Лонги

Такий ввічливий та активний чотирилапий улюбленець зустрічав гостей на вході в нововідкриту університетську лабораторію RoboLab, яку сьогодні урочисто запустили за участі керівництва Мінцифри й інших міністерств, партнерів і спонсорів у Київському національному університеті будівництва й архітектури (КНУБА). Робопесик бігав і показував різні трюки, хіба що не виляв хвостом. Просто тому, що в нього його не було. 

Користувачка Threads під ніком @koteyee поділилася черговою крінжовою ІТ-вакансією на Work.ua. Business Research Group, яка представлена на сайті як українсько-американська компанія, шукає стажиста-програміста з оплатою $1 за годину. Ось що має вміти робити кандидат за такі гроші.

Масові скорочення останніх років змінили ринок: якщо раніше в IT говорили переважно про найм, то тепер — про performance, відповідність ролі й ефективність команди. Ми запитали HR-лідерок українських і міжнародних IT-компаній, за якими принципами вони ухвалюють рішення про звільнення — і чи можливе повернення після розставання.

Ринок ІТ залишається конкурентним, а кількість відгуків на одну вакансію — високою. У великих компаніях рекрутери переглядають сотні CV щодня. І перше рішення часто ухвалюють за кілька секунд. dev.ua запитав у представників провідних IT-роботодавців України: які резюме вони відсіюють автоматично та що є справжніми red flag.

Україна вперше за час повномасштабної війни публічно заговорила про експорт власної зброї. Але за політичними заявами стоїть складніше питання: чи готова до цього сама індустрія — від виробників БПЛА і РЕБ до команд, що розробляють програмні рішення для поля бою. Defence-tech в Україні за два роки виріс у десятки разів: стартапи масштабувалися у виробництво, софт — у бойові системи, а «гаражні» рішення стали частиною оборонного контуру. Водночас експорт — це не лише дозвіл держави, а й сертифікація, комплаєнс, захист інтелектуальної власності, контроль ланцюгів постачання та відповідальність за кінцевого користувача. dev.ua зʼясовував, наскільки українські виробники озброєнь і військових IT-рішень реально готові до виходу на зовнішні ринки, які бар’єри залишаються ключовими — і що може стати стоп-фактором навіть за наявності політичної волі.

Богдан Швець — фронтенд та Unity розробник зі страшною хворобою. Він може писати код, проходити тестові й роками прокачувати навички, але не може фізично прийти в офіс, через що він отримав сотні відмов від роботодавців. Поспілкувалися з Богданом про дистанційну роботу, що існує лише на словах, страх бізнесу перед інвалідністю та про систему, яка залишає людину сам на сам із майбутнім.

У Threads з’явився допис від Тамари Коляди, Business Software Solution Architect, у якому вона публічно розкритикувала освітні курси з розробки, що просуваються в соцмережах та орієнтовані на початківців в ІТ.

Репетиторка української мови Тетяна Павловська опублікувала у Threads добірку скриншотів, на яких один і той самий чоловік, коментуючи фото дівчат у соцмережах, навмисно принижував їх. 

Дивлячись на паніку навколо падіння курсу біткоїна в два рази, хочеться зрозуміти, а що буде, якщо грати в довгу й не вестися на тимчасові спекуляції (і взагалі, чи були спекуляції?). 

Економіст, професор American University Kyiv Володимир Вахітов, вважає, що в Україні час вводити «податок на акумулятори». Його ідея викликала бурхливу дискусію в соцмережах. Чим керується автор ідеї та що думають сподивачі — далі. 

Українські айтівці знову сперечаються про те, що вважати «стабільністю» в ІТ. Цього разу приводом став допис QA Team Lead і консультантки з кар’єри Інни Двойнікової, яка після двох років фрилансу зіткнулася з несподіваною проблемою — українські ІТ-компанії не поспішають розглядати її на довгострокові позиції.

