Лонги

З 2 червня 2026 року були оновлені правила бронювання працівників (Постанова КМУ № 692). Тепер збереження статусу критично важливого підприємства залежить від точних фінансових розрахунків. Будь-яка помилка в цифрах або затримка з підвищенням окладів автоматично призведе до втрати броні. До чого готуватися бізнесу та як діяти, щоб мінімізувати ризики? 

Обшуки у виробника дронів Vyriy Industries — це не просто чергова процесуальна дія. Це момент, коли напруга між потребами фронту та методами української правоохоронної системи досягла критичної позначки. Виробник, продукція якого стала синонімом ефективності та низької ціни, опинився під прицілом ДБР. Спільнота розцінює це як небезпечний сигнал: для української оборонки наступають часи «турбулентності», де інженерний талант поступається місцем бюрократичній «паличній» системі.

Крайні масовані ракетні удари рф по Києву, які забрали життя понад п’яти десятків людей, показали, що Україна вичерпала запас ракет-перехоплювачів PAC-3 — єдиний засіб проти балістичних ракет. Попри наявність законтрактованих PAC-3 їх передача відбудеться не раніше 2027 року, а «союзники» відверто ігнорують запити української влади поступитися місцем в черзі та надати ракети зі своїх запасів. Це вкотре доводить, що Україні потрібно розробляти власні способи захисту громадян від «іскандерів». І така зброя вже створюється, ба більше — вона стає частиною загальноєвропейської безпеки. Розповідаємо, як працює проєкт панєвропейського балістичного щита Freyja, чому в його серці стоїть українська ракета FP‑7.x і головне — коли вона може почати збивати російську балістику.

Масштабний рейд силовиків на одного з найбільших виробників дронів в Україні, мільйонні збитки через вимушений переїзд, логіка Дія.City проти звинувачень в «обналі» та деталі купівлі «Бабеля». dev.ua публікує максимально детальний переказ пресконференції Олексія Бабенка, засновика Vyriy.

У свіжому випуску нашого шоу про штучний інтелект Шо по ШІ ми поспілкувалися з Владиславом Піотровським, співзасновником та CEO української компанії DWARF Engineering. Вони створюють технологічне озброєння для ЗСУ, а також є новаторами в інфраструктурі для масового виробництва AI-дронів. Зокрема, компанія розробила унікальну операційну систему, яка дозволяє розгортати будь-які додатки на будь-яких БПЛА, та власний автономний копілот.

Державна «Фабрика штучного інтелекту», обчислювальна потужність, яка зросте з 0,1 до 50 петафлопс, 30 000 фахівців з ШІ замість нинішніх 6100, мультиагентні системи для командування Збройних Сил і швидкість розгортання військових ШІ-рішень менш ніж за 8 тижнів. Це не фантастика, а цифри з нового урядового документа — Стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні на період до 2030 року, яку готує до схвалення Кабмін разом із операційним планом на 2026–2028 роки. Розповідаємо, які зміни та конкретні цифри чекають на айтівців, оборонців, чиновників і звичайних українців.

Google почав використовувати завантажені фото, аудіо та файли для навчання AI. Функцію ввімкнули за замовчуванням.

Кілька років тому головним стресом розробника був дедлайн. Сьогодні до нього додалося питання іншого масштабу: чи не зробить нейромережа мою роботу непотрібною вже завтра? Постійні релізи моделей, гонка за новими стеками й регулярні новини про скорочення сформували окремий тип професійного стресу.

Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем (ЄМА) підрахувала: фішинг під виглядом державних виплат міцно утримує 4 місце за кількістю звернень до Кіберполіції.

У Threads мобілізований айтівець із ніком oncceuponatime_dude веде щоденник про те, як опинився у війську. Ми вже розповідали про його досвід від «лагідної бусифікації» і ночі в казармі ТЦК до першого дня у батальйоні.  У другій частині зізнань і відкриттів айтівця він розповідав про БЗВП, «губні НАТівські постріли» та «гру в штурмовиків». У третій частині щоденника айтівець поділився думками про те, чому бусифіковані не тікають з армії, наскільки різні умови служби в штабних і піхотинців, та зброю у ковдрі. Четверта частина його спостережень — про залякування у війську та передислокації підрозділу не без сюрпризів.  П’ята частина відвертостей — про залякування у війську, втрати та життя прифронтового міста.  Нині — шоста порція зізнань та відкриттів — про думки про СЗЧ, страх переводу в піхоту та бажання втекти з України.

