова Олег Банера розповів у соцмережах, як рекрутерка однієї з найбільших українських ІТ-компаній озвучила «рабовласницькі» умови, неприйнятні навіть для тих молодих спеціалістів, які готові працювати майже безкоштовно заради досвіду в резюме.  Пост Олега тоді набрав тисячі реакцій, але всі обговорення, головним чином, стосувалися «крінжової» вакансії, тоді особиста ситуація самого автора вірусного допису лишилася, по суті, за кадром.