Лонги

Команда учнів столичної школи № 53 під керівництвом вчителя інформатики створили застосунок, що мотивує робити користувачів корисні для екології вчинки. Розповідаємо, як з’явився та чим корисний EcoReminder.

Якщо ваш бізнес не ранжується в Google Maps, ви не самотні. Щодня тисячі підприємців стикаються з тією ж проблемою. Але ось правда: піднятися на перше місце не так складно, як здається, адже більшість топових позицій займають бізнеси, які легко можна обійти.

Команда українських школярів на чолі з 15-річним CEO створила мобільний застосунок із доповненою реальністю Firselp, який навчає користувачів надавати першу допомогу у критичних ситуаціях. Керівник проєкту Дмитро Паламарчук, який тільки-но закінчив 9 клас школи, розповів dev.ua про сервіс, мета якого — зробити базові знання з домедичної допомоги доступними, зрозумілими й ефективними навіть під час стресу.

Попри всі багаті епітети щодо саморозвитку, покликання, атмосфери в колективі й «спорідненості душ», все ж основним мотиватором на будь-якій роботі лишається заробітна плата. Її вчасна й повна виплата — це «база». І якщо ця умова порушується, продовжувати співпрацю з таким роботодавцем захоче далеко не кожен.  Але що робити, коли борги із зарплаті накопичуються, а таке враження, що віддавати їх ніхто й не думає? Правом кожного у цій ситуації залишається звернення до суду, але це тягне за собою багато часу, видатків (адже самотужки без адвоката впоратися складно) і нервів, тож цим шляхом йде далеко не кожен. 

Як ШІ допоміг знайти роботу мрії: реальний досвід топ-менеджера з Кремнієвої долини.

Вчитель інформатики столичного ліцею № 53, розробник ігор та освітніх програм Сергій Храмов створив гру Ukrainians: Our battle. Її релізу очікують вже понад 2 000 гравців.  Розповідаємо деталі проєкту.

На початку червня стартап Neomi, який розробляє штучний інтелект, що автоматично купує продукти замість користувача, отримав своє перше комерційне партнерство — він став допомагати з покупками клієнтам мережі супермаркетів Varus. dev.ua поспілкувався з CEO та засновником Neomi Дмитром Лиликом, який нещодавно представляв стартап на Viva Technology в Парижі, і дізнався більше про амбіції створити харчового ШІ-асистента для мільйонів людей.

Протягом останніх днів не вщухає скандальна історія з Назарієм Гусаковим — хлопцем із рідкісною хворобою СМА (спінальна м’язова атрофія), донати якому українці масово збирали як через соцмережі, так і через медіа, а також за сприяння багатьох топблогерів, політиків, представників шоубізнесу й інших публічних осіб.  Журналісти з’ясували, що кошти, які отримував Назарій в результаті зборів, начебто значно перевищують потреби на його лікування, не кажучи вже про те, що частиною препаратів його забезпечувала Львівська міська рада. 

Threads users have drawn attention to the possible use of artificial intelligence technologies in the translation of the book «Encyclopedia of Fairies» by Vivat Publishing House. The company’s technical support denies the use of AI, and notes that the editor’s comment was mistakenly published.

Успішна команда — це середовище, де люди хочуть залишатися, розвиватися та вкладатися. Сьогодні ринок ІТ — це не лише змагання за таланти, а й битва за їх утримання. Компанії витрачають тисячі доларів на найм кожного нового фахівця, і якщо він піде через 6–9 місяців, ці інвестиції втрачаються і  команда може відчувати відтік досвіду, довіри й ритму.

Марина Шерстюк — колишня UI-дизайнерка з досвідом роботи у великих, інженерних, міжнародних проєктах. За п’ять років в ІТ фахівчиня вирішила покинути сферу і почати займатися власною справою — викладати йогу. dev.ua поспілкувався з Мариною про рішення змінити все і які виклики її чекали на шляху до щасливішого життя. 