Поки IT-ринок скорочується, а senior-розробники скаржаться на відсутність цікавих задач, deftech-компанії не можуть закрити десятки позицій місяцями. Їм потрібні схемотехніки, антенщики, embedded-розробники, пілоти-випробувачі і навіть інструктори для навчання операторів роботизованих комплексів за кордоном. Аналіз вакансій від таких гравців, як Dwarf Engineering, Tencore, Frontline Robotics, TAF Industries та інших, показує цікавий тренд: ринку критично не вистачає не просто «кодерів», а фахівців, що здатні поєднати теорію з жорсткими польовими реаліями. dev.ua систематизував попит топових гравців сектору, щоб зрозуміти, які навички зараз цінуються на вагу золота і які вакансії нині закривати рекрутерам найскладніше.

Останні комбіновані атаки на українську столицю чітко підсвітили катастрофічну тенденцію, яку більше неможливо ігнорувати. Російська армія вирахувала головне вразливе місце нашої системи протиповітряної оборони — фізичний дефіцит протибалістичних ракет класу PAC-2/PAC-3.

Доброго ранечку, друзі! З вами знову ваше улюблене мегашоу про штучний інтелект «ШО ПО ШІ» та його ведучі: Олексій Мінаков (апологет ШІ в Україні), Сергій Колесниченко (ШІ-реаліст, COO UCloud) та Стас Юрасов (CEO dev.ua). Попри хрипкі голоси після святкування 5-річчя dev.ua, ми зібралися, щоб видати вам найпотужнішу аналітику на стику філософії, бізнесу та технологій у 2026 році:)

У сучасному світі вміння керувати дроном стає не менш важливим, ніж навички стрільби чи такмеду. Творці Ukrainian Fight Drone Simulator Владислав Плаксін та Юрій об'єднали досвід роботи з технологічними 3D-моделями та бойовий експіріенс, щоб створити продукт, який вже навчив понад 7000 операторів дронів практичним навичкам. В інтерв’ю dev.ua розробники розповіли, як працює екосистема проєкту, чому розробники не бояться невтішних продажів у Steam та якими будуть наступні кроки в еволюції українського мілітарі-тренажера.

Уявіть типову ситуацію на проєкті: два сеньйори (назвемо їх Ігор та Петро) влаштували справжню «холодну війну» через вибір архітектурного підходу. Один категорично виступає за мікросервіси, інший захищає моноліт. Атмосфера в команді миттєво стає токсичною, загальний перформанс летить у прірву, а найближчий реліз опиняється під загрозою зриву.

Поки більшість кандидатів надсилають рекрутерам PDF-резюме або посилання на LinkedIn, український iOS-розробник Дмитро Голованов вирішив розповісти про свій професійний шлях у зовсім іншому форматі.

Український defense tech — це вже давно не лише дрони. Це тисячі інженерів, десятки нових технологій і ринок, який змінюється швидше, ніж будь-яка інша галузь українського IT. Але що сьогодні найбільше турбує виробників? Яких спеціалістів їм бракує? Які технології переоцінені, а які можуть визначити майбутнє війни? У новому циклі dev.ua ми ставимо сім однакових запитань керівникам українських defense tech-компаній, щоб показати, чим насправді живе український miltech. Герой цього випуску — співзасновник і CEO HIMERA Міша Рудомінський.

Українські розробники дедалі частіше замислюються не лише над тим, як знайти наступну роботу, а й чи варто взагалі залишатися в класичному девелопменті. На Reddit один із таких дописів за кілька днів перетворився на масштабний брейншторм: користувачі почали пропонувати професії, де досвід програміста може стати перевагою.

Ми завжди будували світ для себе. Тепер доведеться перебудувати його для роботів. ШІ-агенти бачать світ інакше. Тому, коли ми почнемо активно ними користуватися, стара архітектура маркетплейсів їм просто не підійде.