Заведено думати, що софт-скіли — це щось, що не можна «поміряти» в числовому вираженні, тому і оперувати інформацією щодо цих навичок своїх співробітників доводиться на основі якихось абстрактних уявлень чи особистих оцінок. Між тим, в сучасному технологічному світі саме софт-скіли, за прогнозами багатьох експертів, чітко виходитимуть на перший план — поки ШІ робитиме значну частину рутинної роботи. На основі оцінки не лише хард-, а насамперед — софт-скілів керівник пропонує успішним працівникам підвищення зарплати чи нові ролі в компанії, але, виходить, що ці рішення ухвалюють просто на основі певного суб'єктивного бачення, чи не так? 

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна фактично розпочала експорт власного озброєння та військових технологій. Розповідаємо, що піде на експорт, хто й що продаватиме і скільки вдасться заробити. 

Привіт! Це новий випуск подкасту «ШО по ШІ». З вами, як завжди, Олексій Мінаков, апологет штучного інтелекту, і Стас Юрасов, СЕО dev.ua. І сьогодні у нас дуже насичений епізод.

Уже декілька днів не вщухають дебати навколо ребрендингу «Укрпошти» за 639 000 грн. Особливо це стосується логотипа, який дуже нагадує старий, але просто в перевернутому вигляді. Фахівці говорять, що це недорого та хороша робота, інші — про недоцільність таких витрат. Давайте розглянемо два табори думок — «за» і «проти». 

Рекрутинг у Web3 кардинально відрізняється від класичного IT-найму. Більшість фахівців цього середовища рідко оновлюють LinkedIn, не завжди мають традиційне резюме й часто взагалі не ідентифікують себе як «кандидатів у пошуку роботи». Вони не шукають вакансії — вони створюють.

Ціна Bitcoin вперше опустилася нижче позначки $65 000 відтоді як Дональд Трамп, який неодноразово заявляв про свою підтримку криптовалют, вдруге став президентом США. У чому причина падіння BTC?

Привіт! Це знову #всратівакансії. Нова добірка трешових пропозицій про роботу як завжди в п’ятничному ефірі. Сьогодні у випуску — «вражальна» й безплатна вакансії, а ще — дивні лінгвістичні вимоги й джуни-тімліди.

Термінали Starlink, які використовують російські окупанти, вже заблоковано, але українським користувачам для роботи супутникового інтернету потрібно зареєструвати свої пристрої. Що про це говорять Михайло Федоров, Сергій «Флеш» та Ілон Маск.

У світі, охопленому війнами та економічною рецесією, люди шукають стабільності та перспектив. На цьому досить похмурому тлі кар'єра в IT часто виглядає як сяйний маяк надії. Омріяний рай, де нібито достатньо просто сидіти за комп’ютером, писати код і отримувати солідні гроші. Саме цей привабливий образ спонукає людей різного віку та професійного досвіду масово перекваліфіковуватися. Але чи відповідає реальність цим очікуванням? Як засновник навчального центру з програмування, я щодня бачу, як мрії зіштовхуються з реальністю, і хочу поділитися своїм поглядом на це.

Після семи років у IT та керівної ролі Вікторія Сінкевич звільнилася без чіткого плану — через хворобу та професійне вигорання. Сьогодні вона живе в Іспанії, розвиває власну школу астрології й заробляє більше, ніж у технологічній галузі. Поспілкувалися з Вікторією про шлях від бізнес-асистента до астропсихологині.

Чи може перукар працювати віддалено? Ні, бо мусить робити зачіску фізично (поки що).

Минулого тижня в медіа з’явилися новини щодо масштабної реформи ринку таксі, яку запланувала влада. З легкої руки Міністерства з розвитку громад та територій був розроблений законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування перевезень пасажирів на таксі або легковими автомобілями на замовлення». Повідомляється, що наразі законопроєкт лише спрямований на погодження до Державної регуляторної служби, тож поки що про його ухвалення не йдеться — він навіть не зареєстрований у парламенті. Однак плани щодо майбутньої реформи це аж ніяк не скасовує, тож це викликало немалий резонанс.   