Штучний інтелект вже нині переформатовує ринок праці. І, окрім того, що частина професій зникнуть, точно з’являться нові. Ось перелік нових професій, виникненню котрих сприятиме ШІ, який я створив на основі статті «A.I. Might Take Your Job. Here Are 22 New Ones It Could Give You» в The New York Times.

За оцінками Міноборони, потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами є територія площею 139 000 км² — це більше, ніж розміри Греції. Швидкість очищення напряму залежить від наявності техніки, а її в Україні ще донедавна не виробляли. У розмові з dev.ua директор XTI Engineering Вадим Аносов та управляючий директор машинобудівної групи Ігор Ткачук розповідають, як після деокупації Харківщини зібрали перший прототип розмінувальника за чотири місяці, чим українська машина «ГАРТ 5100» відрізняється від іноземних аналогів, як відбувається тестування з підривами, що змінилось у співпраці з державою і як виглядає ринок розмінування в Україні та світі.

ML-інженери — це люди, які щодня ведуть переговори із сирими даними, непрацюючими пайплайнами й реальністю, що вперто не хоче вкладатися в метрики. І найболючіше в цьому всьому — коли модель нарешті запрацювала, ніхто не розуміє, скільки на це пішло нервів, костилів і обхідних шляхів. Саме тому варто переглянути запис розборів кейсів із конференції — бо в AI, як і в житті, краще вчитися на чужих граблях, ніж збирати власні.

Як українські спеціалісти синтезують розробку та культуру, отримуючи міжнародне визнання 

Ініціатива держави щодо створення власної національної мовної моделі (LLM) викликала жваве обговорення серед української ІТ-спільноти. Айтівці діляться різними думками, зважуючи потенційні переваги та можливі ризики такого проєкту.

Нещодавно в медіа з’явилася інформація про те, що Telegram, один з найпопулярніших месенджерів серед українців, пов’язаний із російською ФСБ. Утім, керівництво компанії-розробника месенджера цю інформацію спростовує. Тим часом чимало українських компаній користуються Telegram для комунікації всередині.  Згідно з проведеним dev.ua опитуванням, 71,4% респондентів використовують Telegram для розв’язання робочих питань. І тільки у 14,3% месенджер Дурова забороняють використовувати на рівні корпоративних правил.  dev.ua запитав, якими месенджерами користуються українські IT-компанії для обговорення робочих питань. З-поміж опитуваних компаній, Telegram, якщо вірити відповідям, не використовує жодна. 

Сьогодні вночі та вранці українське ППО вразило 428 повітряних цілей, з яких 166 втрачено локаційно. Значну частину цих успіхів забезпечили засоби радіоелектронної боротьби. Це системи, які перехоплюють, глушать і дезорієнтують ворожі безпілотники та авіатехніку. РЕБ стають невіддільнj. складовою сучасної війни, і їхнє застосування вже відчутно змінює ситуацію на фронті. У цьому матеріалі ми зібрали 10 топових українських розробок РЕБ за останні кілька років, які активно використовуються у захисті країни, демонструючи інновації та потужність нашої оборонної промисловості.

Іноді ще до першого запитання відчуваєш: перед тобою сильний кандидат. Досвід, розуміння, логіка — усе на місці. Але між словами ніби є сумніви. Голос тремтить, фрази починаються з «я, мабуть, не зможу» або «та я там просто допомагав» (хоча насправді кандидат керував проєктом).

Український сервіс Liki24.com добре відомий споживачам як платформа для доставки ліків. Водночас компанія активно розвиває B2B-напрям, співпрацюючи з фармвиробниками, які отримують можливість на комерційних умовах просувати свої бренди на українському ринку.  Після відмови від попереднього сервісу команда деякий час працювала без CRM, ведучи облік клієнтів вручну. Але зі зростанням кількості угод і задач стало зрозуміло — повернення до системного рішення стало необхідним для ефективного масштабування. У цьому інтерв’ю Олександр Дущак (Head of Brand promotion & Partner success department), Надія Намеснік (Partner Growth manager) та Андрій Кабаченко (Business Development Manager) розповідають, як обирали CRM, впроваджували її та які процеси вдалося спростити. Для себе компанія обрала українську NetHunt CRM.