Коли ми говоримо про порушення авторського права в ІТ-сфері, то мова зазвичай заходить на неправомірне використання запатентованих дизайнів, технічних рішень або ж торговельної марки (що теж не рідкість). При цьому мало хто звертає увагу на порушення, які можуть призвести як до значних збитків, так і до повної втрати угоди з інвесторами. При чому усі ці ризики можна передбачити заздалегідь, адже найчастіше вони виникають з  так званого «людського фактору».

Українські мідлстрайки — це чи не головний «головний біль» ворога у 2026 році, якщо почати підводку до цього інтерв’ю з легкого каламбуру. Саме завдяки налагодженню системної роботи по вибиванню ворожої логістики в тилу ситуація на фронті станом на початок липня для України виглядає переломною або навіть оптимістичною. Міноборони нещодавно назвало українські мідлстрайки геймчейджером на нинішньому етапі війни, зазначивши, що станом на кінець травня було законтрактовано у п’ять разів більше мідлстрайк-засобів, ніж торік.

Frontend-розробниця Анастасія Грекова створила мобільний застосунок Jess, який допомагає власникам тварин зберігати всю важливу інформацію про улюбленця в одному місці. Проєкт народився з особистої історії — після того, як Анастасія втратила собаку через хворобу. У застосунку є ШІ-асистент, а завдяки підходу offline-first усі дані доступні навіть без інтернету. Крім того, проєкт має благодійну складову: частину прибутку від Jess розробниця передаватиме притулкам для тварин.

Сергій Колозенко, Founder та CEO Megasite, переконаний, що не кожен контракт однаково корисний для бізнесу. У своїй колонці він розповідає, як розпізнати проблемного клієнта ще на етапі переговорів, чому іноді краще відмовитися від співпраці та як захист команди впливає на стабільність компанії. 

Коли більшість підлітків лише шукає своє покликання, 14-річний Стас Козосвист проєктує серверну архітектуру, імплементує ШІ-рішення на базі Gemini та розробляє власну технологію шифрування контенту. Свій шлях в ІТ хлопець почав ще в сім років, а сьогодні керує розробкою EdTec екосистеми Avmira, має понад 30 міжнародних сертифікатів і безплатно допомагає іншим підліткам запускати їхні перші стартапи. Ми розпитали Стаса про те, як працює його платформа, коштом чого фінансується проєкт, і як йому вдається поєднувати управління бізнесом зі шкільними уроками.

Україна вже має технології, які дозволяють виробляти батареї для 10 000 бойових дронів на день. Але виявилося, що масштабування виробництва стримує не дефіцит інженерів чи обладнання. Головна проблема — чинна система оподаткування, через яку українським виробникам часто дорожче виготовляти батареї всередині країни, ніж імпортувати готові з Китаю.

38-річний Дмитро, оператор безпілотних літальних апаратів 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике поле», на фронті з 2024 року. До служби він працював ІТ-спеціалістом та барменом.

Змінити роботу вже не означає більше заробляти. Дослідження показало, кому перехід в іншу компанію ще приносить значне підвищення зарплати

Український стартап TechNovator пропонує кардинально новий спосіб заряджання будь-яких гаджетів — від звичайного смартфона до військової техніки на кшталт НРК — який базується на квантово-механічних принципах. За понад 11 років свого існування стартап пройшов низку етапів і нарешті близький до того, аби його технологія з’явилася у масовому вжитку.

Стрімкий розвиток штучного інтелекту, який ще недавно захоплював розробників, дедалі частіше стає причиною професійного вигорання. Програмісти кажуть, що не встигають освоювати нові моделі та інструменти, а їхня робота все більше перетворюється на botsitting — перевірку, коригування та керування кодом, який генерує ШІ.

Айтівець Олексій Галькович, який нині перебуває на службі у Силах оборони, розробив додаток «Такий розклад» для IOS. Це рішення, яке допомагає зручно робити у соцмережах оголошення для клієнтів про «вільні віконця» у своєму графіку на основі вже готових шаблонів.