Робота

PMO and Odoo engineer Анастасія Мирошник у Threads пожалілася, що має в команді розробника, який пише весь код за допомогою штучного інтелекту. Утім, це не додає проєкту динаміки — код часто не працює. Вона запитала у спільноти, чи нормально, коли всю роботу програміста виконує ШІ. Ось, що думають з цього приводу айтівці.

Я спілкуюсь із десятками кандидатів щотижня. Зовні — усе знайомо: досвід, резюме, зарплатні очікування. І більшість живе у країні, де триває війна. Де фоновий рівень тривожності давно зашкалює. І саме тому під класичними кар’єрними питаннями часто ховається щось глибше.

C++ Developer В’ячеслав С. запитав у спільноти, чи потрібно в резюме додати інформацію про військово-облікову спеціальність і відстрочку, якщо вона є. Спільнота розмірковує над цим питанням — висновки невтішні. 

Рекрутерка Маргарита Н. поділилася в LinkedIn переліком найдивніших ситуацій, в яких їй доводилось проводити співбесіди кандидатам. В коментарях фахівці з найму та айтівці доповнили цей перелік, а ще dev.ua запитав у рекрутерів великих компаній про найцікавіші інтерв’ю в їхній практиці за останній рік.

«Це вже маст хев, є вже кейси, де на співбесідах просять інженерів писати промпти на онлайн кодингу», — це один із коментарів, який ми побачили у LinkedIn. Його написав Software Developer Віктор Свертока після того, як з колегами обговорювали такі випадки під час зустрічі на ІТ-конференції DOU Day. Тож ми вирішили запитати тімлідів, чи практикують вони таке завдання, і навпаки — поцікавилися у розробників, чи стикалися вони з такою вимогою. Крім того, промоніторили вакансії на jobs.dou, щоб перевірити, наскільки часто роботодавці вимагають наявності такої навички у кандидатів. Ось, що показало наше невелике дослідження. 

Попри всі багаті епітети щодо саморозвитку, покликання, атмосфери в колективі й «спорідненості душ», все ж основним мотиватором на будь-якій роботі лишається заробітна плата. Її вчасна й повна виплата — це «база». І якщо ця умова порушується, продовжувати співпрацю з таким роботодавцем захоче далеко не кожен.  Але що робити, коли борги із зарплаті накопичуються, а таке враження, що віддавати їх ніхто й не думає? Правом кожного у цій ситуації залишається звернення до суду, але це тягне за собою багато часу, видатків (адже самотужки без адвоката впоратися складно) і нервів, тож цим шляхом йде далеко не кожен. 

Успішна команда — це середовище, де люди хочуть залишатися, розвиватися та вкладатися. Сьогодні ринок ІТ — це не лише змагання за таланти, а й битва за їх утримання. Компанії витрачають тисячі доларів на найм кожного нового фахівця, і якщо він піде через 6–9 місяців, ці інвестиції втрачаються і  команда може відчувати відтік досвіду, довіри й ритму.

Нещодавно в медіа з’явилася інформація про те, що Telegram, один з найпопулярніших месенджерів серед українців, пов’язаний із російською ФСБ. Утім, керівництво компанії-розробника месенджера цю інформацію спростовує. Тим часом чимало українських компаній користуються Telegram для комунікації всередині.  Згідно з проведеним dev.ua опитуванням, 71,4% респондентів використовують Telegram для розв’язання робочих питань. І тільки у 14,3% месенджер Дурова забороняють використовувати на рівні корпоративних правил.  dev.ua запитав, якими месенджерами користуються українські IT-компанії для обговорення робочих питань. З-поміж опитуваних компаній, Telegram, якщо вірити відповідям, не використовує жодна. 

Іноді ще до першого запитання відчуваєш: перед тобою сильний кандидат. Досвід, розуміння, логіка — усе на місці. Але між словами ніби є сумніви. Голос тремтить, фрази починаються з «я, мабуть, не зможу» або «та я там просто допомагав» (хоча насправді кандидат керував проєктом).

DevOps/Site Reliability Engineer Костянтин Хомко запитав спільноту про потенційний вихід з IT-галузі й альтернативу нинішній діяльності. Його допис у LinkedIn зібрав понад 100 коментарів. То про що мріють айтівці? 

Junior Project Manager Валерія Золотарьова розповіла в LinkedIn про недоброчесного роботодавця, що не розрахувався з командою за зроблену роботу. У коментарях айтівці пишуть, що це вже не вперше — такі «розставання» з командами схожі на відпрацьовану схему. Розповідаємо деталі. 

Користувач із ніком maximalist14 запитав у спільноти: «Програміст як професія вже все? Чи це ще синонім успіху?» Десятки коментарів свідчать про не дуже натхненні настрої айтівців.

Українські IT-фахівці, шукаючи роботу, часто стикаються із пропозиціями від так званих «офісів» — організацій, що маскуються під серйозну компанію, а насправді в більшості випадків займаються скамом. dev.ua часто описує подібні кейси, та сьогодні ми вирішили розібратися, що ж таке ці офіси, які вони бувають та як їх розпізнати з-поміж тисяч роботодавців. У тексті — кілька красномовних історій від колишніх працівників «офісів» і кандидатів, які ледь не «вляпалися» в «офісну» роботу.