Кияни знову спостерігають проблеми з повітрям у столиці України: видимість суттєво погіршилася, в певних районах з’явився різкий запах диму, дихати стало важко. Причина такого явища — черговий російський обстріл, що спричинив численні пожежі в різних районах столиці. Нагадуємо, що потрібно знати про якість повітря і які є корисні інструменти для його моніторингу.

У травні 2021 року, обмірковуючи вивід на ринок нового медіапроєкту, ми невеличкою командою сиділи в коворкінгу в центрі столиці, і, вдивляючись у панорамне вікно 29 поверху, обговорювали перспективи.  — Ну, якщо війна почнеться, то звідси буде все добре видно, — казав нібито жартома тоді співзасновник dev.ua.  Напередодні самої війни ми переїхали в інший офіс. І вже там, розуміючи, що щось точно буде, усі зійшлися на думці про те, що війна якщо й буде, то переважно цифрова — кібервійна технологій. А вже за кілька днів усі ми зрозуміли, наскільки помилялися. 

DevOps/Site Reliability Engineer Костянтин Хомко запитав спільноту про потенційний вихід з IT-галузі й альтернативу нинішній діяльності. Його допис у LinkedIn зібрав понад 100 коментарів. То про що мріють айтівці? 

Роман Томера — криптоблогер, який в індустрії з 2017 року. Він відомий тим, що, як сам стверджує, продав свою власну квартиру в Києві за більше ніж $100 000, щоб вкласти гроші в крипту. На цьому Роман не зупинився й торік уже продав BMW, щоб знову ж таки інвестувати в криптовалюту.

16-річна школярка, яка цікавиться програмуванням і планує розвиватися в IT-сфері, запитала в айтівців у Threads, який шлях їй обрати: курси чи університет із класичною академічною освітою. Що радять досвідчені айтівці? 

Після початку повномасштабного вторгнення команда українських інженерів-волонтерів зіткнулася з новим викликом: масоване використання ворожих безпілотників на полі бою. Для протидії цій загрозі у 2022 році ентузіасти взялися за розробку перших антидронових рушниць на найпоширеніших частотах (2,4 ГГц, 5,8 ГГц та 900 МГц). Однак із часом противник почав використовувати нестандартні частоти, а для покриття нових діапазонів доводилося додавати модулі, що робило рушниці громіздкими та скорочувало час їх автономної роботи. Стало очевидно: потрібне якісно нове рішення з більшим радіусом дії та гнучкішим функціоналом.

Junior Project Manager Валерія Золотарьова розповіла в LinkedIn про недоброчесного роботодавця, що не розрахувався з командою за зроблену роботу. У коментарях айтівці пишуть, що це вже не вперше — такі «розставання» з командами схожі на відпрацьовану схему. Розповідаємо деталі. 

За більш ніж три роки з моменту широкомасштабного вторгнення український інтернет пройшов чи не найбільше випробування за всю свою та світову історію. Ми звикли мати доступ в інтернет завжди і всюди, не задумуватися звідки він береться в смартфоні, але на сьогодні більшість користувачів уже має розуміння різниці у швидкості, стабільності і якості між проводовим, мобільним і супутниковим типом доступу.

Новий стартап чи тривалий проєкт, внутрішній чи на аутсорсі — у будь-якому ІТ-проєкті команда стартує з естімейту — оцінює необхідні ресурси, витрати й терміни виконання робіт. Цим можуть займатися різні фахівці: бізнес-аналітики, sales-менеджери, продуктові і проєктні менеджери, а також безпосередні виконавці задач — розробники, дизайнери, тестувальники, DevOps’и тощо.

Користувач із ніком maximalist14 запитав у спільноти: «Програміст як професія вже все? Чи це ще синонім успіху?» Десятки коментарів свідчать про не дуже натхненні настрої айтівців.