Рівно рік тому Андрей Карпати вперше публічно сформулював термін «вайбкодинг» — спосіб програмування, у якому ключову роль відіграє не ручне написання коду, а взаємодія із ШІ. Ідеться про підхід, коли розробник задає напрям, описує ідею словами, коригує «настрій» рішення, а значну частину коду генерує AI. За цей рік вайбкодинг пройшов шлях від напівжартівливого поняття до реальної практики, яку використовують інді-розробники, стартапи й окремі команди у великих компаніях. Для когось це спосіб швидко зібрати прототип або пет-проєкт, для когось — новий рівень абстракції в програмуванні, де інженер більше схожий на архітектора й редактора, ніж на «людину, яка пише код рядок за рядком».

Повномасштабна війна стала фоном, у якому українські IT-команди працюють уже кілька років. Цей текст я пишу з позиції людини, яка одночасно працює QA Manager в американській команді та Head of QA в українській. Це означає щоденне балансування між різними культурами, очікуваннями, темпами роботи й абсолютно різним рівнем відчуття реальності. Для більшості з нас це не тимчасова криза, а нова реальність: повітряні тривоги під час мітингів, нестабільний звʼязок, останнім часом собачий зимовий холод, релокації, втрати, емоційне вигорання. Водночас клієнти, з якими ми працюємо, всі знаходяться за кордоном і живуть у зовсім іншому контексті. У цій точці менеджер опиняється між двома світами: командою в Україні та глобальним бізнесом. І саме від того, як він будує процеси, комунікацію й підтримку, залежить не лише результат, а й здатність команди зростати.

У світі програмування термін «стресостійкість» часто є лише кліше в резюме. Однак для Олександра Вітера, Senior Python Developer, це поняття набуло абсолютно нового, фізичного змісту. Двічі за два тижні російські «шахеди» влучили у квартиру Олександра в Одесі й майже повністю зруйнували житло. Поспілкувалися з айтівцем про те, як діяти в такій ситуації, до кого звертатися і хто першим прийшов на допомогу. 

25-річного IT-розробника Олександра Качкуркіна затримали в росії одразу після депортації з Казахстану та заарештували у справі про державну зраду. За даними правозахисного проєкту «Перший відділ», підставою для кримінального переслідування могли стати грошові перекази в Україну. 

За моїми спостереженнями, генеративний ШІ скочується в долину розчарування. Уже минув пік завищених очікувань і дикого захоплення. 

Дзвінок у клініку: оператор не може одразу записати людину на прийом, бо через обстріли інтернет повільний, і обіцяє перетелефонувати. Вони прощаються, і пацієнт чекає на дзвінок. Оператор має зафіксувати лід в CRM, подивитись розклад лікаря та запропонувати час пацієнту. Але він перемикається на нові звернення і забуває про обіцянку. В умовах такої багатозадачності, та ще й стресу навіть уважний співробітник може помилитися. Для бізнесу це постійні ризики: втрачені клієнти, зірвані домовленості, репутаційні втрати. Йдеться не лише про медицину — подібні сценарії повторюються й в інших бізнесах. Втім часто це не провина співробітника, а наслідок «ручних» процесів. dev.ua разом з компанією IPTel — розробником систем для автоматизації комунікацій — розповідає які технології допомагають «застрахувати» бізнес від людських помилок і як це працює на практиці.

Коли задумане не збігається з реальністю, ритейл втрачає мільярди. За оцінками POI і McKinsey, до 35% усіх втрат продажів у FMCG пов’язані з людським чинником: 25% — слабке виконання стандартів, 8–10% — товари «out-of-stock» (відсутність товарів на полиці, — прим. ред.).  Порожні полиці в магазинах і витрати — це дзеркало системної проблеми галузі: домовленості є, але ритейл досі побудований на людському чиннику та ручних процесах, які неможливо масштабно контролювати.